Справа № 758/3983/22
Провадження № 33/824/3364/2022
Головуючий в суді першої інстанції: Павленко О.О.
Доповідач: Трясун Ю.Р.
14 листопада 2022 року місто Київ
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду Трясун Ю.Р., розглянувши апеляційну скаргу захисника Нечваля Яна Вадимовича в інтересах ОСОБА_1 на постанову судді Подільського районного суду міста Києва від 30 вересня 2022 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, -
за участю захисника Сучкова О.С.
Постановою судді Подільського районного суду міста Києва від 30 вересня 2022 року ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17 000 грн з позбавленням права керування транспортними засобами на один рік.
Відповідно до постанови, ОСОБА_1 01 травня 2022 року о 15 год. 25 хв., у м. Києві по вул. Д. Щербаківського, 61, керував транспортним засобом «Honda», номерний знак НОМЕР_1 , з ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: звужені зіниці очей, які не реагують на світло, неприродна блідість обличчя, сповільненість рухів. Від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння у встановленому законом порядку відмовився, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху України (далі - ПДР України), за що передбачена відповідальність ч. 1 ст. 130 КУпАП.
В апеляційній скарзі захисник Нечваль Я.В. просить скасувати постанову Подільського районного суду міста Києва від 30 версеня 2022 року та закрити провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, у зв'язку із відсутністю в його діях складу правопорушення.
В доводах апеляційної скарги захисник зазначає, що постанова суду першої інстанції є незаконною, необґрунтованою, а висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи.
Апелянт вказує на те, що в матеріалах справи відсутні докази керування ОСОБА_1 транспортним засобом, а сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не може бути єдиним беззаперечним доказом на підтвердження такої обставини.
Щодо наявного в матеріалах справи відеозапису з нагрудної камери працівника поліції, то захисник звертає увагу на те, що на ньому лише зафіксовано, що транспортний засіб не рухається та що працівники поліції пропонують ОСОБА_1 пройти огляд на стан сп'яніння.
Крім того, апелянт вважає відеозапис з нагрудної камери працівника поліції недопустимим доказом, оскільки відеозапис не вівся безперервно.
При цьому, як зазначає захисник, сам ОСОБА_1 заперечує факт керування ним транспортним засобом та пояснює, що він, його товариш ОСОБА_2 та знайома дівчина лише сиділи в автомобілі, коли до них під'їхав автомобіль патрульної поліції.
Поряд з цим, апелянт вважає, що працівниками поліції було порушено порядок проходження огляду, оскільки ОСОБА_1 не було запропоновано пройти огляд на місці зупинки транспортного засобу за допомогою спеціального технічного засобу.
Крім того захисник звертає увагу на те, що працівники поліції повідомили ОСОБА_1 недостовірну інформацію про те, що він має право відмовитись від проходження огляду на стан сп'яніння.
Вказує апелянт також на те, що у протоколі про адміністративне правопорушення не вказана суть порушення, оскільки не зазначено від якого саме огляду відмовився ОСОБА_1 .
Переглянувши справу за апеляційною скаргою, заслухавши пояснення захисника Сучкова О.С., який підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити, апеляційний суд вважає що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Відповідно до ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх доказів в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
На думку апеляційного суду, суддя першої інстанції, розглядаючи справу про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, в повній мірі дотримався вимог закону.
Оскаржуючи постанову суду, захисник зазначає про те, що в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом.
Для перевірки наведених обставин судом апеляційної інстанції був досліджений відеозапис з нагрудної камери інспектора поліції із якого вбачається, що ОСОБА_1 перебуває в автомобілі «Honda» на водійському місці, після чого поліцейський повідомляє водію, що вбачає у нього ознаки наркотичного сп'яніння та пропонує йому пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння у медичному закладі. При цьому ОСОБА_1 жодних зауважень чи заперечень щодо того, що він не керував транспортним засобом не висловив.
Отже не знайшли свого підтвердження доводи апелянта про те, що ОСОБА_1 не керував транспортним засобом.
Доводи апеляційної скарги про те що відеозапис з нагрудної камери патрульного поліцейського є неналежним доказом, оскільки відеозапис не вівся безперервно, апеляційний суд вважає необґрунтованими, оскільки для вирішення справи важливими є лише ті фактичні дані, зафіксовані за допомогою відеокамери поліцейського, які свідчать про вчинення адміністративного правопорушення, або про протилежне. Відповідно до наданого відеозапису, на ньому повністю відображена подія вчиненого ОСОБА_1 правопорушення, а саме, як на пропозицію працівника поліції пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння у лікаря нарколога ОСОБА_1 відмовився, крім того повідомив працівникам поліції що тиждень тому вживав наркотичні засоби.
Отже, зафіксована на відеозаписах інформація є достатньою та підтверджує обставини, що мають значення для справи та узгоджується з іншими наявними в матеріалах справи доказами.
Виходячи з наведеного, суд приходить до висновку про те, що відеозапис з нагрудної відеокамери (відеореєстратора) поліцейського слід вважати належним та допустимим доказом.
Доводи захисника про те, що працівниками поліції не було запропоновано ОСОБА_1 пройти огляд на місці зупинки транспортного засобу за допомогою спеціальних технічних засобів не ґрунтуються на вимогах закону.
Так, у разі наявності у водія ознак наркотичного сп'яніння єдиним можливим оглядом для визначення стану наркотичного сп'яніння, є проходження такого огляду у найближчому закладі охорони здоров'я, що передбачено п. 12 Розділу ІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Доводи апелянта про те, що працівники поліції повідомили ОСОБА_1 недостовірну інформацію про те, що він має право відмовитись від проходження огляду на стан сп'яніння чим ввели його в оману, апеляційний суд вважає необґрунтованими.
Із дослідженого апеляційним судом відеозапису з нагрудної камери працівника поліції вбачається, що останній роз'яснив ОСОБА_1 про те, що законом передбачена відповідальність як за керування транспортним засобом у стані наркотичного сп'яніння, так і за відмову від проходження огляду. При цьому працівник поліції не наділений повноваженнями змусити водія пройти огляд, якщо останній проти такого огляду заперечує.
Оскаржуючи постанову суду захисник також вважає, що протокол про адміністративне правопорушення не відповідає вимогам КУпАП, оскільки у ньому не зазначена суть правопорушення, а саме від якого саме огляду відмовився водій, то апеляційний суд звертає увагу на те, що відмова ОСОБА_1 від проходження медичного огляду на стан сп'яніння, про що вказано в протоколі, і є тією суттю правопорушення, яке інкримінується останньому.При цьому ОСОБА_1 був ознайомлений із змістом такого протоколу, про що свідчить його підпис у відповідній графі, зауважень або заперечень до якого він не зазначив.
Досліджені під час розгляду в справі про адміністративне правопорушення докази, повністю узгоджуються між собою та є такими, що не викликають сумніву.
Підсумовуючи викладене апеляційний суд вважає, що сукупність доказів, досліджених судом давали законні підстави дійти висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Відповідно до ст. 245 КУпАП, завданням провадження у справі про адміністративне правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Апеляційний суд вважає, що суд цих вимог закону дотримався в повній мірі та ухвалив рішення, яке є вмотивованим, а викладені в ньому висновки відповідають фактичним обставинам справи, тому підстав для скасування оскаржуваної постанови немає.
Керуючись ст. 294 КУпАП, суд, -
Апеляційну скаргу захисника Нечваля Я.В. в інтересах ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову судді Подільського районного суду міста Києва від 30 вересня 2022 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Ю.Р. Трясун