13.12.2022
Путильський районний суд Чернівецької області,
у складі головуючої судді ОСОБА_1
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
обвинуваченого ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Путила, Чернівецької області обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному 21.09.2022 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12022262060000361 за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уроженця с. Яворів, Косівського району, Івано-Франківської області, громадянина України, з середньою освітою, не працюючого, одруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 246 КК України,-
Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним.
20 вересня 2022 року близько 11 год. 00 хв. ОСОБА_4 , маючи умисел на скоєння самовільної рубки дерев без відповідного дозволу, перебуваючи в лісових угіддях, які належать до вид. 12 кв. 15 Розтоківського лісництва ДП «Путильське лісове господарство» та адміністративно входять до меж с. Розтоки, Вижницького району, Чернівецької області, без отримання спеціального дозволу на спеціальне використання лісових ресурсів (лісорубного квитка), за допомогою бензопили, учинив незаконну порубку одного дерева породи «Бук» залишковим діаметром пня біля кореня - 74,5 см., яке підлягало вирубці та заготівлі. Внаслідок вчиненої ОСОБА_4 незаконної порубки державі в особі ДП "Путильське лісове господарство" заподіяно матеріальну шкоду у сумі 26775,06 грн., яка відноситься до істотної шкоди.
Таким чином, ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 246 КК України, а саме незаконну порубку дерев у лісах, що заподіяло істотну шкоду.
Підстави учасників провадження.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 , після роз'яснення йому суті обвинувачення, свою вину у вчиненому кримінальному правопорушенні, передбаченому ч. 1 ст. 246 КК України, визнав повністю. Пояснив, що всі обставини, викладені у пред'явленому йому обвинуваченні, відповідають дійсності. Дійсно у вересні 2022 року, у зв'язку з важким матеріальним становищем, у лісі в с. Розтоки Вижницького району Чернівецької області зрубав одне дерево породи «Бук», яке, під час погрузки на автомобіль, у нього вилучили працівники поліції. Просив не застосовувати сувору міру покарання.
В судовому засіданні прокурор підтримав викладене обвинувачення, просив призначити покарання за ч. 1 ст. 246 КК України у виді штрафу.
Представник потерпілого ДП «Путильський лісгосп» в судове засідання не з'явився, від нього надійшла заява про розгляд справи у його відсутність, щодо міри покарання позицію не висловив.
Підстави, за яких суд не досліджує докази сторони обвинувачення та захисту, а також уважає доведеною винуватість поза розумним сумнівом.
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 у повному обсязі визнав свою винуватість у вчиненні інкримінованого йому органом досудового розслідування кримінального правопорушення при обставинах, викладених у обвинувальному акті. Тож, беручи до уваги, що прокурор не оспорював фактичні обставини провадження, і судом встановлено, що учасники судового провадження, в тому числі обвинувачений ОСОБА_4 правильно розуміє зміст цих обставин, відсутні сумніви і у суду щодо добровільності позиції обвинуваченого. При цьому суд роз'яснив обвинуваченому положення ч. 3 ст. 349 КПК України про те, що у такому випадку останній буде позбавлений права оспорювати фактичні обставини провадження у апеляційному порядку.
Вислухавши думку учасників судового провадження, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України, суд визнає недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким не оспорюються.
Суд також пересвідчився в добровільності позиції обвинуваченого та не знайшов підстави вважати, що останній себе оговорює або в інший спосіб викривлює визнані ним у судовому засіданні обставини, чи визнає їх під примусом.
Такі, покази обвинуваченого, надані ним у судовому засіданні, послідовні та логічні, а тому не викликають сумнівів суду в правильності розуміння ним змісту обставин, добровільності та істинності його позиції.
Це узгоджується з вимогами п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, розділу ІІІ Рекомендації № 6 R (87) 18 Комітету міністрів Ради Європи «Відносно спрощеного кримінального правосуддя» та практики Європейського Суду з прав людини щодо їх застосування, згідно з якими суд повинен забезпечити належну реалізацію права на справедливий суд під час розгляду кримінальних проваджень шляхом спрощеного і скороченого розгляду.
Ураховуючи викладене, суд, допитавши обвинуваченого, дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого, дійшов висновку, щодо доведеності винуватості ОСОБА_4 поза розумним сумнівом у вчиненні інкримінованого злочину, передбаченого ч. 1 ст. 246 КК України, а саме, незаконній порубці дерев у лісах, що заподіяло істотну шкоду.
Кваліфікація дій обвинуваченого судом.
З огляду на наведене, виходячи з вимог ст. 337 КПК України, зокрема те, що судовий розгляд проводиться лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, суд, розглянувши дане кримінальне провадження дійшов висновку, що дії ОСОБА_5 кваліфіковано вірно за ч. 1 ст. 246 КК України, оскільки останній вчинив незаконну порубку дерев у лісах, що заподіяло істотної шкоди.
Підстав, у відповідності до ч. 3 ст. 337 КПК України, для виходу за межі висунутого обвинувачення, чи його зміни, суд не вбачає, оскільки в ході судового розгляду обставин, які б перешкоджали ухваленню справедливого судового рішення та захисту прав людини та її основоположних свобод не встановлено.
Мотиви призначення покарання.
Вирішуючи питання щодо виду та міри покарання, яке слід призначити обвинуваченому, суд виходить із наступного.
Так, відповідно до ст. 65 КК України, п. 1 постанови Пленуму Верховного суду України «Про практику призначення судами кримінального покарання» №7 від 24 жовтня 2003 року, під час призначення покарання у кожному конкретному випадку суд має враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винуватого та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.
Згідно з ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених.
Так, при призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_4 суд враховує повне визнання ним своєї вини, ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, який, у відповідності до ст. 12 КК України, відноситься до злочинів невеликої тяжкості, характеризується позтитивно, на диспансерних обліках у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, являється інвалідом третьої групи, має на утриманні двоє неповнолітніх дітей, одна з яких є інвалідом дитинства.
Обставинами, згідно ст. 66 КК України, які пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 суд визнає - щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.
Обставин, визначених ст. 67 КК України, які б обтяжували покарання обвинуваченого судом не встановлено.
Беручи до уваги зазначене, суд вважає, що відносно останнього необхідно і доцільно призначити покарання у мінімальних межах, визначених санкцією ч. 1 ст. 246 КК України, у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
При цьому, застосування мінімального покарання у виді штрафу - буде достатнім, справедливим та необхідним для виправлення обвинуваченого, а також для запобігання вчинення нових злочинів як ним, так і іншими особами та сприятиме загальній меті та цілям покарання.
Мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку, та положення закону, якими керувався суд.
Запобіжний захід до обвинуваченого не застосовувався.
Цивільний позов у кримінальному провадженні заявлено не було. Процесуальними витратами у даному кримінальному провадженні є витрати на проведення експертизи, які відповідно до ст. 124 КПК України підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави.
Питання про долю речових доказів слід вирішити у відповідності до ст. 100 КПК України.
Керуючись ст.ст. 7, 100, 349, 368-371, 374, 376, 394, 395 КПК України, суд, -
ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 246 КК України та призначити покарання у виді штрафу у розімірі однієї тисячі неопоадатковуваних мінімумідоходів громадян, що складає 17000 (сімнадцять ) тисяч грн.
Запобіжний захід до обвинуваченого ОСОБА_4 не обирався.
Процесуальні витрати за проведення судової економічної експертизи №СЕ-19/126-22/6907-ЕК у сумі 1510 (одна тисяча п'ятсот десять) грн. 24 коп. стягнути з ОСОБА_4 на користь держави.
Речові докази, а саме:
транспортний засіб марки ЗІЛ 131, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , власником якого згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 є ОСОБА_6 , житель с. Пробійнівка, Верховинського району Івано-Франківської області, фактичним власником (користувачем) є ОСОБА_7 , житель АДРЕСА_3 , який переданий на зберігання ОСОБА_7 , повернути останньому за належністю;
лісодеревину породи "Бук" в кількості шість хлистів довжиною по 1.2 м. загальною кубомасою 1.84 метра кубічних, яка зберігається на території «ТОВ ІМПЕКС-СЕРВІС», за адресою с. Розтоки, вул. Головна, 127, Вижницького району, Чернівецької області та лісодеревину породи "Бук" в кількості 3 метри кубічних, що залишилася на місці незаконної порубки, та передана на зберігання працівникам Розтоківського лісництва згідно акту секвестру № 1 - повернути за належністю ДП "Путильський лісгосп", юридична адреса: смт. Путила, вул. Шевченка, 3б, Вижницького району Чергнівецької області;
свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу марки ЗІЛ 131, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , серії НОМЕР_2 , який переданий на зберігання ОСОБА_7 , жителю АДРЕСА_3 , залишити останньому за належністю.
Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Вижницького районного суду Чернівецької області від 29.09.2022 року на тимчасово вилучене майно, а саме:
лісодеревину в кількості 6 колод породи "Бук", загальною кубомасою 1,84 м. куб., яка зберігається на території ТОВ "Імпекс-Сервіс" за адресою с. Розтоки, вул. Головна, 127, Вижницького району, Чернівецької області;
транспортний засіб марки ЗІЛ 131, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , власником якого згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 є ОСОБА_6 , житель с. Пробійнівка, Верховинського району, Івано-Франківської області, фактичним власником (користувачем) якого є ОСОБА_7 , житель АДРЕСА_3 , який переданий на відповідальне зберігання ОСОБА_7 ;
свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу марки ЗІЛ 131, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , серії НОМЕР_2 , який переданий на відповідальне зберігання ОСОБА_7 .
Вирок може бути оскаржений в Чернівецький апеляційний суд через Путильський районний суд Чернівецької області протягом 30 днів з дня його проголошення.
Відповідно до ч. 2 ст. 394 КПК України цей вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України.
Вирок набирає законної сили після спливу закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ч. 2 ст. 395 КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку суду негайно після його проголошення вручити обвинуваченому, прокурору в порядку, визначеному ст. 376 КПК України.
Суддя: ОСОБА_8