Справа № 11-cc/824/4590/2022 Слідчий суддя в 1-й інстанції: ОСОБА_1
Категорія: ст. 170 КПК Доповідач: ОСОБА_2
Єдиний унікальний номер: № 757/25000/14
06 грудня 2022 року місто Київ
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі судового засідання ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу представника власника майна ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 03 вересня 2014 року, -
за участю:
прокурора - ОСОБА_8 ,
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 03.09.2022 року задоволено клопотання слідчого групи слідчих Генеральної прокуратури України ОСОБА_9 та накладено арешт на 19,42455 % статутного капіталу (корпоративних прав) в розмірі 9 125 239,85 грн. ПАТ «Артемівськ Зайнері» ЄДРПУО 00412168 (Донецька область м. Артемівськ, вул. Патріса Лумумби, 87), що належать підозрюваному ОСОБА_6 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , зареєстрованому за адресою: АДРЕСА_1 .
Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду першої інстанції, представник власника майна ОСОБА_6 - адвокат ОСОБА_7 подав 21.05.2021 року апеляційну скаргу у якій просив скасувати ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 03.09.2022 року та постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання слідчого.
Ухвалою колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду від 01.07.2021 року апеляційну скаргу представника власника майна ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 повернуто, у зв'язку із тим, що апеляційна скарга подана після закінчення строку апеляційного оскарження і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку.
16.07.2021 року представник власника майна ОСОБА_6 - адвокат ОСОБА_7 подав касаційну скаргу, у якій просив скасувати ухвалу Київського апеляційного суду від 01.07.2021 року та призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
Постановою Верховного суду від 02.11.2022 року касаційну скаргу представника задоволено, ухвалу Київського апеляційного суду від 01.07.2021 року скасовано і призначено новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
Також, суддею Верховного суду ОСОБА_10 винесена окрема думка про залишення без задоволення касаційної скарги представника, а ухвали Київського апеляційного суду від 01.07.2021 року - без зміни.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги представник зазначає, що слідчим до клопотання не було додано доказів на підтвердження обставин, про які зазначає у клопотанні, зокрема тих, якими обґрунтовано доводиться розмір шкоди та сума несплачених податків. Долучена довідка - висновок від 28.03.2014 року, яка складена головним державним ревізором - інспектором п'ятого відділу СУ кримінальних розслідувань ГСУ фінансових розслідувань Міністерства доходів і зборів ОСОБА_11 , є недопустимим доказом.
Також, представник зазначає, що жодним доказом, що додавалися до клопотання, не підтверджувались критерії майна, зазначені у ч. 2 ст. 167 КПК України, а також не було досліджено будь - які докази на підтвердження співмірності вартості майна. Належного підтвердження про отримання ОСОБА_6 повідомлення про підозру слідчому судді надано не було, отже останній не набув статусу підозрюваного й арешт майна з відповідною метою не підтверджений.
Представник зазначає, що дотримався строку на апеляційне оскарження, оскільки копію оскаржуваної ухвали отримав 20.05.2021 року.
В судове засідання у справі представник не з'явився, причини своєї неявки суду не повідомив, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце судового розгляду. Разом з тим, з метою недопущення затягування судового розгляду, колегія суддів вирішила за можливе розглянути дану справу за відсутності представника, що не суперечить положенням ч. 1 ст. 172 та ч. 4 ст. 405 КПК України.
Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги та просив залишити ухвалу слідчого судді без змін, вивчивши матеріали судового провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків.
Як вбачається з матеріалів, наданих до суду апеляційної інстанції, що Головним слідчим управлінням Генеральної прокуратури України проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42014000000000369 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 212, ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 366 КК України.
31.03.2014 року ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 212, ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 366 КК України. Того ж дня, у зв'язку із не встановленням місця перебування ОСОБА_6 оголошеного його в розшук.
Орган досудового розслідування зазначає, що діями ОСОБА_6 державі заподіяна шкода у розмірі 42 598 436, 40 гривень, що становить особливо великий розмір.
Слідчий групи слідчих Генеральної прокуратури України ОСОБА_9 звернувся до Печерського районного суду міста Києва із клопотанням про накладення арешту на 19,42455 % статутного капіталу (корпоративних прав) в розмірі 9 125 239,85 грн. ПАТ «Артемівськ Зайнері» ЄДРПУО 00412168 (Донецька область м. Артемівськ, вул. Патріса Лумумби, 87), що належать підозрюваному ОСОБА_6 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , зареєстрованому за адресою: АДРЕСА_1 .
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 03.09.2022 року клопотання слідчого задоволено та накладено арешт на 19,42455 % статутного капіталу (корпоративних прав) в розмірі 9 125 239,85 грн. ПАТ «Артемівськ Зайнері» ЄДРПУО 00412168 (Донецька область м. Артемівськ, вул. Патріса Лумумби, 87), що належать підозрюваному ОСОБА_6 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , зареєстрованому за адресою: АДРЕСА_1 .
Задовольняючи клопотання про накладення арешту на майно ОСОБА_6 , слідчий суддя виходив з наявності передбачених законом підстав для задоволення такого клопотання про накладення арешту на майно з метою забезпечення його конфіскації, як виду покарання.
З такими висновками слідчого судді, колегія суддів погоджується, з огляду на наступне.
При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.
Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя, згідно ст. ст. 94, 132, 173 КПК України, повинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього конфіскації, в тому числі і спеціальної, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.
Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки відповідно до ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб'єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.
Згідно ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається, зокрема, з метою забезпечення: конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;
Відповідно до ч. 5 ст. 170 КПК України з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.
Виходячи зі змісту зазначеної норми закону, накладення арешту на майно з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання, передбачає наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою, щодо якої такий захід застосовується, кримінального правопорушення, а у випадку застосування такого запобіжного заходу відносно юридичної особи, то застосування арешту майна з даних підстав вважатиметься законним, якщо відносно вказаної юридичної особи здійснюється кримінальне провадження.
Задовольняючи клопотання слідчого про накладення арешту на майно в рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42014000000000369, слідчий суддя дослідивши матеріали, додані до клопотання та з'ясувавши обставини, які мають значення при вирішенні питання щодо арешту майна прийшов до висновку про наявність передбачених п. 3 ч. 2 ст. 170 КПК України підстав для накладення арешту на майно ОСОБА_6 з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання.
При цьому, під час розгляду клопотання органу досудового розслідування слідчий суддя встановив наявність достатніх підстав вважати, що вищевказане майно на яке слідчий просить накласти арешт відповідає критеріям п. 3 ч. 2 ст. 170 КПК України.
Враховуючи, що слідчий суддя на даному етапі кримінального провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінального правопорушення, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на наведені у клопотанні слідчого та доданих до нього матеріалах дані у слідчого судді були всі підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_6 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 212, ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 366 КК України.
Отже, дослідивши матеріали клопотання в межах своєї компетенції, слідчий суддя у висновках, які зробив орган досудового розслідування відносно підозри ОСОБА_6 чогось очевидно необґрунтованого чи недопустимого не встановив. Не виявлено таких обставин і колегією суддів з огляду на наявні документи.
Враховуючи, що ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, санкція яких передбачає покарання у вигляді позбавлені волі з конфіскацією майна, зокрема, ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 212, ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 366 КК України, слідчий суддя дійшов правильного висновку про накладення арешту на майно підозрюваного ОСОБА_6 , з метою забезпечення у майбутньому виконання рішення суду в частині конфіскації майна.
З огляду на обставини вчинення кримінальних правопорушень, наявні матеріали провадження, які обґрунтовують необхідність накладення арешту на майно, колегія суддів приходить до висновку, що слідчий суддя накладаючи арешт на майно ОСОБА_6 , діяв у спосіб та у межах чинного законодавства, арешт застосував на засадах розумності і співмірності, оскільки незастосування арешту на вищевказані 19,42455 %статутного капіталу (корпоративних прав) в розмірі 9 125 239,85 грн. ПАТ «Артемівськ Зайнері» ЄДРПУО 00412168 (Донецька область м. Артемівськ, вул. Патріса Лумумби, 87), може призвести до подальшого незаконного його відчуження та у подальшому унеможливить виконання рішення суду в частині забезпечення виконання рішення суду щодо конфіскації майна, у зв'язку з чим, посилання апелянта на незаконність ухвали слідчого судді слід визнати безпідставними.
Доводи представника про те, що слідчим суддею було прийняте рішення без належного підтвердження про отримання ОСОБА_6 повідомлення про підозру, не можуть бути прийняті колегією суддів, оскільки не спростовуються доданими до апеляційної скарги документами та наявними матеріалами провадження.
Підстав вважати недопустимим доказом довідку-висновок від 28.03.2014 року, видану головним державним Ревізором - інспектором п'ятого відділу слідчого управління кримінальних розслідувань Головного слідчого управління фінансових розслідувань Міністерства доходів і зборів України ОСОБА_11 у колегії суддів немає, оскільки відповідно до ч. 1 ст. 89 КПК України питання допустимості доказів вирішує суд під час їх оцінки в нарадчій кімнаті при постановленні судового рішення.
Доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна, апелянтом не надано та колегією суддів не встановлено.
Порушень норм КПК України, які могли б стати підставою для скасування ухвали слідчого судді, колегією суддів не вбачається.
З урахуванням викладеного, колегія суддів дійшла остаточного висновку, що рішення слідчого судді суду першої інстанції прийнято у відповідності до вимог кримінального процесуального закону, а тому ухвалу слідчого судді необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу представника власника майна ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 , - без задоволення.
Керуючись ст. ст. 170, 171, 173, 309, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -
Ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 03 вересня 2022 року, якою задоволено клопотання слідчого групи слідчих Генеральної прокуратури України ОСОБА_9 та накладено арешт на 19,42455 %статутного капіталу (корпоративних прав) в розмірі 9 125 239,85 грн. ПАТ «Артемівськ Зайнері» ЄДРПУО 00412168 (Донецька область м. Артемівськ, вул. Патріса Лумумби, 87), що належать підозрюваному ОСОБА_6 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , зареєстрованому за адресою: АДРЕСА_1 , - залишити без змін, а апеляційну скаргу представника власника майна ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 , - залишити без задоволення.
Ухвала апеляційного суду є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
__________________ ______________________ ____________________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4