Справа № 560/6612/22
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Польовий О.Л.
Суддя-доповідач - Залімський І. Г.
08 грудня 2022 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Залімського І. Г.
суддів: Мацького Є.М. Сушка О.О. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 22 липня 2022 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області, в якому просив суд:
- визнати протиправними дії Головного управління пенсійного фонду України в Кіровоградській області щодо не зарахування до страхового стажу періодів роботи з 06.09.1978 по 09.04.1979 на посаді учня фрезерувальника Волочиського машинобудівного заводу Запорізького виробничого об'єднання "Моторостроитель", з 08.08.1984 по 08.12.1993 на посадах у Дарницькій дистанції колії, з 17.12.1993 по 06.04.2000 на посаді директора у ТОВ "КРАЙ" ЛТД;
- зобов'язати Головне управління пенсійного фонду України в Хмельницькій області зарахувати до страхового стажу періоди роботи з 06.09.1978 по 09.04.1979 на посаді учня фрезерувальника Волочиського машинобудівного заводу Запорізького виробничого об'єднання "Моторостроитель", з 08.08.1984 по 08.12.1993 на посадах у Дарницькій дистанції колії, з 17.12.1993 по 06.04.2000 на посаді директора у ТОВ "КРАЙ" ЛТД;
- зобов'язати Головне управління пенсійного фонду України в Хмельницькій області призначити та провести виплату пенсії, починаючи з моменту звернення із відповідною заявою - 25.01.2022.
Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 22.07.2022 позов задоволено.
Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 22.07.2022 скасувати, прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, що призвело до неповного з'ясування обставин справи і, як наслідок, невірного вирішення справи та прийняття необґрунтованого рішення.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначено про відсутність підстав для зарахування до страхового стажу позивача періодів з 06.09.1978 по 09.04.1979, з 08.08.1984 по 08.12.1993, з 17.12.1993 по 06.04.2000.
Позивач подав відзив на апеляційну скаргу відповідача в якому вказав на законність та обґрунтованість оскаржуваного судового рішення, а також на безпідставність доводів апеляційної скарги. Зауважив, що пенсійний орган безпідставно не зарахував позивачу періоди з 06.09.1978 по 09.04.1979, з 08.08.1984 по 08.12.1993, з 17.12.1993 по 06.04.2000 до страхового стажу, у зв'язку з чим порушив його право на пенсійне забезпечення.
Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 21.10.2022, з урахуванням п.3 ч.1 ст.311 КАС України, суд вирішив розглядати дану справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Як вірно встановлено судом першої інстанції, 25.01.2022 ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області з заявою про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Рішенням від 31.01.2022 №222650004703 Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області відмовило позивачу у призначенні пенсії. За результатами розгляду заяви до страхового стажу позивача не зараховані періоди роботи:
- з 06.09.1798 по 09.04.1979 так як неможливо визначити рік наказу про прийняття на роботу;
- з 08.08.1984 по 08.12.1993 оскільки запис про звільнення завірений нечітким відбитком печатки;
- з 17.12.1993 по 06.04.2000, оскільки запис про звільнення з роботи завірений печаткою, яка не відповідає Інструкції про порядок видачі дозволів на оформлення замовлень та виготовлення печаток і штампів від 19.10.1993 №643 та постанові Кабінету Міністрів України від 29.04.1994 №276, зокрема, на печатці відсутні ідентифікаційний код суб'єкта підприємницької діяльності.
Позивач не погодився із вказаною відмовою, а тому звернувся до суду.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що наявні підстави для зарахування до страхового стажу періодів роботи з 06.09.1978 по 09.04.1979 на посаді учня фрезерувальника Волочиського машинобудівного заводу Запорізького виробничого об'єднання "Моторостроитель", з 08.08.1984 по 08.12.1993 на посадах у Дарницькій дистанції колії, з 17.12.1993 по 06.04.2000 на посаді директора у ТОВ "КРАЙ" ЛТД. Станом на дату звернення до відповідача з заявою про призначення пенсії за віком позивачу виповнилось 60 років та він мав страховий стаж не менше 29 років, тому ОСОБА_1 набув право на призначення пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Колегія суддів погоджується із вказаним висновком суду першої інстанції та враховує наступне.
Відповідно до статті 8 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" право на отримання пенсій мають громадяни України, які застраховані згідно із цим законом та досягли встановленого пенсійного віку і мають необхідний для призначення пенсії страховий стаж.
Згідно статті 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" право на призначення пенсії за віком мають особи після досягнення 60 років за наявності страхового стажу, зокрема, в період з 01.01.2022 по 31.12.2022 не менше 29 років.
Статтею 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Згідно з пунктом 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.93 №637, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
За відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження наявного трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які місять відомості про періоди роботи.
Пунктом 20 Порядку №637 передбачено, що уточнюючі довідки підприємств або організацій для підтвердження спеціального трудового стажу, приймаються у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років.
Відповідно до записів трудової книжки НОМЕР_1 ОСОБА_1 у період з 06.09.1978 по 09.04.1979 працював на посаді учня фрезерувальника Волочиського машинобудівного заводу Запорізького виробничого об'єднання "Моторостроитель", з 08.08.1984 по 08.12.1993 - на посадах у Дарницькій дистанції колії, з 17.12.1993 по 06.04.2000 - на посаді директора у ТОВ "КРАЙ" ЛТД.
Вказані записи в трудовій книжці не містять помилок, неточностей, підтирань чи виправлень. Тому надані документи підтверджують право позивача на врахування вищевказаних періодів роботи до страхового стажу.
Посилання відповідачів на неточності в заповненні трудової книжки позивача обґрунтовано відхилені судом першої інстанції, оскільки відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 27.04.1993 "Про трудові книжки працівників" відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації, тому власне недотримання правил ведення трудової книжки може мати негативні наслідки саме для особи, яка допустила такі порушення, а не для робітника, а отже, й не може впливати на її особисті права.
Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом в постанові від 06.02.2018 у справі №677/277/17.
У постанові Верховного Суду від 24.05.2018 у справі №490/12392/16-а висловлена правова позиція, відповідно до якої, працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві, та у свою чергу неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини підприємства не може бути підставою для позбавлення особи конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань нарахування/призначення пенсії.
Таким чином, наявні підстави для зарахування до страхового стажу періодів роботи з 06.09.1978 по 09.04.1979 на посаді учня фрезерувальника Волочиського машинобудівного заводу Запорізького виробничого об'єднання "Моторостроитель", з 08.08.1984 по 08.12.1993 на посадах у Дарницькій дистанції колії, з 17.12.1993 по 06.04.2000 на посаді директора у ТОВ "КРАЙ" ЛТД.
Відповідно до частини 1 статті 45 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" пенсія призначається з дня звернення за пенсією.
Отже, станом на дату звернення до відповідача для призначення пенсії за віком позивачу виповнилось 60 років, він мав страховий стаж не менше 29 років, а тому наявні підстави для призначення позивачу пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Наведене свідчить про протиправність рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області від 31.01.2022 №222650004703 та необхідність зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області призначити позивачу пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з 25.01.2022.
На підставі викладеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права і прийшов до обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції.
Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 315 та статті 316 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Таким чином, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 22 липня 2022 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Головуючий Залімський І. Г.
Судді Мацький Є.М. Сушко О.О.