Справа № 643/6793/21
Провадження № 2/643/1106/22
23.02.2022 року Московський районний суд м. Харкова у складі : головуючого судді Майстренко О.М., за участю секретаря - Сілаєвої Е.О. , розглянув у відкритому судовому засіданні у м. Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів, суд,-
Позивачка звернулась до суду з позовом та просить стягнути з відповідача ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Харкова, зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 на її користь аліменти на утримання неповнолітньої дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку /доходу/ щомісячно, але не менше прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, до досягнення дитиною повноліття та витрати на оплату правової допомоги в розмірі 600 гривен.
В обґрунтування позову позивач зазначила, що сторони знаходяться у зареєстрованому шлюбі з 18.07.2015 року . Від шлюбу сторони мають доньку - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .Сімейне життя не склалося, з березня 2019 року сторони проживають окремо. Матеріальної допомоги на дитину увесь цей час відповідач не надає. Дитина проживає разом з позивачкою , знаходиться на її утриманні, відповідачем не надається матеріальна допомога, у зв'язку з чим позивачка звернулась до суду з вказаним позовом
Позивачка в судове засідання не з'явилась , свій позов підтримала, просила його задовольнити, справу розглядати за її відсутності.
Відповідач в судове засідання не з'явився , про час і місце судового розгляду повідомлявся належним чином, про причини неявки в судове засідання не повідомив.
Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею
У зв'язку з тим, що розгляд справи відбувався за відсутності сторін, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Суд, дослідив матеріали справи, вважає, що заява є обґрунтованою та підлягає задоволенню з наступних підстав.
Приписами ст. ст. 12, 81 ЦПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН «Про права дитини» від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789XII (78912) від 27 лютого 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Крім того, стаття 8 Закону України «Про охорону дитинства» визначає, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України
Судом встановлено, що сторони перебувають у зареєстрованому шлюбі з 18.07.2015 року , що підтверджується свідоцтвом про шлюб НОМЕР_1 ,виданого 18.07.2015 року у Московському відділі державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції , про що в книзі реєстрації зроблено актовий запис № 878 .
Від шлюбу сторони мають доньку- ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серія НОМЕР_2 виданого повторно 24.12.2019 року Московським районним у місті Харкові відділі державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Харківській області , актовий запис № 1999.
Дитина проживає разом з позивачкою , знаходиться на її утриманні, відповідачем не надається матеріальна допомога.
За змістом ст.141 СК України батьки мають рівні права та обов'язки щодо дитини, в тому числі і щодо її утримання.
Відповідно до ч.1 ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
За змістом статті 180 Сімейного кодексу України(далі СК України) батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Частиною третьою статті 181 СК України передбачено, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.
Відповідно до статті 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.
Відповідно до положень статті 183 СК України розмір аліментів визначається у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини.
Згідно ч.2 ст.182 СК України, в яку внесені зміни на підставі Закону України №2037-VIII від 17.05.2017 р., розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Оскільки відповідач не надає матеріальної допомоги на утримання дитини , суд стягує з нього на користь позивачки аліменти на утримання доньки у розмірі 1/4 частини зі всіх видів заробітку (доходу), але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи стягування з 16.04.2021 року і до досягнення дитиною повноліття. При цьому суд бере до уваги стан здоров'я та матеріальне становище дитини, стан здоров'я та матеріальне становище відповідача, а також інші обставини, передбачені ст. 182 Сімейного кодексу України.
Зазначене не позбавляє сторони в подальшому при зміні обставин, передбачених ст.192 СК України звернутись до суду про зміну розміру аліментів.
Оскільки позивач звільнена від сплати судового збору при поданні позову до суду про стягнення аліментів, то суд на підставі ч. 2 ст. 133, ч. 1,2,6 ст. 141 ЦПК України, стягує ці витрати з відповідача.
Відповідно до ч. 1, 2, 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обгрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Суд постановляє рішення в межах заявлених ними вимог і на підставі наданих сторонами доказів.
Таким чином, аналізуючи надані докази та даючи їм правову оцінку, враховуючи встановлені судом і наведені вище обставини, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, а також достатність і взаємний зв'язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин, та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, суд приходить до висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими , у зв'язку з чим підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, повязаних з розглядом справи. До витрат, повязаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ст. 137 ЦПК України витрати, повязані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Так, вимоги позивача простягнення витрат за надання правової допомоги обґрунтовані належним чином та підтверджені,в матеріалах справи наявний розрахунок виконаних робіт по наданню правової допомоги від 16.04.2021 року, квитанція № 18 від 16.04.2021 року про надання правової допомоги , а тому суд вважає за можливе стягнути з відповідача на користь позивача понесені нею витрати за надання правничої допомоги.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 141, 259,263-265,354 ЦПК України, ст. ст. 80, 84, 109, 110, 180, 181,182, 183, 272 Сімейного Кодексу України, суд,-
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП : НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 аліменти на утримання неповнолітньої дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку /доходу/ щомісячно, але не менше прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, починаючи стягування з 16.04 2021 року і до повноліття дитини.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,РНОКПП : НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 на користь держави судовий збір в сумі 908 ,00 гривен .
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,РНОКПП : НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 витрати на оплату правової допомоги в розмірі 600 гривен.
Рішення в частині стягнення платежу аліментів в межах одного місяця підлягає негайному виконанню.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивач має право оскаржити рішення суду в загальному порядку.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його оголошення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя Майстренко О.М.