П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
07 грудня 2022 р.м.ОдесаСправа № 540/3645/21
Головуючий в 1 інстанції: Кисильова О.Й.
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді-доповідача Скрипченка В.О.,
суддів Косцової І.П. та Осіпова Ю.В.,
за участю секретаря судового засідання Цандура М.Р.,
розглянувши у відкритому судовому засідання в місті Одесі апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Херсонській області на рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 19 листопада 2021 року (суддя Кисильов О.Й., м. Херсон, повний текст рішення складений 29.11.2021) по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Херсонській області про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,-
22 липня 2021 року ОСОБА_1 звернувся до адміністративного суду з позовом до ГУ НП в Херсонській області в якому, з урахуванням змін, просив:
- визнати протиправним та скасувати пункт 1 наказу Головного управління "Про застосування дисциплінарного стягнення" від 10.06.2021 року №851;
- визнати протиправним та скасувати виданий на підставі наказу ГУНП від 10.06.2021 року №851 наказ начальника ГУ НП в Херсонській області полковника поліції Прокудіна О. від 16.06.2021 №156 о/с про звільнення старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 (0079379) інспектора сектора реагування патрульної поліції Генічеського районного відділу поліції зі служби із поліції за пунктом 6 частини першої статі 11 Закону України "Про Національну поліцію" (у зв'язку з реалізацією дисциплінарного стягнення);
- поновити позивача на посаді інспектора сектора реагування патрульної поліції Генічеського районного відділу поліції ГУ НП в Херсонській області з 17 червня 2021 року;
- стягнути з відповідача на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 17 червня 2021 року по день винесення рішення у справі.
Рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 19 листопада 2021 року адміністративний позов ОСОБА_1 задоволений повністю.
Не погоджуючись з вищезазначеним рішенням ГУ НП в Херсонській області подало апеляційну скаргу, у якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити.
На думку апелянта, підстави для поновлення позивача на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу відсутні. Зокрема зазначено, що строк притягнення до дисциплінарної відповідальності позивача порушено не було, оскільки підставою для початку службового розслідування стало факт повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, яке надійшло до ГУПН 08.04.2021 року. Апелянт стверджує, що висновки службового розслідування про порушення ОСОБА_1 службової дисципліни, що виразилось у недотриманні принципів діяльності поліцейського та вчиненні дій, не сумісних з вимогами, що пред'являються до професійно-етичних якостей поліцейських знайшли своє об'єктивне підтвердження, наслідки яких фактично підривають довіру та авторитет до органів поліції. І саме за результатами цього службового розслідування відповідачем прийнято рішення про накладення дисциплінарного стягнення на ОСОБА_1 у вигляді звільнення зі служби з поліції.
Також апелянт стверджує, що позивач пропустив строк звернення до суду.
Позивач своїм правом подати відзив на апеляційну скаргу не скористався, що відповідно до статті 304 КАС України не перешкоджає апеляційному перегляду справи.
Справа розглянута судом першої інстанції за правилами загального позовного провадження.
Відповідно до ч. 2 ст. 313 КАС Україна неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. У зв'язку з неявкою у судове засідання всіх учасників справа розглянута апеляційним судом за їх відсутністю. Згідно ч. 4 ст. 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах поданої скарги, апеляційний суд дійшов таких висновків.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_1 у період з 11.02.2013 року до 06.11.2015 року працював в органах внутрішніх справ. У період з 07.11.2015 року до 16.06.2021 року в Національній поліції України.
Наказом начальника ГУ НП в Херсонській області від 24.07.2019 №203 о/с старший лейтенант поліції ОСОБА_1 був призначений на посаду дільничного офіцера поліції сектора превенції Генічеського ВП ГУНП в порядку переведення.
19 квітня 2021 року начальник ГУ НП в Херсонській області видав наказ №244, яким призначив службове розслідування з метою збирання, перевірки, оцінки матеріалів, повного та об'єктивного з'ясування обставин щодо вчинення поліцейським дисциплінарного проступку за інформацією про повідомлення інспектору СРПП Генічеського РВП ГУНП старшому лейтенанту поліції ОСОБА_2 про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 366 КК України (службове підроблення). Пунктом 2 даного наказу створено дисциплінарну комісію.
5 травня 2021 року наказом начальника ГУ НП в Херсонській області №120 о/с старшого лейтенанта поліції Філенка Максима - інспектора сектора реагування патрульної поліції Генічеського РВП відсторонено від виконання службових обов'язків на два місяці.
Наказом начальника ГУ НП в Херсонській області від 18.05.2021 №301 продовжений строк проведення службового розслідування до 18 червня 2021 року.
10 червня 2021 року начальник ГУ НП в Херсонській області затвердив висновок службового розслідування за фактом повідомлення інспектору СРПП Генічеського РВП ГУНП старшому лейтенанту поліції ОСОБА_2 про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 366 КК України зі змісту якого слідує, що "… 27.04.2021 до ГУНП в Херсонській області (вх. №1137/107/2021 від 27.04.2021) надійшла копія ухвали слідчого судді Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 12.04.2021 у справі №937/5632/21 (1-кс/937/11121/21) про відсторонення старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 від посади, в якій зазначено, що при прийнятті рішення суд прийняв до уваги висновки судово-почеркознавчих експертиз №13-427 від 30.12.2020 та №СЕ-19/108-21/804-ПЧ від 01.03.2021.
Так, зазначено, що за висновком судово-почеркознавчої експертизи №13-427 від 30.12.2020 у протоколі про адміністративне правопорушення серії АПР 18 №720817 від 07.04.2020 за ст. 173 КУпАП стосовно гр. Бєлової Віолети підпис від імені гр. ОСОБА_3 виконано не нею, а іншою особою; підпис від імені гр. ОСОБА_4 виконано не нею, а іншою особою; підпис в графі "Підпис посадової особи органу поліції, яка склала протокол" виконаний дільничним офіцером поліції Генічеського ВП ОСОБА_5 .
У протоколі про адміністративне правопорушення серії АПР 18 №720816 від 07.04.2020 за ст.173 КУпАП у відношенні гр. ОСОБА_6 підпис від імені гр. ОСОБА_4 виконано не нею, а іншою особою; підпис в графі "Підпис посадової особи органу поліції, яка склала протокол" виконаний дільничним офіцером поліції Генічеського ВП ГУНП в Херсонській області ОСОБА_5 .
За висновком судово-почеркознавчої експертизи №СЕ-19/108-21/804-ПЧ від 01.03.2021, у протоколі про адміністративне правопорушення серії АПР 18 №720817 від 07.04.2020 за ст. 173 КУпАП у відношенні гр. Бєлової Віолети підпис від імені гр. ОСОБА_7 виконаний, ймовірно, не гр. ОСОБА_8 , а іншою особою.
У протоколі про адміністративне правопорушення серії АПР 18 №720816 від 07.04.2020 за ст.173 КУпАП у відношенні гр. ОСОБА_6 підпис від імені гр. ОСОБА_9 виконаний не гр. ОСОБА_10 , а іншою особою; підпис від імені гр. ОСОБА_7 виконаний, ймовірно, не гр. ОСОБА_8 , а іншою особою.
Таким чином, старший лейтенант поліції ОСОБА_11 своїми діями вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 366 КК України, тобто вніс завідомо неправдиві відомості до офіційних документів - протоколів про адміністративне правопорушення серії АПР 18 №720817 від 07.04.2020 за ст. 173 КУпАП стосовно гр. ОСОБА_12 та серії АПР 16 №720816 від 07.04.2020 за ст. 173 КУпАП стосовно гр. ОСОБА_6 …
… Інформація про надзвичайну подію за участі старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 негативно вплинула на формування у населення думки про діяльність поліції та про проведені реформи, спрямовані на забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку, професійного виконання поліцейськими своїх службових обов'язків відповідно до вимог нормативно-правових актів, що регламентують їх діяльність.
Аналізуючи причини і умови, що сприяли надзвичайній події за участю старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 службовим розслідуванням встановлено, що останній на момент вчинення дисциплінарного проступку обіймав посаду дільничного офіцера поліції Генічеського ВП ГУНП в Херсонській області, мав спеціальне звання старший лейтенант поліції та здійснював функції представника влади, тому, відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону України "Про запобігання корупції", є суб'єктом відповідальності за порушення ст. 42 зазначеного Закону…
… Проте, будучи працівником правоохоронного органу та представником влади, ігноруючи вимоги нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, нехтуючи цінностями, які старший лейтенант поліції ОСОБА_11 присягнув захищати, працівник грубо порушив вимоги Закону України "Про Національну поліцію", Закону України "Про запобігання корупції", Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, Присяги працівника поліції, Правил етичної поведінки поліцейських, внаслідок чого стало можливим вчинення кримінального правопорушення, тобто ОСОБА_11 скоїв такий дисциплінарний проступок, що підірвав довіру та авторитет поліції і її працівників в очах громадськості, негативно вплинув на імідж поліції та завдав непоправної шкоди репутації та авторитету Національної поліції України…
… Отже, службовим розслідуванням встановлено, що інспектор СРПП сектора превенції Генічеського РВП ГУНП в Херсонській області старший лейтенант поліції ОСОБА_11 порушив вимоги чинного законодавства при складанні протоколів про адміністративні правопорушення, зокрема, вніс завідомо неправдиві відомості до офіційних документів-протоколів про адміністративні правопорушення, фальсифікації документів, тобто скоїв такий проступок, що підриває довіру та авторитет поліції і її працівників в очах громадськості, негативно впливає на імідж поліції та завдав непоправної шкоди репутації та авторитету Національної поліції України, що підтверджується поясненнями свідків, висновками судово-почеркознавчих експертиз, іншими матеріалами службового розслідування.
Вчинені старшим лейтенантом поліції ОСОБА_5 дії несумісні з високим званням поліцейського, характер дисциплінарного проступку не залишає за працівником права подальшого перебування на службі в поліції…".
За наслідками службового розслідування дисциплінарна комісія дійшла висновку (пункт 3 резолютивної частини висновку від 10.06.2021), що за грубе порушення службової дисципліни, ігнорування вимог пунктів 1 - 3 часини статті 18 Закону України "Про Національну поліцію", пунктів 1, 2, 3, 6, 9 частини третьої статті 1 розділу І Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 №2337-VIIІ, статей 38, 42 Закону України "Про запобігання корупції", статті 256 КУпАП, Присяги працівника поліції, абзаців 1, 2, 3 пункту 1 розділу II Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 №1179, що виразилось у внесенні завідомо неправдивих відомостей до офіційних документів-протоколів про адміністративні правопорушення, незабезпеченні захисту прав і свобод людини, що суперечить покладеним на поліцейського обов'язкам, підриває довіру до нього як носія влади, призводить до приниження авторитету поліції та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов'язків, інспектора СРПП сектора превенції Генічеського РВП ГУНП в Херсонській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 звільнити зі служби в поліції та позбавити премії повністю за червень 2021 року.
10 червня 2021 року начальник ГУ НП в Херсонській області видав наказ №851, пунктом 1 якого за грубе порушення службової дисципліни ігнорування вимог пунктів 1 - 3 частини першої статті 18 Закону України "Про Національну поліцію", пунктів 1, 2, 3, 6, 9 частини третьої статті 1 розділу І Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 №2337-VIIІ, статей 38, 42 Закону України "Про запобігання корупції", статті 256 КУпАП, Присяги працівника поліції, абзаців 1, 2, 3 пункту 1 розділу II Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 №1179 інспектора СРПП сектора превенції Генічеського РВП ГУНП в Херсонській області старшого лейтенанта поліції Філенка Максима (0079379) звільнено зі служби в поліції та позбавлено премії повністю за червень 2021 року.
Наказом начальника ГУ НП в Херсонській області від 16.06.2021 №156 о/с старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 (0079379) - інспектора сектора реагування патрульної поліції Генічеського РВП звільнено зі служби за статтею 77 частини першої пункту 6 Закону України "Про Національну поліцію" у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби.
Вважаючи накази від 10.06.2021 №851 та від 16.06.2021 №156 о/с протиправними, ОСОБА_1 звернувся до суду із даним адміністративним позовом про їх скасування та поновлення на роботі.
Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що ГУНП в Херсонській області притягнуто позивача до дисциплінарної відповідальності по за межами строку встановленого статтею 21 Дисциплінарного статуту (пізніше шести місяців з дня його вчинення).
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.
Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з положеннями частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Отже, суди, перевіряючи рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, у першу чергу повинні з'ясувати, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України
Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон України від 02.07.2015 року №580-VIII "Про національну поліцію" (далі - Закон №580-VIII).
Статтею 2 цього Закону передбачено, що завданнями поліції є надання поліцейських послуг у сферах: 1) забезпечення публічної безпеки і порядку; 2) охорони прав і свобод людини, а також інтересів суспільства і держави; 3) протидії злочинності; 4) надання в межах, визначених законом, послуг з допомоги особам, які з особистих, економічних, соціальних причин або внаслідок надзвичайних ситуацій потребують такої допомоги.
Відповідно до статті 17 Закону №580-VIII поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу на відповідних посадах у поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції.
Поліцейський має службове посвідчення та спеціальний жетон. Зразки та порядок видання службових посвідчень та спеціальних жетонів затверджує Міністр внутрішніх справ України.
Основні обов'язки поліцейського закріплені частиною першою статті 18 №580-VIIІ, згідно якої поліцейський зобов'язаний: 1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; 2) професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва; 3) поважати і не порушувати прав і свобод людини; 4) надавати невідкладну, зокрема домедичну і медичну, допомогу особам, які постраждали внаслідок правопорушень, нещасних випадків, а також особам, які опинилися в безпорадному стані або стані, небезпечному для їхнього життя чи здоров'я; 5) зберігати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв'язку з виконанням службових обов'язків; 6) інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді.
За приписами частин другої та третьої статті 18 Закону №580-VIIІ поліцейський на всій території України незалежно від посади, яку він займає, місцезнаходження і часу доби в разі звернення до нього будь-якої особи із заявою чи повідомленням про події, що загрожують особистій чи публічній безпеці, або в разі безпосереднього виявлення таких подій зобов'язаний вжити необхідних заходів з метою рятування людей, надання допомоги особам, які її потребують, і повідомити про це найближчий орган поліції.
Звертаючись до особи, або у разі звернення особи до поліцейського, поліцейський зобов'язаний назвати своє прізвище, посаду, спеціальне звання та пред'явити на її вимогу службове посвідчення, надавши можливість ознайомитися з викладеною в ньому інформацією, не випускаючи його з рук.
Відповідно до положень пунктів 1, 2, 3, 4 частини першої статті 23 Закону №580-VIIІ поліція відповідно до покладених на неї завдань: здійснює превентивну та профілактичну діяльність, спрямовану на запобігання вчиненню правопорушень; виявляє причини та умови, що сприяють вчиненню кримінальних та адміністративних правопорушень, вживає у межах своєї компетенції заходів для їх усунення; вживає заходів з метою виявлення кримінальних, адміністративних правопорушень; припиняє виявлені кримінальні та адміністративні правопорушення; вживає заходів, спрямованих на усунення загроз життю та здоров'ю фізичних осіб і публічній безпеці, що виникли внаслідок учинення кримінального, адміністративного правопорушення.
За правилами частини першої статті 19 Закону №580-VIII у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову, матеріальну та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону.
Разом з цим, відповідно до частини першої статті 64 Закону №580-VIII особа, яка вступає на службу в поліції, складає Присягу на вірність Українському народові такого змісту: "Я, (прізвище, ім'я та по батькові), усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто присягаю вірно служити Українському народові, дотримуватися Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права і свободи людини, честь держави, з гідністю нести високе звання поліцейського та сумлінно виконувати свої службові обов'язки".
Згідно із пунктом 6 частини першої статті 77 Закону №580-VIII поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України. Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.
Відповідно до частин першої та другої статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 №2337-VIII, (далі - Дисциплінарний статут) службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.
Службова дисципліна ґрунтується на створенні необхідних організаційних та соціально-економічних умов для чесного, неупередженого і гідного виконання обов'язків поліцейського, повазі до честі і гідності поліцейського, вихованні сумлінного ставлення до виконання обов'язків поліцейського шляхом зваженого застосування методів переконання, заохочення та примусу.
Частина 3 вказаної статті Дисциплінарного статуту визначає, що службова дисципліна, крім основних обов'язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України "Про Національну поліцію", зобов'язує поліцейського, у тому числі: 1) бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України; 2) знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов'язки; 3) поважати права, честь і гідність людини, надавати допомогу та запобігати вчиненню правопорушень; 6) утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов'язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України; 7) утримуватися від висловлювань та дій, що порушують права людини або принижують честь і гідність людини; 11) поважати честь і гідність інших поліцейських і працівників поліції, надавати їм допомогу та стримувати їх від вчинення правопорушень.
За правилами статті 11 Дисциплінарного статуту за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.
За вчинення адміністративних правопорушень поліцейські несуть дисциплінарну відповідальність відповідно до цього Статуту, крім випадків, передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення.
Поліцейських, яких в установленому порядку притягнуто до адміністративної, кримінальної або цивільно-правової відповідальності, одночасно може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності згідно з цим Статутом.
Відповідно до статті 12 Дисциплінарного статуту дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов'язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.
За змістом статті 13 Дисциплінарного статуту дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків.
Дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони.
До поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції.
Разом з тим, статтею 21 Дисциплінарного статуту встановлено, що дисциплінарне стягнення застосовується не пізніше одного місяця з дня виявлення дисциплінарного проступку і не пізніше шести місяців з дня його вчинення шляхом видання дисциплінарного наказу. У разі проведення службового розслідування за фактом вчинення дисциплінарного проступку днем його виявлення вважається день затвердження висновку за результатами службового розслідування. Перебування поліцейського на лікарняному (у період тимчасової непрацездатності) чи у відпустці не перешкоджає застосуванню до нього дисциплінарного стягнення.
Отже, з наведених норм вбачається, що у разі проведення службового розслідування дисциплінарне стягнення застосовується не пізніше одного місяця з дня затвердження висновку службового розслідування, однак не пізніше шести місяців з дня вчинення дисциплінарного проступку. Строк у шість місяців від події вчинення особою проступку є присікальним, а тому збіг цього строку однозначно унеможливлює накладення навіть на винну особу дисциплінарного покарання.
Як вбачається з матеріалів справи, висновок про результати службового розслідування був затверджений 12 червня 2020 року. Дисциплінарний поступок вчинений старшим лейтенантом поліції ОСОБА_1 7 квітня 2020 року, зокрема, підробки підписів правопорушників, понятих та свідків під час оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення.
Накази про звільнення зі служби в поліції видано 10 червня 2021 року за №851 та 16 червня 2021 року №156 о/с.
Оскільки в порушення статті 21 Дисциплінарного статуту, дисциплінарне стягнення до позивача застосовано після спливу шести місяців з дня вчинення дисциплінарного проступку, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для скасування наказу начальника ГУ НП в Херсонській області від 10.06.2021 року №851 "Про застосування дисциплінарного стягнення".
В свою чергу, скасування як протиправного зазначеного наказу є підставою для скасування, виданого на його підставі наказу від 16.06.2021 року №156 о/с про звільнення ОСОБА_1 зі служби в поліції.
Частиною першою статті 235 КЗпП України встановлено, що у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, у тому числі у зв'язку з повідомленням про порушення вимог Закону України "Про запобігання корупції" іншою особою, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.
Враховуючи визнання протиправним та скасування наказу від 16.06.2021 року №156 о/с, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для поновлення ОСОБА_1 на посаді інспектора сектора реагування патрульної поліції Генічеського РВП ГУ НП в Херсонській області з 17 червня 2021 року.
Колегія суддів також погоджується із зробленим судом першої інстанції розрахунку середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Висновки суду першої інстанції доводами апеляційної скарги не спростовуються, оскільки незалежно від дати виявлення дисциплінарного проступку дисциплінарне стягнення не може бути застосованим поза межами шестимісячного строку з дня вчинення цього дисциплінарного проступку.
Обґрунтовуючи пропуск позивачем строку звернення до адміністративного суду, апелянт наполягає на тому, що оспорюваний наказ ГУНП №851 від 10.06.2021, ОСОБА_1 отриманий 10.06.2021 року, що підтверджується розпискою на копії наказу, який знаходиться в особовій справі позивача.
Колегія суддів відхиляє, як неаргументовані такі доводи ГУПН, оскільки в наданої Головним управління копії спірного наказу не міститься запису про особисте ознайомлення ОСОБА_1 з ним (т. ІІ а.с. 9, 10).
Водночас з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 копію витягу з наказу від 16.06.2021 року №156 о/с про звільнення у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення отримав 25 червня 2021 року (т.І а.с. 23, 24, 27). До суду звернувся 22 липня 2021 року (т. І а.с.2), тобто в межах місячного строку, встановленого частиною п'ятою статті 122 КАС України.
Таким чином доводи апелянта про порушення судом першої інстанції норм процесуального права також не знайшли свого підтвердження під час апеляційного перегляду справи.
Підсумовуючи викладене колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ГУ ПН в Херсонській області не містить належних, переконливих доводів та аргументів, які б спростовували висновки суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 чи давали підстави вважати інакше. Суд першої інстанції правильно та повно з'ясував усі обставини справи та надав їм юридичну оцінку, відповідно до норм матеріального та процесуального права.
Згідно з пунктом першим частини першої статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Відповідно до статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Відтак, апеляційна скарга відповідача задоволенню не підлягає.
Керуючись статтями 292, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, апеляційний суд,-
Апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Херсонській області залишити без задоволення, а рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 19 листопада 2021 року - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення апеляційного суду, або з дня вручення учаснику справи повного судового рішення.
Головуючий суддя-доповідач В.О.Скрипченко
Суддя І.П.Косцова
Суддя Ю.В.Осіпов
Повне судове рішення складено 13 грудня 2022 року.