справа №755/4276/21 Головуючий у 1 інстанції: Яровенко Н.О.
провадження №22-ц/824/10258/2022 Головуючий суддя: Олійник В.І.
Іменем України
30 листопада 2022 року м. Київ
Київський апеляційний суд в складі колегії суддів:
Головуючого судді: Олійника В.І.,
суддів: Сушко Л.П., Сліпченка О.І.,
при секретарі: Панчошній К.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Київського апеляційного суду в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Дніпровського районного суду міста Києва від 01 серпня 2022 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛЕКСГРУП», Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ФІНМАРК», ОСОБА_2 , треті особи: Комунальне підприємство «Добробут», приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Швець Руслан Олегович, про скасування рішень державного реєстратора та приватного нотаріуса, про скасування записів про право власності на квартиру та про витребування квартири з чужого незаконного володіння,, -
У провадженні Дніпровського районного суду м. Києва перебувала цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «ЛЕКСГРУП», ТОВ «Фінансова компанія «ФІНМАРК», ОСОБА_2 , треті особи: КП «Добробут», приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Швець Р.О., про скасування рішень державного реєстратора та приватного нотаріуса, про скасування записів про право власності на квартиру та про витребування квартири з чужого незаконного володіння.
Представник відповідача ТОВ «ЛЕКСГРУП» в судовому засіданні просив відмовити в задоволенні клопотання представника позивача про відкладення розгляду справи та залишити позов без розгляду.
Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 01 листопада 2021 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.
В судове засідання, призначене на 16 травня 2022 року, представник позивача не з'явився. 16 травня 2022 року від представника позивача ОСОБА_3 на електронну пошту суду надійшла заява, в якій просив слухання даної справи перенести у зв'язку із тим, що існує загроза життю та здоров'ю спричиненою збройною агресією зі сторони російської федерації та просить відкласти розгляд справи на 2 місяці. Розгляд справи відкладено на 22 червня 2022 року 11-00 годину.
В судове засідання, призначене на 22 червня 2022 року, представник позивача повторно не з'явився. Представник позивача повторно скерував до суду заяву про відкладення розгляду справи у зв'язку із тим, що ні позивач, ні представник позивача не мають можливості взяти участь в судовому засіданні через вторгнення росії в Україну, ведення бойових дій на території України та запровадження 24 лютого 2022 року Верховною Радою України воєнного стану. Розгляд справи відкладено на 14 липня 2022 року 10-30 годину.
Судове засідання, призначене на 14 липня 2022 року, не відбулося та було знято з розгляду у зв'язку із перебуванням судді Яровенко Н.О. в іншому процесі. Розгляд справи відкладено на 01 серпня 2022 року 14-00 годину.
В судове засідання, призначене на 01 серпня 2022 року, представник позивача повторно не з'явився. Представник позивача повторно скерував до суду заяву про відкладення розгляду справи у зв'язку із тим, що ні позивач, ні представник позивача не мають можливості взяти участь в судовому засіданні через вторгнення росії в Україну, ведення бойових дій на території України. Участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції також неможлива, оскільки відсутня технічна можливість.
Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 01 серпня 2022 року клопотання представника позивача про відкладення слухання справи залишено без задоволення і позов залишено без розгляду з тих підстав, що оскільки представник позивача був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, направив до суду клопотання про чергове перенесення розгляду справи у зв'язку з воєнним станом в Україні, то суд вважав за необхідне застосувати положення ст.257 ЦПК України.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на порушення судом норм процесуального права, ставить питання про скасування ухвали та направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Скаргу обґрунтовано тим, що позивач та його представник не отримували від суду першої інстанції повісток щодо виклику в судове засідання 01.08.2022 року, в якому було постановлено ухвалу, а тому у суду не було законних підстав залишати позов без розгляду.
Звертає увагу апеляційного суду на те, що ні у позивача, ні в його представника не було та немає в наявності офіційних електронних адрес, а тому відповідно до ч.6 ст.128 ЦПК України суд першої інстанції повинен був направити позивачу та його представнику судові повістки щодо їх виклику в судове засідання 01.08.2022 року не електронною поштою, а рекомендованими листами з повідомленням про вручення.
Вказує, що суд першої інстанції у своїй ухвалі підтверджує те, що: 1) рекомендованими листами з повідомленням про вручення ні позивачу, ні представнику позивача судові повістки щодо засідання 01.08.2022 року не надсилалися; 2) особисто позивачу судові повістка щодо засідання 01.08.2022 року взагалі не надсилалася в будь-якому вигляді; 3) судова повістка щодо засідання 01.08.2022 року надсилалася лише представнику позивача, але не на його офіційну адресу (якої представник позивача не має), а на адресу звичайної електронної пошти.
Вважає, що судом першої інстанції позивачу було незаконно відмовлено в задоволенні його клопотання про відкладення судового засідання 01.08.2022 року, чим порушено статтю 3 Конституції України та пункту 1 статті 6 Європейської Конвенції з прав людини, відповідно до яких кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи незалежним і безстороннім судом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Внаслідок же постановления оскаржуваної ухвали наявний спір, щодо вирішення якого позивач і звернувся з позовом до суду, судом першої інстанції фактично через війну протиправно не був вирішений, так як позов був залишений без розгляду, чим позивача було позбавлено доступу до правосуддя.
У відзиві на апеляційну скаргу представник ТОВ «Лексгруп» просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржувану ухвалу без змін.
Вказує, що у своїй апеляційній скарзі позивач зазначає, що суд першої інстанції постановляючи ухвалу неправильно застосував п.3 ч.1 ст.257 ЦПК України, оскільки ні позивач, ні його представник не отримували повістки щодо виклику в судове засідання, призначеного на 01.08.2022 року.
Натомість відповідач вважає, що ухвала суду першої інстанції є законною та справедливою, спрямованою на запобігання позивачем затягуванню розгляду справи.
Вказує, що попри те, що позивач та його представник переконують суд в тому, що їм не було відомо про дати судових засідань, на протилежне вказує наявність клопотань про відкладення розгляду справи (від 02.02.2022, від 01.03.2022, від 16.05.2022, від 22.06.2022 та від 01.08.2022) (наявні у матеріалах справи), які були надіслані за день або в день судового засідання.
При цьому, навіть якщо припустити, що позивач чи його представник не отримали судову повістку про виклик в судове засідання, призначеного на 01.08.2022, то це не заважало останнім завчасно дізнатись про дату та час судового розгляду з Єдиного державного реєстру судових рішень, веб-порталу Судова влада України або банально дізнатись необхідну інформацію в телефонному режимі у канцелярії Дніпровського районного суду міста Києва чи помічника / секретаря судді.
Систематичне звернення до суду першої інстанції з клопотаннями про відкладення розгляду справи (від 02.02.2022, від 01.03.2022, від 16.05.2022, від 22.06.2022 та від 01.08.2022) разом з одночасною неявкою сторони з огляду на обізнаність щодо дати та часу судового розгляду цієї справи, свідчать про недобросовісність здійснення позивачем та його представником своїх процесуальних прав, які проявляються у незацікавленості вирішення цього спору та мають на меті лише затягувати розгляд цієї справи.
Таким чином, вважає ухвалу суду першої інстанції справедливою, законною та такою що відповідає вимогам процесуального законодавства так як залишення позову без розгляду стало вимушеним та правомірним результатом постійної неявки позивача та його представника у судове засідання.
Серед іншого в апеляційній скарзі та клопотаннях про відкладення розгляду справи від 22.06 та 01.08.2022 року представник позивача стверджує про неможливість взяти участь у судовому засіданні через загрозу життю, здоров'ю та безпеці позивача та його представнику, що зумовлені військовою агресією російської федерації проти України.
Разом з цим повідомлено, що позивач та його представник в день судових засідань (22.06.2022 та 01.08.2022) знаходились за межами міста Київ, при цьому у апеляційній скарзі та у клопотаннях відсутні будь-які докази на підтвердження цього.
Однак, як стало відомо, перед судовим засіданням (22.06.2022 року) у цій справі представник позивача адвокат Костинчук Павло Михайлович брав участь як представник відповідача у судовому засіданні у справі №757/47439/21-ц за позовом про визнання недійсним свідоцтва України на знаки для товарів і послуг, що підтверджується ухвалою Київського апеляційного суду від 20.06.2022 року у справі №757/47439/21-ц.
Крім того, в апеляційній скарзі та у згаданих вище клопотаннях йдеться про те, що позивач вимушено внаслідок війни перебуває в евакуації у Львівській області (абз.2 арк.8 апеляційної скарги).
З наведеного можна дійти висновку про зміну ОСОБА_1 свого місця проживання (перебування, знаходження).
Відповідно до ч.1 ст.131 ЦПК України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи.
З огляду на положення зазначеної вище норми, позивач зобов'язаний був повідомити суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) в т.ч. для поштових відправлень та процесуальних документів, проте відповідної заяви останнім не було подано.
Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 01.11.2021 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 03.02.2022 року.
Відповідно до ч.2 ст.210 ЦПК України суд розглядає справу по суті протягом тридцяти днів з дня початку розгляду справи по суті.
Беручи до уваги систематичне надсилання представником позивача клопотань з проханням відкласти розгляд справи (від 02.02.2022 року, від 01.03.2022 року, від 16.05.2022 року, від 22.06.2022 року та від 01.08.2022 року) суд не міг розпочати розгляд справи по суті рівно дев'ять місяців (до дати постановлення Ухвали).
Звертає увагу суду, що до пред'явлення ОСОБА_1 позову у цій справі про скасування рішень державного реєстратора та приватного нотаріуса, про скасування записів про право власності в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, про припинення права власності на квартиру та про витребування квартири з чужого незаконного володіння, позивачем було подано до Дніпровського районного суду міста Києва заяву про вжиття заходів забезпечення позову до подання позовної заяви до ТОВ «Лексгруп», за участю третьої особи: ТОВ «ФК «Фінмарк».
У вказаній заяві позивач просив суд накласти арешт на квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 208,8 кв. м. (житловою площею 124,2 кв. м.), реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 268222180000 (далі - Квартира), що зареєстрована на праві власності за ТОВ «Лексгруп».
Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 18.02.2021 у справі №755/3091/21 заяву ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення позову до подання позовної заяви задоволено і накладено арешт на квартиру.
Враховуючи зазначені вище обставини щодо незацікавленості вирішення спору позивачем та затягування ним же розгляду справи будь-якими способами, ТОВ «Лексгруп» є заручником розгляду цієї справи, оскільки вже більш ніж як півтора року не може належним чином розпоряджатися квартирою, яка на праві власності належить відповідачу.
Виходячи з наведеного та беручи до уваги викладене вище, вважає, що є всі підстави стверджувати, що доводи позивача, викладені в апеляційній скарзі є безпідставними та помилковими, і в жодній частині не спростовують наведених в Ухвалі висновків Дніпровського районного суду міста Києва. Апеляційна скарга не містить доказів чи обставин, які би свідчили про порушення судом першої інстанції норм процесуального права.
Таким чином, ухвала у цій справі є законною, обґрунтованою та справедливою, постановленою цілком відповідно до приписів ч.5 ст.223 та п.3 ч.1 ст.257 ЦПК України. Суд першої інстанції повно, всебічно та детально з'ясував усі обставини справи в їх сукупності щодо систематичної неявки позивача, надав об'єктивну оцінку діям (бездіяльності) позивача та його представника, що має наслідком залишення позову без розгляду. Позаяк твердження апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції, наведених в оскаржуваній Ухвалі, то відсутні підстави для скасування або зміни ухвали у цій справі.
Перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги вважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з наступних підстав.
Відповідно до ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Згідно зі ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмету спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
Відповідно до ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість:
1) керує ходом судового процесу;
2) сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами;
3) роз'яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов'язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій;
4) сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом;
5) запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов'язків.
Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції виходив з того, що представник позивача був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, скерував до суду клопотання про чергове перенесення розгляду справи у зв'язку з воєнним станом в Україні та вважав за необхідне застосувати положення ст. 257 ЦПК України.
Проте, апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Наслідки неявки в судове засідання позивача визначені частиною 5 ст.223 ЦПК України, відповідно до якої, у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Згідно вимог п.3 ч.1 ст.257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.
За змістом зазначених вище процесуальних норм правом на залишення позову без розгляду суд наділений лише в разі повторної неявки (двічі поспіль) позивача в судове засідання, за умови, що він був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, або не повідомив про причини неявки та не подав заяви про розгляд справи за його відсутності.
Право суду на залишення позову без розгляду з підстав, передбачених п.3 ч.1 ст. 257 ЦПК України, можливе й у разі наявності заяви позивача про розгляд справи без його участі, за умови, що його нез'явлення перешкоджає розгляду справи.
Встановлено, що в провадженні Дніпровського районного суду м. Києва перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «ЛЕКСГРУП», ТОВ «Фінансова компанія «ФІНМАРК», ОСОБА_2 , треті особи: КП «Добробут», приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Швець Р.О., про скасування рішень державного реєстратора та приватного нотаріуса, про скасування записів про право власності на квартиру та про витребування квартири з чужого незаконного володіння.
Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 01 листопада 2021 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.
Двома поспіль судовими засіданнями у даній справі, в які позивач не з'явився, були судові засідання призначені на 14 липня 2022 року та 01 серпня 2022 року.
Як вбачається з матеріалів справи, судові повістки про виклик на вказані судові засідання позивачу направлялись, проте докази їх отримання відсутні, тому суд першої інстанції дійшов поспішного висновку про залишення позову без розгляду.
В Україні визнається і діє принцип верховенства права (частина перша статті 8 Конституції України).
Одним з елементів верховенства права є дотримання прав людини, зокрема права сторони спору на представлення її позиції та права на справедливий судовий розгляд (пункти 41 і 60 Доповіді "Верховенство права", схваленої Венеційською Комісією на 86-му пленарному засіданні, м. Венеція, 25-26 березня 2011 року).
Згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий розгляд його справи судом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Пунктом 6 ч.1 ст.374 ЦПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право, зокрема, скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
За таких обставин апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала суду скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції відповідно до вимог ст.379 ЦПК України, оскільки ухвала, що перешкоджає подальшому провадженню, постановлена з порушенням норм процесуального права.
Відповідно до ст.379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є:
1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи;
2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими;
3) невідповідність висновків суду обставинам справи;
4) порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали
З огляду на вищенаведене, колегія суддів приходить до висновку щодо задоволення апеляційної скарги ОСОБА_1 , скасування ухвали Дніпровського районного суду міста Києва від 01 серпня 2022 рокута направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.367, 374, 379, 381, 382 ЦПК України, суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Ухвалу Дніпровського районного суду міста Києва від 01 серпня 2022 року скасувати і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Повний текст постанови складено 12 грудня 2022 року.
Головуючий:
Судді: