Справа № 351/611/21
Провадження № 22-ц/4808/1065/22
Головуючий у 1 інстанції СОБКО В. .
Суддя-доповідач Пнівчук
06 грудня 2022 року м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючої Пнівчук О.В.
суддів: Баркова В.М., Бойчука І.В.
з участю секретаря Петріва Д.Б.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 , яка діє в інтересах ОСОБА_2 на рішення Снятинського районного суду від 19 липня 2022 року, в складі судді Собко В.М., у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про визначення місця проживання дітей із матір'ю та визначення участі батька у вихованні дітей, за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа: Орган опіки і піклування Снятинської міської ради про визначення місця проживання дітей з батьком та визначення участі матері у вихованні дітей,
07 квітня 2021 року ОСОБА_3 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про визначення місця проживання синів ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 із матір'ю та визначення участі батька у вихованні дітей.
В обґрунтування позову зазначила, що з 09.09.2006 року по 25.02.2021 рік вона з ОСОБА_2 перебувала у зареєстрованому шлюбі, який розірвано рішенням Снятинського районного суду від 25.02.2021 року. У шлюбі з відповідачем мають двоє неповнолітніх дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Зазначала, що в інтересах дітей проживати саме з матір'ю, оскільки вона здорова, працездатна молода жінка, офіційно працевлаштована, має стабільний високий дохід, алкогольними напоями не зловживає, не палить, за місцем проживання та за місцем роботи характеризується позитивно, при цьому добре та з усією відповідальністю ставиться до дітей, забезпечує їх усім необхідним, піклується про моральний, фізичний та культурний розвиток своїх дітей, діти добре навчаються в школі, вона возить дітей на відпочинок.
Позивач вказувала що відповідач зловживав своїми батьківськими правами та здійснював їх всупереч інтересам дітей, а саме, без узгодження із матір'ю, забирав сина ОСОБА_6 з навчального закладу, під час уроків, порушуючи учбовий процес і добровільно не повертав дитину протягом багатьох днів, відключав телефон дитини і не відповідав сам на телефонні дзвінки матері.
Позивачка зверталася до Органу опіки і піклування із скаргою на дії відповідача.
Питання участі у вихованні дітей їхнього батька, було розглянуто органом опіки та піклування та було прийнято розпорядження від 07.12.2020 року у якому визначено порядок участі у вихованні дітей ОСОБА_2 та зазначено, що зустрічі повинні відбуватись «за попередньою домовленістю із матір'ю», проте ОСОБА_2 навмисне, без попередження, з'являвся з вимогою забрати дітей і щоразу влаштовував скандали, що нерідко закінчувались викликом патрульної поліції.
На думку ОСОБА_3 такі дії відповідача здійснюються всупереч інтересам дітей та травмують їх психологічно, а тому позивачка просила визначити місце проживання неповнолітніх дітей ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2 біля матері ОСОБА_3 за місцем її проживання по АДРЕСА_1 та визначити участь батька ОСОБА_2 шляхом надання йому можливості бачитись та спілкуватися із дітьми в наступному порядку: побачення з понеділка по п'ятницю під час робочого дня за місцем навчання дітей; спільний відпочинок у вихідні дні з 12:00 год. до 16:00 год., попередньо повідомивши мати дітей, не роз'єднуючи рідних братів; необмежене спілкування з дітьми особисто засобами телефонного, поштового, електронного та іншого засобу зв'язку, що не передбачає безпосереднього фізичного спілкування між ними.
05 травня 2021 року ОСОБА_2 звернувся до суду з зустрічним позовом до ОСОБА_3 , третя особа: Орган опіки і піклування Снятинської міської ради в якому просив визначити місце проживання дітей з батьком та визначити участь матері у вихованні дітей.
ОСОБА_2 зазначав, що твердження позивачки про те, що він зловживав своїми батьківськими правами всупереч інтересам молодшого сина ОСОБА_6 , не відповідає дійсності, оскільки ОСОБА_3 чинила перешкоди йому у спілкуванні із молодшим сином, який хотів такого спілкування, з його боку не було жодного психологічного тиску на дитину.
ОСОБА_3 чинила неправомірні дії відносно нього, забороняючи йому бачитись та спілкуватись з їхніми дітьми. Останні рази по п'ятницях та суботах він приходив на зустріч з дітьми, проте ОСОБА_3 чинила перешкоди і він змушений був викликати працівників поліції, які ці факти зафіксували.
ОСОБА_2 просив визначити місце проживання неповнолітніх дітей за місцем проживання батька ОСОБА_2 в АДРЕСА_2 та визначити участь матері ОСОБА_3 у вихованні дітей шляхом надання їй можливості бачитись та спілкуватися з дітьми в наступному порядку: а) побачення з понеділка по п'ятницю на протязі робочого дня за місцем навчання дітей; б) побачення та спілкування за попередньою домовленістю в телефонному режимі з дітьми з 17 годин по п'ятницях до 17 годин неділі за місцем проживання матері за бажанням кожної дитини окремо; в) необмежене спілкування з дітьми особисто засобами телефонного, поштового, електронного та іншого засобу зв'язку, що не передбачає безпосереднього фізичного спілкування між ними.
Ухвалою Снятинського районного суду від 05 травня 2021 року дані позови об'єднано в одне провадження.
Рішенням Снятинського районного суду від 19 липня 2022 року задоволено позов ОСОБА_3 та визначено місце проживання неповнолітніх дітей ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2 біля матері ОСОБА_3 за місцем її проживання по АДРЕСА_1 .
Визначено участь батька ОСОБА_2 шляхом надання йому можливості бачитись та спілкуватися із дітьми в наступному порядку: побачення з понеділка по п'ятницю під час робочого дня за місцем навчання дітей; побачення та спілкування за попередньою домовленістю в телефонному режимі з дітьми з 10 години суботи до 17 години неділі за місцем проживання батька за бажанням кожної дитини окремо; необмежене спілкування з дітьми особисто засобами телефонного, поштового, електронного та іншого засобу зв'язку, що не передбачає безпосереднього фізичного спілкування між ними.
У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа: Орган опіки і піклування Снятинської міської ради про визначення місця проживання дітей з батьком та визначення участі матері у вихованні дітей відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням суду, представник ОСОБА_2 - адвокат Мацегора М.В. подала апеляційну скаргу. Вважає рішення суду незаконним та необґрунтованим, вказує, що суд неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи та неправильно застосував норми матеріального права.
Зазначає, що батьки мають рівні права та обов'язки щодо дітей.
Визначаючи місце проживання дітей, суд виходив з того, що діти тривалий термін проживали з матір'ю, проте таке твердження є безпідставним, оскільки до розлучення, тобто до лютого 2021 року діти проживали разом з матір'ю в будинковолодінні ОСОБА_2 , який брав активну участь у вихованні дітей.
Зазначив, що посилання суду на не бажання старшого сина спілкуватись з батьком не підтверджено жодними доказами, крім того не повинно впливати на бажання батька спілкуватись з молодшим сином, оскільки ОСОБА_3 наполягає на зустрічах з обома дітьми одночасно.
Суд не звернув уваги на те, що позивач за первісним позовом перешкоджає у зустрічах з дітьми, що підтверджується довідкою від 04.06.2021 року інспектора ЮП Коломийського РВП ГУНП в Івано-Франківській області, суд не допитав дітей, хоча таке клопотання заявлялось в суді.
У висновку про визначення місця проживання дітей та про визначення участі у вихованні дітей зазначено про негативне ставлення батька до дітей, однак не зазначено жодних обґрунтованих підтверджень. Крім того, у висновку не зазначено чи був залучений психолог до складання даного висновку, зважаючи на вік дитини.
Судом проігнороване заявлене клопотання про призначення судової психологічної експертизи щодо визначення місця проживання дітей.
Що стосується визначеного судом порядку участі батька бачитись та спілкуватись з дітьми, а саме побачення з понеділка по п'ятницю під час робочого дня за місцем навчання дітей, то таке є неможливим, оскільки через дистанційне навчання така можливість відсутня.
Просить рішення суду скасувати, ухвалити нове рішення, яким визначити місце проживання дітей: сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та сина, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 за місцем проживання батька, ОСОБА_2 .
Правом на подачу відзиву ОСОБА_3 не скористалась.
У судовому засіданні апеляційного суду апелянт ОСОБА_2 та його представник - ОСОБА_1 підтримали доводи апеляційної скарги з наведених у ній мотивів, в останнє судове засідання ОСОБА_2 та його представник, будучи належним чином повідомленими про час та місце розгляду справи не з'явилися, причини неявки, які можна було б визнати поважними, суду не наддали, а відтак сколегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду справи у відсутності апеллянта та його представника.
ОСОБА_3 та її представник ОСОБА_7 заперечили доводи апеляційної скарги, посилаючись на обґрунтованість висновків суду обставинам справи.
Представник Органу опіки та піклування Курилюк Е.Д. доводи апеляційної скарги заперечила.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, дослідивши письмові матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.
У відповідності до положень ч.1-3 ст. 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.
Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обгрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'сованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені у судовому засіданні.
Судове рішення вищезазначеним вимогам відповідає.
Постановляючи рішення про задоволення позову ОСОБА_3 та відмовляючи у задоволенні позову ОСОБА_2 , суд першої інстанції виходив із того, що і матір'ю, і батьком створено належні умови для виховання та розвитку дітей, разом з тим, виходячи із найкращих інтересів дітей, беручи до уваги, що діти тривалий час проживають разом із матір'ю, мають стійкі соціальні зв'язки, навчаються у школі, врахував негативнее ставлення старшого сина до батька, визначив місце проживання дітей з матір'ю та визначи участь батька у вихованні дітей, що відповідає найкращому забезпеченню їх інтересів.
З таким висновком погоджується колегія суддів з огляду на наступне.
Судом встановлено, що сторони ОСОБА_3 та ОСОБА_2 з 09.09.2006 року перебували у шлюбі, який рішенням Снятинського районного суду від 25.02.2021 року розірвано.
Від шлюбу у сторін є двоє неповнолітніх дітей ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , актовий запис №6 (свідоцтво про народження серії НОМЕР_1 ) та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , актовий запис №37 (свідоцтво про народження серії НОМЕР_2 );
Розпорядженням Снятинської РДА №275 від 07.12.2020 року за заявою ОСОБА_3 , визначено участь батька ОСОБА_2 у вихованні малолітніх дітей ОСОБА_4 та ОСОБА_5 шляхом надання йому можливості бачитись та спілкуватись із дітьми у такому порядку: щотижня за попередньою домовленістю із матір'ю ОСОБА_3 , а також із п'ятниці 16:00 год до неділі 16:00 год. за місцем проживання батька ОСОБА_2 ; графік побачень може бути змінено за спільною згодою та домовленістю батьків; при цьому батькам вказано, що при виконанні графіку побачень із дітьми рідні брати не можуть бути роз'єднані, та батьків ОСОБА_2 і ОСОБА_3 було попереджено, що за невиконання рішення органу опіки і піклування щодо визначення способів участі у вихованні дітей та спілкуванні із ними батька несуть відповідальність у порядку визначеному чинним законодавством;
Згідно довідки Снятинського ліцею «Інтелект» №92 від 18.09.2020 ОСОБА_5 навчається в Снятинському ліцеї «Інтелект» з 14 січня 2020 року, документів щодо переходу ОСОБА_5 на навчання до іншого навчального закладу не надходило, заяви батьків з проханням передати його особову справу до ліцею не надходило, та від початку 2020-2021 н.р. ОСОБА_5 не відвідував начальний заклад 9 днів без поважної причини.
З Акту обстеження матеріально-побутових умов №247 від 23.04.2021 року сім'ї ОСОБА_2 вбачається, що він проживає у с. Шевченкове Коломийського району разом із своїми батьками ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , умови проживання сім'ї зразкові.
Згідно характеристики Заболотівської селищної ради №43 від 23.04.2021 ОСОБА_2 характеризується позитивно, є приватним підприємцем, працює стоматологом у с. Стецева, алкогольні напої не вживає, шкідливих звичок не має.
Згідно довідок Інспектора ювенальної превенції від 05.04.2021 року, від 06.04.2021 року та від 06.04.2021року виданих за повідомленнями на спец-лінію «102» ОСОБА_2 щодо неправомірних дій його колишньої дружини ОСОБА_3 з приводу ненадання можливості ОСОБА_2 бачитись із дітьми, встановлено, що в діях ОСОБА_3 не вбачаються ознаки злочину чи адміністративного правопорушення. Згідно наданих ОСОБА_3 пояснень вона не забороняє колишньому чоловікові бачитись із дітьми, однак ОСОБА_2 заздалегідь не повідомив її про приїзд, окрім того, старший син не бажає бачитися із батьком, а тому щоб не роз'єднувати дітей вона не може надати батькові дозвіл бачитися із молодшим сином.
Відповідно до висновку Органу опіки і піклування, затвердженого рішенням виконавчого комітету Снятинської міської ради №182-11/2021 від 30.07.2021року, Орган опіки і піклування, враховуючи інтереси неповнолітніх дітей, вважає за доцільне визначити місце проживання неповнолітніх дітей ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2 біля матері ОСОБА_3 за місцем її проживання по АДРЕСА_1 , а також визначити участь батька ОСОБА_2 шляхом надання йому можливості бачитись та спілкуватися із дітьми в наступному порядку: побачення з понеділка по п'ятницю під час робочого дня за місцем навчання дітей; побачення та спілкування за попередньою домовленістю в телефонному режимі з дітьми з 10 години суботи до 17 години неділі за місцем проживання батька за бажанням кожної дитини окремо; необмежене спілкування з дітьми особисто засобами телефонного, поштового, електронного та іншого засобу зв'язку, що не передбачає безпосереднього фізичного спілкування між ними.
Європейський суд з прав людини зауважує, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків. (HUNT v. UKRAINE, № 31111/04, § 54, ЄСПЛ, від 07 грудня 2006 року).
Якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом. Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов'язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров'я та інші обставини, що мають істотне значення (частина перша статті 161 СК України).
Тлумачення частини першої статті 161 СК України свідчить, що під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини враховується ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов'язків, особисту прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров'я та інші обставини, що мають істотне значення. До інших обставин, що мають істотне значення, можна віднести, зокрема: особисті якості батьків; відносини, які існують між кожним з батьків і дитиною (як виконують батьки свої батьківські обов'язки по відношенню до дитини, як враховують її інтереси, чи є взаєморозуміння між кожним з батьків і дитиною); можливість створення дитині умов для виховання і розвитку.
При розгляді судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, місця проживання дитини обов'язковою є участь органу опіки та піклування, представленого належною юридичною особою. Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв'язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи (частина четверта та п'ята статті 19 СК України).
Дитина має право на те, щоб бути вислуханою батьками, іншими членами сім'ї, посадовими особами з питань, що стосуються її особисто, а також питань сім'ї. Дитина, яка може висловити свою думку, має бути вислухана при вирішенні між батьками, іншими особами спору щодо її виховання, місця проживання, у тому числі при вирішенні спору про позбавлення батьківських прав, поновлення батьківських прав, а також спору щодо управління її майном. Суд має право постановити рішення всупереч думці дитини, якщо цього вимагають її інтереси (стаття 171 СК України).
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).
У постанові Верховного Суду Великої Палати Верховного Суду від 17 жовтня 2018 року у справі № 402/428/16-ц (провадження № 14-327цс18) зазначено, що «Декларація прав дитини не є міжнародним договором. Разом з тим положення Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої Верховною Радою України 27 лютого 1991 року, про те, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини (стаття 3), узгоджуються з нормами Конституції України та законів України, тому саме її норми зобов'язані враховувати усі суди України, розглядаючи справи, які стосуються прав дітей.
У зв'язку з наведеним Велика Палата Верховного Суду зазначила, що при визначенні місця проживання дитини першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини в силу вимог статті 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року».
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 24 листопада 2021 року в справі № 754/16535/19 (провадження № 61-14623св21) вказано, що «під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов'язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров'я та інші обставини, що мають істотне значення. До інших обставин, що мають істотне значення, можна віднести, зокрема: особисті якості батьків; відносини, які існують між кожним з батьків і дитиною (як виконують батьки свої батьківські обов'язки по відношенню до дитини, як враховують її інтереси, чи є взаєморозуміння між кожним з батьків і дитиною); можливість створення дитині умов для виховання і розвитку. При розгляді справ щодо місця проживання дитини суди насамперед мають виходити з інтересів самої дитини, враховуючи при цьому сталі соціальні зв'язки, місце навчання, психологічний стан тощо, а також дотримуватися балансу між інтересами дитини, правами батьків на виховання дитини і обов'язком батьків діяти в її інтересах.
Аналіз зазначених норм права дає підстави для висновку, що рівність прав батьків витікає з прав та інтересів дитини на гармонійний розвиток та належне виховання, і у першу чергу повинні бути визначенні інтереси дитини у ситуації спору, а вже тільки потім права батьків.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (частина перша статті 81 ЦПК України).
Судом встановлено, що після розірвання шлюбу між сторонами у лютому 2021 року неповнолітні діти ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 фактично залишилися проживати з матір'ю ОСОБА_3 за адресою АДРЕСА_1 .
Згідно матеріалів справи ще до розівання шлюбу між сторонами існував спір щодо їх участі у вихованні дітей.
Так, ОСОБА_3 у вересні 2020 року зверталася в Снятинське відділення поліції з приводу неправомірних дій ОСОБА_2 , за результатми розгляду якого їй рекомендовано звернутися в орган опіки та піклування або суд.
07 грудня 2020 року розпорядженням Снятинської РДА №275 за заявою ОСОБА_3 , визначено участь батька ОСОБА_2 у вихованні малолітніх дітей ОСОБА_4 та ОСОБА_5 шляхом надання йому можливості бачитись та спілкуватись із дітьми у визначеному порядку.
Згідно наданих ОСОБА_2 довідок, він 26.03.2021 року, 02.04.2021 року та 03.04.2021 року звертався у відділення поліції м. Снятин з приводу того, що його колишня дружина всупереч розпорядження Снтинської районної державної адміністрації не дає можливості бачитися з дітьми.
За результатами перевірок вказаних повідомлень ОСОБА_3 у своєму поясненні ствердила, що не забороняє колишньому чоловікові бачитись з дітьми, однак ОСОБА_2 заздалегідь не повідомив її про приїзд, а також те, що старший син не бажає зустрічатися із батьком.
У зв'язку з надходженням до Служби у справах дітей Снятинської міської ради позовної заяви ОСОБА_3 та зустрчної позовної заяви ОСОБА_2 про визначення місця проживання дітей, службою у справах дітей, ухвалено висновок (затверджений рішенням виконавчого комітету Снятинської міської ради від 30.07.2021 року).
Із змісту зазначеного висновку встанволено, що службою у справах дітей було надіслано лист КУ «Територіальний центр соціального обслуговування (надання соціальних послуг)» з метою встановлення здатності матері виконувати обов'язки щодо виховання неповнолітніх дітей.
Відповідно до отриманої інформації та наданих сторонами документів у їх сукупності служба у справах дітей прийняла рішення яким діючи в інтересах неповнолітніх дітей визнала за доцільне визначити місце проживання дітей з матір'ю, та визначити участь батька у вихованні дітей у встановленому порядку.
Встановлено, що позивачка за первісним позовом - ОСОБА_3 працює в бригаді екстреної швидкої допомоги м. Снятин, позивач за зустрічним позовом ОСОБА_2 працює стоматологом в с. Стецева та є приватним підприємцем.
Згідно пояснень сторін, наданих у засіданні апеляціного суду, сторони були присутні при розгляді комісією у справах дітей питання щодо визначення місця проживання дітей та участті батьків у їх вихованні.
Згідно ч.3 ст. 160 СК України, якщо батьки проживають окремо, місце проживання дитини, яка досягла чотирнадцяти років, визначається нею самою.
Оскільки сину сторін ОСОБА_10 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) станом на час пред'явлення позову виповнилося чотирнацять років, то місце його проживання визначається ним самостійно.
При цьому, колегія суддів зауважує, що апелянт у засіданні апеляційного суду не заперечив, що на даний час із старшим сином не спілкується, вважає, що колишня дружина негативно налаштувала старшого сина щодо нього.
Колегія суддів вважає, що в контексті першочергового врахування інтересів дитини, які переважають над інтересами батьків, встановивши, що для забезпечення інтересів дитини саме визначення місця проживання дитини із матір'ю відповідатиме її інтересам, врахувавши висновок органу опіки та піклування, суд дійшов обґрунтованого висновку про задоволення первісного позову та відмову в задоволенні зустрічного позову.
Колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги про безпідставну відмову судом першої інстанції в задоволенні клопотання про проведення судово-психологічної експертизи дитини, оскільки призначення такої експертизи у зазначеній категорії справ не є обов'язковим, ОСОБА_2 на підтвердження своїх вимог не зазначив у чому саме полягає неправильність висновку органу опіки піклування та не подав суду доказвів на підтвердження того, що визначення місця проживання сина ОСОБА_6 з матір'ю не відповідає інтересам дитини та не вказав які саме обставини дають підстави для висновку про доцільність визначення місця проживання дитини з ним.
Апелянтом не надано також доказів того, що його син ОСОБА_6 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) більш прихильний до нього як батька, ніж до матері ОСОБА_3 .
Представник ОСОБА_2 заявляв у суді першої інстанції клопотання про з'ясування думки дітей з приводу того, з ким із батьків вони бажають проживати, однак розгляд справи неодноразово 30.09.2021 року, 19.10.2021 року, 03.02.2022 року, 10.03.2022 року, 28.04.2022 року, 17.05.2022 року відкладався з різних причин.
Як у суді першої інстанції так і в засіданні апеляційної інстанції жодна із сторін не забезпечила явку малолітнього ОСОБА_6 для з'ясування його думки про те, з ким із батьків він бажає проживати. ОСОБА_3 ( з огляду на воєнний стан у державі) приймала участь у засіданні апеляційного суду в режимі відеоконференції, а апелянт ОСОБА_2 ствердив, що забезпечити явку сина не може.
У зв'язку з цим, враховуючи обставини по справі, колегія суддів дійшла висновку про можливість перегляду розгляду справи на підставі наданих сторонами доказів.
Оскільки малолітній син ОСОБА_6 тривалий час проживає разом із матір'ю, проявляє особисту прихильність до неї, суд дійшов обґрунтованого висновку про визначення місця його проживання з матір'ю.
Доводи апеллянта про те, що через дистанційне навчання дітей його участь у вихованні дітей, а саме побачення з понеділка по п'ятницю під час робочого дня за місцем навчання дітей є неможливим не підтверджені будь-якими доказами, а відтак не заслуговують на увагу.
Інші доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, не спростовують висновки суду першої інстанції, та не містять підстав для скасування або зміни судового рішення.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
За змістом статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З огляду на встановлені обставини в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що станом на даний час наявні підстави для визначення місця проживання дітей з матір'ю ОСОБА_3 , що відповідає як найкращому забезпеченню інтересів дітей, а тому апеляційну скаргу ОСОБА_2 , інтереси якого представляє ОСОБА_11 слід залишити без задоволення, а оскаржуване рішення суду, яке постановлено з додержанням вимог норм матеріального та процесуального права, - без змін.
Керуючись ст.ст. 367, 375, 381-383, 390 ЦПК України, суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , яка діє в інтересах ОСОБА_2 залишити без задоволення, а рішення Снятинського районного суду від 19 липня 2022 року- без зміни.
Постанова набирає законної сили з дня прийняття, однак може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення її повного тексту.
Повний текст постанови складено 13 грудня 2022 року.
Головуюча О.В. Пнівчук
Судді: І.В. Бойчук
В.М. Барков