Справа № 620/12727/21 Суддя (судді) першої інстанції: Падій В.В.
09 грудня 2022 року м. Київ
Колегія Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:
судді-доповідача Кузьменка В.В.,
суддів: Василенка Я.М., Ганечко О.М.,
розглянувши у порядку письмового провадження у м. Києві справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_3 про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити певні дії, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 26 листопада 2021 року,
ОСОБА_1 звернувся до Чернігівського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_3, в якому просив:
- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_3 щодо застосування травня 2015 року, як місяця за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця), при нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період, з 01.12.2015 по 11.04.2016;
- зобов'язати Чернігівський обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки здійснити перерахунок та доплату індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період, з 01.12.2015 по 11.04.2016, в сумі 10245,07 грн, із застосуванням січня 2008 року, як місяця за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця).
Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 26 листопада 2021 року позов задоволено частково.
Визнано протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_3 щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період, з 01.12.2015 по 11.04.2016.
Зобов'язано Чернігівський обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період, з 01.12.2015 по 11.04.2016.
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням в частині, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій просить змінити рішення суду першої інстанції як таке, що ухвалене з порушенням норм матеріального і процесуального права, доповнивши абзац третій резолютивної частини рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 26.11.2021 шляхом зобов'язання відповідача застосувати січень 2008 року як базовий місяць, за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення.
Доводи апелянта мотивовані тим, що індексація грошового забезпечення позивача проведена з порушенням вимог чинного законодавства, зокрема, з підстав врахування при індексації грошового забезпечення із застосуванням базового місяця для обчислення індексу споживчих цін травня 2015 року. Крім того, вказано про проведення індексації позивачу та помилковість висновків суду першої інстанції щодо передчасності зазначених вимог та непроведення індексації грошового забезпечення.
Виконуючи вимоги процесуального законодавства, колегія суддів ухвалила продовжити строк розгляду апеляційної скарги у відповідності до положень статті 309 КАС України.
Розгляд справи здійснено у порядку письмового провадження на підставі пункту 3 частини 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Згідно з ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
У відповідності до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Згідно з ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Зазначене узгоджується з позицією, викладеною в п. 13.1 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України «Про судове рішення в адміністративній справі» від 20.05.2013 № 7, відповідно до якого у разі часткового оскарження судового рішення суд апеляційної інстанції в описовій частині свого рішення повинен зазначити, в якій частині рішення суду першої інстанції не оскаржується, і при цьому не має права робити правові висновки щодо неоскарженої частини судового рішення.
Отже, оскільки позивач у своїй апеляційній скарзі оскаржує судове рішення в частині відмови у задоволенні частини позовних вимог про застосування січня 2008 року як базового місяця за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення, то колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що саме в цій частині перевіряється законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції.
У відповідності до ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є:неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, позивач проходив з 16.03.2015 по 11.04.2016 військову службу у ІНФОРМАЦІЯ_1 (ІНФОРМАЦІЯ_3), що знаходиться у підпорядкуванні та на фінансовому забезпеченні ІНФОРМАЦІЯ_3, що підтверджується витягом із наказу військового комісара ІНФОРМАЦІЯ_1 від 22.07.2016 № 211.
Вважаючи дії відповідача щодо нарахування та виплати індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 11.04.2016 протиправними, позивач звернувся до суду з позовом за захистом своїх прав.
Приймаючи рішення про часткову відмову в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив зокрема з того, що позовні вимоги в частині визнання протиправними дій відповідача щодо застосування травня 2015 року при нарахуванні та виплаті індексації грошового забезпечення не підлягають задоволенню, оскільки в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази на підтвердження зазначеного. Крім того, вказано, що не підлягають задоволенню вимоги в частині застосування, при нарахуванні індексації грошового забезпечення, базового місяця січень 2008 року, оскільки є передчасно заявленими, оскільки позивачу ще не було проведено нарахування та виплату індексації грошового забезпечення за спірний період, а отже і відсутнє порушене право позивача.
Даючи правову оцінку фактичним обставинам справи, колегія суддів частково погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на таке.
Спеціальним законом, який визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі є Закон України від 20.12.1991 № 2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон № 2011-XII).
Так, у зв'язку з особливим характером військової служби, яка пов'язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації (частина 2 статті 1-2 Закону № 2011-XII).
У свою чергу частинами 1-4 статті 9 Закону № 2011-XII встановлено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері праці та соціальної політики, інші центральні органи виконавчої влади відповідно до їх компетенції розробляють та вносять у встановленому порядку пропозиції щодо грошового забезпечення військовослужбовців.
До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.
Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.
Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.
При цьому статтею 43 Конституції України визначено, що кожен має право, зокрема, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.
Абзацом 2 частини 3 статті 9 Закону № 2011-ХІІ встановлено, що грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.
Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначає Закон України від 03.07.1991 № 1282-ХІІ «Про індексацію грошових доходів населення» (далі - Закон № 1282-ХІІ).
Так статтею 2 Закону № 1282-ХІІ визначено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення). Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.
Відповідно до статей 4, 6 Закону № 1282-ХІІ індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 101 відсотка (з 2016 року - 103 відсотка).
Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону.
Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті.
Підвищення грошових доходів населення у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін.
У разі якщо грошові доходи населення підвищено з урахуванням прогнозного рівня інфляції випереджаючим шляхом, при визначенні обсягу підвищення грошових доходів у зв'язку із індексацією враховується рівень такого підвищення у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
У разі виникнення обставин, передбачених статтею 4 цього Закону, грошові доходи населення визначаються як результат добутку розміру доходу, що підлягає індексації в межах прожиткового мінімуму для відповідних соціальних і демографічних груп населення, та величини індексу споживчих цін.
Порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України.
Так постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078 затверджений Порядок проведення індексації грошових доходів населення (далі - Порядок № 1078).
Згідно з пунктом 1-1 Порядку № 1078 підвищення грошових доходів громадян у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін.
Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 101 відсотка (з 2016 року - 103 відсотка).
Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.
Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений в абзаці другому цього пункту.
Відповідно до пункту 2 Порядку № 1078 індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема, грошове забезпечення військовослужбовців, поліцейських, осіб рядового і начальницького складу, посадових осіб митної служби.
За змістом пункту 4 Порядку № 1078 індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення. У межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, індексуються оплата праці, у тому числі працюючим пенсіонерам, грошове забезпечення, розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, допомога по безробіттю, що надається залежно від страхового стажу у відсотках середньої заробітної плати, стипендії.
Сума індексації грошових доходів громадян визначається як результат множення грошового доходу, що підлягає індексації, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків.
Пунктом 5 Порядку № 1078 визначено, що у разі підвищення тарифних ставок (окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначених у пункті 2 цього Порядку, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків. Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.
Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що місяць, в якому відбулося підвищення оплати праці (суми її постійних складових), є базовим при проведенні індексації.
Відповідно до пункту 6 Порядку № 1078 виплата сум індексації грошових доходів здійснюється за рахунок джерел, з яких провадяться відповідні грошові виплати населенню, зокрема, підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з державного бюджету, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів державного бюджету.
У разі коли грошовий дохід формується з різних джерел і цим Порядком не встановлено черговість його індексації, сума додаткового доходу від індексації виплачується за рахунок кожного джерела пропорційно його частині у загальному доході.
Проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування на відповідний рік.
Таким чином, індексація грошового забезпечення є однією із основних державних гарантій щодо оплати праці. Відповідно до вимог чинного законодавства України, проведення індексації у зв'язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов'язковою для всіх юридичних осіб-роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи.
Суд першої інстанції вказав, що з довідок ІНФОРМАЦІЯ_3 від 13.08.2021 № 5/7326ф та №5/7325ф нарахування та виплата індексації грошового забезпечення позивачу за період, з 01.12.2015 по 11.04.2016, не проводилась.
Натомість, згідно наданої відповідачем довідки від 13.08.2021 № 5/7326ф вбачається, що позивачу у спірний період встановлено базовий місяць індексації травень 2015 року, та сума індексації зокрема за грудень 2015 року становить 0,00 грн.
Тобто відповідачем встановлено базовий місяць травень 2015 року, що свідчить про хибність висновків суду першої інстанції в зазначеній частині.
Виходячи з того, що посадовий оклад за посадою, яку займав позивач до березня 2018 року востаннє підвищувався 01 січня 2008 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 року № 1294, то відповідно до абзаців 1. 2 пункту 5 Порядку №1078 обчислення індексу споживчих цін здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення тарифної ставки (окладу) за посадою, яку займає військовослужбовець (працівник), а саме - з лютого 2008 року.
Пунктом 14 Порядку № 1078 визначено, що єдиним компетентним органом в Україні, який має право надавати роз'яснення щодо порядку нарахування індексації грошових доходів населення є Мінсоцполітики.
Так, згідно додатку 8 позовної заяви Мінсоцполітики у листі від 23.06.2020 №76/0/214-20 зазначає, що «зміна розміру доплат, надбавок та премій не впливає на початок обчислення індексу споживчих цін при нарахуванні індексації, якщо не підвищується посадовий окіад.
Таким чином, єдині правила нарахування індексації грошового забезпечення запроваджені як для військовослужбовців, які проходять службу так і для новоприйнятих або переведений військовослужбовців.
Отже, починаючи з грудня 2015 року до чергового підвищення посадових окладів згідно із рішенням Уряду обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації мало здійснюватися з місця наступного за місяцем підвищення посадового окпаду за посадою, яку займає військовослужбовець, а саме з лютого 2008 року»
Тобто підвищення посадового окладу відбулося у січні 2008 року, а тому він є базовим для розрахунку індексації грошового забезпечення.
Дане узгоджується із позицією Верховного Суду, яка відображена в постанові від 10 вересня 2020 року по справі № 200/9297/19-а, де було вказано, що базовим місяцем для нарахування індексації грошового забезпечення з 01 грудня 2015 року має застосовуватись січень 2008 року.
Колегія суддів при розгляді апеляційної скарги вказує на імперативні приписи ч. 5 ст. 242 КАС України, якими передбачено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Відповідачем жодним чином не обґрунтовано наявність підстав для відступу від вищевказаної правової позиції Верховного Суду, на яку під час апеляційного розгляду справи вказано позивачем.
Таким чином, відповідач починаючи грудня 2015 року, повинен був застосовувати січень 2008 року як базовий місяць для розрахунку індексації грошового забезпечення, як для діючих так і новоприйнятих або переведених військовослужбовців, оскільки саме з грудня 2015 року застосовуються нові єдині підходи щодо нарахування та виплати індексації грошового забезпечення (заробітної плати) затверджені порядком № 1078, який був змінений постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 року №1013.
Відтак, твердження позивача в межах спірних правовідносин щодо наявності підстав для застосування січня 2008 року як базового місяця за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення знайшли своє підтвердження під час апеляційного розгляду справи, що, на переконання колегії суддів, є достатньою правовою підставою для скасування оскаржуваного рішення в частині відмови в задоволенні згаданих позовних вимог.
Отже, доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 свідчать про наявність підстав для скасування оскаржуваного рішення суду в частині, позаяк містять аргументовані доводи щодо неповного з'ясування обставини справи судом першої інстанції та порушення норм матеріального права.
Поряд з цим, апеляційна скарга позивача підлягає задоволенню частково, оскільки останній просив змінити спірне рішення суду, в той час як встановлені під час апеляційного розгляду справи обставини свідчать про наявність підстав саме для скасування оскаржуваного рішення в частині, а не його зміни.
Згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. Щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд, що і вчинено судом у даній справі.
Перевіривши мотивування судового рішення та доводи апеляційної скарги, відповідно до вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо справедливого судового розгляду, врахувавши ст. 6 КАС України, відповідно до якої суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, судова колегія вважає, що суд першої інстанції дійшов частково необґрунтованого висновку за наслідками розгляду даної справи в частині відмови в задоволенні позовних вимог про застосування січня 2008 року як базового місяця за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення.
Керуючись ст.ст. 242, 308, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 26 листопада 2021 року задовольнити частково, виклавши абзац третій резолютивної частини рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 січня 2022 року в наступній редакції:
«Зобов'язати Чернігівський обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 11.04.2016, із застосуванням січня 2008 року як базового місяця за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення».
В іншій частині рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 26 листопада 2021 року - залишити без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Суддя-доповідач: В. В. Кузьменко
Судді: Я. М. Василенко
О. М. Ганечко