Ухвала від 13.12.2022 по справі 140/1022/22

УХВАЛА

13 грудня 2022 року

м. Київ

справа № 140/1022/22

адміністративне провадження № К/990/33003/22

перевіривши касаційну скаргу Територіального управління ДСА України в Волинській області

на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 14 квітня 2022 року

та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 26 жовтня 2022 року

у справі № 140/1022/22 за позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Волинській області, Державної судової адміністрації України про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,-

УСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ТУ ДСА України в Волинській області, ДСА України, в якому просив визнати протиправними дії щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 , як судді Луцького міськрайонного суду Волинської області, суддівської винагороди за період з 01 січня 2021 року по 31 грудня 2021 року, із застосуванням положень абз. 5 статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України" на 2021 рік; зобов'язати провести нарахування та виплату ОСОБА_1 , як судді Луцького міськрайонного суду Волинської області, недоотриману суддівську винагороду за період з 01 січня 2021 року по 31 грудня 2021 року, виходячи з базового розміру посадового окладу 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб станом на 1 січня 2021 року, в сумі 68 100 гривень, з подальшим застосуванням всіх належних доплат та відрахуванням, всіх належних податків і зборів.

Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 14 квітня 2022 року, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 26 жовтня 2022 року, адміністративний позов задоволено; визнано протиправними дії Територіального управління Державної судової адміністрації України у Волинській області щодо нарахування та виплати судді Луцького міськрайонного суду Волинської області ОСОБА_1 суддівської винагороди за період з 01 січня 2021 року по 31 грудня 2021 року, із застосуванням положень абз.5 статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України" на 2021 рік; зобов'язано Територіальне управління Державної судової адміністрації України у Волинській області провести нарахування та виплату судді Луцького міськрайонного суду Волинської області ОСОБА_1 суддівської винагороди за період з 01 січня 2021 року по 31 грудня 2021 року, виходячи з базового розміру посадового окладу 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб станом на 1 січня 2021 року, в сумі 68 100 гривень, з подальшим застосуванням всіх належних доплат та відрахуванням, всіх належних податків і зборів.

Не погоджуючись із такими судовими рішеннями, Територіальним управлінням ДСА України в Волинській області подано касаційну скаргу до Верховного Суду.

За наслідками перевірки касаційної скарги на предмет відповідності вимогам, передбаченим статтями 328-330 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суддею-доповідачем встановлено, що у касаційній скарзі не викладені передбачені КАС України підстави для оскарження судових рішень в касаційному порядку.

Відповідно до частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.

Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до пункту 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).

Отже, системний аналіз наведених положень КАС України дає підстави для висновку, що при касаційному оскарженні судових рішень, зазначених у частині першій статті 328 КАС України, у касаційній скарзі обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення норм процесуального права має обов'язково наводитись у взаємозв'язку із посиланням на відповідний пункт частини четвертої статті 328 КАС України як на підставу для касаційного оскарження судового рішення.

Скаржник у касаційній скарзі посилається на пункт 4 частини четвертої статті 328 КАС України, а саме неправильне застосування норм процесуального права, якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу. При цьому, скаржник зазначає, що порушення норм процесуального права унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови обґрунтованості такої підстави.

Однак, у випадку посилання на пункт 1 статті 353 КАС України, вона має обов'язково наводитись у взаємозв'язку із посиланням на відповідний пункт частини четвертої статті 328 КАС України як на підставу для касаційного оскарження судового рішення та за умови обґрунтованості такої підстави.

Крім того, скаржник не зазначає жодний із пунктів частини другої статті 353 КАС України.

Аналіз вищенаведеної норми дозволяє дійти висновку про те, що обґрунтування необхідності касаційного оскарження у зв'язку із недослідженням судами попередніх інстанцій зібраних у справі доказів, можливе за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі інших підстав для касаційного оскарження. Тобто, указане порушення процесуального права не може бути самостійною підставою для касаційного оскарження судових рішень.

З огляду на викладене, Суд відхиляє посилання скаржника на пункт 4 частини четвертої статті 328 КАС України, як на підставу касаційного оскарження.

Враховуючи межі перегляду судом касаційної інстанції, визначені статтею 341 КАС України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

При цьому, з урахуванням змін до КАС України, які набрали чинності 08 лютого 2020 року, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження.

Згідно з пунктом 4 частини п'ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.

На підставі вищенаведеного та керуючись положеннями статей 328, 330, 332, 359 КАС України,

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Територіального управління ДСА України в Волинській області на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 14 квітня 2022 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 26 жовтня 2022 року у справі № 140/1022/22 за позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Волинській області, Державної судової адміністрації України про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії - повернути особі, яка її подала.

Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи. Скаржнику надіслати копію ухвали про повернення касаційної скарги разом з касаційною скаргою та доданими матеріалами.

Роз'яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею і оскарженню не підлягає.

Суддя В. Е. Мацедонська

Попередній документ
107845569
Наступний документ
107845571
Інформація про рішення:
№ рішення: 107845570
№ справи: 140/1022/22
Дата рішення: 13.12.2022
Дата публікації: 14.12.2022
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Касаційний адміністративний суд Верховного Суду
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи, що виникають з відносин публічної служби, зокрема справи щодо; проходження служби, з них
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Призначено склад суду (21.12.2022)
Дата надходження: 21.12.2022
Предмет позову: про стягнення суддівської винагороди