Апеляційного провадження:
№ 22-ц/824/12604/2022
м. Київ Справа № 365/551/251
06 грудня 2022 року Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
Судді-доповідача - Желепи О.В.
суддів: - Кравець В.А., Мазурик О.Ф.
за участю секретаря судового засідання Вєтчінової О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Київського апеляційного суду цивільну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Ван Хоф Юкрейн ЛТД» на рішення Згурівського районного суду Київської області від 06 жовтня 2022 року (у складі судді Хижного Р.В., повне судове рішення складено 11 жовтня 2022 року)
у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Ван Хоф Юкрейн ЛТД» про скасування рішення державного реєстратора та припинення іншого речового права,-
У листопаді 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ТОВ «Ван Хоф Юкрейн ЛТД» про скасування рішення державного реєстратора та припинення іншого речового права, в якому просив:
скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 15346932 від 23.08.2014, тобто припинити інші речові права на земельну ділянку з кадастровим номером 3221986400:06:012:0008, площею 3,53 га та з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, з місцем розташування на території Турівської сільської ради Згурівського району Київська область;
скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 15346419 від 23.08.2014, тобто припинити інші речові права на земельну ділянку з кадастровим номером 3221986400:06:012:0009, площею 7,06 га та з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, з місцем розташування на території Турівської сільської ради Згурівського району Київська область.
В обґрунтування позовних вимог посилався на те, що відповідно до рішення Згурівського районного суду Київської області від 19 травня 2021 року визнано недійсним рішення 10 сесії 23 скликання Турівської сільської ради від 17 червня 2000 року про передачу у приватну власність ОСОБА_2 земельної ділянки площею 3,53 га, яка призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та розташована на території Турівської сільської ради Згурівського району Київської області; визнано недійсним державний акт на право приватної власності на землю серії IV-КВ № 109355, виданий Турівською сільською радою 01.08.2000 року та зареєстрований в Книзі реєстрації за № 296 на ім'я ОСОБА_2 на земельну ділянку площею 3,53 га, кадастровий номер 3221986400:06:012:0008, з місцем розташування: Турівська сільська рада, Згурівський район, Київська область та скасовано державну реєстрацію права власності на цю земельну ділянку; визнано недійсним рішення 10 сесії 23 скликання Турівської сільської ради від 17 червня 2000 року про передачу у приватну власність ОСОБА_3 земельної ділянки площею 7,06 га, яка призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та розташована на території Турівської сільської ради Згурівського району Київської області; визнано недійсним державний акт на право приватної власності на землю серії IV-КВ № 109356, виданий Турівською сільською радою 01.08.2000 року та зареєстрований в Книзі реєстрації за № 295 на ім'я ОСОБА_3 на земельну ділянку площею 7,06 га, кадастровий номер 3221986400:06:012:0009, з місцем розташування: Турівська сільська рада, Згурівський район, Київська область та скасовано державну реєстрацію права власності на цю земельну ділянку.
Вказане судове рішення набрало законної сили та було пред'явлено до виконання. Проте виконати вказане рішення не можливо, оскільки в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно на земельну ділянку з кадастровим номером 3221986400:06:012:0008 міститься запис про інше речове право - 6778001, та на земельну ділянку з кадастровим номером 3221986400:06:012:0009 міститься запис про інше речове право - 6778292, оскільки зазначені земельні ділянки були передані в оренду ТОВ «Ван Хоф Юкрейн ЛТД», і в судовому порядку вказані права скасовані не були.
Вважає, що його порушені права, які були встановлені рішенням Згурівського районного суду Київської області від 19 травня 2021 року, підлягають захисту шляхом скасування рішень державного реєстратора в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про інше речове право та припинення права оренди ОСОБА_2 , ОСОБА_3 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.
Посилаючись на наведене, позивач просив позов задовольнити.
У жовтні 2022 року ТОВ «Ван Хоф Юкрейн ЛТД» звернулося до суду із заявою, в якій просило відстрочити виконання рішення суду у даній справі на 1 рік, посилаючись на те, що відстрочення виконання рішення суду надасть Товариству можливість зібрати врожай, що є його власністю та відображається у його балансі за вартістю, який у нинішніх погодних умовах планується до збору не раніше, ніж після нового року. Окрім того, вказувало, що за таких обставин, підприємство не буде порушувати положення чинного законодавства у частині використання земельної ділянки без належної правової підстави, а отже її самовільне зайняття.
Рішенням Згурівського районного суду Київської області від 06 жовтня 2022 року позов задоволено.
Скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 15346932 від 23.08.2014, тобто припинено інші речові права на земельну ділянку з кадастровим номером 3221986400:06:012:0008, площею 3,53 га та з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, з місцем розташування на території колишньої Турівської сільської ради Згурівського району Київська область.
Скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 15346419 від 23.08.2014, тобто припинено інші речові права на земельну ділянку з кадастровим номером 3221986400:06:012:0009, площею 7,06 га та з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, з місцем розташування на території колишньої Турівської сільської ради Згурівського району Київська область.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати, які складаються із судового збору в розмірі 454,00 грн.
Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 судові витрати, які складаються із судового збору в розмірі 454,00 грн.
Стягнуто з ТОВ «Ван Хоф Юкрейн ЛТД» на користь ОСОБА_1 судові витрати, які складаються із судового збору в розмірі 908,00 грн.
В задоволенні заяви ТОВ «Ван Хоф Юкрейн ЛТД» про відстрочку виконання рішення суду, відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням суду в частині відмови у задоволенні заяви про відстрочку виконання рішення суду, ТОВ «Ван Хоф Юкрейн ЛТД» звернулося з апеляційною скаргою, в якій просило рішення Згурівського районного суду Київської області від 06 жовтня 2022 року в частині відмови у задоволенні заяви скасувати та ухвалити в цій частині нове судове рішення, яким заяву задовольнити.
Апеляційна скарга мотивована тим, що Товариство є власником посівів та має право на врожай, що був засіяний на спірних площах, оскільки ТОВ «Ван Хоф Юкрейн ЛТД» є належним користувачем земельними ділянками. Позовні вимоги, що були заявлені за своєю суттю передбачають втрачання права оренди, що є зареєстрованим, а отже право користування земельними ділянками, тобто, у підприємства не буде правових підстав для використання земельних ділянок. З огляду на наведене, Товариство вважає, що наявні підстави для відстрочення виконання рішення суду на 1 рік.
Посилалося на те, що відстрочення виконання рішення суду надасть Товариству можливість зібрати врожай, що є його власністю та відображається у його балансі за вартістю, який у нинішніх погодних умовах планується до збору не раніше, ніж після нового року. Окрім того, вказувало, що за таких обставин, підприємство не буде порушувати положення чинного законодавства у частині використання земельної ділянки без належної правової підстави, а отже її самовільне зайняття.
Звертало увагу на те, що ані позивач, ані відповідачі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 не зможуть здійснити вирішення проблемних питань. Зокрема, позивач на даний час не зможе реалізувати своє право на приватизацію земельної ділянки, на якій розташований подарований будинок. Відповідачі не зможуть провести у відповідність межі своїх земельних ділянок та зареєструвати своє право власності.
Відзив на апеляційну скаргу не надходив.
В судове засідання представник ТОВ «Ван Хоф Юкрейн ЛТД» адвокат Нерода В.Ю. не з'явилася, про час та місце розгляду справи ТОВ«Ван Хоф Юкрейн ЛТД» повідомлено належно, представник Нерода В.Ю. надіслала клопотання про перенесення розгляду справи, посилаючи на те, що представник задіяний в іншому судовому процесі, що відбуватиметься в приміщенні Господарського суду Київської області, при цьому ТОВ «Ван Хоф Юкрейн ЛТД» має лише одного представника.
Колегія суддів, дослідивши доводи клопотання представника ТОВ «Ван Хоф Юкрейн ЛТД», дійшла висновку про відмову в його задоволенні, оскільки доказів на підтвердження того, що представник Нерода В.Ю. прийматиме участь в іншому судовому засіданні, яке призначене на 06 грудня 2022 року в приміщенні Господарського суду Київської області не надано. Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з таких підстав.
Відмовляючи у задоволенні заяви ТОВ «Ван Хоф Юкрейн ЛТД» про відстрочення виконання рішення суду на 1 рік, суд першої інстанції врахувавши, що справа надійшла в провадження суду у листопаді 2021 року, та відповідачі мали достатньо часу для завершення виробничого сільськогосподарського циклу, дійшов висновку, що до набрання цим рішенням суду законної сили ТОВ «Ван Хоф Юкрейн ЛТД» об'єктивно має можливість зібрати урожай.
Такий висновок суду першої інстанції ґрунтується на нормах матеріального та процесуального права.
Відповідно до ч. 1 ст. 435 ЦПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця, у випадках, встановлених законом, встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.
Згідно ч. 3 ст. 435 ЦПК України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Відповідно до ч. 4 ст. 435 ЦПК України вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) щодо фізичної особи, тяжке захворювання її самої чи членів її сім'ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Статтею 33 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (хвороба сторони виконавчого провадження, відрядження сторони виконавчого провадження, стихійне лихо тощо), сторони мають право звернутися до суду, який розглядав справу, як суд першої інстанції, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання рішення. Рішення про розстрочку виконується в частині та у строки, встановлені цим рішенням.
Системний аналіз наведених норм свідчить про те, що при вирішенні заяви державного виконавця чи сторони про відстрочку або розстрочку виконання рішення суду потрібно мати на увазі, що їх задоволення можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення (хвороба боржника або членів його сім'ї, відсутність у нього майна, яке за рішенням суду має бути передане стягувачу, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо).
Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України, судове рішення є обов'язковим до виконання.
У пункті 9 статті 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов'язковість рішень суду.
Частиною 1 статті 18 ЦПК України передбачено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 13.12.2012 № 18-рп/2012).
В п. 43 рішення Європейського суду з прав людини від 20.07.2004 року у справі «Шмалько проти України» (заява N 60750/00) суд наголошує, що пункт 1 статті 6 Конвенції гарантує кожному право на звернення до суду або арбітражу з позовом стосовно будь-яких його цивільних прав та обов'язків. Таким чином, ця стаття проголошує «право на суд», одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов з приводу цивільно-правових питань до суду. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося на шкоду одній зі сторін. Було б незрозуміло, якби стаття 6 детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, - і, водночас, не передбачала виконання судових рішень. Якщо тлумачити статтю 6 як таку, що стосується виключно доступу до судового органу та судового провадження, то це могло б призводити до ситуацій, що суперечать принципу верховенства права, який договірні держави зобов'язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію. Отже, для цілей статті 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина «судового розгляду».
Правові висновки про те, що виконання рішення, ухваленого тим чи іншим судом, треба розглядати як складову частину судового розгляду, як цього вимагає положення статті 6 Конвенції, у якій йдеться про необхідність забезпечення справедливого судового процесу, містяться також у рішеннях Європейського суду у справах «Бурдов проти Росії», «Горнсбі проти Греції».
Отже, виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду та ефективного захисту сторони у справі, що передбачено статтями 6, 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
З сукупного аналізу вищевказаних положень законодавства вбачається, що відстрочення виконання судового рішення може бути застосовано судом лише у виключних випадках, оскільки рішення суду підлягає обов'язковому виконанню у повній мірі в строк і порядок, передбачений чинним законодавством.
З матеріалів справи вбачається, що рішенням Згурівського районного суду Київської області від 06 жовтня 2022 року позов про скасування рішення державного реєстратора та припинення іншого речового права задоволено.
Обґрунтовуючи заяву про відстрочення виконання рішення суду, відповідач ТОВ «Ван Хоф Юкрейн ЛТД» посилалося на те, що виконання рішення суду призведе до неможливості зібрати урожай, на яке Товариство має право, оскільки є його власністю.
Однак, обставини, на які посилається ТОВ «Ван Хоф Юкрейн ЛТД», як на підставу для відстрочення виконання рішення Згурівського районного суду Київської області від 06 жовтня 2022 року, не є виключними обставинами, які унеможливлюють виконання судового рішення у даній справі.
Крім того, колегія суддів враховує, що даний спір вирішується судом з 2021 року, ТОВ «Ван Хоф Юкрейн ЛТД» мало достатньо часу для завершення сільськогосподарських робіт, а подальше затягування виконання рішення суду, призводе до порушення прав та інтересів позивача на користування своєю власністю, що є неприпустимим.
За таких обставин, висновок суду першої інстанції про відмову в задоволенні заяви ТОВ «Ван Хоф Юкрейн ЛТД» про відстрочення виконання рішення суду є правомірним і доводи апеляційної скарги не спростовують його.
Колегія суддів звертає увагу, що апеляційна скарга містить ті самі доводи, що і заява про відстрочення виконання рішення суду, які не свідчать про необґрунтованість чи помилковість висновків суду.
Наведені у апеляційній скарзі доводи зводяться до незгоди позивача з висновком суду першої інстанції та спрямовані лише на встановлення обставин саме в тому контексті, який, на думку Товариства є правовою підставою для задоволення заяви про відстрочення виконання рішення суду.
Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Суд першої інстанції, при постановленні рішення суду в оскаржуваній частині, правильно застосував норми матеріального і процесуального права, тому колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги.
Рішення Згурівського районного суду Київської області від 06 жовтня 2022 року в частині задоволених позовних вимог не оскаржується, тому не було предметом перегляду судом апеляційної інстанції.
Керуючись, ст.ст. 367, 368, 375, 381-384, 389 ЦПК України, суд
Апеляційну Товариства з обмеженою відповідальністю «Ван Хоф Юкрейн ЛТД»- залишити без задоволення.
Рішення Згурівського районного суду Київської області від 06 жовтня 2022 року в частині відмови у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Ван Хоф Юкрейн ЛТД»про відстрочення виконання рішення суду залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складання повного судового рішення.
Повний текст постанови складено 08 грудня2022 року.
Головуючий: О.В. Желепа
Судді: В.А. Кравець
О.Ф. Мазурик