про залишення позовної заяви без руху
12 грудня 2022 року Київ № 320/11341/22
Суддя Київського окружного адміністративного суду Брагіна О.Є., розглянувши позовну заяву адвоката Скржешевського Максима Станіславовича в інтересах ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
до КОАС звернувся адвокат Скржешевський М.С. в інтересах ОСОБА_1 з позовом до ГУ ПФУ в Київській області про визнання протиправними дій відповідача щодо відмови у здійсненні перерахунку та виплати ОСОБА_1 пенсії на підставі довідки про розмір грошового забезпечення станом на 05.03.2019 року, виданої фінансово-економічним управлінням СБ України від 26.09.2022 №21/3/2-9/878-259 та зобов'язання відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 на підставі вищезазначеної довідки з 01.04.2019.
Суддя, дослідивши позовну заяву в межах ч.1 ст.171 КАСУ, на предмет дотримання ст.ст.160, 161 КАСУ, приходить до висновку про необхідність залишення її без руху з наданням заявникові десятиденного строку для усунення недоліків шляхом подання позову у новій редакції із зазначенням у ньому:
засобів зв'язку позивача (офіційної електронної адреси або адреси електронної пошти); обставин, якими обґрунтовані заявлені вимоги та доказів, якими вони підтверджені, зокрема, але не виключно, час та підстави взяття позивача на облік як пенсіонера із наданням суду розпорядження про призначення пенсії на момент взяття його на облік; надання копії повідомлення Міністерства соціальної політики територіальному органу Пенсійного фонду про виникнення підстав для видачі довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 ; надання суду копії повідомлення Мінсоцполітики про наявність рішення КМУ щодо необхідності перерахунку пенсій; повідомлення СБ України територіальним органам ПФУ про необхідність підготовки списків осіб, пенсії яких підлягають перерахунку; підтвердження наявності вини відповідача у несвоєчасній видачі довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 для здійнення перерахунку його пенсійних виплат; надання витягу з Реєстру застрахованих осіб позивача; зазначення кінцевої дати спірного періоду перерахунку та виплати пенсії; обґрунтування порушення відповідачем прав, свобод та інтересів заявника із розкриттям змісту порушених прав; розрахунку суми виплати, на яку претендує заявник у помісячному розмірі із визначенням всіх складових розрахунку; зазначення загального розміру пенсійних виплат, одержаних позивачем за спірний період та підтвердження отримання суми виплат (довідка про рух коштів банківської картки позивача, копія платіжної відомості; довідка з відділення поштового зв'язку) тощо; подання оригіналу квитанції про сплату судового збору у розмірі 992,40 грн за другу вимогу немайнового характеру; подання заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду з обґрунтуванням поважності причин такого пропуску; зазначення місця знаходження оригіналів документів, копії яких долучені до матеріалів спрви; подання копії договору про надання правової допомоги №19555681 від 11.07.2022.
Одночасно, суд звертає увагу, що наведення змісту положень законів, інших нормативно-правових актів, цитування у позовній заяві їх приписів без відповідної фактичної аргументації оспорюваних дій та/або рішення не є обґрунтуванням твердження про порушення прав та інтересів заявника.
Суд також вказує на таке: за визначенням термінів та понять спір, - це юридичний конфлікт між учасниками правовідносин, який виникає внаслідок різного розуміння ними взаємних прав та обов'язків, що перешкоджає їх реалізації, та в якому кожен із учасників захищає свої права. Сторони можуть і не «сперечатися» буквально, але своєю бездіяльністю або неналежним виконанням юридичних обов'язків порушувати права іншої сторони і таким чином викликати протиріччя. Відтак за змістом, тобто за характером прав та обов'язків, якими наділені учасники правовідносин, існують сімейні, земельні, житлові, цивільні, господарські, адміністративні, корпоративні та трудові спори.
Період, - це проміжок часу, протягом якого повторюється якийсь циклічний процес. Проміжком називається час, що минув між двома моментами або межами. Він використовується для позначення інтервалу часу, необхідного для його завершення або переходу на черговий цикл, або посилання на те, як довго щось може зайняти. Отже, спірний період,- це проміжок часу, який повинен закінчитися, щоб законний ефект набув сили, тобто для того, щоб закон почав діяти або закінчився. Відсутність у позовних вимогах початкової та кінцевої дати спірного періоду свідчить про нечіткість їх змісту, що є обгрунтованою підставою для залишення позову без руху як такого, що має суттєві недоліки.
Вирішуючи питання про залишення позовної заяви без руху, суд також зважив на таке:
відповідно до положень ч.1 ст. 122 КАСУ позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Відповідно до вимог ч. 2 ст. 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Суд зазначає, що строк звернення до адміністративного суду це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів.
Встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС певних процесуальних дій.
Інститут строків адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
Оскільки позивачем не надано суду доказу того, що довідка про розмір грошового забезпечення від 26.09.2022 №21/3/2-9/878-259 була видана фінансово-економічним управлінням СБ України з порушенням строку на її видачу з вини цього органу, суд констатує, що позовна заява адвоката Скржешевського М.С. в інтересах ОСОБА_1 подана із суттєвим порушенням строку звернення до суду за відсутності заяви про його поновлення.
Крім того, за приписами ч. 3 ст. 161 КАСУ, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Як вбачається із матеріалів позовної заяви, позивачем заявлено дві позовні вимоги немайнового характеру, однак судовим збором оплачена лише одна, оскільки, як зазначає представник позивача, заявлені ним вимоги, а саме визнання протиправними дій відповідача щодо відмови в перерахунку пенсії на підставі довідки, виданої фінансово-економічним управлінням СБ України від 26.09.2022 №21/3/2-9/878-259, та зобов'язання перерахувати пенсію ОСОБА_1 на підставі вищевказаної довідки, є однією вимогою та посилається на висновки Верховного Суду у постанові від 12.11.2019 по справі №640/21330/18.
Суд звертає увагу, що висновки Верховного Суду, зроблені у постанові від 12.11.2019 у справі №640/21330/18 не можуть бути застосовані до даної справи, оскільки зроблені за інших фактичних обставин, зокрема, предметом спору у справі №640/21330/18 є скасування податкових рішень-повідомлень щодо відмови в реєстрації податкової декларації. При цьому, такий висновок було зроблено Верховним Судом у зазначеній справі у зв'язку з тим, що вимога про реєстрацію податкової декларації має похідний (інформативний) характер і залежить від наявності самого порушеного права платника податків внаслідок отримання відмови у прийнятті податкової декларації контролюючим органом, яке підлягає захисту в ефективний спосіб.
Позовні вимоги у даній справі є самостійними, та підлягають оплаті судовим зобором в загальному порядку.
Так, за визначенням юридичних термінів та понять похідна вимога - це вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги) (КАСУ, редакція 15.12.2017).
Вимога про визнання протиправними дій ГУ ПФУ у Київській області та зобов'язання вчинити дії, є різними за своїм змістовним наповненням та наслідками задоволення.
Задоволення вимоги про визнання протиправними дій відповідача щодо відмови у здійсненні перерахунку та виплати ОСОБА_1 пенсії на підставі довідки про грошове забезпечення не є безумовною підставою для задовлення вимоги про зобов'язання провести перерахунок та виплату виплату пенсії на підставі вищевказаної довідки. Так само, як не виключено право суду задовольнити вимогу про зобов'язання відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії позивача на підставі довідки про грошове забезпечення за відсутності вимоги про визнання дій відповідача протиправними, якщо для цього будуть відсутні правові підстави.
Відповідно до абз.2 ч.3 ст. 6 Закону України "Про судовий збір", у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Отже, позивачу необхідно доплатити судовий збір за другу вимогу немайнового характеру у розмірі 992,40 грн.
При цьому, суд не знаходить підстав для застосування коефіцієнту 0,8 для пониження розміру ставки судового збору при поданні процесуальних документів в електронній формі враховуючи наступне.
відповідно до ч.1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Підпунктом «б» пп. 1 п. 17 параграфа 1 розділу 4 Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» № 2147а-VIII від 26.05.2021 до статті 4 Закону України «Про судовий збір» включено частину 3 такого змісту: «При поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору».
Відповідно до п. 2 параграфа 2 «Прикінцеві положення» розділу 4 Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» підпункт «б» підпункту 1, підпункт «а» підпункту 3 пункту 17, пункт 19 § 1 цього розділу вводяться в дію з дня початку функціонування підсистеми (модуля) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (далі- ЄСІТС), що забезпечує функціонування процедури реєстрації, автентифікації та доступу осіб до функціонуючих підсистем (модулів) ЄСІТС (електронний кабінет).
Створення та забезпечення функціонування ЄСІТС здійснюються поетапно.
Окремі підсистеми (модулі) ЄСІТС починають функціонувати через 30 днів з дня опублікування Вищою радою правосуддя у газеті «Голос України» та на веб-порталі судової влади України оголошення про створення та забезпечення функціонування відповідної підсистеми (модуля) ЄСІТС. Таке оголошення має містити інформацію про підпункти, пункти цього розділу, які вводяться в дію у зв'язку з початком функціонування відповідної підсистеми (модуля) ЄСІТС. Про початок функціонування ЄСІТС у складі всіх необхідних для її повного функціонування підсистем (модулів) Вища рада правосуддя публікує оголошення у газеті “Голос України” та на веб-порталі судової влади України.
04.09.2021 в газеті «Голос України» №168 опубліковано оголошення ВРП про створення та забезпечення функціонування трьох підсистем (модулів) ЄСІТС, згідно з яким ВРП повідомила, що відповідно до пункту 2 параграфа 2 «Прикінцеві положення» розділу 4 Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» окремі підсистеми (модулі) ЄСІТС починають функціонувати після опублікування оголошення про створення та забезпечення функціонування відповідної підсистеми (модуля) ЄСІТС, яке має містити інформацію про підпункти, пункти цього розділу, які вводяться в дію у зв'язку з початком функціонування відповідної підсистеми (модуля) ЄСІТС. З початком функціонування підсистем «Електронний кабінет», «Електронний суд», підсистеми відеоконференцзв'язку: вводяться в дію підпункт 1 пункту 3, підпункт «а» підпункту 3 пункту 17, пункт 19 § 1 розділу 4 Закону; підпункт 5 пункту 7 § 1 розділу 4 Закону - в частині щодо можливості брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, функціонування офіційних електронних адрес та процедури реєстрації, автентифікації та доступу осіб до функціонуючих підсистем (модулів) ЄСІТС (електронний кабінет).
Проте у вказаному оголошенні не міститься інформація про введення в дію саме підпункту «б» підпункту 1 пункту 17 параграфа 1 розділу 4 Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» щодо застосування коефіцієнту 0,8 для пониження розміру ставки судового збору при подачі документів в електронній формі.
Державною судовою адміністрацією в листі від 29.10.2021 №10-19326/21 та ВРП в листі від 30.11.2021 №28581/0/9-21 надані роз'яснення щодо понижуючого коефіцієнта ставки судового збору, в яких зазначено, що: «в оголошенні, яке було опубліковано у газеті Голос України» 4 вересня 2021 року про початок функціонування підсистеми ЄСІТС, не міститься інформації про введення в дію підпункту «б» підпункту 1 пункту 17 параграфу 1 розділу 4 розділу VII «Перехідні положення» Закону щодо застосування коефіцієнту 0,8 для пониження розміру ставки судового збору при подачі документів в електронній формі. Це означає, що відповідна норма не набрала чинності у порядку, встановленому Законом».
Таким чином, оскільки у суду відсутні підстави для пониження розміру ставки судового збору, позивач повинен оплатити судовий збір за другу вимогу немайнового характеру у розмірі 992,40 грн.
Частиною 1 ст. 169 КАСУ передбачено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. При цьому, залишення позовної заяви без руху - це тимчасовий захід, який застосовується судом з метою усунення позивачем недоліків позовної заяви та дотримання порядку її подання, визначеного КАСУ.
З огляду на те, що матеріали позовної заяви оформлені не належним чином, чого вимагає Кодекс адміністративного судочинства України, суддя визнав за необхідне залишити позовну заяву без руху.
Керуючись ст.ст. 161, 169, 171, 243, 248 КАС України, суд
позовну заяву адвоката Скржешевського Максима Станіславовича в інтересах ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, - залишити без руху.
Встановити позивачу десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії даної ухвали.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Брагіна О.Є.