Справа № 638/5294/22
Провадження № 1-в/638/461/22
13 грудня 2022 року м. Харків
Дзержинський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
засудженого ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання засудженого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про зарахування судом строку попереднього ув'язнення на підставі Закону України від 26.11.2015 №838-VIII «Про внесення зміни до Кримінального кодексу України щодо удосконалення порядку зарахування судом строку попереднього ув'язнення у строк покарання»,
встановив:
Засуджений ОСОБА_4 звернувся до Дзержинського районного суду м. Харкова з клопотанням про зарахування судом строку попереднього ув'язнення у строк його покарання починаючи з дати фактичного затримання 30.07.2019 року по дату прибуття до місця постійного відбування покарання 09.06.2022 включно, відповідно до Закону України «Про внесення зміни до Кримінального кодексу України щодо удосконалення порядку зарахування судом строку попереднього ув'язнення у строк покарання» від 26.11.2015.
Засуджений ОСОБА_4 в судовому засіданні підтримав клопотання та просив його задовольнити.
Прокурор в судовому засіданні проти задоволення клопотання заперечував.
Суд, дослідивши клопотання, особову справу засудженого, дійшов висновку про таке.
Відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України (за змінами у відповідності до Закону України «Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо удосконалення порядку зарахування судом строку попереднього ув'язнення у строк покарання» від 26.11.2015, зарахування судом строку попереднього ув'язнення у оазі засудження до позбавлення волі в межах того самого кримінального провадження, у межах якого до особи було застосовано попереднє ув'язнення, проводиться з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.
Відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України (зі змінами у відповідності до Закону України «Про внесення зміни до Кримінального кодексу України щодо правила складання покарань та зарахування строку попереднього ув'язнення» від 18.05.2017 року) попереднє ув'язнення зараховується судом у строк покарання у разі засудження до позбавлення волі день за день або за правилами, передбаченими у частині першій цієї статті. При призначенні покарань, не зазначених у частині першій цієї статті, суд, враховуючи попереднє ув'язнення, може пом'якшити покарання або повністю звільнити засудженого від його відбування. Зазначена редакція статті 72 КК України набрала чинності з 21.06.2017 року.
Судом встановлено, що ухвалою Приморського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 30 липня 2019 року відносно ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в ДУ «Маріупольський слідчий ізолятор» УДПтСУ в Донецькій області строком на 60 днів. Строк тримання під вартою визначено обчислювати з 30 липня 2019 року.
Вироком Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 19 серпня 2021 року ОСОБА_4 визнано винуватим у пред'явленому обвинуваченні за ч. 2 ст. 286 КК України і призначено йрму покарання у виді позбавлення волі на строк 7 років з позбавленням права керувати транспортними засобами на 3 роки. Запобіжний захід обраний ОСОБА_4 у вигляді тримання під вартою у Державній установі «Маріупольський слідчий ізолятор» до набрання вироком законної сили залишено без змін. Строк відбування покарання зазначено обчислювати з 30 липня 2019 року.
Ухвалою Донецького апеляційного суду від 30 листопада 2021 року апеляційні скарги обвинуваченого ОСОБА_4 та його захисника адвоката ОСОБА_5 залишено без задоволення. Вирок Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 19 серпня 2021 року стосовно ОСОБА_4 залишено без змін.
Вирок набрав законної сили 30 листопада 2021 року.
З вироку Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 19 серпня 2021 року вбачається, що кримінальне правопорушення ОСОБА_4 вчинив 26 травня 2019 року.
З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що оскільки злочин засудженим ОСОБА_4 було вчинено після 20 червня 2017 року, а саме 26 травня 2019 року, і щодо нього застосовувались заходи попереднього ув'язнення з 30 липня 2019 року, то зарахування попереднього ув'язнення у строк покарання щодо нього повинно здійснюватися з урахуванням положень частини 5 статті 72 Кримінального кодексу України в редакції Закону № 2046-VIII від 18.05.2017, у зв'язку з чим клопотання засудженого ОСОБА_4 задоволенню не підлягає.
Відповідно до правового висновку Великої палати Верховного Суду, викладеного у постанові від 29 серпня 2018 року щодо застосування норми права, передбаченої частиною 5 статті 72 Кримінального кодексу України (зарахування строку попереднього ув'язнення у строк покарання, справа №13-31-кс18), якщо особа вчинила злочин до 20 червня 2017 року (включно) і щодо неї продовжували застосовуватися заходи попереднього ув'язнення після 21 червня 2017 року, тобто після набрання чинності Законом № 2046-VIII, то під час зарахування підлягає частина 5 статті 72 Кримінального кодексу України в редакції Закону №838-VIII. В такому разі Закон № 838-VIII має переживаючу (ультраактивну) дію. Застосування до таких випадків Закону № 2046-VIII є неправильним, оскільки зворотна дія Закону № 2046-VIII як такого, що «іншим чином погіршує становище особи», відповідно до ч. 2 ст. 5 КК України не допускається.
Враховуючи, що ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення 26 травня 2019 року, тобто після 21 червня 2017 року, вищенаведені висновки Великої палати Верховного суду судом не застосовуються.
На підставі наведеного,ст.72 КК України, керуючись ст. ст.537,539 КПК України, суд,
постановив:
У задоволенні клопотання засудженого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про зарахування судом строку попереднього ув'язнення на підставі Закону України від 26.11.2015 №838-VIII «Про внесення зміни до Кримінального кодексу України щодо удосконалення порядку зарахування судом строку попереднього ув'язнення у строк покарання» - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду через Дзержинський районний суд м. Харкова протягом семи днів з моменту її оголошення.
Суддя ОСОБА_1