13 грудня 2022 року м. Дніпросправа № 160/4490/22
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів:
судді - доповідача Чумака С.Ю.,
суддів: Чабаненко С.В., Юрко І.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні суду апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області
на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 5 вересня 2022 року в адміністративній справі № 160/4490/22 (суддя І інстанції - Кадникова Г.В.)
за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ, РІШЕННЯ СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ, ВИМОГ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ ТА УЗАГАЛЬНЕНІ ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Позивач звернулась до суду з позовом, в якому просила:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (далі - ГУ ПФУ в Дніпропетровській області, відповідач) щодо не включення до страхового стажу періоду її роботи на Публічному акціонерному товаристві «Дніпропетровський трубний завод» (далі - ПАТ Дніпропетровський трубний завод) з 01.08.2017 по 30.11.2017 та з 01.09.2019 по 28.12.2021;
- зобов'язати ГУ ПФУ в Дніпропетровській області зарахувати до її страхового стажу період роботи на Публічному акціонерному товаристві «Дніпропетровський трубний завод» з 01.08.2017 по 30.11.2017 та з 01.09.2019 року по 28.12.2021 року. (а.с. 1-4)
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 5 вересня 2022 року адміністративний позов задоволений.
Не погодившись з таким судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю. В обґрунтування скарги зазначив, що за даними Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування за серпень-листопад 2017 року, за вересень-грудень 2019 року, за 2020-2021 роки сплата ОСОБА_1 страхових внесків по ПАТ «Дніпропетровській трубний завод» відсутня. У ПАТ «Дніпропетровській трубний завод» наявна заборгованість зі сплати єдиного внеску. Отже, вважає, що зарахувати періоди роботи позивача на зазначеному підприємстві з 01.08.2017 по 31.11.2017 та з 01.09.2019 по 31.12.2021 не було правових підстав.
Також відповідач звертає увагу суду на те, що відповідно до довідки Форми ОК-7, яка долучена позивачем до звернення від 28.12.2021, період з квітня по грудень 2021 року не містить відомостей щодо нарахованої заробітної плати.
До суду надійшла заява від позивача, в якій остання просила розглянути справу за її відсутності та зазначала, що в адміністративній справі надані всі документи, які підтверджують протиправні дії відповідача та правильність рішення суду першої інстанції.
Суд апеляційної інстанції розглянув справу відповідно до приписів статті 311 КАС України в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Позивач, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , є пенсіонером за віком, пенсія призначена з 31 травня 2002 року на пільгових умовах зі зниженням пенсійного віку за Списком № 2.
20.01.2022 позивач подала до відповідача заяву і трудову книжку із записом про звільнення з роботи 28.12.2021.
На підставі поданих документів відповідачем з 29.12.2021 здійснено перерахунок пенсії як не працюючої особи з урахуванням прожиткового мінімуму, який встановлений на дату звільнення відповідно до ч. 3 ст. 42 Закону № 1058. До страхового стажу не зараховано періоди роботи позивача з 01.08.2017 по 30.11.2017, з 01.09.2019 по 28.12.2021 Публічному акціонерному товаристві «Дніпропетровський трубний завод».
ОСОБА_1 зверталась до відповідача з клопотаннями, в яких просила надати інформацію про порядок перерахунку її пенсії після звільнення та письмове обґрунтування пояснення, з яких обставин не зарахований страховий стаж за серпень, вересень, жовтень, листопад 2017 року, за вересень, жовтень, листопад, грудень 2019 року і за весь 2020 і 2021 роки. (а.с. 15).
За кожний місяць за період з 2019-2021 року від Головного управління Пенсійного фонду України в м. Київ і Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області позивачем отримано відповіді, що періоди з 01.08.2017 по 30.11.2017, з 01.09.2019 по 28.12.2021 у ПАТ «Дніпропетровський трубний завод» не зараховано до страхового стажу, у зв'язку з тим, що завод не перераховує страхові внески і позивачу рекомендовано звернутись до керівництва останнього. (а.с. 39-40, 62-63, 75-76, 84-85)
Вказане також підтверджується копією відповіді відповідача від 08.02.2022 року № 4654-3272/М-01/9-0400/22, наявною в матеріалах справи. (а.с. 16)
Не погоджуючись із такими діями відповідача, позивач звернулась до суду з цим позовом.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції, виходив з того, що ті періоди, за які позивачу нараховувалась і виплачувалась заробітна плата, навіть за умови несплати (несвоєчасної сплати) роботодавцем страхових внесків з такої заробітної плати, підлягають зарахуванню до страхового стажу позивача. Обов'язок щодо сплати єдиного внеску покладено саме на вказане підприємство, яке здійснило нарахування цього внеску та утримання його із заробітної плати позивача.
НОРМИ ПРАВА, ЯКІ РЕГУЛЮЮТЬ СПІРНІ ПРАВОВІДНОСИНИ, ТА ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ СУДОМ
Згідно зі статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Статтею 8 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” передбачене право громадян на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг.
Так, відповідно до статті 1 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» страхові внески - це кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені (які підлягають сплаті) згідно із законодавством, що діяло раніше; надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Страхувальники - це роботодавці та інші особи, які відповідно до закону сплачують єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та/або є платниками відповідно до цього Закону.
Статтею 21 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» врегульовані питання персоніфікованого обліку у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування.
Частиною 1 статті 21 цього Закону передбачено, що персоніфікований облік у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування здійснюється з метою обліку застрахованих осіб, учасників накопичувальної системи пенсійного страхування та їх ідентифікації, а також накопичення, зберігання та автоматизованої обробки інформації про облік застрахованих осіб і реалізацію ними права на страхові виплати у солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування та накопичувальній системі пенсійного страхування.
Відповідно до ч. 2 ст. 21 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», на кожну застраховану особу відкривається персональна електронна облікова картка, якій присвоюється унікальний номер електронної облікової картки. Унікальний номер електронної облікової картки формується автоматично шляхом додавання одиниці до останнього наявного унікального номера електронної облікової картки. Порядок та строки впровадження унікальних номерів електронних облікових карток застрахованих осіб, порядок ведення персональних електронних облікових карток визначаються Пенсійним фондом.
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 22 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» відомості, що містяться в системі персоніфікованого обліку, використовуються виконавчими органами Пенсійного фонду для підтвердження участі застрахованої особи в системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, обчислення страхових внесків, визначення права застрахованої особи або членів її сім'ї на отримання пенсійних виплат згідно з цим Законом, визначення розміру, перерахунку та індексації пенсійних виплат, передбачених цим Законом, надання застрахованій особі на її вимогу або у випадках, передбачених цим Законом та Законом України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування”, надання страховим організаціям, що здійснюють страхування довічних пенсій, надання аудитору, який відповідно до цього Закону здійснює аудит Накопичувального фонду, обміну інформацією з централізованим банком даних з проблем інвалідності.
Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 24 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” страховий стаж - це період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
За змістом статті 20 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” страхові внески обчислюються виключно в грошовій формі, у тому числі з виплат (доходу), що здійснюються в натуральній формі.
Обчислення страхових внесків застрахованих осіб, здійснюється страхувальниками на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), грошового забезпечення, на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески.
Страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.
Якщо страхувальники несвоєчасно або не в повному обсязі сплачують страхові внески, до них застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про сплату страхових внесків, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.
Відповідно до статті 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» відповідальність за несплату страхових внесків несе підприємство-страхувальник, оскільки здійснює нарахування страхових внесків із заробітної плати застрахованої особи.
Отже, обов'язок по сплаті страхових внесків та відповідальність за несвоєчасну або не в повному обсязі сплату страхових внесків законом покладено на страхувальника, який здійснив нарахування цього внеску та утримання його із заробітної плати позивача.
Відповідно до записів у трудовій книжці позивач з 01.08.2017 по 30.11.2017 та з 01.09.2019 по 28.12.2021 працювала у ПАТ «Дніпропетровський трубний завод», що підтверджується копією трудової книжки. (а.с. 9-12)
Водночас, відповідно до довідки форми ОК-7, довідки ПАТ «Дніпропетровський трубний завод», сформованої станом на грудень 2021 року, підтверджується, що позивачу у спірні періоди заробітна плата нараховувалась, проте страхові внески не сплачувались. (а.с. 13-14, 18-20)
Наявна заборгованість по виплаті заробітної плати за спірні періоди виплачена, що підтверджується копією довідки Приватбанка і розрахунковим листом при звільненні. (а.с. 17, 20)
За таких обставин, колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції, що відсутність у Реєстрі застрахованих осіб відомостей про позивача за спірний період зумовлена неналежним виконанням підприємством-страхувальником свого обов'язку щодо належної сплати страхових внесків.
Таким чином, внаслідок невиконання Публічним акціонерним товариством «Дніпропетровський трубний завод» обов'язку по сплаті страхових внесків до Пенсійного фонду України, позивач позбавлена соціальної захищеності та пенсійного стажу за час роботи на вказаному підприємстві, що є неприпустимим та таким, що суперечить основним конституційним засадам в сфері соціального захисту.
Колегія суддів зазначає, що позивач не повинен відповідати за неналежне виконання підприємством-страхувальником свого обов'язку щодо належної сплати страхових внесків, а отже, наявність заборгованості підприємства по страховим внескам не може бути підставою для не зарахування до страхового стажу при перерахунку пенсії позивача періодів його роботи на такому підприємстві.
Аналогічна правова позиція щодо застосування зазначених норм права є сталою і неодноразово висловлена Верховним Судом, зокрема у постановах від 27 березня 2018 року (справа № 208/6680/16-а(2а/208/245/16)), від 24 травня 2018 року (справа № 490/12392/16-а), від 04 вересня 2018 року (справа № 482/434/17), від 27 лютого 2019 року (справа № 638/5795/17/).
Отже, ПАТ «Дніпропетровський трубний завод» не виконано обов'язку по сплаті страхових внесків до Пенсійного фонду України, а відповідачем протиправно не враховано до страхового стажу позивача зазначений вище період, як правильного висновку дійшов суд першої інстанції.
Судом першої інстанції рішення прийнято з додержанням норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду - без змін.
Оскільки справа відповідно до п. 3 ч. 6 ст. 12 КАС України є справою незначної складності, судове рішення суду апеляційної інстанції згідно з п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, передбачених цим пунктом.
На підставі викладеного, керуючись статтями 242, 243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області залишити без задоволення.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 5 вересня 2022 року в адміністративній справі № 160/4490/22 залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає.
Суддя - доповідач С.Ю. Чумак
суддя С.В. Чабаненко
суддя І.В. Юрко