Компаніївський районний суд Кіровоградської області
Справа № 391/507/22
Провадження № 2/391/184/22
12.12.2022р.селище Компаніївка
Компаніївський районний суд Кіровоградської області:
головуюча - суддя Мумига І.М.
за участю секретаря - Качинської О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Компаніївської селищної ради Кропивницького району Кіровоградської області про визнання права власності за набувальною давністю, -
Позивач звернувся до суду з позовною заявою в якій просить визнати за ним право власності за набувальною давністю на житловий будинок з надвірними спорудами (домоволодіння), яке розташоване по АДРЕСА_1 , ринковою вартістю 116 700 грн.
В позовній заяві позивач пояснив, що він у 2004 році разом зі своєю дружиною вселився у житловий будинок з господарсько-побутовими будівлями, який розташований у АДРЕСА_1 . У жовтні 2011 року нумерація будинку по вищевказаній адресі з номера 10 була змінена на номер 11.
Попередній користувач будинку ОСОБА_2 , з волі якої він вселився до будинку, не була його власницею. Вона повідомила йому, що користувачем будинку був ОСОБА_3 , який цей будинок придбав у КДСГ «Інгул», однак право власності на нього не оформив. Він мав нагальну потребу у житлі, а тому відкрито, добросовісно вселився у нього та приступив до ремонту та відновлення цього житла. Восени 2021 року він знайшов технічний паспорт на будинок станом на лютий 1990 року (в оригіналі), згідно з яким ОСОБА_3 зазначений користувачем цього житла, а власником житла вказаний колгосп імені ОСОБА_4 . У технічному паспорті був вкладений на окремому аркуші оригінал договору купівлі-продажу будинку від 01 грудня 1992 року між покупцем ОСОБА_3 та правлінням КДСГ «Інгул» в особі Чугуй Володимира Никифоровича, діючого за довіреністю № 83 від 20.10.1992 року. Договір був посвідчений ОСОБА_5 , секретарем Губівської сільської ради Компаніївського району Кіровоградської області. На договорі купівлі-продажу немає відмітки про реєстрацію права власності покупця, яку повинен був вчинити орган бюро технічної інвентаризації.
Це спонукало його отримати в обласному комунальному підприємстві «Кіровоградське обласне об'єднане бюро технічної інвентаризації» архівну довідку номер 78827 від 22.12.2021 року та технічний паспорт будинку садибного типу від 20.12.2021 року. З цих документів йому стало відомо, що титульним власником домоволодіння у АДРЕСА_1 , де він мешкав зі своєю сім'єю, був колгосп ім. «Свердлова» на підставі реєстраційного посвідчення від 27.07.1990 року, виданого Губівською сільською радою, що підтверджується записом № 4 у реєстровій книзі № 1. У Кропивницькій районній державній адміністрації на свою заяву від 28.01.2022 року він отримав архівний витяг, з якого вбачається, що з 14.04.1992 року правонаступником колгоспу імені Свердлова стало Колективно-дольове сільськогосподарське господарство «Інгул». У 2000 році КДСГ «Інгул» припинилося, його правонаступником стало Приватно-орендне сільськогосподарське підприємство «Мир», діяльність якого 21.06.2011 року було також припинено.
Отже, станом на сьогодні, немає власника домоволодіння по АДРЕСА_1 . Також дане домоволодіння не визнавалося безхазяйною нерухомою річчю, не бралося на облік як річ з таким статусом, за рішенням суду не передавалося у комунальну власність. Таким чином, він переконаний у тому, що дане домоволодіння нікому не належить після припинення юридичної особи КДСГ «Інгул», яке мало юридичну адресу та було розташоване у селі Губівці Компаніївського району Кіровоградської області. Він відкрито, добросовісно, безперешкодно живе у домоволодінні з 2004 року, тобто вже понад 18 років, є зареєстрованим за місцем проживання у ньому з 14.03.2006 року (більше 16 років) і хоче визнати за собою право власності на нього за набувальною давністю.
На виконання вимог п. п.2, 3 ч.3 ст.265 Цивільного процесуального кодексу України суд зазначає заяви та клопотання, що подавались під час судового розгляду справи, інші процесуальні дії у справі.
Ухвалою від 04.11.2022 року відкрито провадження по справі, справу призначено розглядати в порядку загального позовного провадження.
Позивач в судове засідання не з'явився, надав до суду заяву про розгляд справи розглядати без його участі, позовні вимоги підтримав в повному обсязі.
Представник відповідача в судове засідання з'явився, але надав до суду заяву про розгляд справи без участі представника та не заперечував проти задоволення позову.
Згідно ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.
Згідно ч. 3 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.
Частиною 4 ст. 206 ЦПК України передбачено, що у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. У зв'язку з цим, на підставі ст. 247 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути
Вивчивши матеріали справи, дослідивши докази в їх сукупності суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню в повному обсязі з наступних підстав.
Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.
Судом встановлено, що згідно паспорта серії НОМЕР_1 від 15.05.2007 року, довідки № 368 від 31.12.2021 року та домової книги позивач зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 з 14.03.2006 року. (а.с. 8, 31, 32-36).
З технічного паспорта від лютого 1990 року на житловий будинок індивідуального житлового фонду за адресою АДРЕСА_1 та договору купівлі продажу будинку від 01.12.1992 року встановлено, що власником будинку є ОСОБА_3 . (а.с.11-14).
Як вбачається з архівної довідки обласного комунального підприємства «Кіровоградське обласне об'єднане бюро технічної інвентаризації» за архівними даними реєстрових книг станом до 01.01.2013 року зареєстровано за колгоспом ім. «Свердлова». (а.с. 15).
Рішенням сьомої сесії Губівської сільської ради Компаніївського району Кіровоградської області шостого скликання № 54 від 20.10.2011 року приведено адресне господарство ОСОБА_1 до належного, шляхом встановлення назв вулиць відповідної нумерації житлових будинків, а саме попередню адресу домоволодіння по АДРЕСА_2 , на теперішню АДРЕСА_1 . (а.с.26-27).
Згідно архівного витягу № 04-06/06 від 03.02.2022 року, виданого Кропивницькою районною державною адміністрацією з 14.04.1992 року правонаступником колгоспу імені Свердлова стало Колективно-дольове сільськогосподарське господарство «Інгул». У 2000 році КДСГ «Інгул» припинилося, його правонаступником стало Приватно-орендне сільськогосподарське підприємство «Мир», яке 21.06.2011 року було також припинене. (а.с.28).
Відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 17.02.2022 року приватно-орендне сільськогосподарське підприємство «Мир» 21.06.2011 року було припинено. (29-30).
Вартість домоволодіння, по АДРЕСА_1 , згідно звіту про оцінку, станом на 15.02.2022 року становить 116 700 грн. (а.с. 38-48).
Рахунками на оплату за електроенергію підтверджується, що позивач здійснює комунальні платежі за користування електроенергією. (а.с. 37).
Відповідно до ст. ст. 3, 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутися до суду по захист своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні й суспільні інтереси в спосіб, визначений законами України.
Відповідно до ст.15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Статті 12 та 81 ЦПК України передбачають, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ст.13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше, як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, такими засобами: письмовими доказами, висновками експертів, показаннями свідків.
Згідно ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування, предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення,.
Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінує належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність її взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідно до статті 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Згідно із частиною першою статті 344 ЦК України особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном - протягом п'яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом. Набуття права власності на земельну ділянку за набувальною давністю регулюється законом. Право власності на нерухоме майно, що підлягає державній реєстрації, виникає за набувальною давністю з моменту державної реєстрації.
Частиною четвертою статті 263 ЦПК України передбачено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 травня 2019 року в справі № 910/17274/17 (провадження № 12-291гс18) зроблено висновок, що «умовами набуття права власності за набувальною давністю на підставі статті 344 ЦК України є: наявність суб'єкта, здатного набути у власність певний об'єкт; законність об'єкта володіння; добросовісність заволодіння чужим майном; відкритість володіння; безперервність володіння; сплив установлених строків володіння; відсутність норми закону про обмеження або заборону набуття права власності за набувальною давністю. Для окремих видів майна (нерухоме майно, транспортні засоби, цінні папери) право власності за набувальною давністю виникає виключно на підставі рішення суду. Набуття відповідною особою права власності за набувальною давністю можливе лише за наявності всіх указаних умов у сукупності. За змістом частини першої статті 344 Цивільного кодексу України добросовісність особи має існувати саме на момент заволодіння нею чужим майном, що є однією з умов набуття права власності на таке майно за набувальною давністю. Після заволодіння чужим майном подальше володіння особою таким майном має бути безтитульним, тобто таким фактичним володінням, яке не спирається на будь-яку правову підставу володіння чужим майном. Володіння майном на підставі певного юридичного титулу виключає застосування набувальної давності. При вирішенні спорів має значення факт добросовісності заявника саме на момент отримання ним майна (заволодіння майном), тобто на той початковий момент, який включається в повний давнісний строк володіння майном, визначений законом. Володілець майна в момент його заволодіння не знає (і не повинен знати) про неправомірність заволодіння майном. Крім того, позивач як володілець майна повинен бути впевнений у тому, що на це майно не претендують інші особи і він отримав це майно за таких обставин і з таких підстав, які є достатніми для отримання права власності на нього. Звідси, йдеться про добросовісне, але неправомірне, в тому числі безтитульне, заволодіння майном особою, яка в подальшому претендуватиме на набуття цього майна у власність за набувальною давністю. Підставою добросовісного заволодіння майном не може бути, зокрема, будь-який договір, що опосередковує передання майна особі у володіння (володіння та користування), проте не у власність. Володіння майном за договором, що опосередковує передання майна особі у володіння (володіння та користування), проте не у власність, виключає можливість набуття майна у власність за набувальною давністю, адже у цьому разі володілець володіє майном не як власник. Якщо володілець знає або повинен знати про неправомірність заволодіння чужим майном (у тому числі і про підстави для визнання договору про його відчуження недійсним), то, незважаючи на будь-який строк безперервного володіння чужим майном, він не може його задавнити, оскільки відсутня безумовна умова набуття права власності - добросовісність заволодіння майном».
У постановах Верховного Суду від 05 червня 2018 року в справі № 924/925/17 та від 22 травня 2018 року в справі № 922/1574/17 зазначено, що відповідачем за позовом про визнання права власності за набувальною давністю є попередній власник майна або особа, яка вважає себе власником майна. При цьому така особа має не визнавати або оспорювати це право позивача, і між сторонами має існувати спір про право, який суд вирішує у порядку позовного провадження. Позов про право власності за давністю володіння не може пред'являти законний володілець, тобто особа, яка володіє майном з волі власника, крім випадків, визначених частиною 3 статті 344 ЦК України. Отже, встановлення власника майна і його волі щодо передачі майна у володіння є обставинами, які мають юридичне значення для правильного вирішення спору у справі про визнання права власності на нерухоме майно за набувальною давністю, і підлягає доведенню під час ухвалення судового рішення.
Таким чином, судом, на підставі оцінки зібраних по справі доказів в цілому, так і кожного доказу окремо, встановлено, що оскільки позивач відкрито, добросовісно та безперешкодно проживає в будинку по АДРЕСА_1 з 2004 року, тобто 18 років, то він має підстави для набуття право власності на вищевказане домоволодіння за набувальною давністю.
В зв'язку з тим, що позивачем не заявлено позовну вимогу про стягнення з відповідача судових витрат по справі, суд відносить їх за рахунок позивача.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 12, 13, 76-82, 89, 133, 141, 263-265, 268, 272, 273, 280-282, 284, 289, 354 ЦПК України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Компаніївської селищної ради Кропивницького району Кіровоградської області про визнання права власності за набувальною давністю задовольнити повністю.
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянином України, право власності за набувальною давністю на житловий будинок з надвірними спорудами (домоволодіння), розташоване по АДРЕСА_1 , ринковою вартістю 116 700 грн.
Судові витрати покласти на позивача.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Кропивницького апеляційного суду Кіровоградської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відомості про учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, зареєстрований АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2 .
Відповідач: Компаніївська селищна рада Кіровоградської області, місцезнаходження: вул. Паркова, 4, смт. Компаніївка Кіровоградської області, код в ЄДРПОУ 04364911.
Повний текст рішення складено 13.12.2022 року.
Суддя І.М. Мумига