6 грудня 2022 року місто Київ
справа № 361/8321/19
апеляційне провадження № 22-ц/824/6904/2022
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого - Головачова Я.В.,
суддів: Вербової І.М., Нежури В.А.,
за участю секретаря судового засідання: Осінчук Н.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "НЕЗАЛЕЖНОСТІ,17" на ухвалу Броварського міськрайонного суду Київської області у складі судді Радзівіл А.Г. від 4 лютого 2022 року у справі за позовом об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "НЕЗАЛЕЖНОСТІ,17" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
Короткий зміст позовних вимог
У листопаді 2019 року ОСББ "НЕЗАЛЕЖНОСТІ,17" звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 у якому просило стягнути з нього заборгованість по оплаті членських внесків на утримання будинку та за опалення за період з 1 червня 2016 року по 30 квітня 2019 року в сумі 9 005 грн. 47 коп.
Короткий зміст ухвали суду першої інстанції
Ухвалою Броварського міськрайонного суду Київської області від 4 лютого 2022 року позовну заяву ОСББ "НЕЗАЛЕЖНОСТІ,17" залишено без розгляду.
Постановляючи ухвалу, суд першої інстанції виходив із того, що належним чином повідомлений про розгляд справи позивач повторно не з'явився в судове засідання, заяву про розгляд справи за його відсутності до суду не надавав, а тому відповідно до пункту 3 частини 1 статті 257 ЦПК України наявні підстави для залишення позовної заяви без розгляду.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги
У поданій апеляційній скарзі ОСББ "НЕЗАЛЕЖНОСТІ,17", посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить скасувати ухвалу суду першої інстанції і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу
Скаржник зазначає, що він з об'єктивних обставин не міг з'явитися в судове засідання, призначене на 4 лютого 2022 року, оскільки в цей день було викрадено майно ОСББ "НЕЗАЛЕЖНОСТІ,17" та викликано поліцію на місце злочину.
Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи
Наявний в матеріалах справи відзив на апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 колегія суддів не бере до уваги, оскільки він був поданий поза межами строку, встановленого судом в ухвалі про відкриття апеляційного провадження.
Позиція учасників справи, які з'явилися в судове засідання
Представник ОСББ "НЕЗАЛЕЖНОСТІ,17" - Порхун В.М. в суді апеляційної інстанції підтримав апеляційну скаргу з наведених в ній підстав та просив її задовольнити.
Відповідач та його представник в судове засідання не з'явилися про дату, час і місце розгляду справи повідомлялися належним чином. З урахуванням положень частини 2 статті 372 ЦПК України їх неявка не перешкоджає розгляду справи.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Судом установлено, що у листопаді 2019 року ОСББ "НЕЗАЛЕЖНОСТІ,17" звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Ухвалою Дарницького районного суду міста Києва від 6 грудня 2019 року відкрито провадження у справі.
В судове засідання, призначене на 22 листопада 2021 року о 16 годині 00 хвилин, позивач, представник позивача, будучи повідомлені належним чином, не з'явилися (том І а.с. 121, том ІІ а.с. 1).
В судове засідання, призначене на 4 лютого 2022 року о 12 годині 00 хвилин, представник позивача, будучи повідомленим належним чином, повторно не з'явився (том ІІІ а.с. 4).
Позиція суду апеляційної інстанції
Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість постановленої ухвали в цій частині, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Мотиви, з яких виходить апеляційний суд, та застосовані норми права
Згідно з частинами 1, 2 статті 211 ЦПК України розгляд справи відбувається в судовому засіданні. Про місце, дату і час судового засідання суд повідомляє учасників справи.
Відповідно до пунктів 1, 2 частини 2 статті 223 ЦПК України суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з підстав: неявки в судове засідання учасника справи, щодо якого відсутні відомості про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання; першої неявки в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними.
Частиною 5 статті 223 ЦПК України передбачено, що у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.
Аналізуючи зміст зазначених норм процесуального закону, слід дійти висновку, що причини повторної неявки позивача в судове засідання правового значення не мають, а обов'язковими умовами для застосування передбачених пунктом 3 частини 1 статті 257 ЦПК України процесуальних наслідків повторної неявки позивача в судове засідання є одночасно його належне повідомлення про час і місце судового засідання та відсутність заяви позивача про розгляд справи без його участі у судовому засіданні.
Праву особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондує обов'язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу; заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються його безпосередньо, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження.
У статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" на суд покладено обов'язок під час розгляду справ застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.
Відповідно до § 23 рішення ЄСПЛ від 6 вересня 2007 року, заява № 3572/03 у справі "Цихановський проти України" національні суди мають створювати умови для того, щоб судове провадження було швидким та ефективним. Зокрема, національні суди мають вирішувати, чи відкласти судове засідання за клопотанням сторін, а також, чи вживати якісь дії щодо сторін, чия поведінка спричинила невиправдані затримки у провадженні.
Враховуючи викладене, суд першої інстанції встановивши, що позивач (представник позивача) будучи належним чином повідомленим про день та час розгляду справи в суді першої інстанції не з'явився у судові засідання, призначені на 2 листопада 2021 року та 4 лютого 2022 року, і не надіслав заяви до суду про розгляд справи за його відсутністю, дійшов
обґрунтованого висновку про залишення позову без розгляду, правильно застосувавши положення статті 257 ЦПК України.
Доводи апеляційної скарги про те, що 4 лютого 2022 року було викрадено майно ОСББ "НЕЗАЛЕЖНОСТІ,17", викликано поліцію на місце злочину, а тому позивач не міг брати участь у судовому засіданні відхиляються колегією суддів.
Положення пункту 3 частини 1 статті 257 ЦПК України містить імперативний припис про залишення позову без розгляду у разі повторної неявки у судове засідання належним чином повідомленого позивача. Винятком із цього правила є подання позивачем заяви про розгляд справи за його відсутності, однак матеріали справи не містять доказів подання позивачем саме такої заяви.
Згідно з вимогами ЦПК України суд не зобов'язаний з'ясовувати причини повторної неявки в судове засідання належним чином повідомленого позивача і у випадку повторної неявки позивача, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Правове значення в такому випадку має лише належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання та неподання ним заяви про розгляд справи за його відсутності.
Подібні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду від 20 вересня 2018 року у справі № 756/8612/16-ц, від 24 жовтня 2018 року у справі № 569/347/16-ц, від 28 лютого 2019 року у справі № 752/9188/13-ц, від 22 травня 2019 року у справі № 310/12817/13, від 6 червня 2019 року у справі № 760/3301/13-ц, від 20 червня 2019 року у справі № 522/7428/15, від 26 вересня 2019 року у справі № 295/19734/13-ц, від 7 жовтня 2019 року у справі № 612/403/16-ц, від 27 березня 2020 року у справі № 522/22303/14-ц; від 7 грудня 2020 року у справі № 686/31597/19.
Ураховуючи викладене, підстави для скасування ухвали і задоволення апеляційної скарги відсутні.
Керуючись статтями 367, 374, 375, 381-384 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "НЕЗАЛЕЖНОСТІ,17" залишити без задоволення.
Ухвалу Броварського міськрайонного суду Київської області від 4 лютого 2022 року залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена до Верховного Суду шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий Судді: