Справа №369/7996/22Головуючий у І інстанції: Гришко О.М.
Провадження №33/824/2840/2022
28 листопада 2022 року суддя Київського апеляційного суду Мосьондз І.А., розглянувши апеляційну скаргу захисника Гавриленка В.О. в інтересах ОСОБА_1 на постанову Києво-Святошинського районного суду Київської області від 05 вересня 2022 року,
Постановою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 05 вересня 2022 року ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами на 1 рік.
Не погоджуючись з даним рішенням суду, захисник Гавриленко В.О. подав апеляційну скаргу, в якій просить оскаржувану постанову суду скасувати, вважаючи її незаконною.
В обґрунтування апеляційних вимог посилається на те, що протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 складений з порушеннями та є недопустимим доказом, оскільки медичний оглядОСОБА_1 проводився за відсутності двох свідків.
Зазначає, що працівниками поліції також було порушено вимоги Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, якою передбачено чіткий перелік пристроїв, з допомогою яких поліції надано право проводити відео фіксацію. За доводами захисника, із протоколу про адміністративне правопорушення неможливо встановити, який саме технічний пристрій долучався до протоколу, - пристрій бодікам №11, яким проводилась відео зйомка, чи накопичувач із інформацією.
За результатами апеляційного перегляду просить постанову суду скасувати, а провадження у справі закрити за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.
Перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, заслухавши пояснення ОСОБА_1 та його захисника Гавриленка В.О. на підтримку поданої апеляційної скарги, проаналізувавши апеляційні доводи, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що скарга задоволенню не підлягає, з наступних підстав.
Відповідно до ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Положеннями статей 251 та 252 КУпАП визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.
Згідно оскаржуваної постанови ОСОБА_1 визнано винуватим у тому, що він 22 серпня 2022 року о 22 год. 20 хв. керував транспортним засобом «Volkswagen Passat» д.н.з. НОМЕР_1 в селі Святопетрівське по вулиці Київська з ознаками наркотичного сп'яніння, від проходження у встановленому законом порядку огляду на стан сп'яніння відмовився, чим порушив п.2.5 ПДР України.
Вивченням матеріалів справи про адміністративне правопорушення встановлено, що суддя, діючи у відповідності до вимог ст.245, 252, 280, 283 КУпАП, дослідив обставини вчиненого адміністративного правопорушення на підставі доказів, наявних в матеріалах справи та дійшов висновку про доведеність винуватості ОСОБА_1 у порушенні п.2.5 Правил дорожнього руху.
Суд апеляційної інстанції вважає такий висновок суду законним і обґрунтованим, з огляду на наступне.
Відповідно до п.2.5 ПДР України водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.
Частині 1 статті 130 КУпАП передбачає відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а також за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
За оскаржуваною постановою суду ОСОБА_1 визнаний винуватим у тому, що в установленому судом місці та час керував транспортним засобом з ознаками наркотичного сп'яніння, в порушення п.2.5 ПДР від проходження огляду у встановленому законом порядку на стан сп'яніння відмовився.
Викладені в протоколі обставини відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп'яніння підтверджуються відеозаписом з місця події, який міститься в матеріалах справи, з якого вбачається, що працівниками поліції було роз'яснено підстави для проведення огляду ОСОБА_1 на стан наркотичного сп'яніння та наслідки відмови від його проходження.
За приписами статті 266 КУпАП огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків.
Цим самим спростовуються доводи захисника щодо обов'язкової участі двох свідків при огляді на стан сп'яніння, оскільки такий огляд проводився поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Лише у разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків.
Як вбачається із наявного в матеріалах справи відеозапису з місця події, ОСОБА_1 на вимогу працівників поліції відмовився від проходження огляду в медичній установі для перевірки на стан наркотичного сп'яніння.
Крім цього, в суді апеляційної інстанції ОСОБА_1 не заперечував, що відмовився від проходження огляду, оскільки вже діяла комендантська година і вдома залишилась малолітня дитина. Дану обставину він також вказав в протоколі про адміністративне правопорушення.
Оскільки ОСОБА_1 в порушення п.2.5 ПДР України відмовився від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння, суд першої інстанції обґрунтовано та на законних підставах притягнув його до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП.
Всупереч доводам захисника, складений відносно ОСОБА_1 протокол про адміністративне правопорушення, підписаний останнім без застережень, відповідає вимогам ст.256 КУпАП та є джерелом доказової інформації про подію правопорушення та особу, яка його вчинила.
Доводи апелянта, що відеозапис долучений працівниками поліції до матеріалів справи є неналежним, не знайшли свого підтвердження в суді апеляційної інстанції, оскільки огляд ОСОБА_1 було проведено з дотриманням положень статті 266 КУпАП, а відеозапис містить відмову ОСОБА_1 від проходження огляду в медичній установі.
З урахуванням викладеного, за результатами апеляційного перегляду справи про адміністративне правопорушення не встановлено порушення суддею норм процесуального права чи неправильного застосування норм матеріального права, як про це зазначає апелянт у поданій апеляційній скарзі.
Оскільки рішення суду, яке оскаржується, є законним, обґрунтованим та вмотивованим, суд апеляційної інстанції залишає його без змін, а апеляційну скаргу захисника Гавриленка В.О. в інтересах ОСОБА_1 - без задоволення.
На підставі викладеного, керуючись ст.294 КУпАП, -
Постанову Києво-Святошинського районного суду Київської області від 05 вересня 2022 року, якою ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на 1 рік, - залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника Гавриленка В.О. в інтересах ОСОБА_1 - без задоволення.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя І.А. Мосьондз