15 вересня 2022 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 ,
ОСОБА_3 ,
при секретарі ОСОБА_4 ,
з участю прокурора ОСОБА_5 ,
потерпілого ОСОБА_6 ,
представника потерпілого - адвоката ОСОБА_7 ,
захисника ОСОБА_8 ,
обвинуваченого ОСОБА_9 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві кримінальне провадження №12020100100005592 стосовно
ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Благовіщенка Кам'янсько-Дніпровського району Запорізької області, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:
- 31.05.2015 року Василівським районним судом Запорізької області за ч. 1 ст. 307, ч. 2 ст. 307, ст. 69 КК України на 3 роки позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому на праві власності майна, звільненого 11.12.2017 року по відбуттю покарання;
- 09.07.2019 року Кам'янсько-Дніпровським районним судом Запорізької області за ч. 1 ст. 249 КК України до штрафу у розмірі 1 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1 700 гривень, який сплачено 07.12.2019 року в сумі 900 грн., 04.03.2020 року - в сумі 850 грн.,
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 186 КК України, за апеляційними скаргами захисника ОСОБА_8 , _________________________________________________________________
Справа №11-кп/824/1806/2022 Головуючий у першій інстанції ОСОБА_10
Категорія: ч. 5 ст. 186 КК України Доповідач ОСОБА_1
обвинуваченого ОСОБА_9 та прокурора у провадженні на вирок Шевченківського районного суду м. Києва від 17 грудня 2021 року,
Вироком Шевченківського районного суду м. Києва від 17 грудня 2021 року ОСОБА_9 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 186 КК України, та йому призначено покарання у виді 8 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, що є його власністю.
Також постановлено стягнути зі ОСОБА_9 на користь ОСОБА_6 на відшкодування моральної шкоди 30 000 гривень.
Цим же вироком вирішено питання щодо речових доказів та арешту майна.
Суд визнав доведеним, що ОСОБА_9 , діючи спільно із невстановленою особою, матеріали відносно якої виділено в окреме провадження, розробили злочинний план по вчиненню злочину проти власності, спрямованого на заволодіння грошовими коштами в особливо великих розмірах, для особистого збагачення, під приводом обміну іноземної валюти.
Так, ОСОБА_9 , у невстановлений час та місці, діючи відповідно до розробленого злочинного плану, спільно із невстановленою особою, матеріали відносно якої виділено в окреме провадження, виклали у всесвітню мережу «Інтернет» на сайт «www.minfin.com.ua» оголошення щодо можливої купівлі-продажу іноземної валюти, де запропонували свої послуги по обміну валют по вигідному курсу, при цьому зазначивши для зв'язку заздалегідь придбаний номер мобільного телефону « НОМЕР_1 », який перебував у користуванні невстановленої особи, матеріали відносно якої виділено в окреме провадження.
Після чого, невстановлена особа, матеріали відносно якої виділено в окреме провадження, діючи спільно із ОСОБА_9 , очікували телефонного дзвінка та підбирали собі лише тих осіб, які б звернулись на обмін великої суми грошей, з метою подальшого обману та заволодіння вказаними грошима.
В подальшому невстановлена особа, матеріали відносно якої виділено в окреме провадження, 23 липня 2020 року приблизно об 11 годині 40 хвилин, перебуваючи у невстановленому місці, отримала вхідний дзвінок від ОСОБА_6 з приводу можливості обміну великої суми іноземної валюти на гривню. В свою чергу невстановлена особа, матеріали відносно якої вділено в окреме провадження, діючи спільно із ОСОБА_9 , маючи прямий умисел на заволодіння грошовими коштами ОСОБА_6 , повідомив останньому неправдиву інформацію з приводу того, що надасть послуги з обміну іноземної валюти на національну валюту, а саме: обміняє 30 400 доларів США за курсом 28,05 гривень за 1 долар США. З цією метою невстановлена особа, матеріали відносно якої виділено в окреме провадження, діючи спільно із ОСОБА_9 , запросили ОСОБА_6 за адресою: АДРЕСА_2 , для ніби проведення обумовленої операції в заздалегідь побудованому пункті обміну валют, де очікував ОСОБА_9 .
В подальшому ОСОБА_6 разом із ОСОБА_11 на автомобілі «Ford Kuga», державний номерний знак НОМЕР_2 , прибули до місця зустрічі, яку вказав в телефонній розмові ОСОБА_9 , та припаркувались на перехресті вул. Глибочицької та вул. Вознесенський узвіз, що у м. Києві.
Продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, направлений на заволодіння чужим майном шляхом обману, а саме грошовими коштами ОСОБА_6 , відповідно до розробленого злочинного плану, діючи спільно із невстановленою особою, матеріали відносно якої виділено в окреме провадження, ОСОБА_9 23 липня 2020 року о 12 годині 20 хвилин, перебуваючи у приміщенні заздалегідь підготовленого пункту обміну валют, з обладнаним запасним виходом з приміщення, за адресою: АДРЕСА_2 , зателефонував ОСОБА_6 та, представившись касиром пункту обміну валют, запросив останнього до приміщення за вказаною адресою для здійснення валютної операції з обміну грошових коштів з іноземної валюти на національну.
В подальшому ОСОБА_9 23 липня 2020 року о 12 годині 25 хвилин, перебуваючи за адресою: АДРЕСА_2 , діючи відповідно до розробленого раніше плану, вступив у розмову із ОСОБА_6 , якому представився касиром фінансової установи та отримав від останнього 30 400 доларів США, що, згідно офіційного курсу НБУ, станом на момент вчинення кримінального правопорушення, становить 842 080 гривень, для перерахунку купюр.
В подальшому ОСОБА_9 , маючи на меті довести злочинний умисел, направлений на заволодіння чужим майном, шляхом обману, до кінця, почав процедуру перерахунку грошових коштів ОСОБА_6 та під час виконання зазначених дій, впевнившись в успішності проведення вказаної операції з обміну валют, намагався покласти гроші у сейф, який знаходився під столом за касою. В свою чергу ОСОБА_6 , будучи необізнаним в істинних намірах ОСОБА_9 , повідомив останньому, що валютно-обмінна операція виконується не по процедурі, оскільки грошові кошти мають бути розподілені в сейф лише після обміну іноземної валюти на національну та передачі чеку за вказану операцію та попросив повернути власні грошові кошти.
В свою чергу ОСОБА_9 , розуміючи, що в подальшому заволодіти грошима шляхом обману йому не вдасться, вирішив викрасти їх відкрито.
В подальшому ОСОБА_9 23 липня 2020 року о 12 годині 25 хвилин, перебуваючи за адресою: м. Київ, вул. Вознесенський Узвіз, 23-А, реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на відкрите заволодіння чужим майном, дістав з-під столу сумку чорного кольору та поклав до неї грошові кошти, які належать ОСОБА_6 , після чого швидко вийшов з приміщення пункту обміну валют через заздалегідь обладнаний задній вихід.
Після чого ОСОБА_9 з місця вчинення кримінального правопорушення втік, завдавши ОСОБА_6 матеріальної шкоди в розмірі 30 400 доларів США, що, згідно офіційного курсу НБУ, становить 842 080 гривень та є особливо великим розміром.
В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_8 , вважаючи вирок суду незаконним та необґрунтованим, просить його змінити, перекваліфікувати дії ОСОБА_9 з ч. 5 ст. 186 КК України на ч. 1 ст. 186 КК України та визначити покарання в розмірі фактично відбутого на момент прийняття ухвали апеляційним судом.
В обґрунтування своїх вимог посилається на те, що вирок суду ґрунтується на доказах, отриманих незаконним шляхом. Зокрема, суд прийшов до висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_9 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення підтверджується безпосередньо дослідженими у судовому засіданні, зокрема даними, що містяться у протоколі огляду місця подій від 23 липня 2020 року з фототаблицею, в ході якого було вилучено банкноти доларів США, загальною сумою 30 400 доларів США.
Між тим, згідно протоколу затримання від 23.07.2020 р., час фактичного затримання ОСОБА_9 13 год. 20 хв., а згідно протоколу огляду місця подій від 23.07.2020 р., час проведення слідчої дії з 14 год. 48 хв. до 15 год. 20 хв., тому з моменту фактичного затримання до початку проведення слідчої дії за участю ОСОБА_9 пройшла 1 година 28 хв., тобто, фіксація подій розпочалась через півтори години після фактичного затримання ОСОБА_9 , і ці півтори години дії працівників поліції жодним чином не фіксувались, понятих при їх здійсненні не було. Проте докази, отримані під час слідчої дії, проведеної з порушенням встановленого законом порядку, суд взяв в основу обвинувального вироку.
Разом з тим, сторона захисту не оспорює всіх фактичних обставин, а саме перебування ОСОБА_9 на місці події, його затримання, інші обставини, але не погоджується з покладенням в основу обвинувального вироку недопустимих доказів, а також з кваліфікацією діянь та призначеним покаранням.
Так, під час затримання ОСОБА_9 було розпочато його особистий обшук, зокрема проведено фотозйомку та зазначено час проведення саме особистого обшуку. Також, як повідомив ОСОБА_9 , працівники поліції здійснювали відеофіксацію з самого початку його затримання, але понятих під час особистого обшуку залучено не було, більш того, особистий огляд не фіксувався жодним чином ні на відео, ні у протоколі. Тим не менше, на фото видно, що рюкзак знаходиться поряд зі ОСОБА_9 , а вже пізніше - рюкзак лежить на землі, а ОСОБА_9 немає.
При цьому, поняті теж стверджують, що ОСОБА_9 вони не бачили, слідчу дію «огляд місця подій» проводили без участі ОСОБА_9 , що свідчить про те, що фактично було проведено дві дії: обшук особи і огляд місця подій. Під час обшуку було обшукано ОСОБА_9 , відібрано рюкзак і ця дія не фіксувалась на відео (серед наданих доказів відео відсутнє), встановити особу, яка відбирала рюкзак у ОСОБА_9 не вдається можливим. Скільки часу рюкзак перебував у володінні працівників поліції і кого саме, встановити не вдалось, оскільки жоден з допитаних працівників поліції не підтвердив, що саме він відбирав рюкзак у ОСОБА_9 і поклав на місце, де його пізніше наче б то знайшли під час огляду місця події.
Тому вважає, що огляд місця подій від 23.07.2020 року був проведений з порушенням, а саме не всі дії фіксувались у протоколі, частина дій до цього огляду проводилась без будь-якої фіксації, а також невідомо ким саме з працівників поліції, і внаслідок таких порушень, з рюкзака ОСОБА_9 зникли предмети одягу та з'явились предмети, схожі на грошові купюри доларів США (імітаційні купюри чи справжні гроші, наразі невідомо, експертизи справжності купюр не проводилось), що дає підстави стверджувати, що слідча дія, а саме огляд місця подій від 23.07.2020 р. була проведена з порушеннями передбаченого законом порядку, і отримані внаслідок цього докази є недопустимими, проте суд у вироку не надав цьому оцінки.
Також сумніву у доведеності вини додає відсутність копій вилучених купюр та/або хоча б перепису їхніх номерів у протоколах, та відсутність у матеріалах справи висновку експерта чи спеціаліста, що ці купюри являються грошовими коштами. Тим не менше, суд «поза розумним сумнівом» визнає докази, здобуті з грубими порушеннями КПК, допустимими і бере їх в основу обвинувального вироку, а аргументи сторони захисту про наявність обґрунтованих сумнівів у доведеності вини, зокрема розміру шкоди, судом безпідставно ігноруються та він тлумачить всі сумніви на користь вини ОСОБА_9 , а не навпаки, як цього вимагає закон.
Крім того, зазначає, що у зв'язку з наявністю порушень під час проведення затримання ОСОБА_9 , проведення його особистого обшуку, а пізніше огляду місця подій з сумкою, яку самі працівники поліції поклали на місце виявлення, попередньо оглянувши її вміст і маючи можливість змінити цей вміст так як їм було потрібно, було допитано свідка ОСОБА_12 , який повідомив, що в цей період він розслідував якусь справу про викрадення коштів у обмінних пунктах, але причетність ОСОБА_9 до тієї справи не підтвердилась. Проте, ці показання не додали сумніву для суду у тому, що ОСОБА_12 може бути заінтересований у результатах цієї справи. Фактично суд зобов'язав сторону захисту провести розслідування та довести вину свідка у вчиненні провокації злочину, але проведення розслідування не входить до компетенції захисту, який спростовує пред'явлене обвинувачення, що власне і було зроблено. Розмір коштів, у відкритому викраденні якого звинувачується ОСОБА_9 , не підтверджується належними та допустимими доказами, а ті докази, які зібрані стороною обвинувачення, зібрані з порушеннями і являються недопустимими.
Також вказує на те, що особистий обшук ОСОБА_9 був проведений без ухвали суду, без дозволу суду на проведення обшуку та навіть без складення відповідного протоколу. Під час обшуку у ОСОБА_9 було вилучено сумку (рюкзак), який пізніше було оформлено як такий, що вилучено на місці подій, нібито на ділянці місцевості, але як там опинилась сумка, яка перед цим перебувала у ОСОБА_9 , слідству та суду встановити не вдалось.
Таким чином, вважає, що дії ОСОБА_9 були кваліфіковані судом першої інстанції неправильно, а саме за ч. 5 ст. 186 КК України, оскільки дана стаття застосовується лише в тому випадку, коли відкрите заволодіння майном вчинене в особливо великих розмірах або організованою групою, чого не було доведено поза розумним сумнівом, а навпаки, лише внаслідок обґрунтування вироку недопустимими доказами, що призвело до застосування судом першої інстанції закону, який не підлягає застосуванню, а тому вирок необхідно змінити та привести у відповідність до чинного законодавства.
В апеляційній скарзі обвинувачений ОСОБА_9 , вважаючи вирок суду незаконним та необґрунтованим, просить його змінити, перекваліфікувати його дії з ч. 5 ст. 186 КК України на ч. 1 ст. 186 КК України та визначити покарання в розмірі фактично відбутого на момент прийняття ухвали апеляційним судом.
В обґрунтування своїх вимог посилається на те, що зазначення судом у вироку про те, що він своєї вини не визнав, не відповідає дійсності, оскільки свою вину у вчиненні злочину він визнав, проте не погодився з тими обставинами, які прокуратура зазначила в обвинувальному висновку.
Зокрема, зазначає, що під час його затримання працівники поліції нічого не вилучали ні з кишень, ні з рук, ні з рюкзака, який був при ньому. У нього відібрали рюкзак, а його передали працівникам швидкої допомоги, які його госпіталізували. У матеріалах справи є його фото з рюкзаком, а потім фотографії рюкзака на землі.
Також є показання працівників поліції, які були на місці його затримання, які в суді стверджували, що не торкались до рюкзака, але незрозуміло, як тоді рюкзак опинився на землі, якщо він його на землю не клав, так як втратив свідомість і був госпіталізований. Виходить, що працівники поліції рюкзак до рук таки брали.
Крім того, зазначає, що частина речей, які були у рюкзаку, не зазначені в протоколі, разом з тим, в протоколі зазначена сума вилучених коштів 30 400 доларів США, але цих коштів при ньому не було (він їх міг втратити по дорозі, або при падінні), або була якась невелика сума коштів, яка недостатня для порушення кримінальної справи. Тому, виявивши таку обставину, працівники поліції могли спокійно витягнути якісь речі (одяг, що був у рюкзаку) та покласти туди рівненько упаковані кошти (чи не кошти, а ксерокопії чи імітаційні купюри), для того, щоб збільшити розкриття злочинів, і очевидно, що у них була можливість покласти ту суму коштів, яка була їм потрібна, оскільки, якби у рюкзаку були дійсно ті кошти, які вказані у протоколі, то для чого тоді працівникам поліції приховувати відеозйомку, яка велась з моменту його фактичного затримання, не залучати понятих з самого початку його затримання, не відбирати у нього рюкзак та не оглянути його відразу під відеозапис у присутності понятих.
Тому допущені під час проведення його особистого і одночасно місця подій порушення дають підстави для визнання цієї слідчої дії незаконною, а отримані під час цієї дії докази - грошові купюри в сумі 30 400 доларів США - недопустимим доказом.
Звертає увагу й на те, що прокурор ні разу не відвідував його у слідчому ізоляторі та не вручав йому обвинувального акта.
Також зазначає, що він розуміє, що вчинив неправильно, але та кваліфікація, яку визначив суд, не відповідає дійсності, оскільки коштів у розмірі 30 400 доларів США він не крав. Внаслідок допущених поліцейськими порушень, точний розмір встановити неможливо, та він і сам точно не пам'ятає, яка була сума, можливо 200 чи 400 доларів, а не така, яка потім з'явилась у рюкзаку і за яку його засудили.
Таким чином, вважає, що вирок суду ґрунтується на доказах, отриманих незаконним шляхом, а його дії судом першої інстанції кваліфіковані неправильно, і суд застосував закон, який не підлягав застосуванню, а саме ч. 5 ст. 186 КК України.
В апеляційній скарзі зі змінами до неї прокурор у провадженні, посилаючись на неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідність призначеного покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого через м'якість, просить скасувати вирок суду в частині призначеного покарання та в частині встановлення обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого, та ухвалити новий вирок, яким на підставі п. 1 ч. 1 ст. 67 КК України визнати обставиною, яка обтяжує покарання ОСОБА_9 - рецидив злочинів, та призначити йому покарання за ч. 5 ст. 186 КК України у виді 11 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, що є його власністю.
В обґрунтування своїх вимог посилається на те, що, досліджуючи документи, що характеризують особу обвинуваченого ОСОБА_9 , в ході судового розгляду встановлено, що останній характеризується задовільно, маючи середню спеціальну освіту, ніде не навчається, не працює, суспільно корисною діяльністю не займається та не має постійного джерела доходу.
Крім того, ОСОБА_9 , будучи раніше неодноразово судимим за вчинення умисних злочинів, на шлях виправлення не став, належних висновків для себе не зробив та, відбувши реальну міру покарання, маючи не зняту і непогашену у встановленому порядку судимість, повторно вчинив новий умисний злочин проти власності.
Також судом не було встановлено і обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_9 .
Разом з тим, суд безпідставно не застосував до ОСОБА_9 положення п. 1 ч. 1 ст. 67 КК України та не визнав обставиною, яка обтяжує покарання останнього - рецидив злочинів, оскільки ОСОБА_9 , будучи раніше судимим за умисні кримінальні правопорушення, та маючи не зняту і непогашену судимість, вчинив нове умисне кримінальне правопорушення.
За таких обставин, вважає, що вирок суду щодо ОСОБА_9 підлягає скасуванню у зв'язку з неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність та невідповідністю призначеного покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого через його м'якість.
В запереченнях на апеляційні скарги захисника ОСОБА_8 та обвинуваченого ОСОБА_9 , потерпілий ОСОБА_6 , вважаючи їх безпідставними, просить відмовити у їх задоволенні.
Інші учасники судового провадження даний вирок не оскаржують.
Заслухавши доповідь судді, пояснення обвинуваченого та його захисника ОСОБА_8 на підтримку доводів апеляційних скарг сторони захисту і їх заперечення щодо апеляційної скарги прокурора, а також прокурора, потерпілого та представника потерпілого - адвоката ОСОБА_7 , які, підтримуючи апеляційну скаргу прокурора у провадженні, заперечували проти апеляційних скарг сторони захисту, частково дослідивши за клопотанням сторони захисту докази, покладені в основу обвинувального вироку, провівши судові дебати, заслухавши останнє слово обвинуваченого, перевіривши матеріали кримінального провадження та доводи апеляційних скарг, колегія суддів приходить до наступних висновків.
Висновки суду першої інстанції щодо фактичних обставин кримінального провадження, винуватості ОСОБА_9 у відкритому викраденні чужого майна (грабежі), вчиненому за попередньою змовою групою осіб, в особливо великих розмірах, і кваліфікації його дій за ч. 5 ст. 186 КК України, є правильними і ґрунтуються на досліджених в судовому засіданні та наведених у вироку доказах, в їх сукупності та взаємозв'язку, яким суд дав належну оцінку, відповідно до положень ст. 94 КПК України, обґрунтовано визнавши їх належними, допустимими, достовірними та достатніми для висновку про винуватість ОСОБА_9 у вчиненні інкримінованого йому злочину.
Водночас, за позицією захисника в апеляційній скарзі стороною захисту не оспорюються всі фактичні обставини, а саме - перебування ОСОБА_9 на місці події, його затримання, інші обставини, але сторона захисту не погоджується з покладенням в основу вироку недопустимих доказів та кваліфікацією діянь.
Проте, стороною захисту не конкретизується зміст інших фактичних обставин, окрім перебування ОСОБА_9 на місці події та його затримання, які нею не оспорюються, і необхідність кваліфікації дій ОСОБА_9 за ч. 1 ст. 186 КК України жодним чином не обґрунтована, адже, поставивши під сумнів наявність предмету злочину - грошових коштів в сумі 30 400 доларів США (імітаційні купюри чи справжні гроші), а також вказуючи на проведення слідчих дій по їх вилученню з порушенням вимог КПК України та, як наслідок, недопустимість цих доказів фіксації та речових доказів, захист і не вказує в чому вбачає вчинення ОСОБА_9 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 186 КК України, по відношенню до потерпілого ОСОБА_6 .
Також і обвинувачений ОСОБА_9 , висловлюючи прохання про кваліфікацію його дій за ч. 1 ст. 186 КК України та вказуючи, що він свою вину визнав, але не погодився з тими обставинами, які викладені в обвинувальному акті, адже коштів в сумі 30400 доларів США він не крав і цих коштів при ньому не було, а можливо було 200 чи 400 доларів, але їх відношення до потерпілого ОСОБА_6 та спосіб їх отримання від останнього не зазначає.
Тож, зважаючи на такі доводи апеляційних скарг сторони захисту слід дійти висновку, що ОСОБА_9 повністю заперечується його причетність до інкримінованого йому злочину, що, на противагу твердженням апелянта, правильно визначено судом першої інстанції як те, що він свою вину у його вчиненні не визнав.
При цьому повно та всебічно у судовому засіданні були перевірені доводи обвинуваченого щодо його непричетності до злочину вчиненого щодо потерпілого ОСОБА_6 .
Проте, ці доводи судом першої інстанції обґрунтовано визнані такими, що не відповідають дійсності, оскільки спростовуються об'єктивними доказами у справі і які змістовно наведені у вироку.
Зокрема, винуватість ОСОБА_9 у вчиненні відкритого викрадення майна ОСОБА_6 підтверджується:
- показаннями потерпілого ОСОБА_6 в судовому засіданні про те, що йому було потрібно здійснити обмін 30400 доларів США на гривні. 23 липня 2020 року близько 11 години він в мережі «Інтернет» на сайті «www.minfin.com.ua» знайшов оголошення щодо обміну валют по вигідному курсу та подзвонив по номеру вказаного там телефону, а саме « НОМЕР_1 ». Йому відповів чоловік, який запропонував здійснити обмін валюти по вигідному йому курсу у пункті обміну валют за адресою: АДРЕСА_2 . Він разом з мамою приїхали за вказаною адресою, але він не побачив пункту обміну валют. В цей час йому зателефонував чоловік та попросив почекати, посилаючись на те, що касир здійснює іншу операцію по обміну валют. Через декілька хвилин з іншого номеру телефону йому знову зателефонували, і чоловік сказав, що це дзвонить касир та він його запросить до пункту, коли звільниться та попросив зачекати. Він залишився у дворі, бачив, як повз нього проходив раніше незнайомий ОСОБА_9 , який спостерігав за ним. Через декілька хвилин йому знову зателефонував «касир», який сказав, що їх офіс знаходиться за місцем знаходження одного з товариств в будинку АДРЕСА_2 та він може заходити до пункту обміну валюти для здійснення операції по обміну валюти. Він зайшов до вказаного приміщення, у якому знаходилось табло зі стендами, з курсом валют. Після того, як він зайшов в кімнату, «касир» зачинив за ним вхідні двері за допомогою пульта, який був при ньому. Вказану кімнату з іншою кімнатою, у якій знаходився так званий «касир» з'єднувало віконце. Він через вказане віконце побачив в іншій кімнаті чоловіка, який сидів за столом перед віконцем, яким виявився ОСОБА_9 . Також в кімнаті, де знаходився ОСОБА_9 , він побачив шафу, сейф, комп'ютер, машинку для перерахунку коштів, мішки для зберігання грошових коштів. ОСОБА_9 назвав йому курс обміну валют, попросив у нього для здійснення операції обміну валюти грошові кошти. Він через віконце передав ОСОБА_9 грошові кошти у загальній сумі 30400 доларів США, які були у нього у трьох пачках. ОСОБА_9 , будучи у гумових рукавичках, почав рахувати вручну передані ним грошові кошти, мотивуючи тим, що машинка для перерахунку грошових коштів не працює. ОСОБА_9 перерахував усі передані ним грошові кошти, назвав суму 30400 доларів США, що відповідало дійсності. Під час перерахунку грошових коштів ОСОБА_9 подзвонили на мобільний телефон, та він відповів про те, що «ще не готово». Після перерахунку грошових коштів ОСОБА_9 сказав голосно: «Охорона, зніміть сейф з охорони», після чого намагався покласти отримані від нього для обміну грошові кошти до сейфу. Він став казати про те, що валютно-обмінна операція здійснюється не по процедурі, і вимагати, щоб ОСОБА_9 надав кошти йому у національній валюті та виписав йому квитанцію про обмінну операцію, на що останній відповів, що він не надає квитанцій, тоді він став вимагати повернути йому передані для обміну грошові кошти. Після чого ОСОБА_9 поклав отримані від нього 30400 доларів США до чорної сумки типу рюкзака, яку дістав з-під столу, після чого відчинив дверці шафи, в якій був зроблений отвір та через який він втік з приміщення кімнати до іншого виходу з приміщення офісу, який вів у двір. Він вибіг на вулицю, побачив, як повз нього через арку тікав ОСОБА_9 , за плечима у якого була вказана сумка по типу рюкзака, куди він сховав викрадені у нього грошові кошти. Він побіг за ОСОБА_9 , вимагав від того зупинитися та повернути йому грошові кошти, а також кликав на допомогу, просив людей негайно викликати поліцію. Втікаючи від нього, ОСОБА_9 стрибнув у яр. Він добіг за ОСОБА_9 до яру, але побоявся стрибати туди, оскільки там були хащі, побіг за ним в обхід по АДРЕСА_3 . Коли він спустився у яр, ОСОБА_9 вже забирала швидка допомога, там же знаходились працівники поліції. У його присутності, під час огляду місця події, у чорній сумці типа рюкзака, яка належала ОСОБА_9 , та у яку останній поклав його грошові кошти, були вилучені належні йому грошові кошти у загальній сумі 30400 доларів США.
- показаннями в суді першої інстанції свідка ОСОБА_13 про те, що 23 липня 2020 року після 12 години він знаходився по АДРЕСА_2 , та побачив чоловіка, одягненого у футболку, який вийшов з приміщення, після чого побіг через арку. Відразу ж він побачив, як за вказаним чоловіком біжить інший чоловік, яким виявився раніше йому незнайомий ОСОБА_6 , який по ходу бігу кричав, що у нього тільки що вкрали гроші, просив допомогти затримати грабіжника, викликати працівників поліції. Він зі свого мобільного телефону негайно викликав поліцію, а коли приїхали працівники поліції, повідомив їм куди побігли вказані особи.
- показаннями свідка ОСОБА_14 в судовому засіданні про те, що нежитлове приміщення за адресою: АДРЕСА_2 , знаходиться в управлінні ФОП « ОСОБА_14 », яке вони здавали в оренду, про що вивісили відповідний банер. 03 липня 2020 року їй на мобільний телефон подзвонив чоловік та спитав дозвіл оглянути вказане нежитлове приміщення. В цей же день прийшли двоє чоловіків та, оглянувши приміщення, повідомили, що воно підходить для їх діяльності та вони бажають взяти його в оренду, вказали, що їх діяльність пов'язана з наданням позики під заставу транспортних засобів. В цей же день 3 липня 2020 року було укладено довгостроковий договір оренди з одним із чоловіків, ними сплачена орендна плата за перший та останній місяць. Приміщення здавалось в оренду без меблів, це була одна велика кімната, яка мала два входи. Чоловіки попросили дозвіл, щоб їм дозволили розділити кімнату на дві частини, на що вона не заперечувала. Після укладення договору оренди, вона не могла зайти у вказане приміщення, а лише бачила, що орендарі закрили входи до приміщення плівкою, що робилось у приміщенні вона не бачила. 23 липня 2020 року їй повідомили про те, що у вказаному приміщенні вчинено злочин, а саме відкрито викрали у чоловіка грошові кошти. Вона надала слідчому письмовий дозвіл на здійснення огляду вказаного нежитлового приміщення. Коли зайшла разом з працівниками поліції до приміщення, побачила, що воно вже переобладнано орендарями та складається з двох кімнат, також побачила інформаційну дошку, триногу з курсом обміну валют, нібито тут пункт обміну валют. Меблі та майно, яке знаходилось в приміщенні, їм не належать.
- показаннями в суді свідка ОСОБА_15 про те, що 23 липня 2020 року у денний час він звернув увагу на те, що за чоловіком, у якого за плечима була сумка типа рюкзака, по АДРЕСА_3 бігли два чоловіка, вимагаючи зупинитися. Оскільки вказана подія привернула його увагу, тому він підійшов ближче і побачив, що чоловік, якого наздоганяли інші чоловіки, знаходився лежачі на землі, був травмований, поряд з ним знаходилась сумка, яку він бачив при ньому, коли той біг. Прибули працівники поліції, швидка допомога для чоловіка, прибіг потерпілий, який казав, що у нього викрали грошові кошти під виглядом обміну валюти. Працівники поліції, які прибули за викликом, запросили його в якості понятого під час проведення огляду місця події і в його присутності в сумці, яка знаходилась поряд з чоловіком на землі, було виявлено грошові кошти в доларах США, при перерахунку яких їх сума становила 30400 доларів США. Грошові кошти були у трьох пачках, кожна перетягнута резинкою. Також поряд були виявлені гумові рукавички синього кольору, кепка. Слідчим було складено протокол, який він підписав, оскільки не мав жодних заперечень.
- показаннями свідка ОСОБА_16 у судовому засіданні про те, що 23 липня 2020 року він знаходився біля будинку АДРЕСА_3 та побачив, як молодого чоловіка переслідував інший чоловік та чоловік, який біг першим, звернув з дороги та стрибнув вниз у яр, типу котловану. За вказаним чоловіком побіг ще один чоловік, інші люди, які бачили переслідування. Знаходячись зверху, на відстані 10-15 м, він чув як внизу хтось кричав «навіщо викидаєш». Через деякий час приїхала швидка допомога і чоловіка, який стрибнув у яр, занесли до карети швидкої допомоги, де надавали першу допомогу, і він бачив, що у нього була пошкоджена рука.
- показаннями свідка ОСОБА_17 , який займає посаду старшого оперуповноваженого УКР УМВС України у м. Києві та в судовому засіданні пояснив, що 23 липня 2020 року він разом з напарником ОСОБА_12 , по службовим справам, знаходились в районі вул. Вознесенський узвіз у м. Києві. Побачив, як один з чоловіків гнався за іншим, при цьому гукав на допомогу, кричав, що його пограбували. Вони стали також переслідувати вказаного чоловіка, проте той стрибнув вниз у яр. Коли він спустився у яр, то побачив, що вказаний чоловік, яким був обвинувачений ОСОБА_9 , лежав на землі, скаржився на біль у руці, біля нього знаходилась сумка чорного кольору. Пізніше прибіг потерпілий, раніше йому незнайомий ОСОБА_6 , який вказував на ОСОБА_9 , як на особу, яка заволоділа його грошовими коштами. Через декілька хвилин прибула слідчо-оперативна група, хто її викликав йому невідомо. Він особисто ОСОБА_9 не затримував, сумки не торкався. Був присутній, коли слідчий в присутності понятих виявив в сумці ОСОБА_9 грошові кошти в доларах США, при їх перерахунку їх сума становила 30400 доларів США. Потерпілий казав, що це його кошти, якими відкрито заволодів ОСОБА_9 під приводом обміну валюти, з якими втік від нього.
- показаннями свідка ОСОБА_12 , який займає посаду оперуповноваженого УМВС України у м. Києві, та в суді пояснив, що 23 липня 2020 року він разом із співробітником ОСОБА_17 , по службовим справам знаходились в районі вул. Вознесенський узвіз у м. Києві. Побачив, як з арки вибігли два чоловіка, один наздоганяв іншого. Чоловік, який біг за іншим, кликав на допомогу, кричав, що чоловік, якого він наздоганяє, пограбував його. Вони також стали переслідувати вказаного чоловіка, проте той несподівано стрибнув у яр. ОСОБА_17 став спускатися до яру по спуску, а він побіг по дорозі. Через дві хвилини приїхали працівники поліції. Коли він спустився до низу у яр, побачив, що біля чоловіка, який стрибнув у яр, яким виявився раніше незнайомий йому ОСОБА_9 , були вже працівники поліції, інші особи, які спостерігали за погонею та чули крики потерпілого про допомогу, поряд зі ОСОБА_9 на землі знаходилась сумка чорного кольору. Також прибула слідчо-оперативна група, яка з'ясовувала обставини події, здійснювали огляд місця події, бачив, як з сумки, яка знаходилась на землі поряд зі ОСОБА_9 , слідчий за участю понятих та потерпілого вилучив грошові кошти в розмірі більше ніж 30000 доларів США та складав протокол огляду місця події. Він особисто близько до ОСОБА_9 не підходив і сумки, яка знаходилась поряд з ним, не торкався.
- даними, що містяться в протоколі прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення або таке, що готується, від 23 липня 2020 року, згідно якого - 23 липня 2020 року ОСОБА_6 , будучи попередженим про кримінальну відповідальність згідно зі статтею 383 КК України за завідомо неправдиве повідомлення про вчинення злочину, звернувся до Шевченківського УП ГУНП у м. Києві із заявою про вчинення злочину, заявивши про те, що 23 липня 2020 року близько о 12 годині 20 хвилин невідома особа, перебуваючи в імітованому пункті обміну валют за адресою: АДРЕСА_2 , під приводом обміну валюти, відкрито заволодів належними йому грошовими коштами в сумі 30400 доларів США.
- даними, що містяться в протоколі огляду місця події від 23 липня 2020 року з фототаблицею та план-схемою до нього і відеозаписом цієї слідчої дії, згідно якого було оглянуто нежитлове приміщення офісу, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , на фасаді якого міститься напис: ІНФОРМАЦІЯ_2 , кредит під заставу рухомого та нерухомого майна, та встановлено, що вхід до приміщення офісу здійснюється через металопластикові двері. При вході до приміщення, на відстані приблизно 1,5 м з правої сторони розташований диван темного кольору, у лівому ближньому куті розташований інформаційний стенд з курсом обміну валют, а навпроти вказаного дивану, на відстані приблизно 7 м, у стіні розташоване віконце. Навпроти входу до приміщення, на відстані приблизно 7 м, розташовані двері коричневого кольору, які ведуть до коридору. З правої сторони, на відстані 2 м, розташований дверний отвір, проходячи в який потрапляєш у кімнату, розміром 7х3 м, в якій у правому дальньому куті розташований стіл, на якому знаходяться клавіатура, монітор «LG», машинка для перерахунку грошей. З лівої сторони від столу розташований сейф темного кольору. Зліва від сейфу на підлозі розташовані чотири мішки для грошей. В ході огляду місця події вилучено монітор «LG», дріт до монітору та ключ від сейфу, інформаційний стенд з інформацією про обмін валют, сейф темного кольору, пристрій (машинка) для перерахування грошових коштів, чотири мішки для грошей.
- даними, що містяться в протоколі огляду місця події від 23 липня 2020 року з фототаблицею та план-схемою до нього і відеозаписом цієї слідчої дії, згідно якого - в ході огляду ділянки місцевості, розміром приблизно 4х4 м, яка знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Петрівська, 29, а саме, навпроти правого фасадного кута будівлі за вказаною адресою, на відстані приблизно 20 м, було виявлено та вилучено дві гумові рукавички синього кольору, сумку чорно-синього кольору з чорними мотузками, в якій виявлено та вилучено - кепку чорного кольору, грошові кошти, а саме - три пачки обмотані резинками: перша пачка грошових коштів є банкноти доларів США номіналом по 100 доларів у кількості 100 штук; у другій пачці знаходяться банкноти - долари США номіналом по 100 доларів у кількості 104 штуки; у третій пачці знаходяться банкноти доларів США номіналом 100 доларів у кількості 98 штук та банкноти доларів США номіналом 50 доларів у кількості 4 штуки, загалом 306 купюр доларів США, що становить 30400 доларів США, мобільний телефон «NОКІА» з сім-картою «Київстар», ІМЕІ 1: НОМЕР_3 , ІМЕІ 2: НОМЕР_4 .
- даними, що містяться в протоколі огляду від 23 липня 2020 року, згідно якого - було оглянуто мобільний телефон «Nokia», ІМЕІ: НОМЕР_5 , з сім картою «Водафон» НОМЕР_6 , який добровільно надав потерпілий ОСОБА_6 , та встановлено, що, згідно журналу викликів, ОСОБА_6 23 липня 2020 року - об 11 годині 42 хвилини, о 12 годині 13 хвилин здійснював дзвінки на номер мобільного телефону НОМЕР_1 ; 23 липня 2020 року о 12 годині 17 хвилин з номеру НОМЕР_1 на номер телефону НОМЕР_6 , яким користувався ОСОБА_6 був вхідний дзвінок; 23 липня 2020 року о 12 годині 25 хвилин здійснено вхідний дзвінок з номеру мобільного телефону НОМЕР_7 на номер телефону НОМЕР_6 , яким користувався ОСОБА_6
- даними, що містяться в протоколі пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 23 липня 2020 року, згідно якого - потерпілий ОСОБА_6 серед чотирьох пред'явлених йому для впізнання фотознімків осіб чоловічої статі, впізнав ОСОБА_9 , який зображений на фотознімку під №2, як особу, яка знаходилась в пункті обміну валют за адресою: АДРЕСА_2 , та якому, як касиру, ним було передано для обміну грошові кошти в сумі 30400 доларів США, з якими він, відкрито викравши, втік від нього.
- даними, що містяться в протоколі огляду від 25 липня 2020 року, згідно якого було оглянуто сайт «https://minfin.com.ua», на якому наявна інформація щодо купівлі-продажу валют, курс валют і співвідношення до іноземної валюти у відповідності до національної, а при переході за посиланням на сайті «https://minfin.com.ua/currency/auction/usd/sell/kiev» наявна інформація стосовно мережевих ліцензійних обмінів валют, розміщено оголошення щодо вигідного обміну коштів з іноземної валюти на національну та наявний номер мобільного телефону « НОМЕР_1 » для подальшого зв'язку.
- даними, що містяться в протоколі огляду від 29 липня 2020 року, згідно якого було оглянуто DVD-R диск з відеозаписом з камер відеоспостереження, розташованих на території ТОВ «ІНВЕСТФАКТОР», що за адресою: м. Київ, вул. Вознесенський узвіз, 23-А, за участю потерпілого ОСОБА_6 , на яких зафіксовані обставини, які відбувались в період часу з 10 години по 14 годину 23 липня 2020 року, та зафіксовано як поряд з будинком АДРЕСА_2 проходить чоловік, зовні схожий на ОСОБА_9 , одягнений в темну кепку, футболку бірюзового кольору, світло сині штани, типу джинси з розрізами на колінах та чорне взуття типу кросівки, який здійснює обхід прилеглої території біля фіктивного пункту обміну валют. Після чого вказаний чоловік зайшов до приміщення, а о 12 год. 21 хв. 23 липня 2020 року на відеозапису зафіксовано як до приміщення за адресою: АДРЕСА_2 , йде потерпілий ОСОБА_6 , одягнутий у світлу кепку, футболку чорного кольору, світло-бежеві шорти, з двома сумками чорного та коричневого кольору, а також те, як чоловік зовні схожий на ОСОБА_9 , у якого на спині надягнута сумка чорного кольору вийшов із приміщення та побіг через арку в бік виходу з двору, ОСОБА_6 переслідує чоловіка, зовні схожого на ОСОБА_9 , кричить, махає руками, вказуючи на чоловіка зовні схожого на ОСОБА_9 . Під час огляду відеозапису потерпілий ОСОБА_6 вказав на те, що він впізнав особу, яка одягнута у світло-сині штани, типу джинси, бірюзову футболку, на спині у якого сумка типу рюкзака чорного кольору, як особу, з якою він мав розмову під час обміну валют у приміщенні за адресою: АДРЕСА_2 , та яка надалі відкрито заволоділа його грошовими коштами.
- даними, що містяться в протоколі огляду від 25 липня 2020 року, згідно якого - в ході огляду мобільного телефону марки «NОКІА», з сім-картою «Київстар», ІМЕІ 1: НОМЕР_3 , ІМЕІ 2: НОМЕР_4 , з номером НОМЕР_8 , виявленого та вилученого в ході огляду місця події, який належить ОСОБА_9 , встановлено, що серед інших з'єднань, ОСОБА_9 23 липня 2020 року здійснював дзвінок на номер мобільного телефону НОМЕР_9 , яким користувався потерпілий ОСОБА_6
- даними, що містяться в протоколі затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 23 липня 2020 року, згідно якого - під час затримання ОСОБА_9 був одягнений у світло сині штани, типу джинси, на обличчі наявна марлева пов'язка з правого боку, гіпс на правій руці.
- даними, що містяться в протоколі огляду від 26 серпня 2020 року, згідно якого проведено огляд додатків до протоколів тимчасового доступу до речей і документів, наданого ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 10 серпня 2020 року, а саме: додатку до протоколу тимчасового доступу до речей і документів в ТОВ «Лайфселл» від 26 серпня 2020 року - DVD-R-диску з написом «14135 ВК», на якому міститься інформація щодо зв'язків по номеру мобільного оператора ТОВ «Лайфселл» НОМЕР_10 , який розміщувався на сайті «minfin.com.ua» для подальшого зв'язку щодо обміну іноземної валюти на національну; додатку до протоколу тимчасового доступу до речей і документів в ПрАТ «Київстар» від 19 серпня 2020 року - DVD-R-диску з написом «BNW 11590/з/км», на якому міститься інформація щодо зв'язків по номеру мобільного оператора ПрАТ «Київстар» НОМЕР_8 , який перебував у користуванні ОСОБА_9 ; додатку до протоколу тимчасового доступу до речей і документів в ПрАТ «ВФ «Україна» від 18 серпня 2020 року - DVD-R-диску з написом «GD-2007370/кі», на якому міститься інформація щодо зв'язків по номеру мобільного оператора ВФ «Україна» НОМЕР_9 , який перебував у користуванні потерпілого ОСОБА_6 , та з них встановлено, що з абонентського номеру НОМЕР_8 , яким користувався ОСОБА_9 , 23 липня 2020 року о 12 годині 23 хв. та о 12 год. 27 хв. здійснювались дзвінки на абонентський номер НОМЕР_9 , яким користувався потерпілий ОСОБА_6
- речовими доказами у провадженні, якими постановами про визнання речовими доказами від 25 липня 2020 року, від 29 липня 2020 року та від 26 серпня 2020 року визнано: грошові кошти в іноземній валюті - долари США, 302 купюри номіналом 100 доларів США кожна; 4 купюри номіналом 50 доларів США кожна, загальною сумою 30400 доларів США; мобільний телефон «NОКІА», з сім-картою «Київстар», ІМЕІ 1: НОМЕР_3 , ІМЕІ 2: НОМЕР_4 ; сумка чорного кольору та кепка; дві гумові рукавички синього кольору; монітор «LG», чорного кольору, дріт до монітору марки «LG», металевий сейф сірого кольору та ключ до нього, пристрій для перерахунку купюр, мішки для пакування грошових коштів у кількості 4 штук; DVD-R диск з відеозаписом з камер відеоспостереження ТОВ «ІНВЕСТФАКТОР»; DVD-R-диск з написом «14135 ВК», DVD-R-диск з написом «BNW 11590/з/км», DVD-R-диск з написом «GD-2007370/кі».
Отже, наведені вище докази в їх сукупності, які узгоджуються між собою, свідчать про те, що дії ОСОБА_9 (їх характер, його поведінка, яка передувала вчиненню злочину, існувала в момент його вчинення) носили узгоджений характер з невстановленою особою, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, мали спільний умисел, направлений на відкрите викрадення чужого майна (грабіж) в особливо великих розмірах.
При цьому, суд першої інстанції правильно розцінив позицію обвинуваченого щодо його непричетності до вчинення інкримінованого йому злочину, як спосіб захисту та таку, що спрямована на уникнення кримінальної відповідальності, оскільки така його позиція повністю спростовується сукупністю вищенаведених доказів, які беззаперечно доводять винуватість ОСОБА_9 у вчиненні відкритого викрадення майна потерпілого ОСОБА_6 в особливо великих розмірах.
Адже, зокрема, потерпілий ОСОБА_6 безпосередньо вказує на обвинуваченого ОСОБА_9 як на особу, яка відкрито викрала належні йому грошові кошти в сумі 30400 доларів США, при цьому ретельно описав кількість купюр, їх номінали та спосіб, в якій вони були передані ОСОБА_9 для здійснення операції щодо купівлі-продажу валюти, їх відкритого викрадення з пакуванням у рюкзак та зникнення з ними з місця, його безпосереднього переслідування ним та іншими громадянами, і подальшого затримання з цим рюкзаком з викраденими у нього грошовими коштами.
При цьому показання потерпілого ОСОБА_6 є логічними, послідовними та узгоджуються з іншими доказами у провадженні, зокрема показаннями свідків ОСОБА_15 та ОСОБА_16 , які бачили переслідування обвинуваченого та його затримання, зумовлене падінням у яр і отриманням травм, і не відлучалися з місця затримання до завершення його протокольного оформлення, а також речовими доказами, зокрема грошовими коштами в сумі 30400 доларів США, що знаходились в рюкзаку, який залишався на місці затримання ОСОБА_9 на виду, при свідках та під охороною поліції до завершення слідчих дій.
Поряд з цим фактично і самим ОСОБА_9 не оспорюється, що потерпілим передавалась для обміну така сума коштів, як 30400 доларів США, адже ним в апеляційній скарзі вказується, що в протоколі зазначена сума вилучених коштів 30 400 доларів США, але цих коштів при ньому не було (він їх міг втратити по дорозі, або при падінні).
Водночас ОСОБА_9 в апеляційній скарзі зазначається, що при ньому могла бути сума 200-400 доларів, однак джерело їх походження в цьому випадку він не вказує, і таке прямо суперечить його позиції в суді першої інстанції, за якою передані йому потерпілим для перевірки 400 доларів він залишив на столі, коли вирішив тікати через поведінку потерпілого, який почав скандалити та погрожувати, що вони працюють нелегально і зараз приїдуть люди та з цим розберуться.
Тож така непослідовна та суперечлива позиція обвинуваченого ОСОБА_9 є виключно спрямованою на уникнення кримінальної відповідальності за вчинене діяння, його винуватість в якому повністю доводиться вищеприведеними доказами.
Що стосується тверджень сторони захисту, що вилучені грошові кошти не є предметом злочину через відсутність у матеріалах справи копій вилучених купюр та/або хоча б перепису їхніх номерів у протоколах, а також висновку експерта чи спеціаліста, що ці купюри являються грошовими коштами, то, на думку колегії суддів, вони є непереконливими, адже на відеозаписі, здійсненого в ході огляду місця події, що був переглянутий і в суді апеляційної інстанції, при перерахунку коштів прослідковуються номери купюри, а в суді першої інстанції безпосередньо в судовому засіданні було оглянуто речові докази - грошові кошти в іноземній валюті - долари США, 302 купюри номіналом по 100 доларів США та 4 купюри номіналом по 50 доларів США, загальною сумою 30400 доларів США, які зберігались у спеціальному пакеті, в котрий вони і були поміщені при огляді місця події 23 липня 2020 року, та вбачається їх відповідність між собою.
Носять надуманий характер і посилання захисника та обвинуваченого про те, що грошові кошти були підкинуті у сумку працівниками поліції з метою провокації злочину, адже вони спростовуються, як показаннями потерпілого ОСОБА_6 , котрий безпосередньо вказує на обвинуваченого ОСОБА_9 як на особу, яка відкрито викрала належні йому грошові кошти в сумі 30400 доларів США, при цьому ретельно описав кількість купюр, їх номінали та спосіб, в якій вони були передані ОСОБА_9 для здійснення операції щодо купівлі-продажу валюти, так і свідків ОСОБА_13 , ОСОБА_16 , ОСОБА_15 , ОСОБА_17 та ОСОБА_12 , зокрема показаннями свідків ОСОБА_15 та ОСОБА_16 , які бачили переслідування обвинуваченого та, зумовлене падінням у яр і отриманням травм, його затримання з рюкзаком з викраденими коштами, який ніхто не відкривав до проведення слідчих дій, а вони не відлучалися з цього місця до завершення його протокольного оформлення, і на такі дії ОСОБА_17 , який є працівником поліції, та, переслідуючи, на крики потерпілого про допомогу, обвинуваченого ОСОБА_9 , першим прибув до того місця, де знаходився, лежачі на землі, ОСОБА_9 , після того як стрибнув у яр, не вказували, а сам свідок ОСОБА_17 зазначив, щоколи він спустився у яр, то побачив, що обвинувачений ОСОБА_9 лежав на землі, скаржився на біль у руці, біля нього знаходилась сумка чорного кольору, він особисто ОСОБА_9 не затримував, сумки не торкався, в подальшому на місце прибіг потерпілий, який вказав, що ОСОБА_9 викрав у нього грошові кошти, та через декілька хвилин прибула слідчо-оперативна група, яка вилучала з рюкзака грошові кошти.
При цьому слід вказати, що свідок ОСОБА_12 , який також є працівником поліції, та спільно з ОСОБА_17 , на крики потерпілого про допомогу, переслідував ОСОБА_9 , взагалі прибув до місця, де знаходився ОСОБА_9 , який впав у яр, вже після прибуття працівників поліції за викликом.
З огляду на вищенаведене не заслуговують на увагу і такі твердження в апеляційній скарзі захисника про те, що працівники поліції підкинули у сумку гроші, оскільки фіксація подій розпочалась через півтори години після фактичного затримання ОСОБА_9 , і ці півтори години дії працівників поліції жодним чином не фіксувались, понятих при їх здійсненні не було, адже вони спростовуються вказаними вище доказами - показаннями свідків про перебування обвинуваченого ОСОБА_9 в їх полі зору від моменту його переслідування потерпілим та іншими громадянами до затримання з рюкзаком з викраденими коштами, який ніхто не відкривав до проведення слідчих дій, а вони не відлучалися з цього місця до завершення його протокольного оформлення.
Водночас, доводи сторони захисту про провокацію вчинення злочину були предметом перевірки місцевого суду та не знайшли свого підтвердження, оскільки в матеріалах кримінального провадження відсутні жодні ознаки, притаманні провокації злочину, для встановлення факту якої визначальним є з'ясування питань: чи були дії правоохоронних органів активними, чи мало місце з їх боку спонукання особи до вчинення злочину, наприклад ініціатива в контактах з особою, повторні пропозиції, незважаючи на початкову відмову особи, наполегливі нагадування; чи було би скоєно злочин без втручання правоохоронних органів; чи були у правоохоронних органів об'єктивні дані про те, що особу було втягнуто у злочинну діяльність і ймовірність вчинення нею злочину була суттєвою.
Проте, в матеріалах провадження відсутні дані, які б вказували на наявність ознак підбурювання ОСОБА_9 зі сторони правоохоронних органів на вчинення кримінального правопорушення, або з цією самою метою впливу на його поведінку насильством, погрозами чи шантажем, а з досліджених у суді першої інстанції доказів, що наведені вище, вбачається, що ініціатором протиправних дій відносно потерпілого ОСОБА_6 був сам ОСОБА_9 , діючи за попередньою змовою з особою, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, та маючи спільний умисел на відкрите заволодіння грошовими коштами в особливо великих розмірах.
З урахуванням наведеного, суд дійшов обґрунтованого висновку про відсутність ознак провокації працівниками правоохоронних органів до вчинення злочину ОСОБА_9 , а такі доводи захисника колегія суддів визнає безпідставними.
Також вважає колегія суддів безпідставними і доводи сторони захисту щодо недопустимості як доказу - протоколу огляду місця події від 23.07.2020 року та вилучених під час його проведення речових доказів, а саме: 302 купюр банкнотів доларів США, номіналом кожна купюра «100», 4 купюр банкнотів доларів США, номіналом кожна 50, загалом 306 купюр, загальною сумою 30 400 доларів США; мобільного телефону Nokia та сім-картку до нього; сумки, кепки та двох гумових рукавичок синього кольору.
Недопустимість вказаного протоколу огляду місця події стороною захисту пов'язується з тим, що в даному випадку під час затримання ОСОБА_9 було розпочато його особистий обшук, зокрема проведено його фотозйомку, де видно, що рюкзак знаходиться поряд зі ОСОБА_9 , а вже пізніше - рюкзак лежить на землі, а ОСОБА_9 немає, але понятих під час особистого обшуку залучено не було, і його особистий огляд не фіксувався жодним чином ні на відео, ні у протоколі, але під час обшуку було обшукано ОСОБА_9 та відібрано рюкзак, який пізніше було оформлено як такий, що вилучено на місці подій, нібито на ділянці місцевості.
Відповідно до ч. 1 ст. 223 КПК України, слідчими (розшуковими) діями є дії, спрямовані на отримання (збирання) доказів або перевірку вже отриманих доказів у конкретному кримінальному провадженні.
Згідно з положеннями ст. 237 КПК України, з метою виявлення та фіксації відомостей щодо обставин вчинення кримінального правопорушення слідчий, прокурор проводять огляд місцевості, приміщення, речей та документів.
Для участі в огляді може бути запрошений потерпілий, підозрюваний, захисник, законний представник та інші учасники кримінального провадження. З метою одержання допомоги з питань, що потребують спеціальних знань, слідчий, прокурор для участі в огляді може запросити спеціалістів.
Особи, у присутності яких здійснюється огляд, при проведенні цієї слідчої (розшукової) дії мають право робити заяви, що підлягають занесенню до протоколу огляду.
При проведенні огляду дозволяється вилучення лише речей і документів, які мають значення для кримінального провадження, та речей, вилучених з обігу. Усі вилучені речі і документи підлягають негайному огляду і опечатуванню із завіренням підписами осіб, які брали участь у проведенні огляду. У разі якщо огляд речей і документів на місці здійснити неможливо або їх огляд пов'язаний з ускладненнями, вони тимчасово опечатуються і зберігаються у такому вигляді доти, доки не буде здійснено їх остаточні огляд і опечатування.
Вказана процесуальна дія фіксується у протоколі, вимоги до складання якого встановлені у ст. 104 КПК України, та особою, яка проводила процесуальну дію, до протоколу можуть долучатися додатки, з переліку тих, що визначені у ст. 105 КПК України.
З дослідженого, в тому числі і під час апеляційного розгляду, протоколу огляду місця події від 23.07.2020 року з додатками у виді фототаблиці та план-схеми до нього і відеофіксації цієї слідчої дії (т. 3 а.п. 26-36), вбачається, що ним зафіксовано проведення огляду ділянки місцевості, розміром приблизно 4х4 м, яка знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Петрівська, 29, а саме, навпроти правого фасадного кута будівлі за вказаною адресою, на відстані приблизно 20 м, де було виявлено та вилучено дві гумові рукавички синього кольору, сумку чорно-синього кольору з чорними мотузками, в якій виявлено та вилучено - кепку чорного кольору, грошові кошти, а саме - три пачки обмотані резинками: перша пачка грошових коштів є банкноти доларів США номіналом по 100 доларів у кількості 100 штук; у другій пачці знаходяться банкноти - долари США номіналом по 100 доларів у кількості 104 штуки; у третій пачці знаходяться банкноти доларів США номіналом 100 доларів у кількості 98 штук та банкноти доларів США номіналом 50 доларів у кількості 4 штуки, загалом 306 купюр доларів США, що становить 30400 доларів США, мобільний телефон «NОКІА» з сім-картою «Київстар», ІМЕІ 1: НОМЕР_3 , ІМЕІ 2: НОМЕР_4 .
Огляд даної ділянки місцевості здійснено слідчим з дотриманням вимог ст. 237 КПК України, у присутності понятих, потерпілого, спеціаліста та інших учасників, і зафіксовано виявлені на місці та вилучені речі, що можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, за результатами чого складено протокол слідчої дії, який відповідає вимогам ст.ст. 104, 105 КПК України, підписаний його учасниками та понятими, які не констатували жодних порушень та не висловлювали зауважень.
Крім того, потерпілий та свідок ОСОБА_15 , що були учасниками цієї слідчої дії - підтверджували перебіг слідчих дій відповідно до змісту протоколу такої дії, що виключає визнання його недопустимим.
При цьому та обставина, що на фототаблиці, яка є додатком до вказаного протоколу зафіксовано перебування лежачого на землі без свідомості обвинуваченого ОСОБА_9 , поряд з яким знаходиться рюкзак та якому працівники швидкої надають медичну допомогу, а в подальшому госпіталізують його до медичної установи, залишивши на місці рюкзак, жодним чином не вказує на проведення в цьому випадку особистого обшуку ОСОБА_9 , який застосовується до особи, затриманої через підозру у вчиненні кримінального правопорушення (частина третя статті 208 КПК України), адже, як видно з матеріалів кримінального провадження, 23 липня 2020 року було затримано ОСОБА_9 в порядку ст. 208 КПК України і складено відповідний протокол в період часу з 19 год. 55 хв. до 20 год. 12 хв., який затриманий і його захисник підписали без зауважень, а надалі проведено особистий обшук затриманої особи, протокол за результатом якого підписали двоє понятих та захисник без заперечень (т. 3 а.п. 72-76).
Не вказує на протилежне і та обставина, що у протоколі затримання вказаний час фактичного затримання ОСОБА_9 - 23 липня 2020 року о 13 год. 20 хв., адже на той час ОСОБА_9 перебував у непритомному стані, оглядався лікарями швидкої медичної допомоги та був ними госпіталізований.
Тому, зважаючи на вказані обставини, слідчим, після госпіталізації ОСОБА_9 , і проведено огляд місця події - ділянки місцевості з метою виявлення та фіксації відомостей щодо обставин вчинення кримінального правопорушення, адже проведення особистого обшуку за цих умов - в присутності ОСОБА_9 , понятих та із здійсненням його відеофіксації окремим процесуальним документом, як на тому наполягає в апеляційній скарзі сторона захисту, не є виправданим, бо поставило б під загрозу життя та здоров'я ОСОБА_9 , що суперечить загальним засадам кримінального провадження, які регламентують, що під час кримінального провадження повинна бути забезпечена повага до людської гідності, прав і свобод кожної особи та забороняється піддавати особу катуванню, жорстокому, нелюдському або такому, що принижує її гідність, поводженню, а людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю, згідно ст. 3 Конституції України.
З огляду на викладене, твердження захисника про те, що в даному випадку було проведено дві слідчі дії: обшук ОСОБА_9 і огляд місця події, не відповідають дійсності, а всі обставини провадження вказують на проведення слідчим в цьому випадку огляду місця події, що було здійснено з дотриманням вимог ст.ст. 223, 237 КПК України, а перебіг цієї слідчої дії та правильність відображення її проведення у змісті протоколу засвідчено її учасниками та відеозаписом, і підстави для визнання його недопустимим, на чому наголошує сторона захисту, відсутні.
З цих підстав не приймає до уваги колегія суддів і інші доводи захисника в апеляційній скарзі, наведені в аспекті недопустимості як доказу протоколу огляду місця події від 23.07.2020 року щодо проведеного огляду місцевості та вилучення грошових коштів, викрадених у потерпілого ОСОБА_6 , про те, що особистий обшук ОСОБА_9 був проведений без ухвали суду, без дозволу суду на проведення обшуку та навіть без складення відповідного протоколу, а також про те, що не всі дії фіксувались у протоколі огляду місця події, а частина дій до цього огляду проводилась без будь-якої фіксації.
А відтак, колегія суддів приходить до висновку, що при розгляді провадження в суді були встановлені і досліджені всі обставини, з'ясування яких мало істотне значення, наведені у вироку докази зібрані у відповідності до вимог КПК України, обґрунтовано визнані належними і допустимими та такими, що доводять винуватість ОСОБА_9 у відкритому викраденні майна ОСОБА_6 - грабежі, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, в особливо великих розмірах, адже предметом злочину були грошові кошти в сумі 30 400 доларів США, що, згідноофіційного курсу НБУ на час вчинення кримінального правопорушення, становить 842 080 гривень, що в 600 і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян та, відповідно до примітки до ст. 185 КК України, є особливо великим розміром, отже дії ОСОБА_9 правильно кваліфіковані за ч. 5 ст. 186 КК України.
Зважаючи на вищевикладене, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційних скарг сторони захисту щодо зміни вироку стосовно ОСОБА_9 з необхідністю перекваліфікації його дій з ч. 5 ст. 186 КК України на ч. 1 ст. 186 КК України.
Перевіряючи вирок суду першої інстанції, виходячи з апеляційних доводів прокурора в частині призначеного обвинуваченому ОСОБА_9 покарання, колегія суддів враховує наступне.
Відповідно до ст. 50 КК України, покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженим, так і іншими особами.
Згідно з вимогами ст. 65 КК України, суд призначає покаранняу межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення, за винятком випадків, передбачених частиною другою статті 53 цього Кодексу; відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу; враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.
Виходячи з указаної мети і принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання повинно бути співмірним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного.
Як убачається з матеріалів кримінального провадження та вироку, обираючи ОСОБА_9 вид і міру покарання, суд першої інстанції, дотримуючись вимог ст. 65 КК України, врахував ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, яке, відповідно до ст. 12 КК України, є особливо тяжким, корисливим злочином, а також дані про особу обвинуваченого, який раніше судимий, офіційно не працює, не перебуває на спеціальних обліках у лікарів нарколога та психіатра, та відсутність обставин, які пом'якшують його покарання.
Поряд з цим суд вказав, що ним не встановлено обставин, які обтяжують покарання ОСОБА_9 , що не відповідає дійсності, адже в даному випадку, зважаючи на те, що ОСОБА_9 за вироком Василівського районного суду Запорізької області від 31.03.2015 року був засуджений за ч. 1 та ч. 2 ст. 307, ст.ст. 69, 70 КК України на 3 роки позбавлення волі, і маючи незняту та непогашену судимість за умисні кримінальні правопорушення, вчинив нове кримінальне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 186 КК України, за яке він засуджується даним вироком, то і має місце рецидив злочинів в його діях, і ця обставина, на противагу твердженням прокурора, фактично встановлена судом першої інстанції та врахована при призначенні ОСОБА_9 покарання, адже судом зазначено дану судимість ОСОБА_9 у вступній частині вироку та при призначені покарання враховано, що він є особою раніше судимою.
Отже, зваживши сукупність усіх обставин, а також відомості щодо особи винного ? як у загально-соціальному плані, так і в плані її потенційної суспільної небезпеки, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, з яким погоджується колегія суддів, про необхідність призначення ОСОБА_9 покарання, за відсутності альтернативних покарань за цей злочин і підстав для застосування ст. 69 КК України, у виді позбавлення волі на строк 8 років, тобто в мінімальній межі санкції ч. 5 ст. 186 КК України, яке він повинен відбувати в умовах ізоляції від суспільства, з призначенням і, передбаченого цією ж нормою матеріального закону, додаткового покарання у виді конфіскації всього майна, яке належить йому на праві власності.
Доводи сторони обвинувачення про необхідність призначення ОСОБА_9 за вчинене кримінальне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 186 КК України, основного покарання у виді 11 років позбавлення волі фактично пов'язуються з необхідністю врахування лише обтяжуючої покарання обставини - рецидив злочинів, але колегія суддів не вбачає підстав для цього, адже ця обставина була врахована судом при призначенні ОСОБА_9 покарання, водночас вищезазначене оцінено судом в сукупності з іншими даними про особу винного та фактичними обставинами вчиненого ним кримінального правопорушення, щодо якого підлягає врахуванню також і та обставина, що вчиненим ОСОБА_9 кримінальним правопорушенням тяжких наслідків не настало, а викрадені ним грошові кошти в сумі 30400 доларів США вилучені та підлягають поверненню потерпілому ОСОБА_6 , рішення про що також ухвалено судом.
Інших обставин, що заслуговували б на увагу і які свідчать про м'якість призначеного обвинуваченому покарання, в апеляційній скарзі прокурора не приведено.
Враховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку, що переконливих доводів, які би ставили під сумнів вмотивованість висновків суду при призначенні обвинуваченому покарання, справедливість обраного ОСОБА_9 заходу примусу, а також які би свідчили про неможливість досягти мети покарання через визначений судом його строк - у виді 8 років позбавлення волі, прокурор в апеляційній скарзі не навів.
Тож, призначене ОСОБА_9 покарання, на переконання колегії суддів, відповідає вимогам ст.ст. 50, 65 КК України, є необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень і підстав вважати його явно несправедливим через м'якість колегія суддів не вбачає.
Таким чином, за результатами перегляду рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційних скарг захисника ОСОБА_8 , обвинуваченого ОСОБА_9 та прокурора у провадженні, колегія суддів приходить до висновку, що вирок суду стосовно обвинуваченого ОСОБА_9 в оскаржуваній ними частині є законним та обґрунтованим і апеляційних підстав для його зміни чи скасування, про що відповідно ставиться питання в їх апеляційних скаргах, не вбачає.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 404, 407 КПК України, колегія суддів
апеляційні скарги захисника ОСОБА_8 , обвинуваченого ОСОБА_9 та прокурора у провадженні залишити без задоволення, а вирок Шевченківського районного суду м. Києва від 17 грудня 2021 року стосовно ОСОБА_9 - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня її проголошення, а засудженим в той же строк з дня отримання копії ухвали.
Судді:
_____________________ _____________________ ___________________
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3