Справа №758/8440/22Головуючий у І інстанції: Кітов О.В.
Провадження №33/824/3543/2022
06 грудня 2022 року суддя Київського апеляційного суду Мосьондз І.А., розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Подільського районного суду міста Києва від 18 жовтня 2022 року,
Постановою Подільського районного суду міста Києва від 18 жовтня 2022 року провадження в справі про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ст.124 КУпАП закрито у зв'язку з відсутністю в його діях складу та події адміністративного правопорушення.
В поданій апеляційній скарзі ОСОБА_1 посилається на те, що суд першої інстанції не в повній мірі дослідив та не надав належної оцінки наявним в матеріалах доказам, якими доводиться винуватість ОСОБА_2 у порушенні правил дорожнього руху, зокрема його пояснення та пояснення свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , які засвідчили, що ОСОБА_2 раптово здійснив маневр перелаштування з першої смуги руху в другу, що спричинило зіткнення його автомобіля з автомобілем, який рухався попереду.
Також апелянт зазначає, що він рухався на автомобілі «Honda» в першій смузі руху, а переду нього рухався автомобіль «Chevrolet», який став різко гальмувати. Він також вдався до екстреного гальмування з метою уникнення зіткнення із цим автомобілем. В подальшому відбулось зіткнення його автомобіля з автомобілем «Mercedes» під керуванням ОСОБА_2 , який не дотримався безпечної дистанції і «в'їхав», внаслідок чого було пошкоджено задню частину його автомобіля.
За доводами апелянта, водій ОСОБА_2 , керуючи транспортним засобом «Mercedes», порушив пункти 12.1, 13.1 Правил дорожнього руху, що призвело до настання дорожньо-транспортної пригоди та пошкодження транспортних засобів.
За результатами апеляційного розгляду просить оскаржувану постанову суду скасувати та прийняти нову постанову, якою ОСОБА_2 визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП.
Також ОСОБА_1 у своїй апеляційній скарзі порушує клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, в обґрунтування якого зазначає, що він не був належним чином повідомлений про дату та місце судового засідання, а тому не зміг своєчасно подати апеляційну скаргу.
Суд апеляційної інстанції визнає обґрунтованими доводи апелянта про поважність пропуску строків на апеляційне оскарження, оскільки в матеріалах справи про адміністративне правопорушення відсутні відомості, які свідчили б про його належне повідомлення про дату судових засідань, а також отримання копії судового рішення в строк апеляційного оскарження. З цих підстав суд задовольняє клопотання ОСОБА_1 та поновлює йому строк на апеляційне оскарження.
На апеляційну скаргу ОСОБА_2 подані заперечення, в яких він просить відмовити у задоволенні апеляційних вимогОСОБА_1 .
Перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, заслухавши пояснення ОСОБА_1 та його представника Станіславського С.В. на підтримку поданої апеляційної скарги, ОСОБА_2 та його захисника Николаєнка М.О., які заперечували проти доводів апеляційної скарги та вважали рішення судді законним і обґрунтованим, проаналізувавши доводи апеляційної скарги та допитавши за клопотання апелянта свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до складеного протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_2 03.09.2022 року о 09 год. 55 хв. в місті Києві по вулиці Набережна-Рибальська, 3, керуючи автомобілем «Mercedes», д.н.з. НОМЕР_1 , в порушення вимог п.п.12.1, 13.1. ПДР України не вибрав безпечної швидкості руху, не дотримався безпечної дистанції, внаслідок чого здійснив зіткнення керованого ним авто з транспортним засобом «Honda», д.н.з. НОМЕР_2 , який зупинився попереду, в результаті чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження.
Оскаржуваною постановою провадження у справі щодо ОСОБА_2 закрито у зв'язку з відсутністю в його діях події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП.
Як встановлено судом першої інстанції за результатами розгляду протоколу про адміністративне правопорушення, в матеріалах справи відсутні будь-які докази, які б свідчили про порушення ОСОБА_2 вимог п.п.12.1, 13.1. ПДР України і вказували на те, що він не вибрав безпечної швидкості руху та не дотримався безпечної дистанції.
Свій висновок суд першої інстанції обґрунтував даними, які містяться у протоколі про адміністративне правопорушення, схемі місця ДТП, поясненнях учасників дорожньо-транспортної пригоди.
Суд апеляційної інстанції вважає таке рішення законним, обґрунтованим та вмотивованим, з огляду на наступне.
Відповідно до ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Положеннями статей 251 та 252 КУпАП визначено, що доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.
Апеляційним переглядом встановлено, що суддя розглянув справу у відповідності до положень ст.ст.245, 252, 280, 283 КУпАП, всебічно та об'єктивно дослідив обставини справи про адміністративне правопорушення, а тому обґрунтовано дійшов висновку про відсутність в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП.
Зокрема, як вбачається зі схеми місця ДТП, підписаної всіма учасниками транспортної пригоди без зауважень та застережень, кінцеве розташування транспортних засобів після їх зіткнення, характер та локалізація пошкоджень свідчать про те, що зіткнення автомобілів сталося в другій смузі руху. При цьому автомобіль «Mercedes» в момент зіткнення розташовувався в другій смузі руху, а автомобіль «Honda» частково в першій та другій смугах руху, під кутом до напрямку руху. Таке розташування транспортних засобів свідчить про те, що перед зіткненням водій автомобіля «Honda» здійснював перелаштування з першої смугу руху в другу. Зіткнення транспортних засобів відбулося передньою правою частиною автомобіля «Mercedes» з лівою задньою частиною автомобіля «Honda».
Допитані в суді апеляційної інстанції за клопотанням апелянта свідки ОСОБА_3 та ОСОБА_4 пояснили, що вони рухались у другій (середній) смузі руху по вулиці Набережна-Рибальська. По першій (правій) смузі руху їх випереджали автомобілі, в тому числі авто під керуванням ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . Автомобіль «Mercedes» під керуванням ОСОБА_2 різко перелаштувався із першої смуги в середню смугу, що змусило ОСОБА_3 змістити своє авто частково в третю смугу руху, задля уникнення зіткнення із автомобілем «Mercedes». Одразу після цього свідки почули звук удару та зрозуміли, що склалась дорожньо-транспортна пригода. Підійшовши до місця зіткнення транспортних засобів, бачили пошкодженні автомобілі «Mercedes» та «Honda». При цьому автомобіль «Mercedes» перебували в положенні, яка відповідає схемі місця події.
Суд апеляційної інстанції вважає, що поясненнями свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 також не підтверджується винуватість ОСОБА_2 у порушенні вимог п.п.12.1, 13.1. ПДР України. При цьому із їх показань, які суд вважає достовірними, вбачається, що на момент зіткнення водій автомобіля «Mercedes» ОСОБА_2 закінчив маневр перелаштування з першої смуги руху в другу, а тому мав переваги над водієм автомобіля «Honda» ОСОБА_1 , який перелаштовувався з першої смуги руху в другу, а тому за правилами п.10.3 ПДР мав дати дорогу автомобілям, які рухаються в цій смузі руху в попутному напрямку.
Цим самим спростовуються доводи апелянта про те, що суд першої інстанції не в повній мірі дослідив та не надав належної оцінки наявним в матеріалах доказам, якими доводиться винуватість ОСОБА_2 у порушенні пунктів 12.1, 13.1 Правил дорожнього руху, що призвело до настання дорожньо-транспортної пригоди та пошкодження транспортних засобів.
Таким чином, всебічно, повно та об'єктивно дослідивши обставини справи, суд обґрунтовано та на законних підставах дійшов висновку про відсутність у діянні ОСОБА_2 порушення п.п.12.1, 13.1. ПДР України, а отже і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП.
Окрім цього, судом першої інстанції в мотивувальній частині оскаржуваної постанови встановлено, що ОСОБА_1 03 вересня 2022 року, о 09 годині 55 хвилин, в м. Києві, по вул. Набережно-Рибальська, 3, керуючи транспортним засобом «Honda», державний номерний знак НОМЕР_2 , здійснив порушення п. 10.1 ПДР України, а саме: «Перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху».
Суд апеляційної інстанції вважає, що такі висновки суду є незаконними та необґрунтованими, оскільки межі судового розгляду в даному провадженні визначені протоколом про адміністративне правопорушення, складеного відносно ОСОБА_2 про вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП.
З наведених підстав оскаржувана постанову суду в цій частині підлягає - зміні, а апеляційна скарга ОСОБА_1 частковому задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст.294 КУпАП, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Постанову судді Подільського районного суду міста Києва від 18 жовтня 2022 року якою провадження в справі про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ст.124 КУпАП закрито у зв'язку з відсутністю в його діях складу та події адміністративного правопорушення - змінити.
Виключити з мотивувальної частини постанови висновки суду про встановлення винуватості ОСОБА_1 у порушенні п.10.1 ПДР України.
В решті постанову суду залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя І.А. Мосьондз