13 грудня 2022 р.м.ОдесаСправа № 420/9932/22
Головуючий в 1 інстанції: Танцюра К.О.
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
судді-доповідача: Димерлія О.О.
суддів: Танасогло Т.М. , Крусяна А.В.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 19.10.2022 року у справі № 420/9932/22 про залишення позовної заяви без розгляду з підстав пропуску строку звернення до суду з даною позовною заявою
19.07.2022р. ОСОБА_1 звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з позовною заявою, у якій просив суд:
- визнати протиправними та скасувати накази начальника Головного управління Національної поліції в Херсонській області від 16.06.2022р. №430 в частині притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення зі служби в поліції та від 16.06.2022 р. №316 о/с в частині звільнення ОСОБА_1 зі служби в поліції;
- поновити ОСОБА_1 на посаді дільничного офіцера поліції сектору превенції відділення поліції №2 Херсонського РУП ГУНП України в Херсонській області;
- стягнути з Головного управління Національної поліції в Херсонській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу.
10.08.2022р. та 19.10.2022р. Головним управлінням Національної поліції в Херсонській області до Одеського окружного адміністративного суду подано клопотання про залишення позовної заяви ОСОБА_1 без розгляду.
В обґрунтування означених звернень відповідач вказував про те, що ОСОБА_1 пропущено визначений приписами чинного законодавства строк звернення до суду з даною позовною заявою.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 19.10.2022р. у справі №420/9932/22 адміністративний позов ОСОБА_1 , з урахуванням приписів ч.ч.3, 4 ст.123 КАС України, залишено без розгляду.
Залишаючи позовну заяву без розгляду суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_1 пропущено визначений законодавчими приписами строк звернення до суду.
Не погодившись із ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 19.10.2022 року ОСОБА_1 подано апеляційну скаргу, у якій, з посиланням на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, викладено прохання скасувати оскаржуване судове рішення з направлення справи до окружного адміністративного суду для продовження розгляду.
В обґрунтування апеляційної скарги позивач вказує про порушення відповідачем порядку подання до Одеського окружного адміністративного суду клопотання про залишення позовної заяви без розгляду та позбавлення позивача можливості підготувати власні заперечення стосовно викладених у ньому доводів. Також, скаржник стверджу, що в межах спірних правовідносин, з урахуванням положень ч.5 ст.122КАС України, строк звернення до суду становить 1 місяць з моменту, коли позивач дізнався про порушення його прав внаслідок прийняття відповідачем оскаржуваних наказів. Як зазначає ОСОБА_1 , із спірними наказами він ознайомився 05.07.2022р., після їх отримання адвокатом Ювченком А.В., у зв'язку з чим дану позовну заяву подано в межах передбаченого законодавчими приписами строку. Крім того, на думку позивача, право поліцейського на оскарження до суду наказу про накладення дисциплінарного стягнення не підлягає обмеженню у залежності від дії воєнного стану.
Скориставшись наданим приписами чинного процесуального законодавства правом Головним управлінням Національної поліції в Херсонській області до П'ятого апеляційного адміністративного суду подано відзив на апеляційну скаргу, у якій зазначено, що оскаржувану ухвалу від 19.10.2022р. Одеським окружним адміністративним судом прийнято із повним дотриманням вимог процесуального законодавства. Також, відповідач вказує, що в межах спірних правовідносин має застосовуватися 15-денний строк звернення до суду з позовною заявою щодо оскарження наказів про накладення дисциплінарних стягнень. Як стверджує ГУНП в Херсонській області, із наказами про дисциплінарні стягнення ОСОБА_1 ознайомлено 17.06.2022р., а тому пропущено строк звернення до суду з даною позовною заявою. Крім того, відповідач звертає увагу на те, що позивач та його представник перебувають на підконтрольній ЗСУ території, а також наголошує про ненадання останніми жодних доказів на підтвердження поважності причин пропуску строку звернення до суду з даним адміністративним позовом.
В силу приписів пункту 1 частини 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, у системному зв'язку з положеннями чинного законодавства, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга позивача задоволенню не підлягає, з урахуванням такого.
Зокрема, за наслідками проведення службового розслідування установлено, що під час несення 04.06.2022р. служби дільничний офіцер поліції сектору превенції відділення поліції №2 Херсонського РУП ГУНП України в Херсонській області лейтенант поліції ОСОБА_1 перебував у стані алкогольного сп'яніння.
У зв'язку з чим, наказом Головного управління Національної поліції в Херсонській області від 16.06.2022р. №430 «Про застосування дисциплінарного стягнення» за перебування, під час дії на території України правового режиму воєнного стану, на службі у стані алкогольного сп'яніння, дільничного офіцера поліції сектору превенції відділення поліції №2 Херсонського РУП ГУНП України в Херсонській області лейтенанта поліції ОСОБА_1 звільнено зі служби в поліції.
Наказом Головного управління Національної поліції в Херсонській області від 16.06.2022р. №316 о/с «Про особовий склад» лейтенанта поліції ОСОБА_1 , дільничного офіцера поліції сектору превенції відділення поліції №2 Херсонського районного управління поліції звільнено згідно з пунктом 6 частини 1 статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» у зв'язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.
Зміст означених рішень суб'єкта владних повноважень до відома ОСОБА_1 доведено 17.06.2022р., що не заперечується позивачем та підтверджується наявним у матеріалах справи відеозаписом.
Не погодившись із наказами Головного управління Національної поліції в Херсонській області від 16.06.2022р. №430, №316 о/с ОСОБА_1 за захистом прав, свобод та охоронюваних законом інтересів 14.07.2022р. (позовну заяву здано на пошту) звернувся до суду з даною позовною заявою.
Здійснюючи перегляд даної справи в апеляційному порядку в межах доводів апеляційної скарги колегія суддів зазначає про таке.
Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини другої статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Для реалізації конституційного права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності вказаних суб'єктів у сфері управлінської діяльності в Україні створено систему адміністративних судів.
Порядок здійснення судочинства в адміністративних судах визначає КАС України, частиною першою статті 5 якого визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду за захистом, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Частиною першою статті 118 КАС України визначено, що процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.
Процесуальні строки визначаються днями, місяцями і роками, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати.
Отже, строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням такого спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому, перебіг процесуального строку звернення до суду починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно із частинами 1-5 статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Отже, КАС України передбачає можливість встановлення цим Кодексом та іншими законами спеціальних строків звернення до адміністративного суду, які мають перевагу в застосуванні порівняно із загальним місячним строком, визначеним у частині 5 статті 122 цього Кодексу.
У зв'язку із військовою агресією Російської Федерації проти України з 24.02.2022р. в Україні введено воєнний стан, дію якого наразі продовжено до 19.02.2023року включно.
15.03.2022р. Верховною Радою України прийнято Закон України «Про внесення змін до законів України «Про Національну поліцію» та «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України» з метою оптимізації діяльності поліції, у тому числі під час дії воєнного стану».
З урахуванням вказаного нормативно-правового акту, Дисциплінарний статут Національної поліції України, затверджений Законом України "Про Дисциплінарний статут Національної поліції України", доповнити розділом V «Особливості проведення службового розслідування в період дії воєнного стану».
Порядок оскарження дисциплінарного стягнення, застосованого у період дії воєнного стану, визначено статтею 31 Закону України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України», відповідно до якої поліцейський має право оскаржити застосоване до нього дисциплінарне стягнення, звернувшись до адміністративного суду протягом 15 днів з дня його ознайомлення з наказом про притягнення до дисциплінарної відповідальності.
У разі застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення у виді звільнення з посади, пониження у спеціальному званні на один ступінь або звільнення зі служби в поліції поліцейський має право оскаржити таке стягнення протягом 15 днів з дня його ознайомлення з наказом по особовому складу про виконання застосованого дисциплінарного стягнення.
З урахуванням наведеного, колегія суддів дійшла висновку, що до спірних правовідносин слід застосовувати, передбачений статтею 31 Закону України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України», 15-ти денний строк звернення до суду, який обчислюються з дня ознайомлення поліцейського з наказом по особовому складу про виконання застосованого дисциплінарного стягнення.
Такий строк у період воєнного стану законодавцем визнано достатнім для оскарження дисциплінарного стягнення у виді звільнення з посади.
Означене спростовує твердження позивача, що в межах досліджуваних правовідносин має застосовуватися, передбачений ч.5 ст.122 КАС України, місячний строк звернення до суду, який обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Як установлено вище та не заперечується позивачем, зміст оскаржуваних наказів Головного управління Національної поліції в Херсонській області від 16.06.2022р. №430, №316 о/с до відома ОСОБА_1 доведено 17.06.2022р.
Натомість, дану позовну заяву по пошті на адресу Одеського окружного адміністративного суду надіслано лише 14.07.2022р., тобто поза межами визначеного законодавчими приписами спеціального строку.
Процесуальним строком є проміжок часу, встановлений законом або судом, у який суд та особи, які беруть участь у справі, та інші учасники процесу вчиняють певні процесуальні дії, передбачені КАС України, в результаті вчинення яких настають певні правові наслідки. Встановлення процесуальних строків законом та судом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними процесуальних дій, передбачених КАС України.
У випадку пропуску строку звернення до суду, підставами для його поновлення є лише наявність поважних причин, якими визнаються такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.
Отже, законодавець обмежує строк, протягом якого особа може звернутися до суду. Це обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Як зазначено у рішенні Конституційного Суду України від 13.12.2011р. №17-рп/2011 обмеження строку звернення до суду шляхом встановлення відповідних процесуальних строків, не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя. Такі обмеження направленні на досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулюють учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків та поважати права та інтереси інших учасників правовідносин.
Аналіз практики Європейського суду з прав людини свідчить про те, що у процесі прийняття рішень стосовно поновлення строків звернення до суду або оскарження судового рішення, ЄСПЛ виходить із наступного: 1) поновлення пропущеного строку звернення до суду або оскарження судового рішення є порушенням принципу правової визначеності, відтак у кожному випадку таке поновлення має бути достатньо виправданим та обґрунтованим; 2) поновленню підлягає лише той строк, який пропущений з поважних причин, внаслідок непереборних, незалежних від волі та поведінки особи обставин; 3) оцінка поважності причин пропуску строку має здійснюватися індивідуально у кожній справі; 4) будь-які поважні причини пропуску строку не можуть розцінюватися як абсолютна підстава для поновлення строку; 5) необхідно враховувати тривалість пропуску строку, а також можливі наслідки його відновлення для інших осіб.
Поважними причинами пропуску строку звернення до суду можуть бути визнані ті обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.
Натомість, ані під час розгляду спірного питання в суді першої інстанції, ані під час його перегляду в суді апеляційної інстанції, позивач не наводить жодних обґрунтувань та не надає будь-яких доказів на підтвердження наявності поважних причин пропуску строку звернення до суду з даною позовною заявою.
У контексті вирішення спірного питання апеляційний суд уважає не обґрунтованими посилання скаржника на те, що із спірними наказами він ознайомився лише 05.07.2022р., оскільки як установлено вище зміст оскаржуваних наказів Головного управління Національної поліції в Херсонській області від 16.06.2022р. №430, №316 о/с до відома ОСОБА_1 доведено 17.06.2022р.
Суд апеляційної інстанції також відхиляє твердження позивача про позбавлення його можливості підготувати власні заперечення стосовно строку звернення до суду, оскільки такі заперечення було викладено представником Вітовецького О.О. в судовому засіданні 19.10.2022р., під час розгляду спірного питання в суді першої інстанції, а відповідну оцінку доводам повноважного представника позивача щодо строку звернення до суду з даним позовом судом першої інстанції надано в оскаржуваній ухвалі від 19.10.2022 року у справі № 420/9932/22.
Установлені у межах розгляду даної справи фактичні обставини у повному обсязі спростовують наведені в апеляційній скарзі доводи позивача.
З урахуванням наведеного, на думку колегії суддів, правильним є висновок суду першої інстанції про те, що ОСОБА_1 до суду із даною позовною заявою звернувся поза межами, передбаченого приписами чинного законодавства, строку.
Відповідно до п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
Щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд, що і вчинено судом у даній справі.
За таких обставин, рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, і доводи позивача, викладені у скарзі, не свідчать про порушення судом норм матеріального чи процесуального права, які могли б призвести до неправильного вирішення справи.
Отже, при ухваленні оскаржуваного рішення судом першої інстанції було дотримано всіх вимог законодавства, а тому відсутні підстави для його скасування.
З підстав визначених статтею 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст.122, 123, 242-244, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 19.10.2022 року у справі № 420/9932/22 - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її підписання суддями та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня отримання сторонами копії судового рішення.
Суддя-доповідач Димерлій О.О.
Судді Танасогло Т.М. Крусян А.В.