09 грудня 2022 рокум. Ужгород№ 260/4677/22
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Гаврилка С.Є.
з участю секретаря судового засідання - Рошко Л.М.
учасники справи:
позивач: ОСОБА_1 ;
за участі представника позивача - Опаленика Михайла Юрійовича;
відповідач: Головне управління Національної поліції в Закарпатській області - представник - Яблонський Олександр Олександрович,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Закарпатського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Закарпатській області про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,-
08 листопада 2022 року до Закарпатського окружного адміністративного суду із позовною заявою звернувся ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Національної поліції в Закарпатській області (88000, Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Ф. Ракоці, 13, код ЄДРПОУ 40108913), якою просить суд: "1. Визнати протиправними з моменту прийняття та скасувати накази: пункт 1 наказу начальника Головного управління Національної поліції в Закарпатській області від 26.10.2022 № 2089 "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності працівників Берегівського РВП ГУНП в Закарпатській області"; наказ начальника Головного управління Національної поліції в Закарпатській області від 28.10.2022 № 196 о/с "По особовому складу" відповідно до частини 1 статті 77 Закону України "Про національну поліцію" звільнити зі служби в поліції за п.6 (у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України) старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 (0153225), дізнавача сектору дізнання Берегівського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області, з 28 жовтня 2022 року; 2. Поновити ОСОБА_1 (0153225) на посаді дізнавача сектору дізнання Берегівського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області з 28 жовтня 2022 року; 3. Стягнути з Головного управління Національної поліції в Закарпатській області на користь ОСОБА_1 ( НОМЕР_2 ) середній заробіток за весь час вимушеного прогулу без утримання податків й інших обов'язкових платежів, починаючи з 28.10.2022 по день прийняття судом рішення про поновлення на роботі; 4. Допустити негайне виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 ( НОМЕР_2 ) на посаді дізнавача сектору дізнання Берегівського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області; 5. Допустити негайне виконання рішення в частині стягнення з Головного управління Національної поліції в Закарпатській області на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу у межах суми стягнення за один місяць; 6. Зобов'язати Головне управління Національної поліції в Закарпатській області нарахувати і виплатити ОСОБА_1 (0153225) додаткову щомісячну винагороду у розмірі 30000 гривень 00 коп., встановлену постановою Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 року "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану", за весь час вимушеного прогулу без утримання податків й інших обов'язкових платежів, починаючи з 28.10.2022 по день прийняття судом рішення про поновлення на роботі; 7. Стягнути з Головного управління національної поліції в Закарпатській області на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу, у розмірі 20000,00 грн. (двадцять тисяч грн. 00 коп).".
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 11 листопада 2022 року було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в даній адміністративній справі.
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 24 листопада 2022 року закрито підготовче провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.
Розгляд даної справи відкладався (оголошувалась перерва) у зв'язку з існуванням на те об'єктивних законодавчо встановлених підстав.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що пунктом 1 наказу начальника Головного управління Національної поліції в Закарпатській області від 26 жовтня 2022 року № 2089 позивача притягнено до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення зі служби в поліції, а наказом ГУНП в Закарпатській області від 28 жовтня 2022 року № 196 о/с звільнено зі служби в поліції у зв'язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України. Однак, позивач не погодився із вищевказаними наказами відповідача та вважає, що відповідачем протиправно було притягнено його до дисциплінарної відповідальності. Позивач вважає його притягнення до дисциплінарної відповідальності із застосуванням до нього дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції є необґрунтованим, здійсненим без відповідних на те правових підстав та таким, що не відповідає фактичним обставинам та вимогам чинного законодавства.
Представник відповідача заперечив щодо задоволення позову в повному обсязі, з підстав викладених в письмовому відзиві та просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог повністю, мотивуючи наступним. Комісією створеною наказом ГУНП в Закарпатській області № 1982 від 13 жовтня 2022 року проведено цільову перевірку службової діяльності сектору дізнання Берегівського РВП ГУНП в Закарпатській області у ході якої виявлені порушення та неналежне здійснення досудового розслідування кримінальних проваджень, за висновками якої 26 жовтня 2022 року був виданий наказ начальника ГУНП в Закарпатській області № 2089 та на підставі якого відповідно до статті 13 частини 3 пункту 7 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, наказом начальника ГУНП в Закарпатській області № 196 о/с від 28 жовтня 2022 року відповідно до статті 77 частини 1 Закону України "Про Національну поліцію України", за пунктом 6 (у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України", позивача було звільнено зі служби в поліції, оскаржувані накази законні, службове розслідування проведено об'єктивно, а тому просить суд відмовити в задоволенні позову.
Під час розгляду справи по суті позивач та його представник позов підтримали повністю, просили суд його задовольнити з мотивів наведених у ньому.
Представник відповідача, проти задоволення позовних вимог заперечив та просив суд відмовити в задоволенні позову в повному обсязі з підстав наведених у відзиві на позов.
Розглянувши подані сторонами докази (заслухавши представників сторін), всебічно і повно оцінивши всі фактичні обставини (факти), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд приходить до наступного висновку.
Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що на момент звільнення позивача, такий перебував на службі в органах Національної поліції на посаді дізнавача сектору дізнання Берегівського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області.
Наказом ГУНП в Закарпатській області від 13 жовтня 2022 року № 1982 "Про організацію та проведення цільової перевірки діяльності сектору дізнання Берегівського районного відділу поліції ГУНП в Закарпатській області" було створено комісію для проведення службової перевірки діяльності Берегівського районного відділу поліції ГУНП в Закарпатській області(а.с.а.с. 63, 64).
За результатами проведеного службової перевірки 25 жовтня 2022 року складено висновок, відповідно до якого, за порушення вимог статей 2, 9, 28, 36, 401, 110, 284 Кримінального процесуального Кодексу України під час здійснення досудового розслідування у кримінальних провадженнях № 12022078060000223 за статтею 125 частиною 1 КК України, № 42021072060000023 за статтею 356 КК України, № 12022078060000443 за статтею 309 частиною 1 КК України, № 12022078060000085, № 12022078060000399 за статтею 358 частиною 4 КК України, № 12021078060000100, № 12019070060000558, № 12019070060000855, за статтею 185 частиною 1 КК України, № 12022078060000315, № 12022078060000233 за статтею 190 часиною 1 КК України запропоновано застосувати до дізнавача Берегівського РВП ГУНП в Закарпатській області старшого лейтенанта поліції Ковтонюка Ярослава В'ячеславовича, відповідно до статті 13 частини 3 пункту 7 розділу 3 Дисциплінарного статуту Національної поліції України дисциплінарне стягнення - звільнення із служби в поліції (а.с.а.с. 43-49).
Відповідно до пункту 1 наказу начальника Головного управління Національної поліції в Закарпатській області від 26 жовтня 2022 року № 2089 "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності працівників Берегівського РВП ГУНП в Закарпатській області", за порушення вимог статей 2, 9, 28, 36, 401, 93, 110, 284 Кримінального процесуального Кодексу України під час здійснення досудового розслідування у кримінальних провадженнях № 12022078060000223 за статтею 125 частиною 1 КК України, № 42021072060000023 за статтею 356 КК України, № 12022078060000443 за статтею 309 частиною 1 КК України, № 12022078060000085, № 12022078060000399 за статтею 358 частиною 4 КК України, № 12021078060000100, № 12019070060000558, № 12019070060000855, за статтею 185 частиною 1 КК України, № 12022078060000315, № 12022078060000233 за статтею 190 часиною 1 КК України дізнавача сектору дізнання Берегівського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області старшого лейтенанта поліції Ковтонюка Ярослава В'ячеславовича відповідно до розділу 3 статті 13 частини 3 пункту 7 Дисциплінарного статуту Національної поліції України звільнено із служби в поліції (а.с.а.с. 22-24).
Наказом начальника Головного управління Національної поліції в Закарпатській області від 28 жовтня 2022 року № 196 о/с "По особовому складу" відповідно до статті 77 частини 1 Закону України "Про національну поліцію" звільнено зі служби в поліції за пунктом 6 ( у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України) старшого лейтенанта поліції Ковтонюка Ярослава В'ячеславовича, дізнавача сектору дізнання Берегівського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області, з 28 жовтня 2022 року (а.с.а.с. 22-24).
З метою захисту порушеного права на працю, що проявилося у незаконному, на думку позивача, звільненні, ОСОБА_1 звернувся з даним адміністративним позовом до суду.
Вирішуючи питання щодо законності звільнення позивача із займаної посади, суд виходить з наступного.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Громадянам згідно зі статтею 43 Конституції України гарантується захист від незаконного звільнення.
Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначено Законом України "Про Національну поліцію" від 02 липня 2015 року № 580-VIII (далі по тексту - Закон України № 580-VIII).
Згідно із статтею 3 Закону України № 580-VIII у своїй діяльності поліція керується Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, цим та іншими законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно-правовими актами.
Відповідно до статті 17 частини 1 Закону України № 580-VIII, поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу на відповідних посадах у поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції.
Статтею 18 Закону України № 580-VIII регламентує основні обов'язки поліцейських, серед яких, неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва.
За приписами статті 19 частин 1, 2 Закону України № 580-VIII у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову, матеріальну та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону. Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.
Сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження регламентується нормами Закону України "Про Дисциплінарний статут Національної поліції України" № 2337-VIII від 15 березня 2018 року (далі по тексту - Дисциплінарний статут).
Так, службова дисципліна в розумінні Дисциплінарного статуту є дотриманням поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.
В свою чергу дисциплінарним проступком згідно із статтею 12 Дисциплінарного статуту визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов'язків поліцейського або виходу за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.
Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07 листопада 2018 року за № 893 затверджено Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України (далі по тексту - Порядок № 893), який визначає процедуру проведення службового розслідування стосовно поліцейського, права учасників службового розслідування, порядок оформлення його результатів, прийняття та реалізації рішень за результатами службового розслідування.
Згідно із пунктом 1 розділу II Порядку № 893 службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.
Підставами для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації, рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.
Згідно із пунктом 1 розділу V Порядку № 893 проведення службового розслідування полягає в діяльності дисциплінарної комісії із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин його вчинення, установлення причин і умов учинення дисциплінарного проступку, вини поліцейського, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин учинення дисциплінарних проступків.
Службове розслідування має встановити: наявність чи відсутність складу дисциплінарного проступку в діянні (дії чи бездіяльності) поліцейського, з приводу якого (якої) було призначено службове розслідування; наявність чи відсутність порушень положень законів України чи інших нормативно-правових актів, організаційно-розпорядчих документів або посадових інструкцій; ступінь вини кожної з осіб, що вчинили дисциплінарний проступок; обставини, що пом'якшують або обтяжують ступінь і характер відповідальності поліцейського чи знімають безпідставні звинувачення з нього; відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; вид і розмір заподіяної шкоди; причини та умови, що призвели до вчинення дисциплінарного проступку.
Відповідно до пункту 4 розділу V Порядку № 893 службове розслідування має встановити: наявність чи відсутність складу дисциплінарного проступку в діянні (дії чи бездіяльності) поліцейського, з приводу якого (якої) було призначено службове розслідування; наявність чи відсутність порушень положень законів України чи інших нормативно-правових актів, організаційно-розпорядчих документів або посадових інструкцій; ступінь вини кожної з осіб, що вчинили дисциплінарний проступок; обставини, що пом'якшують або обтяжують ступінь і характер відповідальності поліцейського чи знімають безпідставні звинувачення з нього; відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; вид і розмір заподіяної шкоди; причини та умови, що призвели до вчинення дисциплінарного проступку.
Як вбачається із Висновку службового розслідування від 25 жовтня 2022 року, службовою перевірко стану розслідування закритих проваджень встановлено, що 29 вересня 2022 року у кримінальних провадженнях № 12022078060000223 за статтею 125 частиною 1 КК України та № 42021072060000023 за статтею 356 КК України дізнавачем Ковтонюком Я.В. прийняті рішення про їх закриття на підставі статті 284 частини 1 пункту 2 КПК України, однак під час перевірки виявлено відсутність таких постанов у матеріалах провадження. Копії постанов дізнавача про закриття кримінальних проваджень не надіслані заявнику, потерпілому, прокурору, як передбачено статтею 284 частиною 4 КПК України. Також, вивчивши матеріали кримінальних проваджень без прийнятих рішень, встановлено, що досудове розслідування в них здійснюється неналежно, не проводяться необхідні слідчі (розшукові) дії для встановлення всіх обставин правопорушення. До прикладу, у кримінальному провадженні № 12022078060000443 від 06 жовтня 2022 року за статтею 309 частиною 1 КК України, досудове розслідування у якому здійснює дізнавач Ковтонюк Я. досудове розслідування здійснюється неналежно, з порушенням вимог Кримінального процесуального кодексу України. Зокрема, у кримінальному провадженні не допитано в якості свідка посадову особу - поліцейського СРПП Берегівського РВП ГУНП області, який виявив наркотичні засоби у особи; не допитано в якості свідків понятих, у присутності яких проводився огляд та вилучення наркотичних засобів у особи. Перевіркою стану розслідування проваджень встановлено, що дізнавачем Ковтонюком Я. у кримінальному провадженні № 12022078060000085 від 26 березня 2022 року за статтею 358 частиною 4 КК України розпочатому за фактом пред'явлення ОСОБА_2 на КПП "Косино", працівникам прикордонної служби, тимчасового посвідчення військовозобов'язаного та довідки військово-лікарської комісії про непридатність до військової служби виданих на ім'я останнього, не проведено жодної слідчої дії з метою встановлення обставин вчинення кримінального правопорушення та 26 квітня 2022 року, згідно відомостей ЄРДР, прийнято рішення про закриття вказаного кримінального провадження на підставі статті 284 частини 1 пункту 2 КПК України. 23 травня 2022 року прокурором Берегівської окружної прокуратури скасовано постанову про закриття зазначеного кримінального провадження, однак дізнавачем Ковтонюком Я.В., з вказаного часу, не проведено жодної слідчої дії. Перевіркою кримінального провадження № 12021078060000100 від 26 травня 2022 року за статтею 185 частиною 1 КК України встановлено, що 18 січня 2022 року прокурором Берегівської оружної прокуратури, у порядку статті 36 КПК України, в провадженні надані вказівки, жодний пункт з яких дізнавачем Ковтонюком Я.В. не виконаний. Вивченням кримінальних проваджень № 12019070060000558 від 01 серпня 2019 року та № 12019070060000855 від 23 листопада 2019 року розпочатих за статтею 185 частиною 1 КК України встановлено, що з часу доручення здійснення досудового розслідування дізнавачу Ковтонюку Я.В., а саме з 17 липня 2020 року та 06 березня 2021 року відповідно, останнім не проведено жодної слідчої дії у провадженнях. Також, у кримінальному провадженні №12022078060000399 від за статтею 358 частиною 4 КК України, дізнавач Ковтонюк Я. не вжив жодних заходів щодо скерування кримінального провадження в прокуратуру для вирішення питання про зміну підслідності та в подальшому прийняття рішення органом досудового розслідування ДБР, оскільки кримінальне правопорушення скоїв військовослужбовець та згідно висновку судово-технічної експертизи № 8714 від 21 вересня 2022 року посвідчення водія, яке використовувала особа не відповідає встановленому взірцю, отже є підробленим. В ході перевірки виявлено затягування досудового розслідування кримінального провадження № 12022078060000315 від 03 серпня 2022 за статтею 190 частиною 1 КК України, досудове розслідування в якому здійснюється дізнавачем Ковтонюком Я., а саме останнім не вжито заходів для встановлення місця зняття грошових коштів і особи шахрая; не ініційовано та не здійснено тимчасовий доступ до речей та документів, які становлять банківську таємницю; не надано доручення в порядку статті 401 КПК України працівникам ВПК ДКП НП України в Закарпатській області щодо встановлення місця зняття грошових коштів з банківської картки, на яку потерпілий перерахував грошові кошти. Аналогічна ситуація затягування досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12022078060000233 від 06 липня 2022 року за ознаками кримінального правопорушення (проступку), передбаченого статтею 190 частиною 1 КК України в якому дізнавачем не ініційовано та не здійснено тимчасовий доступ до речей та документів, які становлять банківську таємницю. Також, під час перевірки у шафі службового кабінету ОСОБА_1 виявленні 15 висновків експертів, проведених на підставі постанов про призначення судово - медичних експертиз щодо встановлення причин смерті громадян, які згідно вимог КПК України до матеріалів кримінальних проваджень не долучені.
Крім того, було виявлено 35 вказівок Берегівського місцевої прокуратури наданих по різним кримінальним провадженням, в порядку статті 36 КПК України, ОСОБА_1 для виконання під час його перебування на посаді слідчого Берегівського відділу поліції, зокрема по кримінальним провадженням № 12013070060000510, № 12020070060000160, № 12013070060000503, № 12019070060000275, № 12019070060000470, № 12017070060000569, № 12017070060000265, № 12019070060000835, № 12019070060000663, № 12019070060000644, № 12019070060000056, № 12019070060000317, № 12019070060000369, № 42020070000000002, № 12013070060000513, № 12013070060000513, № 12020070060000215, № 12020070060000146, № 12020070060000076, № 12019070060000880, № 12019070060000835, № 12013070060001072, № 12015070060000737, № 12013070060000513, № 12019070060000504, № 12019070060000588, 12019070060000707, № 42019071060000022, № 12016070060000461, № 12017070060000474, 12014070060000269, № 12013070060000192, № 12019070060000704, № 12019070060000870, № 12018070060000808.
Ця ж інформація щодо виявлених 35 вказівок Берегівського місцевої прокуратури була зазначена відповідачем й в оскаржуваному наказі.
Порядок застосування дисциплінарних стягнень визначено статтею 19 Дисциплінарного статуту.
Так, у висновку за результатами службового розслідування зазначаються: 1) дата і місце складання висновку, прізвище та ініціали, посада і місце служби членів дисциплінарної комісії, що проводила службове розслідування; 2) підстава для призначення службового розслідування; 3) обставини справи, зокрема обставини вчинення поліцейським дисциплінарного проступку; 4) пояснення поліцейського щодо обставин справи; 5) пояснення інших осіб, яким відомі обставини справи; 6) пояснення безпосереднього керівника поліцейського щодо обставин справи; 7) документи та матеріали, що підтверджують та/або спростовують факт вчинення дисциплінарного проступку; 8) відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; 9) причини та умови, що призвели до вчинення проступку, вжиті або запропоновані заходи для їх усунення, обставини, що знімають з поліцейського звинувачення; 10) висновок щодо наявності або відсутності у діянні поліцейського дисциплінарного проступку, а також щодо його юридичної кваліфікації з посиланням на положення закону; 11) вид стягнення, що пропонується застосувати до поліцейського у разі наявності в його діянні дисциплінарного проступку.
Висновок підписується всіма членами дисциплінарної комісії, що проводила розслідування. Члени дисциплінарної комісії мають право на окрему думку, що викладається письмово і додається до висновку.
Під час визначення виду стягнення дисциплінарна комісія враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.
Обставинами, що пом'якшують відповідальність поліцейського, є: 1) усвідомлення та визнання своєї провини у вчиненні дисциплінарного проступку; 2) попередня бездоганна поведінка; 3) високі показники виконання повноважень, наявність заохочень та державних нагород; 4) вжиття заходів щодо запобігання, відвернення або усунення негативних наслідків, які настали або можуть настати внаслідок вчинення дисциплінарного проступку, добровільне відшкодування завданої шкоди; 5) вчинення проступку під впливом погрози, примусу або через службову чи іншу залежність; 6) вчинення проступку внаслідок неправомірних дій керівника.
Для цілей застосування конкретного виду дисциплінарного стягнення можуть враховуватися й інші, не зазначені у частині четвертій цієї статті, обставини, що пом'якшують відповідальність поліцейського.
Обставинами, що обтяжують відповідальність поліцейського, є: 1) вчинення дисциплінарного проступку у стані алкогольного, наркотичного та/або іншого сп'яніння; 2) вчинення дисциплінарного проступку повторно до зняття в установленому порядку попереднього стягнення; 3) вчинення дисциплінарного проступку умисно на ґрунті особистої неприязні до іншого поліцейського, службовця, у тому числі керівника, чи помсти за дії чи рішення стосовно нього; 4) настання тяжких наслідків, у тому числі збитків, завданих вчиненням дисциплінарного проступку; 5) вчинення дисциплінарного проступку на ґрунті ідеологічної, релігійної, расової, етнічної, гендерної чи іншої нетерпимості.
У разі встановлення вини поліцейського за результатами проведеного службового розслідування видається письмовий наказ про застосування до поліцейського одного з видів дисциплінарного стягнення, передбаченого статтею 13 цього Статуту, зміст якого оголошується особовому складу органу поліції.
Під час визначення виду стягнення керівник враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.
За кожен дисциплінарний проступок не може застосовуватися більше одного дисциплінарного стягнення. Якщо поліцейський вчинив кілька дисциплінарних проступків, стягнення застосовується за сукупністю вчинених дисциплінарних проступків та враховується під час визначення виду дисциплінарного стягнення.
У разі вчинення дисциплінарного проступку кількома поліцейськими дисциплінарне стягнення застосовується до кожного окремо.
У разі притягнення до дисциплінарної відповідальності поліцейського, який має дисциплінарне стягнення і вчинив дисциплінарний проступок, дисциплінарне стягнення, що застосовується, повинно бути суворішим, ніж попереднє.
У разі повторного вчинення поліцейським незначного проступку з урахуванням його сумлінного ставлення до виконання обов'язків за посадою або нетривалого перебування на посаді (до трьох місяців) керівник може обмежитися раніше застосованим до такого поліцейського дисциплінарним стягненням.
Відповідно до статті 13 частини 1 Дисциплінарного статуту, дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків.
Дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони (стаття 13 частина 2 Дисциплінарного статуту).
Нормами статті 13 частини 3 Дисциплінарного статуту передбачено, що до поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції.
Отже, чинним законодавством визначений порядок притягнення поліцейського до дисциплінарної відповідальності.
При цьому, звільнення зі служби в поліції як вид стягнення є крайнім заходом дисциплінарного впливу.
Суд зауважує, що згідно з вимогами Дисциплінарного статуту під час визначення виду стягнення дисциплінарна комісія враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.
Як вбачається з матеріалів справи, а саме згідно службової характеристики на позивача, за період служби він зарекомендував себе з позитивної сторони, добросовісно та сумлінно виконував свої службові обов'язки (а.с. 65).
Таким чином, при визначенні міри дисциплінарного реагування, відповідачем не було також надано належної оцінки особі, зокрема, його ставлення до службових обов'язків та відсутність дисциплінарних стягнень тощо.
Оцінюючи, чи відповідало застосоване до позивача дисциплінарне стягнення критеріям обґрунтованості та пропорційності, суд зазначає про те, що такий вид дисциплінарного стягнення як звільнення зі служби є крайнім заходом дисциплінарного впливу та повинен застосовуватись у виняткових випадках і за вчинення особливих дисциплінарних проступків.
Водночас відповідач, усупереч вказаному, належним чином не обґрунтував необхідність застосування до позивача найсуворішого виду дисциплінарного стягнення та неможливість застосування іншого, крім звільнення зі служби в поліції, виду дисциплінарного стягнення, при тому, що останній за час перебування на посаді не притягувався до дисциплінарної відповідальності та за місцем роботи характеризується загалом позитивно; обставин, які обтяжують відповідальність позивача, під час дисциплінарного провадження не встановлено.
Наявні у матеріалах справи докази не дають підстав кваліфікувати виявлені порушення як грубе порушення дисципліни чи посадових інструкцій, достатнє для застосування такого виду стягнення як звільнення зі служби в поліції.
На думку суду, відповідачем ні під час службового розслідування, ні під час прийняття оскаржуваних наказів - не здобуто належних доказів, які б свідчили про те, що поведінка позивача як поліцейського суперечить загальним принципам, встановленим для співробітників органів поліції, не наведено доказів недодержання позивачем приписів Закону України "Про Національну поліцію" та Дисциплінарного статуту Національної поліції в частині неухильного дотримання нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського, та які б негативно позначитись на іміджі та репутації Національної поліції України та давали б можливість застосувати до нього крайній, найбільш суворий захід дисциплінарного стягнення - звільнення зі служби.
Не надано таких доказів, - і під час розгляду даної справи.
Суб'єкт владних повноважень, своєю чергою, повинен довести суду правомірність свого рішення належними, допустимими та достатніми доказами, зокрема, матеріалами службового розслідування тощо. При цьому саме лише відтворення у висновку службового розслідування фабули певного правопорушення не є достатнім для того, щоб уважати такий висновок обґрунтованим, як і ухвалене на підставі нього рішення. Обставини подій, що стали підставою для призначення службового розслідування, мають бути підтверджені й оцінені в сукупності з іншими зібраними під час службового розслідування доказами. Стосовно правової оцінки правильності та обґрунтованості рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності, то така повинна фокусуватися насамперед на такому: - чи прийнято рішення у межах повноважень, у порядку та спосіб, встановлені Конституцією та законами України; - чи дійсно у діянні особи є склад дисциплінарного порушення; - чи є встановлені законом підстави для застосування дисциплінарного стягнення; - чи є застосований вид стягнення пропорційним (співмірним) із учиненим діянням.
При цьому, відповідачем не враховано ні тяжкість проступку, ні не настання негативних наслідків, ні особу позивача та те, що він не має не знятих дисциплінарних стягнень та застосовано найсуворіший вид дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення, який не є співмірним із учиненим діянням.
У відповідності до статті 2 частини 2 пункту 8 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, зокрема, чи прийняті (вчинені) вони пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).
Вказаних критеріїв при ухваленні оскаржуваних рішень відповідачем не були дотримані.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про те, що надаючи оцінку наказу про звільнення позивача суд, серед іншого, необхідно звернути увагу на співмірність тяжкості вчиненого позивачем проступку та обраного відповідачем виду дисциплінарного стягнення, що на переконання суду при обранні відповідачем виду дисциплінарного стягнення позивачу за вчинені дисциплінарні проступки обрано не у відповідності до встановлених судом тяжкості проступку, обставини, за яких його скоєно та заподіяну шкоду в наслідок такого проступку, у зв'язку із чим на переконання суду відповідачем протиправно застосовано до позивача найсуворіший вид дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, що беззаперечно свідчить про необхідність визнати протиправними та скасувати пункт 1 наказу начальника Головного управління Національної поліції в Закарпатській області від 26 жовтня 2022 року № 2089 "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності працівників Берегівського РВП ГУНП в Закарпатській області".
Стосовно обставин виявлення у шафі службового кабінету 15 висновків експертів, щодо встановлення причин смерті громадян та 35 примірників вказівок Берегівської місцевої прокуратури в порядку статті 36 КПК України, слід зазначити, що в судовому засіданні судом було досліджено оригінал матеріалів службового розслідування відносно позивача, зокрема 15 висновків експертів, щодо встановлення причин смерті громадян та 35 примірників вказівок Берегівської місцевої прокуратури, із яких було встановлено, що такі були складені по різних кримінальних провадженнях у період з 2018 року по 2020 рік.
Відповідно до послужного списку особової справи, ОСОБА_1 у період з 25 червня 2018 року по 07 грудня 2018 року перебував на посаді слідчого Берегівського відділення ВП ГУНП в Закарпатській області, з 07 грудня 2018 року по 25 червня 2020 року на посаді слідчого слідчого управління Берегівського відділення ВП ГУНП в Закарпатській області, у період з 25 червня 2020 року по 01 лютого 2021 року перебував на посаді інспектора сектору дізнання Берегівського відділення ВП ГУНП в Закарпатській області, у період з 01 лютого 2021 року по 28 жовтня 2022 року перебував на посаді дізнавача сектору дізнання Берегівського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області (а.с. 62).
Таким чином, ОСОБА_1 було притягнено до дисциплінарної відповідальності за порушення, вчинені у період перебування його на посаді слідчого управління Берегівського відділення ВП ГУНП в Закарпатській області з 2018 року по 2020 рік.
Відповідно до вимог статті 21 частини 1 Дисциплінарного статуту дисциплінарне стягнення застосовується не пізніше одного місяця з дня виявлення дисциплінарного проступку і не пізніше шести місяців з дня його вчинення шляхом видання дисциплінарного наказу.
З матеріалів справи вбачається, що дії позивача, які стали підставою для проведення службової перевірки, вчинено саме у період з 2018 року по 2020 року, а відтак з моменту вчинення дій позивачем, що стали предметом службової перевірки та притягнення його до дисциплінарної відповідальності минуло більше шести місяців з дня його вчинення, оскільки спірний наказ про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності - звільнення із займаної посади було прийнято лише 26 жовтня 2022 року.
Таким чином, в силу положень статті 21 частини 1 Дисциплінарного статуту позивача було протиправно притягнуто до дисциплінарної відповідальності, оскільки з моменту вчинення позивачем дисциплінарного проступку - з 2018 року по 2020 року минуло більше шести місяців.
Так, відповідачем було порушено строк застосування дисциплінарного стягнення до позивача.
Відтак, за наведених підстав позовні вимоги щодо визнання протиправними та скасування пункт 1 наказу начальника Головного управління Національної поліції в Закарпатській області від 26 жовтня 2022 року № 2089 "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності працівників Берегівського РВП ГУНП в Закарпатській області" та наказу начальника Головного управління Національної поліції в Закарпатській області від 28 жовтня 2022 року № 196 о/с "По особовому складу" в частині звільнення зі служби в поліції ОСОБА_1 , з 28 жовтня 2022 року, є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Відповідно до статті 235 частини 1 Кодексу законів про працю України, у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.
Судом встановлено, що позивача було протиправно звільнено зі служби, тому позивач підлягає поновленню на тій посаді, з якої його було звільнено.
У відповідності до статті 77 частини 1 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статті 78 КАС України. Відповідно до статті 77 частини 2 КАС України: в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У зв'язку з вищенаведеним, суд вважає, що ГУНП в Закарпатській області не доведено обґрунтованість застосованого до позивача виду дисциплінарного стягнення та подальше звільнення його зі служби, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню, а оскаржені рішення - скасуванню.
Щодо позовних вимог про виплату позивачеві грошового та речового забезпечення за встановленими нормами за весь час вимушеного прогулу, суд зазначає таке.
Відповідно до статті 235 частини 1 Кодексу законів про працю України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.
Судом встановлено, що позивача було протиправно звільнено зі служби в поліції, тому позивач підлягає поновленню на тій посаді, з якої його було звільнено.
Щодо дати з якої необхідно поновити позивача, то суд вважає за необхідне вказати наступне.
Відповідно до оскарженого наказу відповідача - позивача було звільнено з роботи 28 жовтня 2022 року, тобто дата звільнення - 28 жовтня 2022 року вважається останнім робочим днем позивача. А відтак з 29 жовтня 2022 року у позивача почався вимушений прогул. Таким чином суд вважає, що необхідно поновити позивача саме з 29 жовтня 2022 року, оскільки позивач вважається таким, що 28 жовтня 2022 року був на роботі (проходив службу).
Статтею 235 частиною 2 Кодексу законів про працю України передбачено, що при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.
Відповідно до статті 94 Закону України "Про Національну поліцію", поліцейські отримують грошове забезпечення, розмір якого визначається залежно від посади, спеціального звання, строку служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наявності наукового ступеня або вченого звання. Порядок виплати грошового забезпечення визначає Міністр внутрішніх справ України.
Зі змісту постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 № 988 "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції", наказу Міністерства внутрішніх справ України від 06.04.2016 № 260 "Про затвердження порядку та умов виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання" резюмується, що грошове забезпечення поліцейських обраховується та виплачується з розрахунку календарних днів відповідного місяця їх служби.
Середній заробіток працівника визначається відповідно до статті 27 Закону України "Про оплату праці" за правилами, передбаченими Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженим ПКМУ від 08.02.95р. № 100 (далі по тексту - Порядок № 100).
Відповідно до пункту 5 Порядку № 100 основою для обчислення загальної суми заробітку, що підлягає виплаті за час вимушеного прогулу, є середньоденна (середньогодинна) заробітна плата працівника, яка згідно з пунктом 8 цього Порядку визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів за цей період.
Згідно з довідкою ГУНП в Закарпатській області від 23 листопада 2022 року № 587/106/5-22 позивачу було нараховано заробітну плату у тому числі у натуральній формі за серпень 2022 року - 12984,38 грн, вересень 2022 року - 12984,38 грн. Загальна сума доходу за останні два місяці перед звільненням, з врахуванням календарних днів, становить 25968,76 грн (а.с. 41).
Із врахуванням того, що у серпні та вересні 2022 року сумарно кількість календарних днів становить 61 день, то середньоденний заробіток позивача складає 425,76 грн (25968,76 / 61), а середньомісячна заробітна плата - 12984,38 грн. (25968,76 грн /2).
Кількість днів вимушеного прогулу позивача за період з 29 жовтня 2022 року по 08 грудня 2022 року, становить 41 календарних днів, а відтак грошове забезпечення за час вимушеного прогулу, яке підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, складає 17454,52 грн (425,72 грн х 41).
Відповідно до статті 371 частини 1 пунктів 2, 3 КАС України негайно виконуються рішення суду про присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби - у межах суми стягнення за один місяць; поновлення на посаді у відносинах публічної служби.
Таким чином, в даній справі суд вважає за необхідне допустити до негайного виконання стягнення на користь позивача грошове утримання за один місяць в розмірі 12984,38 грн (25968,76 грн /2), та поновлення позивача на посаді дізнавача сектору дізнання Берегівського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області, з 29 жовтня 2022 року.
Щодо стягнення додаткової винагороди (грошового забезпечення) в розмірі 300000 грн, яка виплачується відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року №168 в період воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національній гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським, а також особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби в межах територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або перебувають в тимчасовій окупації, оточені (блокуванні), виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30 000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць (крім осіб рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, яким така винагорода виплачується пропорційно часу проходження служби в розрахунок на місяць), а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічні і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
Виплата такої додаткової винагороду здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).
Порядок нарахування грошового забезпечення регламентується постановою Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 року № 988 "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції" та наказом МВС України від 06.04.2016 року № 260, який затверджено Порядок та умови виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та здобувачам вищої освіти закладів вищої освіти із специфічними умовами навчання, що здійснюють підготовку поліцейських".
Пунктом 1 даного Порядку встановлено, що грошове забезпечення поліцейських складається з посадового окладу, окладу за спеціальним званням, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер), премії та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Відповідно до пункту 6 розділу ІІІ Порядку, поліцейським, звільненим із служби в поліції, а потім поновленим на службі у зв'язку з визнанням звільнення незаконним, за час вимушеного прогулу з дня звільнення виплачуються всі види грошового забезпечення (в тому числі премія), які були їм визначені на день звільнення.
Однак, доплата позивачу в розмірі 30000 грн, згідно Постановою № 988 та Порядком не передбачена. Оскільки, додаткова винагорода, виплата якої передбачена та виплачується відповідно до Постанови від 28 лютого 2022 року № 168 до складу грошового забезпечення поліцейських не входить та не виплачується за час вимушеного прогулу.
Крім того, обрахунок додаткової винагороди проводився та її виплата здійснювалася за календарний період проходження служби пропорційно кількості днів проходження служби позивачем. З 28 жовтня 2022 року позивача було звільнено зі служби в поліції.
Беручи до уваги вищенаведене, відсутні підстави для задоволення позовних вимог в частині стягнення з відповідача на користь позивача додаткової винагороди в розмірі 30000 гривень щомісячно, починаючи з 28 жовтня 2022 року по день прийняття судом рішення про поновлення на роботі.
З огляду на вищевказане, враховуючи обставини встановлені судом, суд приходить до висновку, що позовні вимоги необхідно задовольнити частково.
Керуючись статтями 242-246 КАС України, суд, -
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Національної поліції в Закарпатській області (88000, Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Ф. Ракоці, 13, код ЄДРПОУ 40108913) про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати пункт 1 наказу начальника Головного управління Національної поліції в Закарпатській області від 26 жовтня 2022 року № 2089 "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності працівників Берегівського РВП ГУНП в Закарпатській області".
Визнати протиправним та скасувати наказ начальника Головного управління Національної поліції в Закарпатській області від 28 жовтня 2022 року № 196 о/с "По особовому складу" в частині звільнення зі служби в поліції ОСОБА_1 , з 28 жовтня 2022 року.
Поновити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на займаній на час звільнення посаді дізнавача сектору дізнання Берегівського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області, з 29 жовтня 2022 року.
Стягнути з Головного управління Національної поліції в Закарпатській області (88000, Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Ф. Ракоці, 13, код ЄДРПОУ 40108913) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) середній заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 17454,52 (сімнадцять тисяч чотириста п'ятдесят чотири гривні 52 копійки) грн з відрахуванням податків та зборів.
Рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на займаній на час звільнення посаді дізнавача сектору дізнання Берегівського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області, з 29 жовтня 2022 року та стягнення на користь ОСОБА_1 заробітної плати у межах одного місяця в розмірі 12984,38 (дванадцять тисяч дев'ятсот вісімдесят чотири гривні 38 копійок) грн підлягає негайному виконанню.
У задоволенні позову у частині інших позовних вимог - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Відповідно до статті 243 частини 3 КАС України 09 грудня 2022 року було проголошено вступну та резолютивну частини рішення суду. Рішення суду у повному обсязі було складено 13 грудня 2022 року.
СуддяС.Є. Гаврилко