30 листопада 2022 року м. Дніпросправа № 160/19352/21
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Сафронової С.В. (доповідач),
суддів: Чепурнова Д.В., Ясенової Т.І.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Фідея" на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 січня 2022 року
у адміністративній справі № 160/19352/21 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Фідея" до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 січня 2022 року відмовлено у задоволені адміністративного позову 19 жовтня 2021 року ТОВ «Фірма «Фідея» про визнання протиправними та скасуванні прийнятих Східним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків податкових повідомлень-рішень від 15 вересня 2021 року: №302/32-00-04-02-01-36-41223117 щодо зменшення суми від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 1 469 233,00 грн.; та №303/32-00-04-02-01-36-41223117 щодо збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 9 072 546,00, з яких 6 048 364 грн. - за податковими зобов'язаннями, 3 024 182 грн. за штрафними санкціями
Зазначене рішення суду першої інстанції оскаржено в апеляційному порядку позивачем по справі з підстав неправильного застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, допущеного внаслідок неповного з'ясування фактичних обставин здійснення відповідних операцій, що підтверджуються первинними бухгалтерськими документами, які містяться в матеріалах справи, і які судом першої інстанції не досліджувались та не бралися до уваги при прийнятті оскаржуваного рішення.
Апеляційна скарга позивача мотивована тим, що оскаржувані у цій справі податкові повідомлення-рішення винесені відповідачем по справі за відсутності правових підстав для їх винесення виходячи з того, що суми податку на додану вартість за спірні у цій справі податкові періоди були позивачем правомірно включені до складу податкового кредиту відповідного податкового періоду, оскільки у такому податковому періоді ТОВ «Фірма «Фідея» було здійснено господарські операції, за якими він мав право на включення до складу податкового кредиту сум ПДВ. При цьому, факти здійснення відповідних операцій підтверджуються долученими до матеріалів справи первинними бухгалтерськими документами, а тому позивач враховуючи передбачені пунктом 201.7. Податкового кодексу України події отримання товару та перерахування передоплати за товар, керуючись правилом «першої події», яке встановлено при формуванні податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість, правильно врахував суму податку на додану вартість з вказаних операцій у складі податкового кредиту за відповідний період.
Одночасно апелянт наголошує, що норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, а порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування витрат та податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на формування витрат та податковий кредит, за можливу неправомірну діяльність його контрагентів за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагента та злагодженість дій між ними, про що наголошувалося Верховним Судом в постанові від 12.06.2018 р. у справі № 826/11879/13-а. Також апелянтом підкреслено, що податкове законодавство не ставить у залежність податковий облік (стан) певного платника податку від інших осіб, зокрема, від фактичної сплати контрагентом у ланцюгу постачання податку до бюджету, а відтак якщо останній не виконав свого зобов'язання щодо сплати податку або мінімізував свої податкові зобов'язання, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи, проте вказана обставина не є підставою для позбавлення платника податку-покупця права на отримання податкової вигоди у разі, якщо такий платник має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту (правова позиція Верховного Суду, зазначена у Постанові ВС від 12.06.2018 р. у справі № 802/1155/17-а).
Враховуючи наведені доводи та спираючись на положення п.1.1. ст.1, п.46.1. ст.46, п.198.1. п.198.3. ст.198, п.200.1. п.200.2. п.200.4. ст.200, п.201.3. п.201.7. п.201.10. ст.201, п. 203.1. ст.203 Податкового кодексу України, позивач вважає, що він має право на віднесення вказаних в Акті перевірки контролючого органу сум до складу податкового кредиту, оскільки ним було вжито всіх заходів, які залежать від позивача та які надають йому право на включення відповідних сум до складу податкового кредиту.
Обговоривши доводи апеляційної скарги та заслухавши пояснення представника відповідача по справі, перевіривши повноту з'ясування судом першої інстанції фактичних обставин спірних правовідносин, їх оцінку та правильність застосування до них норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку про відсутність правових підстав для задоволення вимог апелянта, виходячи з нижченаведеного.
Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що оскаржувані у цій справі позивачем податкові повідомлення-рішення від 15 вересня 2021 року: №302/32-00-04-02-01-36-41223117 щодо зменшення суми від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 1 469 233,00 грн.; та №303/32-00-04-02-01-36-41223117 щодо збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 9 072 546,00, з яких 6 048 364 грн. за податковими зобов'язаннями, 3 024 182 грн. за штрафними санкціями - були винесені на підставі Акту про результати камеральної перевірки від 18.08.2021 року № 641/32-00-04-02-01-11-41223117, в якому зафіксовано результати перевірки ТОВ «Фірма «Фідея» (код ЄДРПОУ 41223117) стосовно уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість за квітень 2021 року, та за висновками якого встановлено порушення позивачем вимог п. 198.6 ст. 198, п. 201.10 ст.201 Податкового кодексу України внаслідок чого ТОВ «Фірма «Фідея» було: занижено податок на додану вартість за лютий 2021 р., що підлягає сплаті до бюджету на суму 6 048 364 грн; та завищено суми від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (р.21 декларації) за квітень 2021 р. на суму 1 469 233 грн.
Як з'ясовано судом першої інстанції та підтверджено в суді апеляційної інстанції, уточнюючі розрахунки податкових зобов'язань з ПДВ ТОВ «Фірма «Фідея» були подані засобами електронного зв'язку 30 липня 2021 року до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за квітень 2021 року за реєстраційним номером №9214479643.
У зазначеному уточнюючому розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість за квітень 2021 року від 30 липня 2021 року №9214479643, підприємством задекларовано у графі 5 «уточнений показник» у рядку 10.1 Б «Придбання (виготовлення, будівництво, спорудження, створення) товарів/послуг та необоротних активів на митній території України з основною ставкою» суму у розмірі 6 254 647 грн., у зв'язку з чим саме відділом податкового адміністрування підприємств паливно-енергетичного комплексу управління податкового адміністрування підприємств виробничої сфери Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на підставі пп.19-1.1.2 п.19-1 п.19.4 ст.19, пп.20.1.4 п.20.1 ст.20, пп.75.1.1 п.75.1 ст.75, п.200.10 ст.200 Податкового кодексу України і було проведено камеральну перевірку ТОВ «Фірма «Фідея», за результатом якої складено акт перевірки від 18.08.2021 №641/32-00-04-02-01-11-41223117.
Відповідно до змісту вказаного Акту перевірки, контролюючим органом внаслідок проведеного аналізу поданої звітності за квітень 2021 року та даних Єдиного реєстру податкових накладних встановлено, що ТОВ «Фірма «Фідея»: до складу податкового кредиту за квітень 2021 року, який відображено у графі 5 в рядку 10.1 Б уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з ПДВ у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за квітень 2021 року від 30.07.2021 року реєстр.№9214479643, включено суму ПДВ у розмірі 6 166 726,67 грн. по не зареєстрованим в ЄРПН виписаним на адресу ТОВ «Фірма «Фідея» податковим накладним від постачальника ТОВ НВФ "МС АВІА-ГРЕЙД" код РНОКПП 373591008263; віднесено до складу податкового кредиту декларації за квітень 2021 року суму залишку від'ємного значення рядка 21 попереднього звітного періоду (березень 2021 року) у розмірі 7 218 301 грн.; а у поданому до уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з ПДВ у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за квітень 2021 року (від 30.07.2021 року реєстр.№9214479643) Додатку 2 «Довідка про суму від'ємного значення звітного (податкового) періоду, яка зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (Д2)» (реєстр.№9214479600), сформовано за рахунок суми від'ємного значення за звітний (податковий) період - лютий 2021 року суму залишку від'ємного значення в розмірі 1 350 870 грн.
При цьому, від'ємне значення різниці між сумою податкових зобов'язань та сумою податкового кредиту за декларації з ПДВ лютий 2021 року виникло за рахунок включення до складу податкового кредиту суми податку по податкових накладних не зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних у розмірі 10 359 167 грн.
Питання правомірності формування податкового кредиту за лютий 2021 року перевірено у ході камеральної перевірки (акт від 16.08.2021 року №638/32-00-04-02-01-11-41223117), за результатами якої встановлено порушення п.198.6 ст.198, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, що призвело до: заниження податку на додану вартість за лютий 2021 року, що підлягає сплаті до бюджету, на суму 9 008 297 грн.; та до завищення суми від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядку 21 декларації) за лютий 2021 року на суму 1 350 870 грн.
Таким чином, контролюючим органом під час перевірки встановлено розбіжності між даними задекларованими ТОВ «Фірма «Фідея» у графі 5 «уточнений показник» рядку 17 «Усього податковий кредит» уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з ПДВ у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за квітень 2021 року з даними Єдиного реєстру податкових накладних на суму ПДВ 7 517 596,67 грн., що саме і стало підставою для винесення 15.09.2021 Східним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків оскаржуваних у цій справі податкових повідомлень-рішень форми "Р" №303/32-00-04-02-0-36-41223117 та форми "В4"№302/32-00-04-02-0-36-41223117, які було направлено на адресу ТОВ «Фірма «Фідея» поштою 15 вересня 2021 року та отримані адресатом - 30 вересня 2021 року.
Вирішуючи по суті спір у цій справі, суд першої інстанції спираючись на положення ст.36, ст.46-1, п.198.1 п.198.3 п.198.6 ст.198, п.200.1 п.200.2 п.200.4 ст.200, п.201.1 абз.2-6 п.201.3 п.201.7 п.201.10 ст.201, п.203.1 ст.203 Податкового кодексу України, обгрунтовано виходив з порушення ТОВ «Фірма «Фідея» вказаних норм внаслідок включення до складу податкового кредиту (графа 5, рядок року 17 «уточнений показник») уточнюючого розрахунку з ПДВ за квітень 2021 р. суми податку по не зареєстрованим в Єдиному реєстрі податковим накладним у розмірі 7 517 597 грн., що призвело до завищення податкового кредиту за квітень 2021 року на 7 517 597 грн., що в свою чергу призвело до заниження податку на додану вартість за квітень 2021 року на 6 048 364 грн. та до завищення суми від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 21 декларації) на суму 1 469 233 грн.
В той же час, суд першої інстанції правильно акцентував увагу на тому, що відповідно до п.201.10 ст.201 ПК України, відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.
Апеляційний суд повністю погоджується з наведеними висновками та вважає за необхідне відмовивши у задоволені вимог апеляційної скарги позивача, залишити без змін рішення суду першої інстанції, оскільки обов'язковими умовами виникнення у платника права на податковий кредит є: реальне здійснення операцій з придбання товарів (послуг) з метою їх використання в оподатковуваних операціях з оформленням таких операцій всіма необхідними документами первинного бухгалтерського обліку; складена згідно з вимогами ПК України та зареєстрована в ЄРПН податкова накладна. Відсутність факту реєстрації останньої не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту.
Колегія суддів зауважує, що з мотивувальної частини оскаржуваного рішення суду першої інстанції вбачається, що судом в повній мірі було досліджено фактичні обставини та правильно застосовано до них норми матеріального права. В свою чергу, доводи апеляційної скарги позивача не містять аргументів про порушення судом норм процесуального права, які б унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, також як і не спростовують висновків суду першої інстанції, що є підставою для залишення рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 січня 2022 року без змін.
Керуючись ст.ст. 242, 315, 316, 322, 325, 328 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Фідея" - залишити без задоволення.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 січня 2022 року - залишити без змін.
Постанова Третього апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.
Головуючий - суддя С.В. Сафронова
суддя Д.В. Чепурнов
суддя Т.І. Ясенова