Справа №761/38914/21 Головуючий суддя у 1 інстанції Бугіль В.В.
Провадження №33/824/3743/2022 Суддя-доповідач у 2 інстанції Голуб С.А.
09 грудня 2022 року Київський апеляційний суд в складі судді Голуб С.А., перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_1 - адвоката Гаврилюк Марини Вадимівни на постанову Шевченківського районного суду м. Києва від 28 грудня 2021 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , станом на дату переміщення товарів через митний кордон 14 травня 2020 року - директорка ТОВ «Файн Інвест ЮА» (ЄДРПОУ 411706), зареєстровану за адресою: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 , за порушення митних правил, передбачених ч. 1 ст. 483 МК України,
Постановою Шевченківського районного суду м. Києва від 28 грудня 2021 року ОСОБА_1 визнано винною у порушенні митних правил, передбачених ч. 1 ст. 483 МК України, та піддано її адміністративному стягненню у вигляді штрафу в розмірі 100 % вартості товарів - безпосередніх предметів порушення митних правил, у розмірі 719096, 76 грн., на користь держави та стягнуто вартість випущених в обіг товарів в розмірі 719096, 76 грн., на користь держави.
09 червня 2022 року, захисник ОСОБА_1 - адвокат Гаврилюк М.В. подала на вказану постанову від 28 грудня 2021 року апеляційну скаргу із заявою про поновлення строку на апеляційне оскарження.
Постановою Київського апеляційного суду від 25 липня 2022 року відмовлено у задоволенні клопотання захисник ОСОБА_1 - адвокат Гаврилюк М.В. про поновлення строку на апеляційне оскарження постанову Шевченківського районного суду м. Києва від 28 грудня 2021 року та повернуто апеляційну скаргу особі, яка її подала.
29 липня 2022 року захисник ОСОБА_1 - адвокат Гаврилюк М.В. вдруге подав апеляційну скаргу на постанову Шевченківського районного суду м. Києва від 28 грудня 2021 року, разом із заявою про поновлення строку на апеляційне оскарження.
В обґрунтування заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження, скаржник посилалась на те, що про наявність постанови про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 483 МК України ОСОБА_1 дізналась лише 01 червня 2022року. 03 червня 2022 року адвокат Гаврилюк М.В. ознайомилась з текстом оскаржуваної постанови та 13 червня 2022 року було подано апеляційну скаргу на вказану постанову. Однак 25 липня 2022 року постановою Київського апеляційного суду було відмовлено у поновлені строку на подачу апеляційної скарги, чим було порушено права ОСОБА_2 .
Крім того, зазначає, що у зв'язку з введенням воєнного стану на всій території України, вона була вимушена залишити територію м. Києва та виїхати до м. Чернівці.
Також зазначає, що було введено особливий режим роботи Київського апеляційного суду, що призвело до неможливості подати апеляційну скаргу.
Дослідивши доводи заяви щодо наявності поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження, перевіривши матеріали справи, вважаю, що заява про поновлення строку на апеляційне оскарження задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Відповідно до ч. 2 ст. 294 КУпАП апеляційна скарга на постанову судді у справі про адміністративне правопорушення подається протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Строк на оскарження постанови, винесеної суддею у справі про адміністративне правопорушення, може бути поновлений апелянту тільки у разі, коли він пропущений з поважних причин.
З матеріалів справи про адміністративне правопорушення вбачається, захисник ОСОБА_1 - адвокат Гаврилюк М.В. зверталась з апеляційною скаргою на постанову суду першої інстанції від 28 грудня 2021 року, тобто після закінчення передбаченого законом десятиденного строку на її оскарження.
Постановою Київського апеляційного суду від 25 липня 2022 року відмовлено у задоволенні клопотання захисника ОСОБА_1 - адвоката Гаврилюк М.В. про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Шевченківського районного суду м. Києва від 28 грудня 2021 року.
При цьому суд апеляційної інстанції виходив з того, що захисником ОСОБА_1 - адвокатом Гаврилюк М.В. не були наведені поважні причини пропуску нею строку на апеляційне оскарження постанови у даній справі.
29 липня 2022 року адвокат Гаврилюк М.В. повторно подалаапеляційну скаргу на вказану постанову з клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Шевченківського районного суду м. Києва від 28 грудня 2021 року, при цьому вказувала аналогічні причини пропуску неюстроку на апеляційне оскарження постанови суду від 28 грудня 2021 року, які нею були зазначеніу клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження, поданному 25 липня 2022 року.
З рішень Європейського суду з прав людини вбачається, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте, навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (рішення «Пономарьов проти України» та інші).
Крім того, в рішенні Європейського суду з прав людини в справі «Устименко проти України» від 29 жовтня 2010 року Суд вказав, що необґрунтоване поновлення строку оскарження остаточного рішення по справі зі спливом значного періоду часу без обґрунтованих підстав порушує принцип правової визначеності, і, як наслідок, тягне порушення ст. 6 Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод. Право на справедливий судовий розгляд, гарантоване п. 1 ст. 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, який передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов'язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами.
Підстави пропуску строку на апеляційне оскарження можуть бути визнані поважними, а строк поновлено лише у разі, якщо вони пов'язані з непереборними та об'єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк, подання апеляційної скарги.
Поняття поважних причин пропуску процесуальних строків є оціночним, а його вирішення покладається на розсуд суду. До таких причин відносяться обставини непереборної сили та обставини, які об'єктивно унеможливлюють вчинення процесуальної дії у встановлений строк. Вказані обставини підлягають підтвердженню шляхом подання відповідних документів або їх копій.
Отже, у контексті забезпечення реалізації права на оскарження судового рішення та вирішення питання поновлення строків на таке оскарження у рішеннях ЄСПЛ сформувалась стала практика, відповідно до якої поновлення строків на оскарження може бути виправданим, якщо пропуск строку є поважний, об'єктивно незалежний від волі та поведінки скаржника.
Так, починаючи із 28 грудня 2021 року ОСОБА_1 та її представники, не були позбавлені права з відкритих джерел, зокрема з офіційного веб-портал «Судова влада України» та «Єдиний державний реєстр судових рішень», дізнатися про наявність оскаржуваного судового рішення, та між винесенням Шевченківським районним судом міста Києва постанови від 28 грудня 2021 року та введенням воєнного стану пройшов вагомий проміжок часу однак. А тому посилання на те, що адвокат Гаврилюк покинула м. Київ та виїхала до м. Чернівці у зв'язку введенням воєнного стану не є поважною причиною пропуску строку на апеляційне оскарження постанови Шевченківського районного суду міста Києва від 28 грудня 2021 року
Крім того, варто зазначити, що адвокат Гаврилюк М.В. вводить апеляційний суд в оману, оскільки звертаючись до суду з апеляційною скаргою 09 червня 2022 року в клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови зазначала, що ОСОБА_1 дізналась про наявність оскаржуваної постанови лише 14 лютого 2022 року . Разом з тим звертаючись до суду апеляційної інстанції вдруге 29 липня 2022 року, адвокат Гаврилюк М.В. вказує, що ОСОБА_1 дізналась про оскаржувану постанову лише 01 червня 2022 року. Таким чином вказані обставини не відповідають дійсності.
Інші причини для поновлення строку на апеляційне оскарження причини для поновлення такого строку, вказані апелянтом, вже були предметом розгляду судом апеляційної інстанції та вирішені постановою Київського апеляційного суду від 25 липня 2022 року, і нових належних доводів, які б підтверджували існування поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції, у повторній апеляційній скарзі апелянтом не приведено, то у задоволенні клопотання адвоката Гаврилюк М.В. про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови суду від 28 грудня 2021 року слід відмовити.
Відповідно до ч. 2 ст. 294 КУпАП у разі відмови у поновленні строку на апеляційне оскарження постанови судді, апеляційна скарга повертається особі, яка її подала.
Враховуючи наведене, апеляційна скарга захисника ОСОБА_2 - адвоката Гаврилюк М.В. на постанову Шевченківського районного суду м. Києва від 28 грудня 2021 року підлягає поверненню у зв'язку з відмовою у поновленні строку на апеляційне оскарження.
На підставі викладеного, керуючись ст.294 КУпАП, суд,-
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 - адвоката Гаврилюк Марини Вадимівни на постанову Шевченківського районного суду м. Києва від 28 грудня 2021 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.1 ст. 483 МК України,повернути особі, яка її подала
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя Київського
апеляційного суду С.А. Голуб