Справа № 757/36672/21-ц
№ апеляційного провадження: 22-ц/824/10395/2022
01 грудня 2022 року м. Київ
Київський апеляційний суд в складі колегії суддів
судової палати з розгляду цивільних справ:
судді-доповідача Болотова Є.В.,
суддів: Кулікової С.В., Музичко С.Г.,
розглянувши у порядку письмового провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної казначейської служби України, Головного управління Національної поліції у Львівській області, Львівської обласної прокуратури про відшкодування шкоди,
за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Печерського районного суду м. Києва від 30 червня 2022 року, ухваленого під головуванням судді Остапчук Т.В.,-
встановив:
У липні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду із названим позовом.
Позивач просив стягнути з Державного бюджету України шляхом списання коштів з єдиного казначейського рахунку Державного бюджету України через Державну казначейську службу України на відшкодування моральної шкоди грошову суму в розмірі 25 000 грн 00 коп.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 07 листопада 2019 року було викрадено майно позивача. За фактом крадіжки розпочато кримінальне провадження № 12019140270001697 від 08 листопада 2019 року за ч. 3 ст. 185 КК України.
Позивач зазначає, що працівники поліції не здійснюють необхідних слідчих дій, працівники прокуратури не розглядали вчасно клопотання позивача.
Внаслідок бездіяльності винні у крадіжці його майна особи до цього часу не притягнуті до відповідальності, а позивачу завдано моральну шкоду.
Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 30 червня 2022 року відмовлено в позові.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, неповне встановлення обставин, які мають значення для справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 369 ЦПК України дана справа розглядається судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив із недоведеності позовних вимог, оскільки позивачем не надано доказів на підтвердження наявності заподіяної йому шкоди, причинного зв'язку між шкодою та протиправними діяннями відповідача.
Проте з такими висновками суду погодитися не можна.
Встановлено, що 07 листопада 2019 року о 17 год 45 хв мала місце крадіжка з проникненням до будинку по АДРЕСА_1 , де проживає ОСОБА_1 з сім'єю.
За фактом крадіжки Пустомитівським відділом поліції ГУНГІ у Львівській області (відділ поліції № 6 ЛРУП ГУНП у Львівській області) розпочато кримінальне провадження № 12019140270001697 від 08 листопада 2019 року за ст. 185 ч. 3 КК України, яке на даний час розслідується слідчим відділу поліції № 6 ЛРУП ГУНП у Львівській області.
Ухвалою Пустомитівського районного суду Львівської області від 17 квітня 2020 року визнано незаконною бездіяльність слідчого СВ Пустомитівського ВП ГУНП у Львівській області Стельмаха Ю.П. щодо нерозгляду клопотань ОСОБА_1 від 15 листопада 2019 року, 02 січня 2020 року про проведення слідчих дій в межах кримінального провадження № 12019140270001697 від 08 листопада 2019 року.
Ухвалою Пустомитівського районного суду Львівської області від 09 червня 2020 року визнано незаконною бездіяльність прокурора Львівської області щодо нерозгляду клопотання ОСОБА_1 від 31 березня 2020 року в межах кримінального провадження № 12019140270001697 від 08 листопада 2019 року.
Ухвалою Пустомитівського районного суду Львівської області від 11 лютого 2021 року визнано незаконною бездіяльність слідчого Пустомитівського ВП ГУНП у Львівській області Петріва Б.П. в межах кримінального провадження № 12019140270001697 за фактом крадіжки майна і зобов'язано слідчого розглянути клопотання.
Ухвалою Пустомитівського районного суду Львівської області від 23 квітня 2021 року встановлено для слідчого Петріва Б.П. 20-денний строк для виконання вказівок процесуального керівника прокурора Кота Н.В.
Обґрунтовуючи поданий позов, ОСОБА_1 зазначив, що службовими особами Головного управління Національної поліції в Львівській області допущена незаконна бездіяльність, яка полягає в тому, що не були розглянуті усі клопотання позивача, та не були проведені необхідні слідчі дії. Досудове слідство здійснюється неефективно протягом усього часу, чим завдано позивачу моральної шкоди, позивач втратив довіру до державних правоохоронних органів, зокрема поліції і прокуратури, які не здатні захистити його права і інтереси, зокрема право на ефективне розслідування з боку державних інституцій проникнення до будинку і викрадення майна, навіть за наявності доказів причетності до вчинення злочину конкретних осіб.
Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.
Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
Шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів (ст. 1173 ЦК України).
Шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю посадової або службової особи органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цієї особи (ч. 1 ст. 1174 ЦК України).
Згідно ч. 6 ст. 1176 ЦК України шкода, завдана фізичній або юридичній особі внаслідок іншої незаконної дії або бездіяльності чи незаконного рішення органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, органу досудового розслідування, прокуратури або суду, відшкодовується на загальних підставах.
Відповідно до правового висновку, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 листопада 2019 року (справа № 242/4741/16-ц) належним відповідачем у справах про відшкодування шкоди, завданої органом державної влади, їх посадовою або службовою особою, є держава як учасник цивільних відносин, як правило, в особі органу, якого відповідач зазначає порушником своїх прав. Порядок виконання судових рішень про стягнення коштів з державного органу визначений Законом України від 05 червня 2012 року № 4901-VI «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», яким встановлено, що виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів.
Необхідною підставою для притягнення органу державної влади до відповідальності у вигляді стягнення шкоди є наявність трьох умов: неправомірні дії (бездіяльність) цього органу; наявність шкоди та причинний зв'язок між неправомірними діями і заподіяною шкодою.
Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
На підтвердження позовних вимог, позивачем надані судові рішення, якими встановлено факт бездіяльності та неналежного виконання слідчими та прокуратурою своїх обов'язків.
Відсутність у особи відчуття поваги до її конституційних прав, захищеності на рівні з іншими громадянами держави є обґрунтованим джерелом особистих страждань та переживань, здатних спричиняти моральну шкоду. Верховний Суд неодноразово зазначав, що надмірна тривалість кримінального провадження здатна призвести до моральних страждань особи, зокрема, зумовлених тривалою невизначеністю спірних правовідносин, необхідністю багаточисельних звернень до органів досудового розслідування з приводу його належного проведення тощо.
Враховуючи встановлені обставини справи, характер правопорушення, глибину душевних страждань позивача, колегія суддів вважає, що позивачу слід відшкодувати 6 000 грн 00 коп. як відшкодування моральної шкоди, завданої йому незаконними діями посадових осіб Пустомитівського ВП ГУНП у Львівській області та прокуратурою Львівської області.
Протилежний висновок суду є помилковим.
Відповідно до ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин справи, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що рішення суду від 30 червня 2022 року постановлено з неповним з'ясуванням обставин справи, з неправильним застосуванням норм матеріального права, а тому підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про часткове задоволення позовних вимог.
Оскільки в силу положень п. 1 ч. 6 ст. 19 ЦПК України дана справа є малозначною, тому у відповідності до ч. 3 ст. 389 ЦПК України винесена постанова апеляційного суду касаційному оскарженню не підлягає.
Керуючись ст. 367, п. 1 ч. 1 ст. 374, ст. 375, ст. 382 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-
постановив:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Печерського районного суду м. Києва від 30 червня 2022 року скасувати.
Ухвалити нове рішення.
Позов ОСОБА_1 до Державної казначейської служби України, Головного управління Національної поліції у Львівській області, Львівської обласної прокуратури про відшкодування шкоди задовольнити частково.
Зобов'язати Державну казначейську службу України відшкодувати 6 000 грн 00 коп. за рахунок Державного бюджету України шляхом списання цих коштів з рахунку Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 як відшкодування моральної шкоди, завданої йому незаконними діями посадових осіб Пустомитівського ВП ГУНП у Львівській області та прокуратурою Львівської області.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Повний текст постанови виготовлено 01 грудня 2022 року.
Суддя-доповідач Є.В. Болотов
Судді: С.В. Кулікова
С.Г. Музичко