Справа № 761/43684/21 Суддя (судді) першої інстанції: Притула Н.Г.
12 грудня 2022 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді Файдюка В.В.
суддів: Мєзєнцева Є.І.
Собківа Я.М.
При секретарі Шепель О.О.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 15 липня 2022 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до старшого державного інспектора відділу провадження систем автоматичної фіксації порушень Департаменту державного контролю на транспорті Колєснік Наталії Геннадіївни про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, -
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернулася до Шевченківського районного суду міста Києва з позовною заявою до старшого державного інспектора відділу провадження систем автоматичної фіксації порушень Департаменту державного контролю на транспорті Колєснік Наталії Геннадіївни (далі - відповідач), в якій просила:
- скасувати постанову старшого державного інспектора відділу провадження систем автоматичної фіксації порушень Департаменту державного контролю на транспорті Колєснік Наталії Геннадіївни серія ВМ №00000058 від 08 жовтня 2021 року, якою позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 8 500,00 грн. за ч.2 статті 132-1 КУпАП.
В обґрунтування позову зазначено, що транспортний засіб МАН, державний номер НОМЕР_1 , нею переданий за нотаріально посвідченим договором позики від 27 травня 2021 року ТОВ «Гранд-Буд-9998», про що копії документів були направлені до сервісного центру до відома, оскільки позивач не має відповідної категорії для керування таким автомобілем.
Також позивач зазначила, що згідно ТТН №775 від 07 жовтня 2021 року, яку надав відправник вантажу ТОВ «Філіп Моторс» автомобільному перевізнику «ТОВ «Гранд-Буд-9998», відповідно до процедури після загрузки машина обов'язково зважується і вона була завантажена, жодного перевантаження не було відповідно до ТТН. Вага кг (брутто) - 34005 кг (тара) - 12665 кг (нетто) 21340. З цього можна зробити висновок, що за адресою Н-23 км 2+998 Кіровоградська область ваговий комплекс був у не налаштованому стані.
Крім того, в постанові серії ВМ №00000058 від 08 жовтня 2021 року зазначено, що відповідальна особа допустила рух ТЗ із перевищенням нормативних параметрів зазначених п.22.5 ПДР України: навантаження на строєні осі ТЗ на 8.1% (6,318 тон) - що це за перевищення ваги зовсім незрозуміло, так як, якщо згідно п. 22.5 ПДР України: навантаження на строєні осі ТЗ має бути не більше 22 тон, а в постанові зазначено, якщо виходити з відсотків, то 8.1 % тобто має виходити 1.782тони, а не 6.318 тон; навантаження на строєні осі ТЗ має бути не більше 22 тон, а в постанові зазначено якщо виходити з тоннажу, то 6.318 тон, тоді має виходити не 8.1 %, а 28.72%.
За твердженням позивача з відео з камери вбачається, що машина їхала напівпорожньою, як при цьому могла бути зафіксована перевищена вага, незрозуміло. З вказаного можна зробити висновок, що ваги, які стоять за адресою Н-23, км 2+998 Кіровоградська область є неналаштовані або просто зіпсовані, так як зазначають не вірні показники.
З огляду на викладене позивач не погоджується з постановою серія ВМ №00000028 від 08 жовтня 2021 року, оскільки вважає себе невинною, постанову необґрунтованою та такою, що підлягає скасуванню в зв'язку з неповним з'ясуванням обставин, невірною фіксацією вантажу, що має значення для справи, невідповідністю висновків фактичним обставинам справи.
Рішенням Шевченківського районного суду міста Києва від 15 липня 2022 року даний позов - залишено без задоволення.
Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні позовних вимог, дійшов висновку, що доводи позивача не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи.
Не погоджуючись з вказаним рішенням суду першої інстанції, позивач подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане судове рішення та прийняти нову постанову, якою задовольнити позов у повному обсязі, оскільки вважає, що судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини справи, не доведено обставини, неправильно застосовано норми матеріального права, порушено норми процесуального права.
Доводи апеляційної скарги аналогічні доводам позовної заяви.
Відповідач відзив на апеляційну скаргу не подавав.
Відповідно до п.3 ч.1 статті 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Приймаючи до уваги, що в суді першої інстанції справа розглядалась в порядку спрощеного провадження, враховуючи, що за наявними у справі матеріалами її може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів та з огляду на відсутність необхідності розглядати справу у судовому засіданні, справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження.
Дослідивши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як вбачається із матеріалів справи, 08 жовтня 2021 року старшим державним інспектором Відділу провадження систем автоматичної фіксації порушень Департаменту державного контролю на транспорті Колєснік Наталією Геннадіївною прийнято постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має місце проживання/перебування (місцезнаходження юридичної особи) на території України серії ВМ № 00000058.
У вказаній постанові зазначено, що 07 жовтня 2021 року о 16 год. 40 хв. за адресою Н-23, км 2+998, Кіровоградська область, технічним засобом Q-FREE HI TRAC TMU4 WIM, 10022 зафіксовано транспортний засіб MAN TGХ 18.400, державний номерний знак НОМЕР_1 , керуючи яким відповідальна особа допустила рух транспортного засобу із перевищення нормативних параметрів, зазначених пунктом 22.5 Правил дорожнього руху України, а саме: навантаження на строєні осі транспортного засобу перевищено на 8,1% (6,318 тон), за що передбачена відповідальність згідно ч. 2 статті 132-1 КУпАП.
Даною постановою до позивача застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 8 500 грн.
Не погоджуючись із діями відповідача щодо прийняття вказаної постанови, вважаючи її протиправною, а свої права порушеними, позивач звернулася до суду з даним адміністративним позовом.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, висновкам суду першої інстанції та доводам апелянта, колегія суддів зазначає наступне.
Так, відповідно до п. 1 Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2015 року № 103 (далі - Положення № 103) Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті.
Згідно пп. 15, 27 п. 5 Положення № 103 Укртрансбезпека відповідно до покладених на неї завдань здійснює: габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування; нарахування плати за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, під час здійснення габаритно-вагового контролю.
Постановою Кабінету Міністрів України від 18 січня 2001 року №30 затверджено Правила проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, відповідно до п.4 яких рух великовагових та великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами здійснюється на підставі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні (далі - дозвіл), виданим перевізникові уповноваженим підрозділом Національної поліції, або документа про внесення плати за проїзд таких транспортних засобів. Допускається перевищення вагових параметрів порівняно з визначеними у пункті 22.5 Правил дорожнього руху на 2 відсотки (величина похибки) без оформлення відповідного дозволу та внесення плати за проїзд.
Відповідно до п.3 вказаних Правил транспортний засіб чи автопоїзд з вантажем або без вантажу вважається великоваговим, якщо максимальна маса або осьова маса перевищує хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 Правил дорожнього руху.
Пунктом 22.5 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306, визначено, що за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів не перевищує за шириною 2,6 м, за висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Національною поліцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11 т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11 т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м.
Осі слід вважати здвоєними або строєними, якщо відстань між ними (суміжними) не перевищує 2,5 м.
Рух транспортних засобів та їх составів з навантаженням на одиночну вісь понад 11 т, здвоєні осі - понад 16 т, строєні осі - понад 22 т або фактичною масою понад 40 т (для контейнеровозів - навантаження на одиночну вісь - понад 11 т, здвоєні осі - понад 18 т, строєні осі - понад 24 т або фактичною масою понад 44 т, а на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - понад 46 т) у разі перевезення подільних вантажів автомобільними дорогами забороняється.
Забороняється рух транспортних засобів з навантаженням на вісь понад 7 т або фактичною масою понад 24 т автомобільними дорогами загального користування місцевого значення.
Таким чином, участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові параметри яких перевищують хоча б один з параметрів, зазначених у п. 22.5 Правил дорожнього руху, зокрема, навантаження на вісі транспортного засобу, допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів, а при перевезенні вантажу без відповідного дозволу настає адміністративно-господарська відповідальність, яка залежить від відсоткового перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм.
Статтею 132-1 КУпАП визначено відповідальність за порушення правил дорожнього перевезення небезпечних вантажів та правил проїзду великогабаритних і великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами.
Так, відповідно до ч. 2 цієї статті, перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм під час руху великогабаритними і великоваговими транспортними засобами автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами - тягне за собою накладення штрафу в розмірі: п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 5 % до 10 % включно; однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 10 %, але не більше 20 %; двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 20 %, але не більше 30 %; трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 30 %.
Судом встановлено, що позивач, як відповідальна особа, допустив рух транспортного засобу MAN TGХ 18.400, державний номерний знак НОМЕР_1 , з перевищенням нормативних параметрів, зазначених п. 22.5 ПДР, зокрема, 07 жовтня 2021 року о 16 год. 40 хв. за адресою Н-23, км 2+998, Кіровоградська область, відповідальна особа допустила рух вказаного транспортного засобу із перевищенням навантаження на строєні осі транспортного засобу на 8,1% (6,318 тон).
Згідно статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Статтею 280 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Механізм фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі визначений Порядком фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2019 року № 1174 (далі - Порядок № 1174).
Так, згідно п. 16 Порядку № 1174 посадові особи Укртрансбезпеки, уповноважені розглядати справи про правопорушення, зафіксовані в автоматичному режимі, під час їх розгляду використовують інформаційні файли, тобто упорядковану сукупність відомостей про: транспортний засіб; відповідальну особу, визначену ст. 143 КУпАП; наявність/відсутність документа, який підтверджує внесення плати за проїзд, або дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні; метаданих, сформованих автоматичним пунктом.
Пунктом 8 Порядку № 1174 передбачено, що вимоги до технічних засобів автоматичних пунктів визначаються Технічним регламентом засобів вимірювальної техніки, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2016 року № 163.
Відповідно до п. 9 зазначеного Технічного регламенту засоби вимірювальної техніки можуть бути надані на ринку та/або введені в експлуатацію в разі, коли вони відповідають вимогам цього Технічного регламенту.
Згідно п. 2 Порядку № 1174 система фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі - взаємопов'язана сукупність автоматичних пунктів та інформаційно-телекомунікаційної системи.
Фіксація правопорушень в автоматичному режимі здійснюється на автоматичних пунктах, які облаштовані відповідно до вимог, визначених у додатку (п. 7 Порядку № 1174).
Відповідно до п. 12 Порядку № 1174 автоматичний пункт може забезпечувати: вимірювання навантажень, що припадають на кожну вісь транспортного засобу; вимірювання загальної маси транспортного засобу; визначення кількості осей транспортного засобу та віднесення транспортного засобу до однієї із відповідних категорій; вимірювання міжосьових відстаней транспортного засобу; визначення кількості коліс (скатності) на осях транспортного засобу; вимірювання габаритів транспортного засобу; фіксацію та розпізнавання державних номерних знаків транспортного засобу, причепу, напівпричепу та інших причіпних пристроїв (у разі використання такого та/або заднього державного номерного знака транспортного засобу); фіксацію фронтального зображення транспортного засобу; фіксацію загального вигляду транспортного засобу (вигляд збоку) в момент проїзду через автоматичний пункт (оглядова фотографія транспортного засобу, на якій відображені його контури та кількість осей); первинне оброблення зібраних даних та передачу інформації до інформаційно-телекомунікаційної системи за допомогою засобів захищених каналів зв'язку із використанням наскрізного шифрування; автентифікацію автоматичного пункту, контроль цілісності, авторства, доступності, а також неспростовності дій щодо інформації, що передається від автоматичного пункту до інформаційно-телекомунікаційної системи.
В даному випадку, вчинене правопорушення зафіксовано в автоматичному режимі технічним засобом Q-FREE HI TRAC TMU4 WIM, 10022, свідоцтво про повірку №UA.TR.001 35 376-21, дійсне до 10 вересня 2022 року, що відображено в постанові серії ВМ №00000058 та жодним чином не спростовано позивачем.
Отже, фіксація правопорушення відбулась у визначений законодавством спосіб за допомогою використання автоматизованої системи зважування транспортних засобів у русі WIM, яким зафіксовано перевищення вагових обмежень, а саме навантаження на здвоєну вісь. Перевищення становить 8.1% (6.318 т.), що свідчить про вчинення правопорушення, відповідальність за яке передбачено ч.2 статті 132-1 КУпАП.
Колегія суддів відхиляє доводи апелянта про те, що в оскаржуваній постанові не вказано всіх даних, які мають значення для розгляду справи, з огляду на наступне.
Так, відповідно до п. 17 Порядку № 1174 у постанові про накладення адміністративного стягнення за правопорушення, зафіксоване в автоматичному режимі, зазначаються виміряні з урахуванням похибки вагові та габаритні параметри транспортного засобу, які перевищили нормативні вагові та/або габаритні параметри транспортних засобів на ділянці автомобільної дороги, а також нормативні габаритно-вагові параметри транспортних засобів на даній ділянці автомобільної дороги.
Згідно статті 283 КУпАП постанова по справі про адміністративне правопорушення повинна містити: найменування органу (прізвище, ім'я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім'я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.
Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, або про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), крім даних, визначених частинами другою і третьою цієї статті, повинна містити відомості про адресу веб-сайту в мережі Інтернет, на якому особа може ознайомитися із зображенням чи відеозаписом транспортного засобу в момент вчинення адміністративного правопорушення, ідентифікатор для доступу до зазначеної інформації та порядок звільнення від адміністративної відповідальності.
Зі змісту оскаржуваної постанови вбачається, що в ній наявні відомості про найменування органу та посадової особи, який виніс постанову, дату розгляду справи, відомості про особу, стосовно якої розглядається справа, опис обставин, установлених під час розгляду справи, зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення, прийняте у справі рішення, транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак, технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис, розмір штрафу та порядок його сплати, правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження, відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу, адресу веб-сайту в мережі Інтернет, на якому особа може ознайомитися із зображенням транспортного засобу в момент вчинення адміністративного правопорушення, ідентифікатор для доступу до зазначеної інформації та порядок звільнення від адміністративної відповідальності, а також дату та час фіксації здійснення вимірювання, повну масу транспортного засобу, навантаження на осі.
Таким чином, зміст оскаржуваної постанови відображає усі істотні ознаки складу адміністративного правопорушення, постанова містить усі передбачені положеннями статті 283 КУпАП обов'язкові відомості щодо події правопорушення, суб'єкта адміністративної відповідальності, накладеного стягнення та порядку його сплати, а також порядку ознайомлення та оскарження постанови, а також інші обов'язкові відомості, визначені статтею 283 КУпАП та Інструкцією №512, підписана шляхом накладення кваліфікованого електронного підпису та створення кваліфікованої електронної печатки.
Колегія суддів зазначає, що подія та склад адміністративного правопорушення належним чином встановлені та відображені у оскаржуваній постанові, а також підтверджуються: фотографіями транспортного засобу та державних номерних знаків, здійсненими у момент фіксації транспортного засобу в момент проїзду через автоматичний пункт; та/або відеозаписом руху транспортного засобу через автоматичний пункт.
Вказані докази також містяться на офіційному веб-сайті Укртрансбезпеки у мережі Інтернет за посиланнямhttps://wim.dsbt.gov.ua/r/a/ВM00000058/. Посилання на веб-сайт в мережі Інтернет міститься в оскаржуваній постанові. Так само, оскаржувана постанова містить ідентифікатори доступу до веб-сайту.
З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що оскаржувана постанова є законною та обґрунтованою.
В силу статті 14-1 КУпАП до адміністративної відповідальності за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху у разі їх фіксації працюючими в автоматичному режимі спеціальними технічними засобами, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, чи засобами фото- і кінозйомки, відеозапису притягаються власники (співвласники) транспортних засобів.
За наявності обставин, які свідчать про вчинення порушення, передбаченого частиною першою цієї статті, іншою особою, власник (співвласник) транспортного засобу може протягом десяти днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу повідомити про відповідні обставини (транспортний засіб знаходився у володінні чи користуванні іншої особи, вибув з його володіння внаслідок протиправних дій інших осіб тощо) орган (посадову особу), що виніс постанову про накладення адміністративного стягнення. На період з'ясування та перевірки цих обставин виконання постанови про накладення адміністративного стягнення зупиняється до моменту встановлення особи, яка вчинила це правопорушення.
Отже, у випадку фіксації адміністративного правопорушення у автоматичному режимі, до відповідальності притягується саме власник транспортного засобу, а тому посилання апелянта на те, що вони не вчиняла адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 статті 132-1 КУпАП, не може слугувати підставою для скасування спірної постанови.
Також позивачем не надано доказів її звернення до відповідачів протягом 10 днів з дня вручення постанови з метою повідомлення, що відповідний транспортний засіб знаходився у володінні чи користуванні іншої особи, внаслідок чого колегія суддів не приймає до уваги подані до суду документи щодо передачі транспортного засобу MAN TGХ 18.400, державний номерний знак НОМЕР_1 , у користування ТОВ «ГРАНД-Буд-9998» на підставі договорів позички транспортного засобу, що долучені до позовної заяви.
З огляду на викладені обставини, з урахуванням наведених норм права, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо правомірності спірної постанови про накладення на позивача адміністративного стягнення у вигляді штрафу в результаті перевищення нормативних параметрів навантаження на осі при перевезення вантажу, що є адміністративним правопорушенням, відповідальність за яке передбачена ч.2 статті 132-1 КУпАП. Адміністративне стягнення накладено уповноваженою особою, за наявності складу адміністративного правопорушення та в межах встановленої законодавством санкції, що свідчить про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.
Інші доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, висновків суду першої інстанції не спростовують, при цьому колегія суддів звертає увагу на ті обставини, що відповідно до правил п.41 «Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень» обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а викладені в апеляційній скарзі доводи позицію суду першої інстанції не спростовують.
Відповідно до п. 1 ч. 1 статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Приписи статті 316 КАС України визначають, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 243, 246, 272, 286, 308, 315, 316, 321 КАС України суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 15 липня 2022 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і не може бути оскаржена.
Повний текст рішення виготовлено 12 грудня 2022 року.
Головуючий суддя: В.В. Файдюк
Судді: Є.І. Мєзєнцев
Я.М. Собків