Справа №758/7957/22Головуючий у І інстанції: Кітов О.В.
Провадження №33/824/3625/2022
28 листопада 2022 року суддя Київського апеляційного суду Мосьондз І.А., розглянувши апеляційну скаргу захисника Харченка С.В. в інтересах ОСОБА_1 на постанову Подільського районного суду міста Києва від 08 листопада 2022 року,
Постановою Подільського районного суду міста Києва від 08 листопада 2022 року ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами на 1 рік.
Не погоджуючись з даним рішенням суду, захисник Харченко С.В. подав апеляційну скаргу, в якій просить оскаржувану постанову суду скасувати, вважаючи її незаконною.
В обґрунтування апеляційних вимог посилається на те, що матеріали справи не містять жодних доказів на підтвердження здійснення керування ОСОБА_1 транспортним засобом в зазначеному в протоколі місці та час. При цьому долучене працівниками поліції відео є неповним та не розкриває суть вчиненого ОСОБА_1 правопорушення.
Як вважає апелянт, оскільки матеріалами справи не доводиться факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом, він не зобов'язаний був на вимогу працівників поліції проходити огляд на стан сп'яніння, що виключає його відповідальність по ч.1 ст.130 КУпАП.
Також, за доводами захисника, працівниками поліції огляд ОСОБА_1 на стан сп'яніння проведено з порушенням вимог ст.266 КУпАП, оскільки останньому не було забезпечено проходження такого огляду в закладі охорони здоров'я, про що свідчить відсутність його підпису на направленні. На незаконність дій поліцейських вказує і те, що ОСОБА_1 не було відсторонено від керування транспортним засобом після його відмови від проходження огляду.
Крім цього, на думку апелянта, протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 складений з порушеннями вимог статті 256 КУпАП, оскільки працівниками поліції не визначено точне місце вчинення адміністративного правопорушення, не роз'яснено ОСОБА_1 його права та обов'язки, а сам протокол складено нерозбірливим почерком.
За результатами апеляційного перегляду просить постанову суду скасувати, а провадження у справі закрити за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.
Перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, заслухавши пояснення ОСОБА_1 та його захисника Харченка С.В. на підтримку поданої апеляційної скарги, проаналізувавши викладені у ній доводи, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з наступних підстав.
Відповідно до ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Положеннями статей 251 та 252 КУпАП визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.
Згідно оскаржуваної постанови ОСОБА_1 визнано винуватим у тому, що він 14 серпня 2022 року о 01 год. 50 хв. керував транспортним засобом «Peugeot» д.н.з. НОМЕР_1 по вулиці Набережно-Рибальська, в місті Києві з ознаками алкогольного сп'яніння, від проходження у встановленому законом порядку огляду на стан сп'яніння відмовився, чим порушив п.2.5 ПДР України.
Вивченням матеріалів справи про адміністративне правопорушення встановлено, що суддя, діючи у відповідності до вимог ст.245, 252, 280, 283 КУпАП, дослідив обставини вчиненого адміністративного правопорушення на підставі доказів, наявних в матеріалах справи та дійшов висновку про доведеність винуватості ОСОБА_1 у порушенні п.2.5 Правил дорожнього руху.
Суд апеляційної інстанції вважає такий висновок суду законним і обґрунтованим, з огляду на наступне.
Відповідно до п.2.5 ПДР України водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.
Частині 1 статті 130 КУпАП передбачає відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а також за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
За оскаржуваною постановою суду ОСОБА_1 визнаний винуватим у тому, що в установленому судом місці та час керував транспортним засобом з ознаками алкогольного сп'яніння, в порушення п.2.5 ПДР від проходження огляду у встановленому законом порядку на стан сп'яніння відмовився.
Викладені в протоколі обставини відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп'яніння підтверджуються відеозаписом з місця події, який міститься в матеріалах справи та досліджено в суді апеляційної інстанції, з якого вбачається, що працівниками поліції було роз'яснено підстави для проведення огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння та наслідки відмови від його проходження.
Оскільки ОСОБА_1 в порушення п.2.5 ПДР України відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, суд першої інстанції обґрунтовано та на законних підставах притягнув його до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП.
За приписами статті 266 КУпАП огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків.
Цим самим спростовуються доводи захисника щодо обов'язкової участі двох свідків при огляді на стан сп'яніння, оскільки такий огляд проводився поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Лише у разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків.
Із дослідженого в суді апеляційної інстанції відеозапису вбачається, що поліцейськими у зв'язку з встановленими ознаками алкогольного сп'яніння, запропоновано ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння в установленому законом порядку на місці або в закладі охорони здоров'я. На вимогу працівників поліції водій відмовився від проходження огляду на місці зупинки, а також відмовився проїхати до медичного закладу. Під час спілкування з працівниками поліції останній не заперечував, що він є водієм даного транспортного засобу.
Твердження захисника, що долучений працівниками поліції відеозапис є неповним, в суді апеляційної інстанції не знайшли свого підтвердження.
Всупереч доводам захисника, складений відносно ОСОБА_1 протокол про адміністративне правопорушення підписаний останнім без застережень, відповідає вимогам ст.256 КУпАП та є джерелом доказової інформації про подію правопорушення та особу, яка його вчинила.
Посилання апелянта на порушення працівниками поліції вимог ст.266 КУпАП є безпідставним, оскільки огляд особи на стан алкогольного сп'яніння в медичній установі не проводився, у зв'язку з відмовою ОСОБА_1 від його проходження (а.с.3).
З урахуванням викладеного, за результатами апеляційного перегляду справи про адміністративне правопорушення не встановлено порушення суддею норм процесуального права чи неправильного застосування норм матеріального права, як про це зазначає захисник у поданій апеляційній скарзі.
Оскільки рішення суду, яке оскаржується, є законним, обґрунтованим та вмотивованим, суд апеляційної інстанції залишає його без змін, а подану апеляційну скаргу - без задоволення.
На підставі викладеного, керуючись ст.294 КУпАП, -
Постанову Подільського районного суду міста Києва від 08 листопада 2022 року, якою ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на 1 рік, - залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника Харченка С.В. в інтересах ОСОБА_1 - без задоволення.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя І.А. Мосьондз