13 грудня 2022 року місто Чернівці справа №727/3827/22
провадження №22-ц/822/985/22
Суддя Чернівецького апеляційного суду судової палати з розгляду цивільних справ Височанська Н.К., ознайомившись із апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Шевченківського районного суду м.Чернівці від 16 листопада 2022 року в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про витребування майна з чужого незаконного володіння,
встановила:
Рішенням Шевченківського районного суду м.Чернівці від 16 листопада 2022 року, у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про витребування майна з чужого незаконного володіння - відмовлено.
Не погоджуючись з вказаним рішенням, ОСОБА_1 звернувся до Чернівецького апеляційного суду з апеляційною скаргою на вказане рішення.
Подана апеляційна скарга не може бути прийнята апеляційним судом до розгляду, а отже, питання про відкриття касаційного провадження не може бути вирішене, оскільки заявник не виконав вимоги пункту 3 частини четвертої статті 356 ЦПК України, а саме: не додав документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону за подання та розгляд апеляційної скарги.
У статті 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, у тому числі й органів державної влади. У зв'язку з цим, обставини, пов'язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України та відсутністю у нього коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатись достатньою підставою для звільнення від сплати судового збору, відстрочення або розстрочення такої сплати.
Апеляційним судом враховано, що Закон України «Про судовий збір» визначає порядок сплати судового збору, встановлює ставки, які залежать від змісту позовних вимог (майнового, немайнового характеру), інших заяв процесуального характеру, статусу особи позивача (юридична, фізична особа).
Наведений Закон визначає обов'язок особи, яка звертається до суду за захистом свого майнового, немайнового права та/або обов'язку, здійснити сплату судового збору. Такий обов'язок справляння судового збору є законним фінансовим обмеженням та убезпечує від надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах.
Частиною 1 ст.4 ЗУ «Про судовий збір» визначено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно з підпунктами 1, 2 п.1 ч.2 ст.4 ЗУ «Про судовий збір» ставка судового збору за подання фізичною особою до суду позовної заяви майнового характеру становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а ставка за подання фізичною особою до суду позовної заяви немайнового характеру становить 0,4 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до п.6 ч.2 ст.4 ЗУ «Про судовий збір» ставка судового збору за подання апеляційної скарги на рішення суду має складати 150 відсотків ставки, що підлягало сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.
Згідно п.24 Постанови №10 від 17.10.2014 року Пленуму ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» у разі подання апеляційної чи касаційної скарги не щодо резолютивної частини судового рішення, а у зв'язку із запереченнями заявника стосовно мотивів, з яких виходив суд під час прийняття оскаржуваного рішення, суду слід враховувати, що відповідно до положень Закону № 3674-VI, якими встановлено ставки судового збору за подання апеляційної і касаційної скарги, визначення розміру судового збору не залежить від того, з якою саме частиною судового рішення - мотивувальною чи резолютивною - не погоджується особа, яка подала апеляційну чи касаційну скаргу. У разі якщо рішенням суду вирішено різні вимоги, наприклад, майнового та немайнового характеру, судовий збір сплачується за ставками, передбаченими для відповідних вимог.
Предметом перегляду є судове рішення у справі за результатами розгляду уточнених позовних вимог (а.с.23-24), де ОСОБА_1 просив витребувати у ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 нежитлові виробничі приміщення, а саме: будівлі оздоровчого комплексу з кафе-баром загальною площею 277,95 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , надати доступ та передати ключі від них.
Згідно із пунктом 2 частини першої статті 176 ЦПК України у позовах про визнання права власності на майно або його витребування ціна позову визначається вартістю майна.
Розмір судового збору за подання позовної заяви майнового характеру визначається зазначенням ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці. Суд не повинен визначати вартість майна.
Відповідно до правового висновку, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 серпня 2020 року у справі № 910/13737/19, провадження № 12-36гс20, судовий збір за подання до суду позовної заяви про визнання права власності на майно, стягнення, витребування або повернення майна - як рухомих речей, так і нерухомості - визначаються з урахуванням вартості спірного майна, як у спорі майнового характеру.
З урахуванням зазначеного, при поданні апеляційної скарги заявнику необхідно було сплатити судовий збір у розмірі, що відповідає сумі: ціна вартості витребуваного майна х 1 % х 150 %.
З матеріалів справи та зі змісту поданої апеляційної скарги неможливо встановити ціну позову, тому ОСОБА_1 необхідно визначити та обґрунтувати розмір судового збору.
До апеляційної скарги додане платіжне доручення від 08 грудня 2022 року № ПН796 про сплату судового збору у розмірі 1488,60 грн.
Апеляційний суд позбавлений можливості перевірити правильність сплаченого судового збору у розмірі 1488,60 грн, оскільки ОСОБА_1 не надано належних та допустимих доказів на підтвердження вартості спірного нерухомого майна, також не вказано ціну позову.
Отже, заявнику необхідно надати суду належні та допустимі докази на підтвердження вартості спірного нерухомого майна, повідомити ціну позову, і відповідно, підтвердити правильність сплати судового збору за подання апеляційної скарги.
Судовий збір за подання апеляційної скарги до Чернівецького апеляційного суду має бути перераховано або внесено на такі реквізити доходного рахунку: Одержувач: Чернівецьке УК/ Чернівецька ТГ/22030101, Код отримувача (ЄДРПОУ): 37836095, Банк: Казначейство України (ЕАП), МФО (отримувача): 899998, р/р UA258999980313161206080024405, КОД 22030101, призначення платежу: судовий збір за подання апеляційної скарги на рішення суду, назва суду Чернівецький апеляційний суд.
Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України «Про судовий збір». На підтвердження сплати судового збору необхідно суду надати документ, що підтверджує його сплату.
Згідно ч.2 ст.357 ЦПК України, до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог встановлених статтею 356 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
За таких обставин, апеляційна скарга підлягає залишенню без руху, з наданням апелянту строку десять днів з дня отримання копії даної ухвали для виправлення зазначених вище недоліків.
Керуючись ст.ст.185, 357 ЦПК України,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Шевченківського районного суду м.Чернівці від 16 листопада 2022 року - залишити без руху.
Надати ОСОБА_1 строк десять днів з дня отримання копії ухвали для усунення зазначених вище недоліків.
Роз'яснити апелянту, що в разі не виправлення недоліків апеляційної скарги у встановлений у даній ухвалі строк, відповідно до ч.3 ст. 185 ЦПК України, вона визнається неподаною і повертається апелянту.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: Н.К.Височанська