Провадження № 33/803/1396/22 Справа № 932/1680/22 Суддя у 1-й інстанції - Татарчук Л. О. Суддя у 2-й інстанції - Коваленко Н. В.
06 грудня 2022 року м. Дніпро
Суддя-доповідач Дніпровського апеляційного суду Коваленко Н.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання про поновлення пропущеного строку на оскарження постанови та апеляційну скаргу особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 24 березня 2022 року, якою
ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП,-
Постановою Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 24 березня 2022 року ОСОБА_1 визнано винним за ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Згідно з оскаржуваною постановою, 07.02.2022 о 13:20 год. водій ОСОБА_1 керував автомобілем марки «CHEVROLET NUBIRA», номерний знак НОМЕР_1 , в м. Дніпро на вул. Магдебурзького права, буд. 3, з ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: звужені зіниці очей, що не реагують на світло, неприродна блідість обличчя, від проходження медичного огляду в установленому законом порядку водій ОСОБА_1 відмовився, чим порушив п. 2.5 ПДР України, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст.130 КУпАП.
Не погоджуючись з винесеною постановою, ОСОБА_1 24.10.2022, поза межами процесуального строку на апеляційне оскарження постанови, подав апеляційну скаргу, в якій просить поновити строк на оскарження судового рішення, постанову скасувати та закрити провадження у справі, у зв'язку відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
В якості доводів пропуску строку на апеляційне оскарження судового рішення ОСОБА_1 зазначає, що він не був присутній у судовому засіданні при розгляді справи, копію постанови не отримував, й ознайомився с матеріалами справи лише 20.10.2022, тому просить визнати поважними причини пропуску строку на апеляційне оскарження постанови та поновити його.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги ОСОБА_1 посилається на те, що оскаржуване рішення прийнято с порушенням норм матеріального та процесуального права. Апелянт зазначає, що про дату і час судового розгляду його не було належним чином повідомлено, та суд першої інстанції, всупереч вимог закону, прийняв оскаржувану постанову без його участі, чим порушив право на захист, зокрема дати пояснення та заявляти клопотання. Разом з цим, вказує, що місцевий суд під час розгляду справи належним чином не встановив його особу, та не перевірив те, що протокол про адміністративне правопорушення був складений нібито щодо нього, насправді протокол був складений щодо його рідного брата ОСОБА_2 , який надав працівникам поліції відомості про його анкетні данні, що також призвело до порушення права на захист, та незаконне притягнення його до відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП. З урахуванням наведеного, на переконання апелянта, постанова підлягає скасуванню, а провадження у справі - закриттю.
Вислухавши пояснення ОСОБА_1 , який підтримав доводи клопотання та апеляційної скарги, свідка ОСОБА_2 , дослідивши інші докази у справі, перевіривши законність та обґрунтованість постанови в межах апеляційної скарги, співставивши їх з наявними в матеріалах справи доказами, апеляційний суд приходить до такого висновку.
Відповідно до ст.ст. 289, 294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності. Строк на оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення може бути поновлений тільки у тому разі, коли він пропущений з поважних причин.
Згідно із ст. 285 КУпАП, постанова оголошується негайно після закінчення розгляду справи. Копія постанови протягом трьох днів вручається або висилається особі, щодо якої її винесено.
Вирішуючи питання про необхідність поновлення строку на оскарження постанови, суд апеляційної інстанції виходить з того, що справа у суді першої інстанції була розглянута без участі ОСОБА_1 та будь -якого підтвердження того, що постанова була ним отримана своєчасно, матеріали справи не містять, в той час, як зі змістом постанови ОСОБА_1 ознайомився лише 20.10.2022. За таких обставин, суд визнає поважними причини пропуску строку на апеляційне оскарження постанови та приходить до висновку, що, з метою доступу до правосуддя, його слід поновити.
Розглядаючи апеляційну скаргу по суті заявлених у ній вимог, суд виходить з такого.
Відповідно до вимог ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП, суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинене адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти законне, обґрунтоване і вмотивоване рішення.
Перевіривши постанову та доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що суд першої інстанції не дотримався вказаних вимог закону, й належним чином не з'ясував обставини справи, а викладені в постанові висновки суду не ґрунтуються на доказах, що містяться в матеріалах справи, з огляду на таке.
Так, відповідно до ст. 130 КУпАП, передбачено адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а так само відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Об'єктивна сторона правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП, яка ставиться в провину ОСОБА_1 полягає у відмові особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп'яніння. Тобто, обов'язковою ознакою об'єктивної сторони за ст. 130 КУпАП є саме керування особою транспортним засобом, а правопорушення вважають закінченим з того моменту, коли він почав рухатись.
Приймаючи рішення про доведеність винуватості ОСОБА_1 та наявності в його діях складу адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП, суд поклав в основу свого рішення наявні у справі докази, зокрема: протокол про адміністративне правопорушення серії ААБ № 060854 від 07.02.2022, відеозапис з нагрудної бодікамери поліцейського №472239 та рапорт працівника поліції від 07.02.2022.
З такими висновками суду апеляційний суд погодитись не може, оскільки зазначені вище докази, у своїй сукупності, не можуть беззаперечно свідчити про те, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом за обставин, викладених у протоколі, та відповідно підтвердити наявність в його діях складу цього адміністративного правопорушення.
В судовому засіданні під час апеляційного розгляду справи, ОСОБА_1 наголошував на тому, що 07.02.2022 він не керував автомобілем «CHEVROLET NUBIRA», номерний знак НОМЕР_1 , та в цей день працівниками поліції взагалі автомобіль під його керуванням не зупинявся, а протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП був складений щодо його брата ОСОБА_2 , який на вимогу інспектора поліції надав його анкетні данні.
Під час апеляційного розгляду, за клопотанням апелянта, був допитаний свідок ОСОБА_2 , який підтвердив пояснення ОСОБА_1 .
Ці пояснення, наявними у справі доказами, не спростовуються.
Окрім того, у судовому засіданні, апеляційним судом був переглянутий відеозапис з бодікамери поліцейського, який наявний у справі, та з якого видно, що саме ОСОБА_2 перебуває поряд з автомобілем «CHEVROLET NUBIRA», номерний знак НОМЕР_1 та саме він відмовляється від проходження в установленому законном порядку огляду на стан наркотичного сп'яніння у закладі охорони здорово'я.
Водночас, суд першої інстанції, при винесенні оскаржуваної постанови лише формально послався на вказані докази, які нібито доводять вину ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, яке йому закидається, й належним чином не перевірив та не дослідив докази, які містяться у справі.
Отже, суд не встановив фактичні обставин справи, чим порушив положення ст. 280 КУпАП з яких вбачається, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
З огляду на викладене, апеляційний суд дійшов висновку про відсутність належних та допустимих доказів, які б беззаперечно підтверджували те, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом, зокрема «CHEVROLET NUBIRA» номерний знак НОМЕР_1 , з явними ознаками наркотичного сп'яніння, і під час апеляційного перегляду справи встановлені такі докази також не були, а суд першої інстанції вказаним обставинам належної оцінки не надав та безпідставно дійшов висновку про наявність в діях ОСОБА_1 такої ознаки об'єктивної сторони складу правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП, як "керування транспортним засобом".
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях, зокрема, по справам «Кобець проти України» від 14.02.2008, «Берктай проти Туреччини» від 08.02.2001, «Леванте проти Латвії» від 07.11.2002 р., неодноразово вказує, що оцінюючи докази, суд застосовує принцип доведення «за відсутності розумних підстав для сумніву», що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростовних презумпції.
Отже, на переконання апеляційного суду, судом першої інстанції не було доведено поза розумним сумнівом вини ОСОБА_1 та наявності в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, тоді як, відповідно до ст. 62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
За таких обставин, апеляційна скарга особи, яка притягається до адміністративної відповідальності підлягає задоволенню, а постанова суду скасуванню, на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Керуючись ст. ст. 7, 294 КУпАП, суд, -
Клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 24 березня 2022 року, задовольнити.
Поновити особі, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 пропущений строк на апеляційне оскарження постанови Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 24 березня 2022 року.
Апеляційну скаргу особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , задовольнити.
Постанову Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 24 березня 2022 року щодо ОСОБА_1 , скасувати.
Постановити нову постанову, якою провадження у справі щодо ОСОБА_1 закрити, на підставі п. 1 ч. 1 ст 247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю в його діях складу правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Дніпровського
апеляційного суду Н.В. Коваленко