Справа № 359/4528/22 Головуючий у І інстанції - Яковлєва Л.В.
Суддя-доповідач - Мельничук В.П.
13 грудня 2022 року м. Київ
Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:
Головуючого-судді: Мельничука В.П.,
суддів: Лічевецького І.О., Оксененка О.М.,
при секретарі: Черніченко К.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду, згідно з ст. 229 КАС України, апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 16 вересня 2022 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Батальйону патрульної поліції у місті Борисполі Управління патрульної поліції у Київській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -
ОСОБА_1 звернувся до Бориспільського міськрайонного суду Київської області з позовною заявою до Батальйону патрульної поліції у місті Борисполі Управління патрульної поліції у Київській області, в якій просив скасувати постанову інспектора Батальйону патрульної поліції у місті Борисполі Управління патрульної поліції у Київській області Старшого лейтенанта поліції Петренка Дмитра Сергійовича про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі серія ЕАР № 5593323 від 10.07.2022 щодо накладення на нього штрафу у сумі 510,00 грн. і закрити справу.
Ухвалою судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 26 липня 2022 року позовну заяву залишено без руху та надано десятиденний строк для усунення недоліків з дня отримання (вручення) копії даної ухвали.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначено, що Позивачем не надано суду копію паспорта та ідентифікаційного коду для перевірки місця проживання. Крім того, Позивачу необхідно сплатити судовий збір за подання до суду позовної заяви про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, у розмірі, визначеному Законом України «Про судовий збір», тобто 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 496,20 грн., а також надати оригінал квитанції про сплату судового збору до суду.
Ухвалою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 16 вересня 2022 року адміністративний позов ОСОБА_1 до Батальйону патрульної поліції у місті Борисполі Управління патрульної поліції у Київській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - повернуто Позивачу.
Не погоджуючись з таким судовим рішенням ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 16 вересня 2022 та направити матеріали адміністративної справи до суду першої інстанції для вирішення питання про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі.
В апеляційній скарзі вказано про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання.
Апеляційна скарга мотивована тим, що висновки суду першої інстанції зроблені в оскаржуваній ухвалі про ненадходження станом на 16.09.2022 до служби діловодства суду заяв або клопотань від Позивача по вказаній справі є помилковими і не відповідають фактичним обставинам, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами.
Відзиву Відповідача на апеляційну скаргу ОСОБА_1 до суду апеляційної інстанції не надходило, що не перешкоджає розгляду справи.
Відповідно до частини 5 ст. 286 КАС України суд апеляційної інстанції розглядає справу у десятиденний строк після закінчення строку апеляційного оскарження з повідомленням учасників справи.
Згідно з ч. 4 ст. 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Суд першої інстанції, повертаючи позовну заяву виходив з того, що Позивачем не виконано вимоги ухвали Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 26 липня 2022 року.
Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції та вважає його необґрунтованим з огляду на таке.
Так, положеннями частини 5 статті 160 КАС України визначено, що в позовній заяві зазначаються:
1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява;
2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти;
3) зазначення ціни позову, обґрунтований розрахунок суми, що стягується, - якщо у позовній заяві містяться вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної оскаржуваним рішенням, діями, бездіяльністю суб'єкта владних повноважень;
4) зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів;
5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини;
6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору - у випадку, якщо законом встановлений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору;
7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;
8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;
9) у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача;
10) у справах щодо оскарження нормативно-правових актів - відомості про застосування оскаржуваного нормативно-правового акта до позивача або належність позивача до суб'єктів правовідносин, у яких застосовується або буде застосовано цей акт;
11) власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Згідно з частиною 3 статті 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Частиною 4 статті 161 КАС України передбачено, що позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Відповідно до частини 1, 2 статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, установлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Згідно з пунктом 1 частини 4 статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо останній не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Ухвалою судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 26 липня 2022 року позовну заяву залишено без руху оскільки Позивачем не надано суду копію паспорта та ідентифікаційного коду для перевірки місця проживання, а також оригіналу квитанції про сплату судового збору. Вказаною ухвалою надано Позивачу десятиденний строк для усунення недоліків з дня отримання копії даної ухвали.
Згідно відомостей копії рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, виплату поштового переказу (а.с. 9), копію ухвали Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 26 липня 2022 року про залишення позовної заяви без руху отримано адресатом 01 вересня 2022 року.
Таким чином, останній день встановленого судом строку на усунення недоліків припадає на 11.09.2022 неділя, у зв'язку з чим відповідно до частини 6 ст. 120 КАС України останнім днем строку є перший після вихідного дня - робочий день 12.09.2022.
Як вбачається з матеріалів справи, Позивачем 12.09.2022 рекомендованим листом з номером відправлення 0315078475480 було направлено до Бориспільського міськрайонного суду Київської області лист щодо усунення недоліків позовної заяви, до якого було додано: документ, підтверджує сплату судового збору - квитанцію від 10.09.2022 № 63, копію паспорта громадянина України, Довідку про зареєстроване місце проживання Позивача, довідку про присвоєння ідентифікаційного номера Позивача.
Таким чином, Позивачем було усунуто недоліки позовної заяви у визначений судом першої інстанції в ухвалі Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 26 липня 2022 року строк.
Згідно з частиною 1 статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди при розгляді справ застосовують Конвенцію та практику ЄСПЛ як джерело права.
З огляду на принцип верховенства права у демократичному суспільстві національне законодавство має забезпечувати достатній рівень доступу до суду в аспекті права на суд. Для того, щоб право на доступ до суду було ефективним, особа повинна мати реальну можливість оскаржити дію, що порушує її права (див. mutatis mutandis рішення у справі «Белле проти Франції» від 04 грудня 1995 року («Bellet v. France», заява № 23805/94, § 36)).
Крім того, кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження (стаття 13 Конвенції).
Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб (частина друга статті 55 Конституції України).
У рішенні від 26 липня 2007 року у справі «Walchli v. France» (заява № 35787/03) ЄСПЛ звертав увагу на те, що застосовуючи процесуальні норми, національні суди повинні уникати як надмірного формалізму, який може вплинути на справедливість провадження, так і надмірною гнучкості, яка призведе до анулювання вимог процесуального законодавства.
У такий спосіб здійснюється «право на суд», яке відповідно до практики ЄСПЛ включає не тільки право ініціювати провадження, але й право отримати «вирішення» спору судом (рішення у справі "Kutic v. Croatia", заява №48778/99, пункт 25).
Рішеннями ЄСПЛ визначено, що право на доступ до суду має «застосовуватися на практиці і бути ефективним». Для того щоб право на доступ було ефективним, особа «повинна мати реальну можливість оскаржити дію, що порушує її права» (рішення у справах «Bellet v. France» та «Nunes Dias v. Portugal»).
На підставі вищенаведеного, колегія суддів у даній адміністративній справі вважає передчасним висновок суду першої інстанції про необхідність повернення позовної заяви, оскільки оскаржувана ухвала постановлена внаслідок надмірного формалізму.
Позивач в апеляційній скарзі просить скасувати ухвалу Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 16 вересня 2022 та направити матеріали адміністративної справи до суду першої інстанції для вирішення питання про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі.
Проте, колегія суддів звертає увагу, що згідно з частиною 3 статті 312 КАС України, у випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвал про відмову у відкритті провадження у справі, про повернення позовної заяви, зупинення провадження у справі, закриття провадження у справі, про залишення позову без розгляду справа (заява) передається на розгляд суду першої інстанції.
Відповідно до положень ст. 242 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
За змістом частини 1 статті 320 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.
Розглянувши доводи ОСОБА_1 , викладені в апеляційній скарзі, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства України, колегія суддів вважає, що допущені порушення норм процесуального є такими, що призвели до неправильного вирішення питання, та є підставою для скасування оскаржуваної ухвали з постановленням нового судового рішення про направлення справи для розгляду до суду першої інстанції.
Керуючись ст. ст. 229, 241, 242, 243, 286, 308, 310, 320, 321, 322, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Ухвалу Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 16 вересня 2022 року - скасувати, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий-суддя: В.П. Мельничук
Судді: І.О. Лічевецький
О.М. Оксененко