Справа № 953/6702/22
н/п 1-кс/953/4845/22
"30" листопада 2022 р. м. Харків
Слідчий суддя Київського районного суду м. Харкова ОСОБА_1
за участю прокурора - ОСОБА_2
підозрюваного - ОСОБА_3
захисника - ОСОБА_4
секретар судового засідання - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Харкові клопотання слідчого в ОВС 3 відділення слідчого відділу Управління Служби безпеки України в Харківській області капітана юстиції ОСОБА_6 про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в межах кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22022220000002999 від 26 вересня 2022 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України, у відношенні:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Куп'янськ Харківської області, з вищою освітою, одруженого, зі слів є інвалідом ІІІ групи, не працюючого, раніше не судимого, зареєстрованого та до затримання мешкаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
До Київського районного суду м. Харкова надійшло клопотання, погоджене прокурором відділу 10/2 Харківської обласної прокуратури ОСОБА_7 , у якому слідчий в ОВС 3 відділення слідчого відділу Управління Служби безпеки України в Харківській області капітана юстиції ОСОБА_6 просить застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою стосовно громадянина України ОСОБА_3 , підозрюваного за ч. 7 ст. 111-1 КК України у кримінальному провадженні № 22022220000002999 від 26 вересня 2022 року, в Державній установі «Харківський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України в межах строку досудового розслідування, тобто до 06 січня 2023 року. На підставі абз. 8 ч. 4 ст. 183 КПК України не визначати ОСОБА_3 розмір застави, який може бути внесений для звільнення з-під варти.
I. Зміст поданого клопотання
Клопотання обґрунтовано тим, що 24 лютого 2022 року указом Президента України № 64/2022, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» введено воєнний стан на всій території України, який в подальшому було неодноразово продовжено.
Після незаконного вторгнення на територію України та окупації частини території України, представниками збройних сил та інших державних органів Російської Федерації створено незаконні органи влади та окупаційні адміністрації, зокрема, на території м. Куп'янськ Харківської області.
Зокрема встановлено, що у період березня-травня 2022 року, точна дата наразі невідома, представниками збройних сил та інших державних органів Російської Федерації на території Харківської області створено підпорядкований окупаційній владі правоохоронний орган т.зв. «Управління внутрішніх справ військово-цивільної адміністрації Харківської області» та підпорядковані йому підрозділи, зокрема т.зв. «Куп'янській відділ № 1».
Встановлено, що у не встановлений період часу, але не пізніше 01 червня 2022 року, точна дата та час наразі невідомо, у ОСОБА_3 виник кримінальний протиправний умисел, направлений на добровільне зайняття громадянином України посади, в незаконному правоохоронному органі, створеному на тимчасово окупованій території.
Реалізуючи свій злочинний умисел ОСОБА_3 , 01 червня 2022 року, добровільно прибув за місцем знаходження незаконного правоохоронного органу, створеного на тимчасово окупованій території м. Куп'янськ Харківської області, а саме т.зв. «Управління внутрішніх справ військово-цивільної адміністрації Харківської області», де добровільно погодився зайняти посаду «дільничного інспектора поліції» у вказаному незаконному правоохоронному органі.
Після зайняття вказаної посади, ОСОБА_3 , продовжуючи реалізацію свого кримінального протиправного умислу, з червня 2022 року по вересень 2022 року добровільно виконував свої «службові» обов'язки на вказаній посаді, а 25 серпня 2022 був призначений на посаду «Заступника начальника відділу дільничних уповноважених поліції Куп'янського відділу № 1 Управління внутрішніх справ Військово-цивільної адміністрації Харківської області», де продовжив виконання обов'язків працівника незаконного правоохоронного органу.
06 жовтня 2022 року громадянину ОСОБА_3 повідомлено про підозру у скоєнні кримінального правопорушення передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України.
07 жовтня 2022 року громадянину ОСОБА_3 ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Харкова обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 05 грудня 2022 року включно.
Підозра стосовно ОСОБА_3 обґрунтовується наступними доказами: протоколами допитів свідків, які в своїх показання вказують на зайняття ОСОБА_3 посади в незаконних правоохоронних органах, створених на тимчасово окупованій території; протоколами пред'явлення для впізнання, у яких свідки впізнають ОСОБА_3 як особу, що займала посаду в незаконних правоохоронних органах; заявою ОСОБА_3 , в якій він вказує на зайняття ним посади в незаконному правоохоронному органі та на обставини вчинення вказаного злочину; протоколами огляду флеш-накопичувача добровільно виданого ОСОБА_3 , під час якого встановлено наявність на ньому електронних файлів із документацією незаконного правоохоронного органу; протоколом огляду мобільного телефону ОСОБА_3 , під час якого виявлено відомості, що свідчать про факт здійснення ОСОБА_3 т.зв. «виїмки», а також ведення документації у незаконному правоохоронному органі; протоколом огляду речей і документів, за результатом якого встановлено, що ОСОБА_3 як «виконуючим обов'язки заступника начальника відділу дільничних уповноважених поліції» у незаконному правоохоронному органі «Купянский отдел полиции № 1 Управления внутренних дел Временной гражданской администрации Харьковской области» посвідчувалась довідка про особу місцевого мешканця; протоколом проведення слідчого експерименту, під час якого ОСОБА_3 визнав свою вину та надав пояснення щодо виконання ним обов'язків працівника незаконного правоохоронного органу.
Разом із цим, слідчий зазначає, що строк досудового розслідування у даному кримінальному провадженні спливає 06 грудня 2022, але з метою закінчення досудового розслідування необхідно виконати низку слідчих та процесуальних дій.
Під час досудового розслідування, в тому числі шляхом проведення слідчих та інших процесуальних дій, отримано докази того, що з високим ступенем ймовірності підозрюваний ОСОБА_3 , одержавши відомості про звернення слідчого до суду із клопотанням про застосування запобіжного заходу, може вчинити дії, які містять ризики, передбачені ст. 177 КПК України, та розпочав їх вчинення.
Відтак, у слідства є достатні дані вважати, що ризики, передбачені у п.п. 1, 2, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, об'єктивно наявні, що свідчить про неможливість їх запобігання шляхом застосування до підозрюваного ОСОБА_3 інших, більш м'яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою.
II. Позиція учасників у судовому засіданні
У судовому засіданні прокурор вимоги клопотання підтримав, просив задовольнити. Під час розгляду клопотання надавав додаткові пояснення щодо змісту та значення долучених до клопотання документів.
Підозрюваний ОСОБА_3 у судовому засіданні просив обрати інший запобіжний захід, не пов'язаний з позбавленням волі. Вину у вчиненні кримінального правопорушення визнав.
Захисник ОСОБА_4 у судовому засіданні також проти задоволення клопотання слідчого заперечувала, та просила застосувати відносно підозрюваного запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
III. Мотиви та оцінка слідчого судді
1. Щодо підстав для продовження строку тримання під вартою
Розділ ІІ КПК України визначає, що з метою досягнення дієвості кримінального провадження застосовуються заходи його забезпечення. До них, згідно з п. 9 ч. 2 ст. 131 КПК України, віднесені також запобіжні заходи.
Порядок застосування до особи запобіжних заходів визначений главою 18 КПК України.
Разом із цим, положеннями статті 199 КПК України унормований порядок продовження строку тримання під вартою.
Клопотання про продовження строку тримання під вартою має право подати прокурор, слідчий за погодженням з прокурором не пізніше ніж за п'ять днів до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити: (1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; (2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Слідчий суддя зобов'язаний відмовити у продовженні строку тримання під вартою, якщо прокурор, слідчий не доведе, що обставини, зазначені у частині третій цієї статті, виправдовують подальше тримання підозрюваного, обвинуваченого під вартою (ч.ч. 1, 3, 5 ст. 199 КПК України).
Дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, заслухавши пояснення учасників кримінального провадження, слідчий суддя приходить до таких висновків.
1.1. Щодо наявності ризиків
Ризики вчинення підозрюваним дій, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, вважаються наявними за умови встановлення слідчим суддею обґрунтованої ймовірності реалізації ним таких дій. При цьому, КПК України не вимагає доказів того, що підозрюваний обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він схильний і має реальну можливість їх здійснити у цьому кримінальному провадженні в майбутньому.
У клопотанні слідчий вказує на те, що ризики, передбачені у п.п. 1, 2, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, об'єктивно наявні, що свідчить про неможливість їх запобігання шляхом застосування до підозрюваного ОСОБА_3 інших, більш м'яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою.
1.1.1. Щодо ризику переховування від органів досудового розслідування та/або суду
Ризик переховування від органу досудового розслідування/суду є актуальним безвідносно до стадії кримінального провадження та обумовлений серед іншого можливістю притягненням до кримінальної відповідальності та пов'язаними із цим можливими негативними для особи наслідками (обмеженнями) і, зокрема, суворістю передбаченого покарання. Тяжкість ймовірного покарання особливо сильно підвищують ризик переховування від органу досудового розслідування та/або суду на перших етапах притягнення особи до кримінальної відповідальності.
Співставлення можливих негативних наслідків для підозрюваного у вигляді його можливого ув'язнення у невизначеному майбутньому з можливим засудженням до покарання у виді позбавлення волі у найближчій перспективі доводять, що цей ризик є достатньо високим безвідносно стадії кримінального провадження та характеру слідчих та процесуальних дій, які належить провести органу досудового розслідування.
Водночас, окрім врахування ступеня тяжкості кримінального правопорушення, яке інкриміновано ОСОБА_3 , не залишається поза увагою слідчого судді те, що Указом Президента України № 64/2022 на території України з 24.02.2022 введено воєнний стан. Також вимоги ст. 26 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» та роз'яснення, надані Верховним Судом у листі від 03.03.2022 р. N 1/0/2-22 «Щодо окремих питань здійснення кримінального провадження в умовах воєнного стану», де у п. 8 зазначено, що як відповідний ризик суди мають ураховувати запровадження воєнного стану та збройну агресію в Україні.
Враховуючи встановлені обставини у сукупності з іншими матеріалами кримінального провадження дають слідчому судді підстави дійти висновку про існування ризику переховування від органу досудового розслідування та/або суду.
1.1.2. Щодо ризику знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення
На думку слідчого судді, підозрюваний не позбавлений можливості знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, що підтверджується тим, що у його володінні можуть знаходитися речі та документи, що підтверджують його злочинну діяльність та ще не вилучені органом досудового розслідування, оскільки досудове розслідування ще триває. Разом із цим, як слідує з матеріалів, доданих до клопотання, у своїй заяві ОСОБА_3 вказує, що знищив власне посвідчення працівника незаконного правоохоронного органу з метою уникнення притягнення до кримінальної відповідальності.
1.1.3. Щодо ризику незаконного впливу на учасників у цьому кримінальному провадженні
На думку слідчого судді, при встановленні наявності ризику впливу на свідків слід враховувати встановлену КПК процедуру отримання показань від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні, а саме: спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК України).
Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання, або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 цього Кодексу. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них, крім порядку отримання показань, визначеного статтею 615 цього Кодексу (частина 4 статті 95 КПК України).
За таких обставин ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань та дослідження їх судом, крім випадків неможливості отримання безпосередньо судом таких показань внаслідок обставин, пов'язаних із введенням воєнного стану на території України.
Покази потерпілих та свідків у даному кримінальному провадженні мають істотне значення для встановлення обставин кримінального провадження та можуть суттєво вплинути на становище ОСОБА_3 , як підозрюваного, а тому наявні обґрунтовані підстави вважати, що останній наділений потенційною можливістю, в тому числі і дистанційно, через інших осіб, впливати на свідків у кримінальному провадженні з метою схилити їх не давати правдиві, послідовні показання у ході досудового розслідування та/або змінити свої показання у подальшому в суді, для уникнення або мінімізації кримінальної відповідальності.
Наведені обставини формують у слідчого судді переконання щодо наявності ризику впливу на учасників цього кримінального провадження.
1.1.4. Щодо наявності ризику перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином
Слідчий суддя вважає, що підозрюваний ОСОБА_3 , не перебуваючи під вартою, з метою уникнення кримінальної відповідальності матиме можливість домовлятись із іншими ймовірними співучасниками злочину про спільну позицію та процесуальну поведінку, консультуватись з приводу можливих способів ухилення від передбаченої законом відповідальності, а також необґрунтовано затягувати строк досудового розслідування.
Вказане свідчить про можливість перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином.
1.1.5. Щодо ризику вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється
Слідчий суддя погоджується із доводами сторони обвинувачення про те, що підозрюваний ОСОБА_3 може продовжити здійснювати інші види колабораційної діяльності, а також вчинити інші кримінальні правопорушення, оскільки останній підозрюється у вчиненні умисного особливо тяжкого злочину проти основ національної безпеки України, що може свідчити про реальну можливість продовжити злочинну діяльність та вчинення нових кримінальних правопорушень.
1.2. Щодо обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою
Судовим розглядом установлено, що з метою закінчення досудового розслідування органу досудового розслідування необхідно виконати низку слідчих та процесуальних дій, результати яких мають значення для судового розгляду, всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин кримінального провадження, а саме: встановити та допитати свідків; витребувати відомості, що характеризують особу підозрюваного; встановити місцезнаходження громадянина ОСОБА_8 та витребувати у останнього оригінал «Довідки про посвідчення особи», затвердженої ОСОБА_3 як працівником незаконного правоохоронного органу; виконати процесуальні дії, направлені на закінчення досудового розслідування у кримінальному провадженні та ознайомити сторону захисту з матеріалами кримінального провадження.
1.3. Щодо можливості застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою або більш м'якого запобіжного заходу
На переконання слідчого судді, досліджені під час судового засідання та описані у цій ухвалі ризики свідчать, що менш суворий запобіжний захід, не пов'язаний з тимчасовою ізоляцією підозрюваного, може негативно відобразитися на здійсненні швидкого та ефективного досудового розслідування, якого можливо досягнути лише за умов нівелювання ризиків кримінального провадження. За встановлених слідчим суддею обставин, необхідним є саме тримання під вартою, оскільки з урахуванням індивідуальних обставин підозрюваного, застосування домашнього арешту, як основного запобіжного заходу, буде недостатнім стримуючим фактором від реалізації встановлених ризиків і створить можливості для вчинення ним позапроцесуальних дій з метою перешкоджання кримінальному провадженню. Домашній арешт, у тому числі цілодобовий, пов'язаний з доступом підозрюваного до технічних засобів комунікації та інших ймовірних співучасників, що також може завадити виконанню завдань кримінального провадження на даному його етапі.
Застосування запобіжного заходу у виді особистого зобов'язання чи особистої поруки для запобігання встановленим ризикам, буде недостатнім, оскільки виконання покладених на підозрюваного обов'язків буде залежати виключно від волі самого ОСОБА_3 та їх порушення не матиме для нього очевидних і достатньо суттєвих негативних наслідків.
Таким чином, зважаючи на високу інтенсивність встановлених при розгляді клопотання ризиків, з урахуванням її особистих характеристик, слідчий суддя приходить висновку про відмову у задоволенні клопотання захисника підозрюваного про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, та вважає, що строк тримання під вартою ОСОБА_3 слід продовжити.
При цьому, слідчим суддею не встановлено законодавчих обмежень щодо застосування до підозрюваного вказаного запобіжного заходу, оскільки п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України передбачено, що запобіжний захід у виді тримання під вартою може бути застосований до раніше не судимої особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
При цьому, вирішуючи питання про строк дії такого запобіжного заходу, слідчий суддя враховує інтенсивність встановлених ризиків, обсяг обставин, що підлягають доказуванню, з огляду на правову кваліфікацію, а також введений на всій території України воєнний стан, який поза залежністю від волі сторони обвинувачення може ускладнити проведення слідчих та процесуальних дій, а тому вважає за доцільне продовжити ОСОБА_3 строк тримання під вартою в межах строку досудового розслідування та з урахуванням часу фактичного затримання, а саме - до 06 січня 2023 року.
1.4. Щодо альтернативного запобіжного заходу
Згідно із ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Слідчий суддя, відповідно до положень абз. 8 ч. 4 ст. 183 КПК України, враховуючи фактичні обставини кримінального провадження, суспільну небезпечність інкримінованого діяння, не визначає розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України.
III. Висновки за результатами розгляду клопотання
З урахуванням встановлених вище обставин кримінального правопорушення та наданих стороною обвинувачення доказів на підтвердження викладених у клопотанні доводів про те, що ризики вчинення ОСОБА_3 дій, передбачених п.п. 1, 2, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, не зменшилися та існують обґрунтовані обставини, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання підозрюваного під вартою, слідчий суддя дійшов до висновку про наявність підстав для задоволення клопотання слідчого та продовження відносно ОСОБА_3 строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки прокурором доведено, що зазначені обставини виправдовують подальше тримання підозрюваного під вартою, а також того, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси підозрюваного з метою забезпечення кримінального провадження.
При цьому, слідчий суддя вважає за необхідне відзначити, що відповідно до положень статті 198 КПК України, висловлені в ухвалі слідчого судді, суду за результатами розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу висновки щодо будь-яких обставин, які стосуються суті підозри, обвинувачення, не мають преюдиціального значення для суду під час судового розгляду або для слідчого чи прокурора під час цього або іншого кримінального проваджень.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 177, 178, 183, 197 КПК України,
Клопотання слідчого в ОВС 3 відділення слідчого відділу Управління Служби безпеки України в Харківській області капітана юстиції ОСОБА_6 про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в межах кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22022220000002999 від 26 вересня 2022 року, - задовольнити.
Продовжити підозрюваному ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у Державній установі «Харківський слідчий ізолятор», в межах строку досудового розслідування, тобто до 06 січня 2023 року включно, без визначення розміру застави.
У задоволенні клопотання захисника підозрюваного ОСОБА_3 - відмовити.
Встановити строк дії ухвали до 06 січня 2023 року включно.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення, а підозрюваним в той же строк з моменту отримання копії ухвали.
Повний текст ухвали складений та підписаний без проголошення 05 грудня 2022 року о 12 годині 00 хвилин.
Слідчий суддя - ОСОБА_1