Справа № 953/4496/22
н/п 1-кс/953/5148/22
"13" грудня 2022 р. Київський районний суд м. Харкова у складі:
слідчого судді - ОСОБА_1 ,
при секретарі - ОСОБА_2 ,
за участю прокурора - ОСОБА_3 ,
захисників - ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
підозрюваного - ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Харкові клопотання старшого слідчого СУ ГУ НП в Харківській області капітана поліції ОСОБА_7 , у кримінальному провадженні № 12022220000000333 від 30.06.2022, про продовження строку застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, відносно:
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Первомайський Харківської області, громадянина України, українця, зі слів перебуває в цивільному шлюбі, який має неповнолітню доньку ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , працюючого волонтером в Благодійній організації «Благодійний фонд Агідель», зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично мешкаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого: 08.09.2015 Первомайським міським судом Харківської області за ч. 1 ст. 263, ч. 1 ст. 110, 70 КК України до покарання у вигляді 3 років 6 місяців позбавлення волі, 03.11.2017 звільнений у зв'язку з відбуттям покарання,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 189 КК України, -
12.12.2022 до Київського районного суду м. Харкова надійшло клопотання старшого слідчого СУ ГУ НП в Харківській області капітана поліції ОСОБА_7 , погоджене прокурором відділу Харківської обласної прокуратури ОСОБА_3 , у якому сторона обвинувачення просить продовжити строк тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в умовах Державної установи «Харківський слідчий ізолятор», в межах строку досудового розслідування, тобто до 18.01.2023, без можливості внесення застави.
На обґрунтування клопотання слідчий посилається на те, що ОСОБА_6 , діючи умисно, усвідомлюючи суспільну небезпечність та протиправність своїх дій, з корисливих мотивів, переслідуючи мету незаконного збагачення шляхом пред'явлення вимог передачі чужого майна з погрозою заподіяння тяжких тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_9 за наступних обставин.
Так, ОСОБА_6 , приблизно у серпні 2021 року, точна дата та час в ході досудового слідства не встановлена, познайомився з громадянином ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , із злочинним умислом спрямованим на вимагання грошей у останнього.
Будучи проінформованим, що ОСОБА_9 разом із ОСОБА_10 вели спільну підприємницьку діяльність, а саме займались виготовленням металевих дверей, під час якої ОСОБА_10 передав у загальній кількості 4 000 (чотири тисячі) доларів США ОСОБА_9 для закупки різної сировини та засобів, ОСОБА_6 розробив злочинний план, направлений на вимагання у ОСОБА_9 грошей в сумі 10 000 (десять тисяч) доларів США.
Реалізуючи свій злочинний намір, точної дати під час досудового розслідування встановити не виявилось можливим, але не пізніше вересня 2021 року, знаходячись в місті Первомайський Харківської області, ОСОБА_6 , з метою реалізації злочинного умислу направленого на незаконне збагачення шляхом пред'явлення вимог передачі чужого майна, діючи з прямим умислом, з корисливих мотивів, усвідомлюючи противоправний характер свого діяння висловив ОСОБА_9 необґрунтовану вимогу передати йому грошові кошти в сумі 10 000 (десять тисяч) доларів США, поєднавши цю незаконну вимогу із погрозою заподіяння тяжких тілесних ушкоджень над потерпілим ОСОБА_9 , у разі невиконання вказаної вимоги.
В подальшому, потерпілий ОСОБА_9 , сприймаючи погрози спричинення тяжких тілесних ушкоджень щодо нього як реальні, побоюючись, що у разі не виконання незаконних вимог пред'явлених ОСОБА_6 , щодо передачі грошей, останній може перейти від погроз до реальних дій, направлених на спричинення йому тяжких тілесних ушкоджень та, усвідомлюючи реальну загрозу своєму життю та здоров'ю, погодився на незаконну вимогу ОСОБА_6 та попросив визначити розмір грошових коштів, які він повинен віддати останньому на його вимогу, як першочерговий внесок до неіснуючого боргу. Надалі, ОСОБА_6 , реалізуючи свій злочинний умисел направлений на вимагання грошових коштів у потерпілого ОСОБА_9 , повідомив йому про можливість передачі грошових коштів частинами по 5 000 (п'ять тисяч) доларів США до кінця вересня 2021 року та 5 000 (п'ять тисяч) доларів США до кінця квітня 2022 року.
В кінці вересня 2021 року ОСОБА_6 отримав від потерпілого в результаті своїх незаконних вимог, поєднаних із погрозами застосування заподіяння тяжких тілесних ушкоджень 5 000 доларів США.
24 лютого 2022 року в Україні введено військовий стан згідно указу Президента України № 64, який був продовжений згідно наступних указів Президента України 14 березня 2022 № 133, 18 квітня 2022 № 259, 22 травня 2022 № 341 та 12 серпня 2022 № 573.
Крім того, починаючи з початку квітня 2022 року, ОСОБА_6 , продовжуючи реалізацію свого злочинного плану, направленого на незаконне збагачення шляхом пред'явлення вимог передачі чужого майна, діючи з прямим умислом, з корисливих мотивів, усвідомлюючи противоправний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, усвідомлюючи що на території України діє військовий стан, під час телефонних розмов погрожував потерпілому застосуванням насильства над ним у разі несплати грошей в сумі 5 000 (п'ять тисяч) доларів США.
19.07.2022 о 11:40 год. під час зустрічі, на яку прийшов потерпілий ОСОБА_9 на вимогу ОСОБА_6 , в м. Первомайський останній продовжив виказувати потерпілому незаконну вимогу щодо передачі йому грошових коштів залишку так званого боргу який спочатку складав 10 000 (десять тисяч) доларів США, та погрожував останньому заподіяння тяжких тілесних ушкоджень.
Крім того, 16.08.2022 о 19:55 год. під час наступної зустрічі, на яку прийшов потерпілий ОСОБА_9 на вимогу ОСОБА_6 , в м. Первомайський останній продовжив пред'являти потерпілому незаконну вимогу щодо передачі йому грошових коштів залишку так званого боргу який спочатку складав 10 000 (десять тисяч) доларів США, та погрожував останньому заподіяння тяжких тілесних ушкоджень.
У подальшому, 18.10.2022 о 16:15 год. ОСОБА_6 , продовжуючи реалізацію злочинного умислу, під час зустрічі із ОСОБА_9 , знаходячись на АДРЕСА_3 , при проведені контролю за вчиненням злочину отримав від потерпілого в результаті своїх незаконних вимог, поєднаних із погрозами заподіяння тяжких тілесних ушкоджень ОСОБА_9 , імітаційні засоби, які ОСОБА_6 сприйняв як реальні грошові кошти в сумі 2 500 доларів США, після чого протиправні дії ОСОБА_6 були припинені працівниками правоохоронних органів.
18.10.2022 о 16:25 год. ОСОБА_6 було затримано в порядку ст. 208 КПК України та цього ж дня останньому повідомлено підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 189 КК України.
Слідчий зазначив, що обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_6 інкримінованого кримінального правопорушення підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме:протоколом допиту потерпілого ОСОБА_9 від 09.07.2022; протоколам пред'явлення особи для впізнання за фотознімками із потерпілими ОСОБА_9 ; протоколом за результатами проведення негласної слідчої розшукової дії аудіо - відео-контроль особи від 01.08.2022; протоколом за результатами проведення негласної слідчої розшукової дії аудіо - відео-контроль особи від 22.08.2022; протоколом огляду речей від 10.07.2022; протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 18.10.2022; протоколом огляду місця події від 18.10.2022; рапортами співробітників УСР в Харківській області ДСР НПУ; іншими матеріалами кримінального провадження у їх сукупності.
19.10.2022 слідчим суддею Київського районного суду м. Харкова обрано стосовно ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком застосування до 16.12.2022.
11.12.2022 першим заступником керівника прокуратури Харківської області продовжено строк дії досудового розслідування у кримінальному провадженні до 3-х місяців, тобто до 18.01.2023.
Як вказує слідчий у клопотанні, завершити досудове розслідування до 16.12.2022 є неможливим, оскільки органу досудового розслідування необхідно отримати та долучити до матеріалів висновку раніше призначеної судової експертизи, а саме: cудово-криміналістичної експертизи матеріалів і засобів відео-звукозапису; за результатами висновку отриманої експертизи вирішити питання про призначення додаткових судових експертиз; провести інші слідчі (розшукові) дії для остаточного та беззаперечного доведення вини вищевказаного підозрюваного у інкримінованому йому кримінальному правопорушенні; повідомити підозрюваному про підозру в остаточній редакції; виконати вимоги ст.290 КПК України з наданням достатнього часу для ознайомлення з матеріалами; скласти обвинувальний акт та реєстр матеріалів досудового розслідування.
Результати проведення вказаних слідчих, процесуальних дій та отримання експертиз мають суттєве значення для встановлення істини у кримінальному провадженні та можуть бути використані під час судового розгляду, однак їх проведення потребує додаткового часу.
Сторона обвинувачення також посилається на продовження існування ризиків, передбачених п.п. 1, 2, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
При розгляді клопотання в судовому засіданні прокурор підтримав клопотання про продовження підозрюваному ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Захисник підозрюваного - адвокат ОСОБА_4 проти задоволення клопотання заперечував, просив відмовити у його задоволенні, посилаючись на необґрунтованість повідомленої його підзахисному підозри; недоведеність ризиків, які зазначені у клопотанні; невірну правову кваліфікацію кримінального правопорушення; тривалість досудового розслідування.
Захисник підозрюваного - адвокат ОСОБА_5 проти задоволення клопотання заперечував, посилаючись на необґрунтованість повідомленої його підзахисному підозри; недоведеність ризиків, які зазначені у клопотанні; недоведеність неможливості застосування менш тяжкого запобіжного заходу; особу підозрюваного, наявність у нього міцних соціальних зв'язків; можливість підозрюваного з'являтися для проведення слідчих, процесуальних дій до слідчого чи прокурора, перебуваючи під домашнім арештом чи заставою; практику ЄСПЛ, просив відмовити у задоволенні клопотання.
Підозрюваний ОСОБА_6 повністю підтримав позицію захисників, посилаючись на необхідність лікування виразки, утримання родини, продовження здійснення волонтерської діяльності, необхідність лікування матері та відсутність наміру переховуватися від слідства чи суду, просив відмовити у задоволенні клопотання.
Слідчий суддя, вислухавши думку сторін кримінального провадження та дослідивши надані докази, встановив, що ГУ НП в Харківській області перебувають матеріали досудового розслідування № 12022220000000333 від 30.06.2022 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 189 КК України.
Підозрюваний ОСОБА_6 фактично був затриманий в порядку ст. 208 КПК України 18.10.2022 о 16:20 год., та доставлений в приміщення суду в межах 60-ти годин.
18.10.2022 о 22 год. 29 хв. ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 189 КК України, тобто у вимозі передачі чужого майна з погрозою спричинення тяжких тілесних ушкоджень потерпілому (вимагання), вчинене в умовах воєнного стану.
Ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 19.10.2022 ОСОБА_6 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 16.12.2022, без визначення застави.
Постановою першого заступника керівника Харківської обласної прокуратури ОСОБА_11 від 11.12.2022 строк досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні продовжено до 3 (трьох) місяців, тобто до 18.01.2023.
За результатами розгляду даного клопотання про продовження застосування запобіжного заходу слідчою суддею встановлено, що висновки органу досудового розслідування про наявність підозри у вчиненні ОСОБА_6 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 189 КК України, не є очевидно необґрунтованими чи недопустимими, виходячи з наданих стороною обвинувачення доказів.
Повідомлена ОСОБА_6 підозра, станом на час розгляду даного клопотання, відповідає вимогам Європейського суду з прав людини щодо поняття «обґрунтованості», відображеним зокрема у п. 175 рішення від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», згідно якої «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, N 182).
Слідчий суддя зазначає, що на даній стадії кримінального провадження слідчий суддя не вирішує питання наявності в діянні особи складу кримінального правопорушення та винуватості особи у вчиненні такого правопорушення, які вирішуються судом при ухваленні вироку, відповідно до вимог ч. 1 ст. 368 КПК України, а лише встановлює наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення, що може слугувати підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження, на підставі поданих стороною обвинувачення до клопотання матеріалів.
З огляду на те, що кримінальне провадження перебуває на стадії досудового розслідування, суд лише на підставі розумної та об'єктивної оцінки отриманих доказів визначає чи виправдовують вони в своїй сукупності факт проведення досудового розслідування та чи дозволяють встановити причетність особи до вчинення кримінального правопорушення, яка є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходу забезпечення кримінального провадження.
Крім того, питання наявності обґрунтованої підозри ОСОБА_6 , повідомлення її у встановлений законом порядок перевірялось слідчим суддею під час застосування відносно нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою 19.10.2022 та Харківським апеляційним судом під час розгляду апеляційної скарги захисника підозрюваного ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_4 на ухвалу слідчого судді Київського районного суду м.Харкова від 19.10.2022 року, що не заперечується стороною захисту.
З огляду на зазначене, не вирішуючи питання про доведеність вини та правильність кваліфікації дій ОСОБА_6 , виходячи з наявних у суду матеріалів клопотання, слідчий суддя дійшов висновку про наявність обґрунтованої підозри щодо вчинення ОСОБА_6 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 189 КК України.
Вказане може бути підставою для продовження строку застосування заходу забезпечення кримінального провадження.
В межах розгляду даного клопотання встановлено, що на даний час у кримінальному провадженні виконаний певний обсяг слідчих дій.
Поряд з цим у клопотанні слідчого про продовження строку тримання під вартою наведено підстави, які перешкоджають завершенню досудового розслідування у строк до закінчення дії попередньої ухвали Київського районного суду м. Харкова від 19.10.2022, у зв'язку з необхідністю отримання висновку cудово-криміналістичної експертизи матеріалів і засобів відео-звукозапису; проведення слідчих та процесуальних дій.
Слідчий суддя погоджується з вказаними доводами сторони обвинувачення.
Щодо продовження існування ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України слідчий суддя зазначає наступне.
Згідно ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Слідчий суддя також вважає встановленим існування ризиків, передбачених п.п. 1, 2, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме можливість підозрюваного ОСОБА_6 переховуватися від органів досудового розслідування та суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілих, свідків у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.
Зокрема, ризик втечі має оцінюватись у контексті чинників, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейним зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідування («Бекчиєв проти Молдови» §58). Суворість покарання є ревалентною обставиною в оцінці ризику того, що обвинувачений може втекти або повторного вчинення злочинів («Ідалов проти Росії», «Гарицьки проти Польщі», «Храїді проти Німеччини», «Ілійков проти Болгарії»).
Так, ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 189 КК України, яке є особливо тяжким злочином. Санкція частини 4 ст. 189 КК України передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років з конфіскацією майна.
Очікування можливого суворого покарання має значення під час оцінки ризику переховуватися від органів досудового розслідування та суду. Зазначена обставина на перших етапах притягнення особи до кримінальної відповідальності сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. При цьому, ризик втечі повинен оцінюватися й у світлі інших факторів, а тому слідчий суддя, вирішуючи питання щодо застосування запобіжного заходу, враховує тяжкість злочину, в якому підозрюється ОСОБА_12 у сукупності з іншими обставинами.
При встановленні наявності ризику впливу на потерпілих та свідків слід враховувати встановлену КПК процедуру отримання показань від осіб, які є потерпілими у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК).
За таких обставин ризик впливу на потерпілих та свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від потерпілих та свідків та дослідження їх судом.
Крім того, на цей час досудове розслідування триває, органом досудового розслідування проводяться слідчі дії, а тому підозрюваний може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення чи повідомити інших осіб, причетних до скоєння кримінального правопорушення, про хід досудового розслідування.
Також достатньо обґрунтованим є ризик вчинення іншого кримінального правопорушення чи продовження кримінального правопорушення, у якому підозрюється.
Доводи сторони захисту про відсутність вищезазначених ризиків не спростовують наведених вище висновків слідчої судді.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Право людини на свободу є основоположним, але не абсолютним та може бути обмежено з огляду на суспільний інтерес.
Згідно сформованої практики Європейського суду з прав людини, тримання особи під вартою може бути виправдане, якщо існують реальні ознаки наявності справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи. Застосовуючи запобіжний захід у виді тримання під вартою, необхідно виходити із того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони прав і інтересів як суспільства, так і потерпілого. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суспільства більшої суворості в оцінці цінностей суспільства («Летельє проти Франції»).
Суд не ігнорує ті аргументи, які наводяться стороною захисту, проте в даному конкретному випадку суд приходить до переконання, що ці аргументи не переважують вимог громадського інтересу, який полягає у встановленні істини у справі, недопущенні перешкоджанню цьому, забезпеченні належної процесуальної поведінки підозрюваного і виконання ним процесуальних рішень у справі.
Під час розгляду клопотання слідчим суддею вивчалась можливість застосування відносно ОСОБА_6 більш м'якого запобіжного заходу для запобігання вищезазначених ризиків.
При цьому слідчий суддя зазначає, що при оцінці можливості застосування іншого більш м'якого запобіжного заходу з метою запобігання встановленим ризикам, враховуючи, що така оцінка стосується перспективних фактів, слідчий суддя використовує стандарт доказування «обґрунтованої ймовірності», за яким слід вважати, що інші більш м'які запобіжні заходи, в тому числі застава, домашній арешт, не зможуть запобігти встановленим ризикам за умови встановлення обґрунтованої ймовірності цього.
З огляду на зазначене, суд вважає, що конкретні обставини даного кримінального провадження, характер та тяжкості злочину, у якому підозрюється ОСОБА_6 , дані про його особу, сукупність обставин, на підставі яких встановлено наявність ризиків, передбачених у ч. 1 ст. 177 КПК України, вказує на недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для забезпечення обвинуваченим виконувати покладених на нього процесуальних обов'язків та запобіганню спробам вчинити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.
Враховуючи продовження існування ризиків, передбачених п. п. 1, 2, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а також оцінюючи сукупність обставин, а саме: вагомість наявних доказів про вчинення ОСОБА_6 кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує йому в разі визнання винним у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого підозрюється, враховуючи, що дії ОСОБА_6 , за вчинення яких повідомлено підозру, носять характер особливо тяжкого кримінального правопорушення проти власності, застосування більш м'яких запобіжних заходів є неможливим, а тому суд продовжує відносно нього запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Даних про неможливість підозрюваного ОСОБА_6 за станом здоров'я перебувати в умовах СІЗО, слідчому судді на час розгляду клопотання не надано.
Слідчий суддя при постановленні даної ухвали, керуючись ч.ч. 3, 4 ст. 183 КПК України, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 КПК України, про які зазначено вище, не визначає розмір застави у даному кримінальному провадженні відносно ОСОБА_6 при застосуванні запобіжного заходу у вигляді тримання його під вартою, оскільки останній підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 189 КК України, тобто щодо злочину, вчиненого із погрозою застосування насильства.
Керуючись ст.ст. 177, 178, 182, 183, 193, 194, 196, 197, 199, 206, 211, 213, 372, 376, 395 КПК України, слідчий суддя, -
Ухвалив:
Клопотання слідчого, - задовольнити.
Продовжити підозрюваному ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строк тримання під вартою в Державній установі «Харківський слідчий ізолятор» строком на 37 (тридцять сім) днів - до 18 січня 2023 року включно, без визначення застави.
Зобов'язати старшого слідчого СУ ГУ НП в Харківській області капітана поліції ОСОБА_7 негайно повідомити близького родича підозрюваного ОСОБА_6 про тримання під вартою останнього.
Встановити строк дії ухвали до 18 січня 2023 року включно.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення, а підозрюваним ОСОБА_6 - в той же строк, але з моменту вручення йому копії цієї ухвали суду.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1