12 грудня 2022 року
м. Київ
справа №9901/217/21
адміністративне провадження №П/9901/217/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Стрелець Т.Г.,
суддів: Єзерова А.А., Стеценка С.Г., Шарапи В.М., Тацій Л.В.,
за участю:
секретаря судового засідання - Приходько Н.І.,
представника позивача - Ангеліна І.І.,
представника відповідача - Мовіле О.С.,
представника Кабінет Міністрів України - Шокуна О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження справу №9901/217/21 за позовом ОСОБА_1 до Президента України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: Рада національної безпеки і оборони України, Кабінет Міністрів України, про визнання протиправним та скасування Указів Президента України від 21 травня 2021 року № 203/202 та від 5 жовтня 2021 року № 497/2021 в частині введення в дію персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій) щодо ОСОБА_1 ,-
02 червня 2021 року ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду з адміністративним позовом до Президента України, в якому просив визнати протиправним та нечинним Указ Президента України від 21 травня 2021 року №203/2021 Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 14 травня 2021 року «Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)» у частині пункту 634 додатку №1, відповідно до якого до позивача застосовано санкції.
25 жовтня 2021 року позивач подав заяву про збільшення позовних вимог, в яких просив визнати протиправним та скасувати Указ Президента України від 5 жовтня 2021 року № 497/2021 «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 5 жовтня 2021 року «Про застосування та внесення змін до персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)» в частині введення в дію персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій) щодо ОСОБА_1 .
У судовому засіданні 28 червня 2022 року представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - Кабінету Міністрів України надав пояснення по суті справи та вказав, що документи, які стали підставою для подання Кабінетом Міністрів України до Ради національної безпеки і оборони України пропозицій про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій) до позивача - ОСОБА_1 , знаходяться у розпорядженні Національної поліції України.
На підтвердження вказаного представник Кабінету Міністрів України надав копії відповідних звернень Міністерства юстиції України до Національної поліції України щодо надання копій документів, на підставі яких Кабінетом Міністрів України були сформовані та подані на розгляд до Ради національної безпеки і оборони України пропозиції про застосування персональних санкцій, зокрема, до ОСОБА_1 .
З метою вивчення поданих документів Суд оголосив перерву у судовому засіданні.
Ухвалою Верховного Суду від 12 вересня 2022 року витребувано у Національної поліції України належним чином засвідчені копії документів, що містять пропозиції про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій) до ОСОБА_1 , що були внесені до Ради національної безпеки і оборони України, а також належним чином засвідчені копії документів, які підтверджують фактичні дані та обставини, які стали підставою для внесення пропозицій та прийняття рішення про застосування обмежувальних заходів (санкцій) Указами Президента України від 21 травня 2021 року № 203/202 та від 5 жовтня 2021 року № 497/2021.
Встановлено Національній поліції України десятиденний строк з дня отримання копії ухвали для подання до суду належним чином засвідчених копій витребуваних документів.
03 вересня 2022 року на адресу Верховного Суду від Національної поліції України надійшов лист, про надання інформації, на виконання вказаної ухвали суду від 12 вересня 2022 року.
Національна поліція зазначила, що інформація стосовно осіб до яких застосовано санкції є інформацією з обмеженим доступом, на яку поширюється положення Закону України «Про державну таємницю» та Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність». Витребуваних доказів Національна поліція України до листа не додала.
09 грудня 2022 року до Верховного Суду надійшло клопотання від представника Президента України, про витребування у Національної поліції України документів, які містять інформацію про наявність підстав для застосування санкцій до позивача.
Клопотання обґрунтоване тим, що санкції до ОСОБА_1 були застосовані за ініціативи двох заінтересованих органів - МВС України і Національної поліції України, та внесені на розгляд РНБО України Кабінетом Міністрів України, як органом, до повноважень якого належить внесення пропозиції на розгляд РНБО України відповідно до Закону.
З урахуванням інформації, викладеній в листі Національної поліції України від 02 листопада 2022 року за № 7730/02/55-2022, що отриманий на запит Офісу Президента України від 26 жовтня 2022 року за № 45-01/532, відповідач вважає, що необхідні для розгляду цієї справи документи, знаходяться у розробника проекту Розпорядження КМ України - Національної поліції України.
В судовому засіданні 12 грудня 2022 року представник Президента України підтримав заявлене клопотання. Представник Кабінету Міністрів України не заперечував проти задоволення клопотання про повторне витребування доказів. Представник позивача заперечував проти клопотання та просив суд відмовити у його задоволенні, оскільки вважає, що пройшло достатньо часу для подання вказаних доказів, зацікавленими в цьому особами.
Вирішуючи заявлене представником президента України клопотання про витребування доказів у Національної поліції України, колегія суддів зазначає про наступне.
Відповідно до частини першої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Частиною четвертою статті 9 КАС України визначено, що суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.
Відповідно до приписів статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Докази суду надають учасники справи. Суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом.
Згідно положень статті 80 КАС України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. У клопотанні про витребування доказів повинно бути зазначено, зокрема, підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа. Про витребування доказів за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи, або про відмову у витребуванні доказів суд постановляє ухвалу. Будь-яка особа, у якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду.
Частиною першою статті 129-1 Конституції України встановлено, що судове рішення є обов'язковим до виконання.
Таким положенням Основного Закону України кореспондують норми статті 370 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якої судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Як вже зазначалося, Національна Поліція України повідомила суд про неможливість надання витребуваних ухвалою від 12 вересня 2022 року доказів, оскільки вони містять інформацію з обмеженим доступом, на яку поширюється положення Закону України «Про державну таємницю» та Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність».
Колегія суддів вважає такі посилання Національної поліції України необґрунтованими, оскільки ці акти за умови дотримання вимог законодавства України про державну таємницю не встановлюють і не можуть встановлювати заборони щодо надання на вимогу суду доказів, зокрема, й тих, які містять відомості, що становлять державну таємницю. Зазначені Закони не можуть обмежувати повноваження адміністративних судів, пов'язані з розглядом адміністративних справ, зокрема, на витребування доказів за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи.
У Верховному Суді, зокрема, у Касаційному адміністративному суді, забезпечено суворе дотримання і виконання усіх вимог законодавства України про державну таємницю.
З огляду на зазначеного, колегія суддів визнає необґрунтованими вказані Національною поліцією України причини неподання доказів та вважає за необхідне повторно витребувати ці докази у Національної поліції України з метою повного та всебічного офіційного з'ясування всіх обставин у справі, яка розглядається.
Керуючись статтями 9, 80 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд
Клопотання представника Президента України задовольнити.
Повторно витребувати у Національної поліції України належним чином засвідчені копії документів, що містять пропозиції про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій) до ОСОБА_1 , що були внесені до Ради національної безпеки і оборони України, а також належним чином засвідчені копії документів, які підтверджують фактичні дані та обставини, які стали підставою для внесення пропозицій та прийняття рішення про застосування обмежувальних заходів (санкцій) Указами Президента України від 21 травня 2021 року № 203/202 та від 5 жовтня 2021 року № 497/2021.
Встановити Національній поліції України десятиденний строк з дня отримання копії ухвали для подання до суду належним чином засвідчених копій витребуваних документів.
У разі неможливості виконання вимог ухвали у встановлений строк письмово повідомити Суд про причини її невиконання у той же строк.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає
Головуючий Стрелець Т.Г.
судді Єзеров А.А.
Стеценко С.Г.
Шарапа В.М.
Тацій Л.В.