Провадження № 11-сс/803/2106/22 Справа № 216/5358/22 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2
05 грудня 2022 року м. Дніпро
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:
головуючого, судді - доповідача ОСОБА_2
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_5
прокурора (в режимі відеоконференції) ОСОБА_6
підозрюваного ОСОБА_7
захисника ОСОБА_8
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Центрально - Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 29 листопада 2022 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який працює на посаді заступника міського голови м. Херсона, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 111-2 КК України, -
Ухвалою слідчого судді Центрально - Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 29 листопада 2022 року задоволено клопотання слідчого та застосовано до підозрюваного ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, а саме до 24 січня 2023 року включно.
Визначено заставу в розмірі 744 300 грн. У разі внесення застави покладено на підозрюваного відповідні процесуальні обов'язки.
Мотивуючи прийняте рішення, слідчий суддя вказав, що ОСОБА_7 обґрунтовано підозрюється у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 111-2 КК України, та під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а саме: можливості переховування від органів досудового розслідування та суду, незаконного впливу на свідків, знищення, переховування або спотворення речей чи документів, які мають істотне значення для справи, і цим ризикам неможливо запобігти шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів. Визначено розмір застави в сумі 744 300 гривень, як такий, що зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного та виконання ним покладених обов'язків.
В апеляційній скарзі прокурор просить ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову ухвалу, якою застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави.
В обґрунтування своєї скарги посилається на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи та порушення норм процесуального законодавства.
Вважає, що слідчим суддею не враховано достатньою мірою, що підозрюваним вчинено особливо тяжкий злочин, не прийнято до уваги наявність і доведеність ризиків з числа встановлених ст. 177 КПК України, а саме того, що він може переховуватися від органів слідства та суду, знищити, сховати чи спотворити речі або документи, які мають істотне значення для справи, та впливати на свідків у даному кримінальному провадженні, які залишилися в м. Херсоні після деокупації, та яким відомо обставини надання ОСОБА_7 допомоги державі - агресору.
Вказує, що обрання підозрюваному запобіжного заходу у виді тримання під вартою без визначення застави у даному випадку відповідає суспільному інтересу, спрямоване на забезпечення контролю за місцем перебування останнього, виконання ним процесуальних обов'язків.
Заслухавши суддю-доповідача; прокурора, який підтримав апеляційну скаргу і наполягав на її задоволенні з викладених у ній підстав; підозрюваного та захисника, які, кожен окремо, заперечували проти доводів апеляційної скарги прокурора та просили залишити її без задоволення, а ухвалу слідчого судді залишити без змін; дослідивши надані матеріали, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про те, що остання підлягає задоволенню з наступних підстав.
Так, згідно ч. 1 ст. 183 КПК України запобіжний захід у виді тримання під вартою є винятковим і застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден з більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язані встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, і на які вказує слідчий або прокурор;
недостатність застосування більш м'яких запобіжних засобів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
У відповідності до ч. 4 ст. 183 КПК України, під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109 - 114-2, 258 - 258-5, 260, 261, 402 - 405, 407, 408, 429, 437 - 442 Кримінального кодексу України.
На думку колегії суддів, слідчий суддя при обранні запобіжного заходу у вигляді тримання ОСОБА_9 під вартою прийшов до передчасного висновку про можливість застосування застави.
Так, під час апеляційного перегляду встановлено, що в провадженні ТУ Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Мелітополь перебуває кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за №62022080000000040, за ч. 1 ст. 111-1 КК України.
Колегія суддів погоджується з висновком слідчого судді про існування у вказаному провадженні обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_7 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 111-1 КК України, оскільки даний факт підтверджується зібраними доказами, які містяться в матеріалах провадження, а саме: витягом з ЄРДР від 25.11.2022; рапортом начальника другого оперативного відділу ТУ ДБР, розташованого у місті Мелітополі, полковника ДБР Антона Бурко від 25.11.2022 року, щодо встановлення відомостей про здійснення колабораційної діяльності службовими особами Херсонської міської ради, а саме ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_2 , який після 24.02.2022 року, під час окупації військами Російської Федерації Херсонської області добровільно зайняв посаду, пов'язану з виконанням організаційно - розпорядчої або адміністративно - розпорядчих функцій у незаконних органах влади, а також брав участь в організації та проведенні незаконних виборів та референдумів на тимчасово окупованій території; копією протоколу допиту свідка ОСОБА_10 від 26.11.2022 року; копією протоколу допиту свідка ОСОБА_11 від 27.11.2022 року; копією протоколу допиту свідка ОСОБА_12 від 27.11.2022 року; копією протоколу обшуку від 26.11.2022 року; копією рапорту старшого оперуповноваженого першого оперативного відділу (з дислокацією у м. Мелітополі та Херсоні) ТУ ДБР, розташованого у м. Мелітополі, ОСОБА_13 ; копією протоколу допиту свідка ОСОБА_14 від 26.11.2022 року; копією протоколу допиту свідка ОСОБА_15 від 27.11.2022 року; копією переписки в Телеграм-каналі «Штаб Херсонської громади»; копіями розпорядчих документів Херсонської міської ради,які в своїй сукупності вказують на вірогідну причетність ОСОБА_7 до інкримінованого злочину.
З наведених обставин слідчий суддя дійшов правильного висновку про обґрунтованість підозри щодо останнього в обсязі, достатньому для застосування відносно нього запобіжного заходу, з яким колегія суддів погоджується.
При цьому враховується, що, як зазначено у рішенні Європейського суду з прав людини від 28.10.2004 р. у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства», для вирішення питання про обрання запобіжного заходу факти, що викликають підозру, не обов'язково мають бути встановлені до ступеню, необхідного для засудження або навіть пред'явлення обвинувачення, а згідно рішення Європейського суду з прав людини від 30.08.1998 р. у справі «Кемпбелл та Хартлі проти Сполученого Королівства» наявність обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або відомостей, на підставі яких об'єктивний спостерігач зробив би висновок, що дана особа могла б скоїти злочин. Крім того, у рішенні Європейського суду з прав людини від 14.03.1984 у справі «Феррарі-Браво проти Італії», зазначено, що не можна ставити питання про те, що арешт або тримання під вартою до суду є виправданими тільки тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, оскільки це є завданням попереднього розслідування, сприяти якому і має тримання під вартою.
Також необхідно зазначити, що на даному етапі провадження суд не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, оцінювати докази з точки зору їх допустимості і достатності для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчинені кримінальних правопорушень. Слідчий суддя на підставі сукупності отриманих доказів повинен визначити лише, чи є причетність особи до вчинення злочину вірогідною та достатньою для застосування щодо неї запобіжного заходу.
Є правильними також висновки суду першої інстанції щодо наявності відносно ОСОБА_7 ризиків з числа передбачених ст. 177 КПК України у виді переховування від органів досудового розслідування та суду, в тому числі на тимчасово непідконтрольних владі України територіях або на території країни-агресора, та продовження злочинної діяльності, з огляду на обгрунтованість підозри у скоєні кримінального правопорушення, яке за правилами ст. 12 КК України є особливо тяжким злочином, за яке передбачена кримінальна відповідальність у виді позбавлення волі на строк від 12 до 15 років з конфіскацією майна або без неї, а також беручи до уваги, що підозрюваний зареєстрований та проживає у населеному пункті, географічно наближеному до місць ведення активних бойових дій, а тому може здійснити спробу переміщення на непідконтрольну державі Україні територію. Крім того є обгрунтованими і ризики знищення, переховування або спотворення будь-якої із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, а також незаконного впливу на свідків, з якими він проживає у межах одного населеного пункту.
Колегія суддів з урахуванням меж апеляційного розгляду, визначених ст. 404 КПК України, не вважає за доцільне вдаватися до більш детального обговорення обгрунтованості підозри у вчиненні ОСОБА_7 інкримінованого кримінального правопорушення, доведеності та вагомості встановлених щодо нього ризиків з числа передбачених ст. 177 КПК України, недостатності застосування більш м'яких запобіжних заходів з огляду на те, що вказані обставини достатньою мірою підтверджуються матеріалами справи та не оспорюються в апеляційному порядку.
Обговорюючи апеляційні доводи прокурора щодо відсутності підстав для застосування щодо ОСОБА_7 застави, колегія суддів вважає їх обґрунтованими з огляду на наступне.
Так, за загальним правилом, що випливає із положень ч. 3, ч. 4 ст. 183 КПК України, при застосуванні запобіжного заходу у вигляді тримання особи під вартою слідчий суддя, суд зобов'язаний застосувати заставу як альтернативний запобіжний захід, втім в окремих випадках, прямо передбачених процесуальним законом, може утриматись від її застосування.
З огляду на те, що ОСОБА_7 у період воєнного стану інкримінований злочин, передбачений ч. 1 ст. 111-2 КК України, відповідно до ч. 4 ст. 183 КК України у даному кримінальному провадженні слідчий суддя вправі не визначати розмір застави, а доцільність її застосування як альтернативного запобіжного заходу має оцінюватись з урахуванням особливостей інкримінованого кримінального правопорушення, особи обвинуваченого та факторів і чинників, які можуть вплинути на її виправданість як запобіжного заходу за встановлених і доведених ризиків з числа передбачених ст. 177 КПК України.
Аналізуючи фактичні обставини справи, колегія суддів приймає до уваги особливу вагомість вказаних ризиків, встановлених щодо ОСОБА_7 , оскільки останній небезпідставно підозрюється у вчиненні умисних дій, спрямованих на допомогу державі-агресору, що передбачає наявність зв'язків з її представниками, проживає у місцевості, географічно наближеній до тимчасово окупованих територій, за вчинення інкримінованого йому злочину передбачене суворе покарання у виді позбавлення волі на строк до п'ятнадцяти років.
Крім того, ОСОБА_7 проживає у м. Херсоні, яке деокуповане нещодавно, там же проживають і виявлені та потенційні свідки і можуть знаходитись докази, що мають значення для даного кримінального провадження, втім на даний час не виявлені та не вилучені. Кримінальне провадження перебуває на ранній стадії досудового розслідування, а саме розпочато 25.11.2022 року, та в його рамках слідству необхідно провести значний обсяг процесуальних дій, спрямованих на здобуття та закріплення доказів. При цьому ОСОБА_7 , перебуваючи на свободі внаслідок звільнення під заставу, може вдатися до неправомірних дій, спрямованих на шкоду досудовому розслідуванню, які значною мірою ускладнять його проведення.
Колегія суддів зважає на те, що запобіжний захід у виді застави, за своєю сутністю і характером, повністю унеможливлює здійснення дієвого контролю за пересуванням і діями підозрюваного, а отже не здатен запобігти встановленим щодо цього останнього вагомим ризикам.
Приймаючи до уваги викладені обставини, колегія суддів вважає висновок слідчого судді про наявність підстав для визначення ОСОБА_7 розміру застави передчасним і приходить до висновку про те, що у подальшому, залежно від результатів досудового розслідування, запобіжний захід щодо цього підозрюваного може бути переглянутий, в тому числі в контексті можливості застосування альтернативного запобіжного заходу, втім на даному ранньому етапі досудового розслідування безальтернативне тримання ОСОБА_7 під вартою є виправданим.
З огляду на вищенаведене, апеляційна скарга прокурора підлягає задоволенню, а оскаржувана ухвала слідчого судді підлягає скасуванню, з постановленням нової ухвали, якою до цього підозрюваного належить застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, без визначення розміру застави.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 170,172, 405, 407, 419, 422 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_6 - задовольнити.
Ухвалу слідчого судді Центрально - Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 29 листопада 2022 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_7 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 111-2 КК України, - скасувати.
Постановити нову ухвалу, якою клопотання слідчого - задовольнити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на шістдесят днів, а саме до 24 січня 2023 року включно, без визначення розміру застави.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали буде оголошений о 09:00 годин 09 грудня 2022 року.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4