Справа № 640/29474/21 Суддя першої інстанції: Бояринцева М.А.
13 грудня 2022 року м. Київ
Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:
судді-доповідача - Степанюка А.Г.,
суддів - Аліменка В.О., Безименної Н.В.,
розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу Окремого контрольно-пропускного пункту «Київ» Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_1 ) на прийняте у порядку спрощеного провадження рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 липня 2022 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Окремого контрольно-пропускного пункту «Київ» Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_1 ) про визнання протиправним дій та зобов'язання вчинити дії, -
У жовтні 2021 року ОСОБА_1 (далі - Позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Окремого контрольно-пропускного пункту «Київ» Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_1 ) (далі - Відповідач, в/ч НОМЕР_1 ), в якому просив:
- визнати протиправним дії в/ч НОМЕР_1 щодо нарахування ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з грудня 2015 року по березень 2016 року включно з урахуванням грудня 2015 року як місяця для обчислення споживчих цін (базового місяця);
- зобов'язати Відповідача перерахувати та виплатити Позивачу індексацію грошового забезпечення за період з грудня 2015 року по березень 2016 року включно з урахуванням січня 2008 року як місяця для обчислення споживчих цін (базового місяця).
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 06.07.2022 позов задоволено повністю. При цьому, суд виходив з того, що в період з 01.01.2008 по 01.03.2018 не відбувалась зміна посадових окладів військовослужбовців, а відтак базовим місяцем для нарахування індексації відповідно до Порядку №1078 є січень 2008 року. Додатково підкреслив, що саме на Відповідача, як роботодавця покладено обов'язок нарахування та виплати індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за спірні. Крім того зазначив, що переведення військовослужбовця до іншого місця служби не позбавляє останнього права на отримання виплат, які останній повинен був отримати під час проходження служби у в/ч НОМЕР_1 .
Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, Відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати його. Свою позицію обґрунтовує тим, що, по-перше, 07.04.2016 Позивача виключено із списків особового складу та всіх видів забезпечення в/ч НОМЕР_1 та направлено для подальшого проходження служби в органах Державної прикордонної служби України, по-друге, з січня 2016 року сума індексації не зменшується у разі збільшення будь-яких складових грошового забезпечення, по-третє, у зв'язку із збільшенням посадових окладів військовослужбовців у березні 2018 року обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації здійснюється з квітня 2018 року, по-четверте, до січня 2016 року місяць у якому відбувалося зростання грошового забезпечення вважався базовим, по-п'яте, листи Мінсоцполітики, на які посилається ОСОБА_1 , не встановлюють норм права, по-шосте, виплату індексації грошового забезпечення Позивача за спірний період повинен проводити Головний центр оперативного документування та оперативно-технічних заходів Державної прикордонної служби України у зв'язку із звільненням ОСОБА_1 на підставі наказу від 03.02.2020 №21-ОС.
Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 19.09.2022 відкрито апеляційне провадження у справі, встановлено строк для подачі відзиву на апеляційну скаргу та призначено справу до розгляду у порядку письмового провадження.
У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 просить залишити рішення суду першої інстанції без змін. Свою позицію обґрунтовує тим, що підвищення посадових окладів військовослужбовців відбувалося 01.01.2008 та 01.03.2018, а тому Позивач має право на проведення індексації грошових доходів за період з грудня 2015 по березень 2016 із урахуванням базового місяця січень 2008 року, що також підтверджується практикою Верховного Суду.
На підставі рішення зборів суддів Шостого апеляційного адміністративного суду від 24.10.2022 та розпорядження керівника апарату від 01.11.2022 № 4918 справу було передано для повторного автоматизованого розподілу, за наслідками якого суддею-доповідачем у ній визначено Степанюка А.Г., а суддями - членами колегії - Аліменка В.О. та Безименну Н.В.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 07.11.2022 призначено справу до розгляду колегією суддів у порядку письмового провадження.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, виходячи з такого.
Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 з 11.01.2011 по 07.04.2016 проходив військову службу у в/ч НОМЕР_1 (а.с. 34).
Листом № 11/8217 від 27.11.2021 Відповідач повідомив Позивача про те, що виплата належної суми індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 буде здійснена після його письмового звернення до військової частини, з якої його було звільнено з військової служби. У вказаному листі також зазначено про те, що відповідно до наказу начальника ОКПП «Київ» від 07.04.2016 №52-ОС ОСОБА_1 виключено зі списків військової частини № НОМЕР_1 та направлено для подальшого проходження військової служби до військової частини № НОМЕР_2 (а.с. 34).
Із змісту довідки в/ч НОМЕР_1 від 27.11.2021 №11/8217 вбачається, що при розрахунку індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з грудня 2015 року по березень 2016 року було застосовано базовий місяць для нарахування індексації - грудень 2015 року (а.с. 35).
Наказом Голови Державної прикордонної служби України від 23.01.2020 № 61-ОС підполковника ОСОБА_1 звільнено з військової служби в запас за підпунктом «г» пункту 2 частини 5 статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» (а.с. 11).
Наказом начальника Головного центру оперативного документування та оперативно-технічних заходів Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_3 ) від 03.02.2020 № 21-ОС ОСОБА_1 виключено із списків особового складу та усіх видів забезпечення (а.с. 12).
На підставі встановлених вище обставин, виходячи з системного аналізу приписів ст. 2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», ст. 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військо службовців та членів їх сімей», ст. ст. 1, 2, 4, 5, 6 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» (далі - Закон), ст. 18 Закону України ««Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії», Порядку проведення індексації грошових доходів населення затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078 (далі - Порядок №1078), постанови Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 № 1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (далі - Постанова №1294), постанови Кабміну України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 № 704, Положення про проходження громадянами України військової служби в Державній прикордонній службі України, що затверджено Указом Президента України від 29.12.2009 №1115/2009 (далі - Положення №1115/2009), суд першої інстанції дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог, адже чинним законодавством гарантовано право особи на отримання індексації грошового забезпечення військовослужбовця, а базовим місцем для її розрахунку є січень 2008 року.
З такими висновками суду першої інстанції судова колегія не може не погодитися з огляду на таке.
Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначає Закон України «Про індексацію грошових доходів населення».
Відповідно до абз. 2 ст. 1 Закону індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодувати подорожчання споживчих товарів та послуг, а поріг індексації - величина індексу споживчих цін, яка надає підстави для проведення індексації грошових доходів населення.
Згідно абз. 4 ч. 1 ст. 2 Закону індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення).
Приписи ч. 6 ст. 2 Закону визначають, що індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.
За правилами ч. 1 ст. 4 Закону індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 101 відсотка (з 21.07.2016 - 103 відсотка).
При цьому відповідно до ч. 2 ст. 5 Закону підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з Державного бюджету України, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів Державного бюджету України.
Згідно ч. 2 ст. 6 Закону порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України.
Правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення і поширюється на підприємства, установи та організації незалежно від форми власності і господарювання, а також на фізичних осіб, що використовують працю найманих працівників, визначаються Порядком №1078.
Приписи п. 1-1 Порядку №1078 визначають, що підвищення грошових доходів громадян у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін.
Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 101 відсотка (з 21.07.2016 - 103 відсотка).
Згідно абз. 5 п. 2 Порядку №1078 індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, у тому числі грошове забезпечення військовослужбовців.
При цьому підпунктом 2 пункту 6 Порядку №1078 передбачено, що виплата сум індексації грошових доходів здійснюється за рахунок джерел, з яких провадяться відповідні грошові виплати населенню - підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з державного бюджету, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів державного бюджету.
Із змісту наведеного вбачається, що пунктом 6 Порядку № 1078 безпосередньо не скасовано виплату індексації заробітної плати (грошового забезпечення) та не пов'язано індексацію з надходженням коштів до власника підприємства, установи, організації.
Відповідно до ст. 18 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» законами України з метою надання соціальної підтримки населенню України в цілому та окремим категоріям громадян встановлюються державні гарантії, зокрема, щодо індексації доходів населення з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін.
Таким чином, індексація грошового забезпечення є однією з основних державних гарантій щодо оплати праці. Відповідно до вимог діючих нормативно-правових актів, проведення індексації у зв'язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов'язковою для всіх юридичних осіб-роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи, а отже поширюється і на військовослужбовців.
Судова колегія критично оцінює, доводи Апелянта про те, що виплату індексації грошового забезпечення Позивача за спірний період повинен проводити Головний центр оперативного документування та оперативно-технічних заходів Державної прикордонної служби України у зв'язку із звільненням ОСОБА_1 на підставі наказу від 03.02.2020 №21-ОС, а не в/ч НОМЕР_1 , з огляду на таке.
Матеріалами справи підтверджено, що у спірний період з грудня 2015 року по березень 2016 року ОСОБА_1 проходив військову службу в в/ч НОМЕР_1 , яка, як роботодавець, зобов'язана була нараховувати та виплачувати Позивачу індексацію грошового забезпечення у порядку визначеному законодавством.
При цьому суд першої інстанції правильно відхилив посилання Відповідача на приписи п. 293 Положення №1115/2009, оскільки норми останнього стосуються питань розрахунку при звільненні, а не випадку невиплати у повному обсязі належних особі сум індексації під час проходження військової служби, які, як було зазначено вище, виплачуються за місцем проходження служби у відповідний період.
Як вже було зазначено вище, правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення і поширюється на підприємства, установи та організації незалежно від форми власності і господарювання, а також на фізичних осіб, що використовують працю найманих працівників, визначаються Порядком №1078.
Приписи п. 1-1 Порядку №1078 визначають, що підвищення грошових доходів громадян у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін.
Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 101.
Згідно абз. 5 п. 2 Порядку №1078 індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, у тому числі грошове забезпечення військовослужбовців.
При цьому підпунктом 2 пункту 6 Порядку №1078 передбачено, що виплата сум індексації грошових доходів здійснюється за рахунок джерел, з яких провадяться відповідні грошові виплати населенню - підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з державного бюджету, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів державного бюджету.
Із змісту наведеного вбачається, що пунктом 6 Порядку № 1078 безпосередньо не скасовано виплату індексації заробітної плати (грошового забезпечення) та не пов'язано індексацію з надходженням коштів до власника підприємства, установи, організації.
За правилами абз. 2 п. 2 Порядку №1078 обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.
Згідно п. 10-2 Порядку №1078 для працівників, військовослужбовців, поліцейських, осіб рядового і начальницького складу, яких переведено на іншу роботу (місце проходження служби) на тому самому підприємстві, в установі або організації, а також переведено на роботу на інше підприємство, в установу, організацію або іншу місцевість та у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці (умов проходження служби) у разі продовження такими особами роботи (проходження служби), для новоприйнятих працівників, військовослужбовців, поліцейських, осіб рядового і начальницького складу, а також для тих, які використали відпустку для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та відпустку без збереження заробітної плати (грошового забезпечення), передбачені законодавством про відпустки, обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення тарифної ставки (посадового окладу), за посадою, яку займає працівник, військовослужбовець, поліцейський, особа рядового і начальницького складу.
Тобто, як зазначив Верховний Суд у постанові від 05.02.2020 у справі № 825/565/17, наявні підстави вважати, місяць, в якому відбулося підвищення оплати праці (суми її постійних складових), є базовим при проведенні індексації.
На момент виникнення спірних правовідносин визначення розміру посадових окладів військовослужбовців здійснювалося відповідно до постанови Кабміну України «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 07.11.2007 № 1294 (далі - Постанова № 1294), якою було затверджено схеми посадових окладів військовослужбовців.
Відповідно до пункту 13 Постанови № 1294 остання набрала чинності з 01.01.2008. Тобто, за умови підвищення посадового окладу в січні 2008 року останній виступає базовим, а з лютого здійснюється обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації.
Ця Постанова №1294 діяла до дня набрання чинності 01.03.2018 постанови Кабміну України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 №704, якою встановлені нові розміри посадових окладів військовослужбовців.
У свою чергу, з аналізу змісту Постанови №1294 вбачається, що у період її дії з 01.01.2008 до 01.03.2018 посадові оклади військовослужбовців не змінювались.
Відтак, на переконання суду апеляційної інстанції, саме січень 2008 року є базовим місяцем для нарахування індексації його грошового забезпечення за період з грудня 2015 року по березень 2016 року. Таким чином, проведення в/ч НОМЕР_1 нарахування та виплати індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за цей період виходячи з іншого базового місяця ніж січень 2008 року відбувалося поза межами правового поля, оскільки, як було встановлено вище, базовим місяцем для обчислення виплати індексації у період з 01.01.2008 по 01.03.2018 був січень 2008 року.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 26.01.2022 у справі № 400/1118/21, від 12.05.2022 у справі №200/7006/21, від 28.06.2022 у справі № 420/4841/21, від 28.06.2022 у справі № 640/8991/21.
Судом апеляційної інстанції враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Таким чином, судова колегія приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а викладені в апеляційній скарзі доводи позицію суду першої інстанції не спростовують.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Приписи ст. 316 КАС України визначають, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 242-244, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Окремого контрольно-пропускного пункту «Київ» Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_1 ) - залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 липня 2022 року -без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Суддя-доповідач А.Г. Степанюк
Судді В.О. Аліменко
Н.В. Безименна
Повний текст постанови складено та підписано 13 грудня 2022 року