Головуючий у І інстанції Арапіна Н.Є.
Провадження №22-з/824/878/2022 Доповідач у ІІ інстанції Матвієнко Ю.О.
08 грудня 2022 року м. Київ
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: судді-доповідача Матвієнко Ю.О., суддів Гуля В.В., Мельника Я.С., розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами в приміщенні Київського апеляційного суду заяви представника ОСОБА_1 - адвоката Льовкіна Максима Олеговича про ухвалення додаткового рішення та про розподіл судових витрат у справі за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
У березні 2019 року АТ КБ «ПриватБанк» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому просив стягнути з нього заборгованість за договором в розмірі 120592 грн. 26 коп., яка складається із заборгованості за кредитом в розмірі 16579 грн. 08 коп. та заборгованості по процентам за користування кредитом з 09.04.2012 року по 31.01.2017 року в розмірі 104013 грн. 18 коп.
Рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 13 червня 2019 року позов задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПриватБанк» заборгованість за договором б/н від 09.04.2012 року станом на 31 січня 2019 року у розмірі 120 592 грн. 26 коп., яка складається із: заборгованості за кредитом в розмірі 16579 грн. 08 коп. та заборгованості по процентам за користування кредитом за період з 09.04.2012 року по 31.01.2017 року в розмірі 104013 грн. 18 коп.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «Приват Банк» судовий збір у розмірі 1921 грн. 00 коп.
Не погоджуючись з рішенням суду, відповідач ОСОБА_1 подав на нього апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просив рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення провідмову у задоволенні позову. Крім цього, ОСОБА_1 просив стягнути з банку на свою користь понесені ним судові витрати, пов'язані з розглядом справи.
Постановою Київського апеляційного суду від 27 жовтня 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задоволено частково. Рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 13 червня 2019 року в частині стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПриватБанк» заборгованості по процентам за користування кредитом в розмірі 104013 грн. 18 коп. - скасовано та ухвалено в цій частині нове рішення, яким відмовлено у стягненні з ОСОБА_1 на користь АТКБ «ПриватБанк» заборгованості по процентам за користування кредитом.
В іншій частині рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 13 червня 2019 року - залишено без змін.
07 листопада 2022 року від представника ОСОБА_1 - адвоката Льовкіна М.О. до апеляційного суду надійшла заява (провадження № 22-з/824/878/2022) про розподіл судових витрат, в якій заявник просив стягнути з АТ КБ «ПриватБанк» на користь ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу в розмірі 3000 грн. 00 коп., понесені відповідачем у зв'язку з апеляційним розглядом справи.
Колегія суддів, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи заяви представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Льовкіна М.О., дійшла висновку про її часткове задоволення, виходячи з наступного.
За змістом п. 3 ч. 1 та ч. 2 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення.
Згідно зі статтею 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом. Безоплатна правнича допомога надається в порядку, встановленому законом, що регулює надання безоплатної правничої допомоги.
Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ЦПК України).
Згідно з вимогами ч.1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, в тому числі належать витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно з положеннями ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Згідно ч. 8 ст.141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат, є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Таким чином, якщо стороною буде документально доведено, що нею понесено витрати на правову допомогу, а саме: надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні таких витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення.
Такої ж думки дотримується Верховний суд у постановах від 13 червня 2018 року по справі № 757/47925/15-ц та від 19 вересня 2018 року по справі № 361/6253/16-ц.
Відповідно до правового висновку, викладеного у постанові Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 року у справі № 922/445/19, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.
З матеріалів справи вбачається, що представником ОСОБА_1 - адвокатом Льовкіним М.О. до заяви про розподіл судових витрат (провадження № 22-з/824/878/2022) долучено: копію договору про надання професійної правничої допомоги № 241/2022 від 16.06.2022 року; копію додаткової угоди № 1 від 16.06.2022 року до договору про надання (правничої) правової допомоги № 241/2022 від 16.06.2022 року; копію квитанції до прибуткового касового ордеру № 3 від 03.09.2022 року; копію квитанції до прибуткового касового ордеру № 4 від 31.10.2022 року; Детальний опис робіт (наданих послуг) від 31.10.2022 року, виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, за договором про надання правничої (правової) допомоги № 241/2022 від 16.06.2022 року та додатковою угодою № 1 від 16.06.2022 року до Договору.
Отже, суду надано належні та допустимі докази на підтвердження факту понесення відповідачем під час розгляду справи апеляційним судом витрат на надання правничої допомоги на суму 3000 грн. 00 коп., про стягнення яких його представником було зроблено відповідну заяву у апеляційній скарзі.
Відповідно до п. 35 Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 жовтня 2014 року № 10 "Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах" вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати положення статті 88 ЦПК та керуватися тим, що стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.
Враховуючи те, що апеляційним судом ухвалено рішення про часткове задоволення апеляційної скарги ОСОБА_1 , понесені по справі витрати згідно п. 3 ч. 1 ст. 141 ЦПК України покладаються на позивача АТ КБ «ПриватБанк» пропорційно до задоволених вимог апеляційної скарги.
Відтак, апеляційний суд, зважаючи на доведеність факту понесення відповідачем по справі витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції, вважає за можливе заяву представника відповідача про компенсацію цих витрат задовольнити частково та стягнути з позивача на користь відповідача понесені ним по справі витрати на правничу допомогу у розмірі 2587,50 грн.
Крім цього, 07 листопада 2022 року представником ОСОБА_1 - адвокатом Льовкіним М.О.до апеляційного суду було подано заяву (провадження № 22-з/824/875/2022) про ухвалення додаткової постанови по справі, в якій заявник просив вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених у зв'язку з розглядом справи в суді першої інстанції, а саме: зменшити розмір судового збору, стягнутого з відповідача рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 13 червня 2019 року, з врахуванням позовних вимог, у стягненні яких було відмовлено постановою Київського апеляційного суду від 27 жовтня 2022 року.
Колегія суддів приходить до висновку про відмову у задоволенні вказаної заяви, враховуючи наступне.
Ч. 1 статті 270 ЦПК України визначено, що суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:
1) стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення;
2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати;
3) судом не вирішено питання про судові витрати;
4) суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу.
Із змісту вказаної заяви вбачається, що заявник фактично просить змінити розмір судового збору, стягнутого з відповідача ОСОБА_1 рішенням суду першої інстанції, зменшивши цю суму з 1921 грн. 00 коп. до 264 грн. 14 коп., шляхом ухвалення додаткової постанови Київським апеляційним судом на підставі п. 3 ч. 1 ст. 270 ЦПК.
Разом з тим, підставою постановлення апеляційним судом додаткової постанови згідно п. 3 ч. 1 ст. 270 ЦПК України є невирішення питання про судові втрати саме апеляційним судом. Натомість зі змісту постанови апеляційного суду від 27 жовтня 2022 року вбачається, що це питання вирішено, незгода відповідача з постановою апеляційного суду в цій частині може бути підставою для її оскарження у касаційному порядку.
Враховуючи вищевикладене, заява представника відповідача про ухвалення додаткового рішення не ґрунтується на законі, відтак колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для її задоволення та, відповідно, відмову у прийнятті додаткового рішення за наслідками розгляду цієї заяви.
Керуючись ст.ст. 133, 141, 270 ЦПК України, Київський апеляційний суд в складі колегії суддів
Заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Льовкіна Максима Олеговичапро розподіл судових витрат, понесених в суді апеляційної інстанції (провадження № 22-з/824/878/2022), - задовольнити частково.
Стягнути з Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу, понесені ним у зв'язку з розглядом апеляційної скарги, в розмірі 2587 грн. 50 коп.
У прийнятті додаткового рішення за заявою представника ОСОБА_1 - адвоката Льовкіна Максима Олеговича про зменшення розміру судового збору, стягнутого з відповідача (провадження № 22-з/824/875/2022) - відмовити.
На додаткове рішення може бути подано скаргу.
Головуючий:
Судді: