Справа № 405/7670/21
Провадження №2-а/405/93/21
12 квітня 2022 року Ленінський районний суд м. Кіровограда у складі:
головуючого судді Іванової Л.А.
при секретарі Гаврилюк Ю.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Кропивницькому в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу № 405/7670/21 за позовною заявою ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, -
Позивач ОСОБА_1 звернувся до Ленінського районного суду м.Кіровограда з позовом, в якому просить визнати протиправною та скасувати постанову Державної служби України безпеки на транспорті по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовану в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування на території України серії ВМ № 00000368 від 19.10.2021 року.
В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що 19.10.2021 року провідним фахівцем відділу цифрової трансформації та інформаційно-технічного забезпечення Департаменту аналітики та цифровізації Соколюк Л.М. було винесено постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місцезнаходження юридичної особи) на території України серії ВМ №00000368, якою його ( ОСОБА_1 ) визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 132-1 КУпАП та притягнуто до відповідальності шляхом накладення штрафу у розмірі 8 500,00 гривень. Згідно вказаної постанови 18.10.2021 року о 23 год. 35 хв., за адресою Н-23, км 2+998, Кіровоградська обл. зафіксовано транспортний засіб MAN TGX 26.440, ДНЗ НОМЕР_1 , із перевищенням нормативних параметрів, зазначених пунктом 22.5 ПДР України: загальної маси транспортного засобу на 5,7 % (6,989 тон). З вказаною постановою він (позивач) категорично не згоден, оскільки викладені обставини в ній не відповідають дійсності, постанова складена з порушення вимог, встановлених КУпАП та Інструкції з оформлення уповноваженими посадовими особами Державної служби України з безпеки на транспорті матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані в автоматичному режимі, затвердженої Наказом інфраструктури України від 27.09.2021 року № 512 та вважає вказану постанову незаконною, протиправною, а також такою, що підлягає скасуванню з наступних підстав. Так, 18.10.2021 року, транспортний засіб MAN, ДНЗ НОМЕР_1 , який відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу є спеціалізований вантажний - спеціалізований контейнеровоз-С, а також транспортний засіб марки KRONE AZ, ДНЗ НОМЕР_2 , який відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу є спеціалізованим причепом - спеціалізований ПР - контейнеровоз, було завантажено насінням соняшнику, про що оформлено товарно-транспортну накладну №409371, згідно з якою загальна маса (брутто) транспортного засобу з вантажем становить 43 300 кг. Окрім того, 19.10.2021 року під час прийняття товару в пункті розвантаження відбулося повторне зважування транспортного засобу, при цьому, загальна маса транспортного засобу (брутто) становила 43 180 кг (з урахуванням можливої похибки ваг), про що міститься відмітка на ТТН. Таким чином, зазначені докази встановлюють відсутність перевищення вагових параметрів автомобіля при перевезенні вантажу та відповідно відсутність складу правопорушення передбачено ч.2 ст. 132-1 КУпАП. Крім того, в оскаржуваній постанові зазначено лише вагові параметри транспортного засобу, які перевищили нормативні вагові параметри, проте, постанова не містить інформації про результати зважування (загальної маси автомобіля), а також нормативні габаритно-вагові параметри транспортних засобів на даній ділянці автомобільної дороги, а тому не можливо встановити чи було вчинене правопорушення, передбачене ч.2 ст. 132-1 КУпАП, оскільки не зрозуміло від яких показників маси відштовхувалася уповноважена особа відповідача під час винесення оскаржуваної постанови. Також позивач вважає, що під час автоматичної фіксації адміністративного правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, не було визначено тип транспортного засобу та причепу, та відповідно не було враховано цю інформацію під час розгляду уповноваженою посадовою особою справи про адміністративне правопорушення шляхом опрацювання інформаційного файлу системою фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі та в результаті винесено незаконну постанову. Тип визначений свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу як - спеціалізований вантажний контейнеровоз - С та причепу - спеціалізований причіп - спеціалізований ПР-контейнеровоз. В даному випадку були дотримані вагові параметри, визначені пунктом 22.5 Правил дорожнього руху, а отже відсутні підстави для притягнення його ( ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності.
Ухвалою суду від 02.11.2021 року зазначений адміністративний позов ОСОБА_1 залишено без руху, надано позивачу строк для усунення недоліків адміністративного позову та запропоновано позивачу в установлений судом строк доплатити судовий збір.
На виконання вимог зазначеної ухвали позивачем доплачено судовий збір в розмірі 454 грн. 00 коп. та долучено до матеріалів справи квитанцію № ПН 799 від 19.11.2021 року.
Ухвалою суду від 23.11.2021 року відкрито провадження у справі за вказаним вище адміністративним позовом та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику в судове засідання учасників справи за наявними у справі матеріалами.
Заперечення проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження від відповідача не надходило.
Клопотання про проведення розгляду справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін від сторін по справі до суду також не надходили.
При цьому, позивачем ОСОБА_1 подано клопотання про приєднання до матеріалів справи доказів, яке зареєстровано судом 28.01.2022 року за вх. № 2246, в якому також зазначено про перевезення вантажу, зазначеного в ТТН № 409371 від 18.10.2021 року здійснювалося на підставі договору ДС № К01084Т про надання послуг по перевезенню вантажів автомобільним транспортом від 01.08.2020 року, укладеного між ФОП ОСОБА_1 та ТОВ «Кернел-Трейд». Також, у зв'язку із внесенням ряду змін до чинного законодавства, між сторонами договору було укладено Додаткову угоду від 01.10.2021 року, якою передбачено сплату штрафних санкцій перевізником за перевезення вантажу з порушенням нормативних вагових параметрів, визначених законодавством. Крім того, відповідно до заявки № Z_082374 від 17.10.2021 року, автомобіль марки MAN TGX 26.440, реєстраційний номер НОМЕР_1 та причеп марки KRONE AZ, реєстраційний номер НОМЕР_2 було завантажено продукцію для перевезення маршрутом ПРОМЕТЕИ-ДЖАН - Кіровоградський ОЕЗ. При цьому, зазначеною заявкою передбачено терміни та обсяги перевезення. Так, 18.10.2021 року, відповідно до заявки, було загружено 2 автомобіля загальною дозволеною масою вивозу 50 тонн (тобто 24-26 тонн вантажу для одного транспортного засобу), відповідно автомобіль марки MAN TGX 26.440 було завантажено продукцію масою 26 280 кг, про що і зазначено в ТТН №409371 від 18.10.2021 року.
Від відповідача Державної служби України з безпеки на транспорті засобами електронної пошти надійшов відзив на позов, зареєстрований в суді 08.02.2022 року за вх. № 769, в якому (відзиві) відповідач по суті позову зазначив, що 19.10.2021 року відповідачем винесено постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місцезнаходження юридичної особи) на території України серії ВМ №00000368, якою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (8 500,00 грн.). З позовними вимогами відповідач не погоджується з огляду на їх необґрунтованість та безпідставність, що полягає в наступному. Зокрема, належний позивачу транспортний засіб здійснював рух автомобільними дорогами загального користування та перевозив вантаж з перевищенням нормативних параметрів, визначених пунктом 22.5 Правил дорожнього руху України без отримання на те спеціального дозволу, що формує в його (позивача) діях склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 132-1 КУпАП. При цьому, згідно витягу з програми АРМ аудиту та інформаційної картки ГВК загальна маса транспортного засобу складає 46989 кг., що перевищує нормативний показник 40 т на 6,989 тон., що і, відповідно, було відображено в постанові про притягнення до адміністративної відповідальності. Крім того, технічні засоби фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі відповідають вимогам встановленим чинним законодавством України, підтвердженням чого є сертифікат перевірки типу, сертифікат відповідності, а також експертний висновок, копії яких додано до відзиву на позов. Таким чином, доводи позивача, викладені у позовній заяві, явно не спростовують факт наявності події адміністративного правопорушення за ч.2 ст. 132-1 КУпАП, а отже, враховуючи, що сам по собі факт перевищення позивачем нормативних параметрів транспортних засобів, визначених пунктом 22.5 Правил дорожнього руху України доведений належними, допустимими та достовірними доказами, що пов'язано із правомірністю порядку проведення габаритно-вагового контролю, а також використання при проведенні останнього належного технічного приладу, слід дійти висновку про відсутність підстав для задоволення позовної заяви та про правомірність оскаржуваної постанови. Стосовно доводів позивача про те, що загальна маса транспортного засобу не перевищувала нормативні параметри, визначені пунктом 22.5 Правил дорожнього руху України, що підтверджується товарно-транспортною накладною, зазначив, що факт наявності товарно-транспортної накладної не виключає перевезення, одночасно й інших товарно-матеріальних цінностей, не вказаних в первинних документах, що впливає на загальну вагу транспортного засобу. Крім того, відповідно до п.17.9 Наказу міністерства транспорту України №363 від 14.10.1997 «Про затвердження правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні» приймання вантажів для перевезення в контейнерах здійснюється: при наявності Договору - на підставі заявки, а при відсутності Договору - разового договору. Таким чином, позивач здійснював вантажні перевезення транспортним засобом, який не є контейнеровозом в розумінні вищезазначених норм, тому фактична маса транспортного засобу повинна бути не більше 40 т. Також зазначив, що оскаржувана постанова, згідно вимог п.17 Порядку фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2019 р. №1174 (далі - Порядок №1174), містить інформацію про виміряні з урахуванням похибки вагові параметри транспортного засобу, які перевищили нормативні. Нормативні габаритно-вагові параметри в постанові зазначаються шляхом посилання на п.22.5 Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. №1306. Враховуючи зазначене, факт перевищення позивачем нормативних параметрів транспортних засобів, визначених пунктом 22.5 Правил дорожнього руху України доведено належними, допустимими та достовірними доказами, що пов'язано із правомірністю порядку проведення габаритно-вагового контролю, а також використання при проведенні останнього належного технічного приладу, в зв'язку з чим, просив у задоволенні позову позивачу ОСОБА_1 ,, - відмовити.
Зваживши доводи, викладені в позові, враховуючи заперечення відповідача проти позову, викладені у відзиві на позовну заяву, дослідивши докази по справі в їх сукупності, розглянувши справу за правилами спрощеного позовного провадження без виклику в судове засідання учасників справи за наявними у справі матеріалами, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно з п. 1 ч. 2ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження, зокрема, рішень суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони на підставі, в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
На підставі ч.1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Вибір громадянами способу захисту своїх прав і свобод від порушень та протиправних посягань гарантовано ч. 4 ст.55, ст.124 Конституції України, відповідно до якої кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань та закріплено статтями 7, 12 Загальної декларації про права людини, ст. 13 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, що згідно зі статтею 9 Конституції України є складовою національного законодавства.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно із ст.252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи (стаття 280 КУпАП).
Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що постановою по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місцезнаходження юридичної особи) на території України провідного фахівця відділу цифрової трансформації та інформаційно-технічного забезпечення Департаменту аналітики та цифровізації Державної служби України з безпеки на транспорті Соколюка Л.М., серія ВМ № 00000368 від 19.10.2021 року ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 132-1 КУпАп у вигляді штрафу в розмірі 8 500,00 грн., за те, що 18.10.2021р о 23 год. 35 хв., за адресою Н-23, км. 2+998 Кіровоградська область, зафіксовано транспортний засіб MAN TGX 26.440, ДНЗ НОМЕР_1 , із перевищенням нормативних параметрів, зазначених пунктом 22.5 ПДР України: загальної маси транспортного засобу на 5,7 % (6,989 тон).
Згідно вказаної постанови, автоматична фіксація правопорушення здійснена технічним засобом Q-FREE HI TRAC TMU4 WIM, 10022, серія, номер свідоцтва про повірку технічного засобу та строк його дії № UA.TR.001 35 376-21 до 10.09.2022 року.
Судом також встановлено, що транспортний засіб марка: MAN, модель: TGX 26.440, днз: НОМЕР_1 , тип: cпеціалізований вантажний - спеціалізований контейнеровоз-С, належить на праві приватної власності позивачу ОСОБА_1 , згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 . Маса без навантаження становить 9250, повна маса - 26000.
Відповідно до договору оренди транспортного засобу, укладеного 15.07.2021 року між ОСОБА_2 , як Орендодавцем, та ОСОБА_1 , як Орендарем, Орендодавець передає, а Орендар приймає в тимчасове платне користування (в оренду) транспортний засіб - спеціалізований причіп-контейнеровоз, марки KRONE, моделі AZ, 2010 року випуску, сірого кольору, державний номерний знак НОМЕР_2 , номер шассі (кузова, рами) № НОМЕР_4 , повна масса 24000, масса без навантаження 2860, зареєстрований 06.09.2018 ТСЦ 3541 за Орендодавцем на праві власності 06.09.2018, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_5 , виданим 06.09.2018 ТСЦ 3541.
Крім того, як вбачається з договору ДС № К01084Т про надання послуг по перевезенню вантажів автомобільним транспортом від 01.08.2020 року, укладеним між ФОП ОСОБА_1 , як Перевізником та ТОВ «Кернел Трейд», як Замовником, Замовник доручає, а Перевізник зобов'язується за плату надати послуги з систематичного перевезення вантажів автомобільним транспортом на умовах даного Договору. Вантаж до перевезення визначається Замовником в пункті 3 «Інформація по вантажу» Заявки на перевезення, форма якої встановлено Додатком № 1 до даного Договору. Перевізник бере на себе зобов'язання і гарантує забезпечити безперебійне перевезення Вантажу Замовника, а Замовник зі свого боку зобов'язується забезпечити Перевізнику безперебійне відвантаження Вантажу в кількості, указаній в додатку № 7 до даного договору (п.п. 1.1, 1.2 Договору).
Замовник надає Перевізнику Заявку на перевезення з інформацією про вантаж, маршрут, тариф, тощо. Дата завантаження та кількість Вантажу до перевезення визначається Замовником в Графіку завантаження, що є невід'ємною частиною Заявки на перевезення. Заявка є чинною та такою, що прийнята до виконання Перевізником, після її підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх печатками (за наявності). Будь-які зміни до Договору, його додатків, Заявок на перевезення є чинними за умови їх підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх печатками (за наявності) (п. 2.1 Договору).
Заявка є невід'ємною частиною Договору і діє з моменту її підписання уповноваженими представниками сторін та до повного виконання сторонами своїх зобов'язань (п. 2.3 Договору).
Сторони дійшли згоди, що рух великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів Перевізника під час надання автотранспортних послуг за Договором, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, встановлені державними стандартами та нормативно-правовими актами, дозволяється за погодженнями з відповідними органами відповідно до Порядку здійснення габаритно вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні. При цьому, Перевізник не має права на відшкодування вантажовідправником / власником вантажу / Замовником / вантажоодержувачем коштів, внесених у рахунок плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу (надалі - плата за проїзд) (п. 2.14 Договору).
У разі виявлення під час здійснення габаритно вагового контролю транспортних засобів Перевізника в пунктах габаритно вагового контролю факту перевищення установлених габаритно вагових параметрів, внесення плати за проїзд є обов'язком Перевізника (п. 2.14.1 Договору).
Також між сторонами, 01.10.2021 року була укладена Додаткова угода № К01084/Т/2/4 до договору № К01084Т про надання послуг по перевезенню вантажів автомобільним транспортом, за умовами якої сторони дійшли згоди внести зміни, до договору, зокрема до п. 2.14.4 та викласти його в наступній редакції: у разі виявлення відповідними державними органами під час здійснення габаритно-вагового контролю транспортних засобів Перевізника в пунктах габаритно-вагового контролю (стаціонарних, пересувних пунктах, а також в автоматичному режимі) факту перевищення установлених вагових нормативних параметрів Перевізник зобов'язується сплатити Замовнику на вимогу останнього штраф в розмірі, що дорівнює трьом тисячам неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, встановлених законодавством України на момент вчинення порушення, зазначеного вище. Вказаний штраф застосовується щодо кожного окремого випадку перевищення установлених вагових нормативних параметрів. Вартість послуг з перевезення, наданих Перевізником в межах рейсу/рейсів транспортного засобу з порушенням габаритно-вагових норм, підлягають оплаті за окремим тарифом, визначеним розділом 8 Заявки на перевезення, в межах якої здійснювалися дані перевезення.
Відповідно до заявки на перевезення №Z_082374 від 17.10.2021 року, яка є Додатком № 1 до Договору № К01084Т про надання послуг по перевезенню вантажів автомобільним транспортом від 01.08.2020 року, замовник: Кернел Трейд, перевізник: ОСОБА_1 ФОП, інформація по вантажу: соняшник, насипом; тариф та відстань (розділ 4): 502,43 (в т.ч. ПДВ 20%), відстань з вантажем: 208 км. Відповідно до Розділу 8 Заявки у випадку, якщо при зважуванні невантаженого транспортного засобу загальна вага (брутто) буде перевищувати встановлені законодавством габаритно-вагові норми, послуги з перевезення, надані Перевізником в межах рейсу/рейсів транспортного засобу з порушенням габаритно-вагових норм, підлягають оплаті за окремим тарифом, який становить 75% від тарифу, визначеного розділом 4 Заявки на перевезення, в межах якої здійснювались дані перевезення.
Як вбачається з товарно-транспортної накладної № 409371 від 18.10.2021 року автомобіль MAN НОМЕР_1 , з причіпом НОМЕР_2 , у пункті навантаження ТОВ «Прометей Джан», смт. Велика Роександрівка, Херсонська область, завантажив насипом насіння соняшнику, масою (брутто) 43300 Тн. Після прибуття до пункту розвантаження: ПРАТ «Кропивницький ОЕЗ», м. Кропивницький, вул. Урожайна, 30, 19.10.2021 року в 01 год. 45 хв. вантажоодержувачем знову було зважено автомобіль з причепом, вага (брутто) склала 43 180 Тн.
Відповідальність за ч. 2 ст. 132-1 КУпАП настає за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм під час руху великогабаритними і великоваговими транспортними засобами автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами.
Санкція ч. 2 ст. 132-1 КУпАП тягне за собою накладення штрафу в розмірі: п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 5% до 10% включно; однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 10%, але не більше 20%; двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 20%, але не більше 30%; трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 30%.
Приміткою до ст. 132-1 КУпАП визначено, що дія частини першої цієї статті не поширюється на правопорушення, пов'язані з перевищенням габаритних та/або вагових параметрів. Підставою для звільнення від відповідальності, передбаченої частинами першою і другою цієї статті, є наявність дозволу на проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні.
Згідно ст. 33 Закону України «Про автомобільні дороги» рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, встановлені державними стандартами та нормативно-правовими актами, дозволяється за погодженнями з відповідними органами у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 року №103, Державна служба України з безпеки на транспорті (далі також Укртрансбезпека) відповідно до покладених на неї завдань здійснює габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування; здійснює нарахування, вживає заходів щодо стягнення плати за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, під час здійснення габаритно-вагового контролю.
Частиною 2 статті 29 Закону України «Про дорожній рух» передбачено, що з метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів.
Відповідно до частин 1 та 4 статті 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.
У разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов'язковим документом є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий уповноваженим органом, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше п'яти відсотків.
Згідно з пунктом 4 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою КМУ від 18.01.2001 року №30, рух великовагових та великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами здійснюється на підставі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, виданим перевізникові уповноваженим підрозділом Національної поліції, або документа про внесення плати за проїзд таких транспортних засобів. Допускається перевищення вагових параметрів порівняно з визначеними у пункті 22.5 Правил дорожнього руху на 2 відсотки (величина похибки) без оформлення відповідного дозволу та внесення плати за проїзд.
Транспортний засіб чи автопоїзд з вантажем або без вантажу вважається великоваговим, якщо максимальна маса або осьова маса перевищує хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 Правил дорожнього руху (пункт 3 Правил № 30)
Пунктом 22.5 Правил дорожнього руху, в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин визначено, що за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі коли хоч один з їх габаритів перевищує:
- за шириною 2,6 м, за висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Національною поліцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м),
- фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - до 46 т),
- навантаження на одиночну вісь - 11 т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11 т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м. Осі слід вважати здвоєними або строєними, якщо відстань між ними (суміжними) не перевищує 2,5 м.
Отже, участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові параметри яких перевищують хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 Правил дорожнього руху, зокрема, навантаження на вісі транспортного засобу або загальну масу, допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів.
Одночасно з цим, визначальним є не просто наявність дозволу як такого, а зазначення у ньому конкретного вагового або габаритного параметру, який хоч і перевищує нормативно встановлений, однак дозволяє здійснювати проїзд ТЗ (без перевищення цього параметру).
Частинами 2, 3, 4 ст. 283 КУпАП встановлено, що постанова повинна містити: найменування органу (прізвище, ім'я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім'я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.
Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сферах забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис (якщо такий запис здійснювався); розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.
Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, або про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), крім даних, визначених частинами другою і третьою цієї статті, повинна містити відомості про адресу веб-сайту в мережі Інтернет, на якому особа може ознайомитися із зображенням чи відеозаписом транспортного засобу в момент вчинення адміністративного правопорушення, ідентифікатор для доступу до зазначеної інформації та порядок звільнення від адміністративної відповідальності.
Крім того, постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місцезнаходження юридичної особи) на території України, оформлюється відповідно до Інструкції з оформлення уповноваженими посадовими особами Державної служби України з безпеки на транспорті матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані в автоматичному режимі затвердженої Наказом Міністерства інфраструктури України 27.09.2021 року за №512 (далі Інструкція).
Так, відповідно до Додатка 1 вказаної Інструкції в частині «Установив (ла)» постанови по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місцезнаходження юридичної особи) на території України, має міститися, в тому числі, наступна інформація: (марка, модель, державний номерний знак транспортного засобу, причепу, напівпричепу та інших причіпних пристроїв (у разі використання такого та/або заднього державного номерного знаку транспортного засобу), категорія транспортного засобу, тип транспортного засобу, повна маса транспортного засобу, ширина, висота, довжина, розподіл навантаження за вісями транспортного засобу (номер вісі, фактичне навантаження на вісь, сумарне фактичне навантаження на осі, сукупність осей), фактична міжосьова відстань, фактична шинність (кількість коліс) на вісі, виміряні з урахуванням похибки вагові та габаритні параметри транспортного засобу, які перевищили нормативні вагові та/або габаритні параметри транспортних засобів на ділянці автомобільної дороги), а також: (суть адміністративного правопорушення, опис обставин, установлених під час розгляду справи, а також допустимі габаритно-вагові параметри транспортних засобів для проїзду на даній ділянці автомобільної дороги).
Згідно ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Згідно ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі письмових, речових і електронних доказах, висновків експертів, показів свідків.
Частиною 1 ст. 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.78 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Під час розгляду справи судом встановлено, що постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місцезнаходження) на території України серії ВМ № 00000368 від 19.10.2021 не в повній мірі відповідає вимогам Інструкції, оскільки не містить марки, моделі, державного номерного знаку причепу, категорії транспортного засобу, типу транспортного засобу, повної маси транспортного засобу, ширини, висоти, довжини, розподілу навантаження за вісями транспортного засобу (номер вісі, фактичне навантаження на вісь, сумарне фактичне навантаження на осі, сукупність осей), фактичної міжосьової відстані, фактичної шинності (кількості коліс) на вісі. Вказані недоліки ставлять під сумнів твердження відповідача про врахування вказаних критеріїв при встановлення факту перевищення встановлених законодавством вагових норм.
При цьому, оскаржувана постанова містить лише масу перевищення вагової норми та її відсоток, тобто величину, що підлягає обчисленню шляхом порівняння граничної допустимої фактичної маси типу транспортного засобу з інформацією про фактичну масу транспортного засобу в момент зважування, однак вказаної інформації оскаржувана постанова не містить, та доказів на підтвердження перевищення встановлених законодавством вагової норми не надано.
Слід зазначити, що сама постанова про притягнення до адміністративної відповідальності не є беззаперечним доказом вчинення позивачем правопорушення, оскільки така постанова по своїй правовій природі є рішенням суб'єкта владних повноважень щодо наслідків розгляду зафіксованого правопорушення, якому передує фіксування цього правопорушення, містить лише опис обставин, які визнані службовою особою суб'єкта владних повноважень підставою для притягнення позивача до адміністративної відповідальності, без зазначення належних доказів на їх підтвердження.
Посилання на інші підстави позовних вимоги та заперечень судом не приймається до уваги у зв'язку з їх безпідставністю, оскільки не відповідають вимогам закону.
При цьому суд зазначає, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі Серявін та інші проти України від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справіРуїс Торіха проти Іспаніївід 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).
У відповідності до ст. 62 Конституції України усі сумніви щодо доведення вини особи тлумачаться на її користь.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що порушення при винесенні відповідачем постанови про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 , відсутність належних доказів вчинення адміністративного правопорушення за ч. 2 ст. 132-1 КУпАП, є безумовною підставою для скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місцезнаходження) на території України серії ВМ № 00000368 від 19.10.2021 та закриття провадження у справі про адміністративні правопорушення за відсутністю складу адміністративного правопорушення, оскільки під час розгляду справи відповідачем не були доведені обставини, які б свідчили, що в діях позивача є склад правопорушення, за який законом встановлено адміністративну відповідальність.
Згідно ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа, на підставі чого, та враховуючи задоволення позову, за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень Державної служби України з безпеки на транспорті на користь позивача ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір в розмірі 908 грн.
На підставі вищевикладеного, керуючись ч.2 ст.132-1, ст.ст.245, 251, 258, 268, 280 КУпАП, ст. ст. 72-77, 79, 90, 139, 241, 243-246, 250, 255, 286, 295 КАС України, суд,-
Позов ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, - задовольнити.
Скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місцезнаходження) на території України серії ВМ № 00000368 від 19.10.2021 року винесену провідним фахівця відділу цифрової трансформації та інформаційно-технічного забезпечення Департаменту аналітики та цифровізації Державної служби України з безпеки на транспорті Соколюком Любомиром Миколайовичем, про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_6 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 132-1 Кодексу України про адміністративне правопорушення та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 8500,00 грн.
Справу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 132-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, - закрити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Державної служби України з питань безпеки на транспорті, код ЄДРПОУ 39816845 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_6 , витрати зі сплати судового збору в розмірі 908 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду повністю або частково.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. У разі оголошення лише вступної та резолютивної частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження з підстав, передбачених ч.ч. 2, 3 ст. 295 КАС України.
Апеляційна скарга подається до суду апеляційної інстанції, яким є Третій апеляційний адміністративний суд.
Суддя Ленінського
районного суду
м. Кіровограда Лілія Андріївна Іванова