13 грудня 2022 року м. Дніпросправа № 211/8052/21 провадження №2-а/211/28/22
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Семененка Я.В. (доповідач),
суддів: Бишевської Н.А., Добродняк І.Ю.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м.Дніпрі апеляційну скаргу Поліцейського роти №2 батальйону №1 Полку патрульної поліції в місті Кривий Ріг Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції Лепаєва Євгенія Вікторовича
на рішення Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу від 17 жовтня 2022 року (суддя Середня Н.Г.) у справі №211/8052/21 (провадження №2-а/211/28/22) за позовом ОСОБА_1 до Поліцейського роти №2 батальйону №1 Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції Лепаєва Євгенія Вікторовича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,-
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив скасувати постанову серії ЕАО № 5049443 від 19.11.2021 про притягнення його до адміністративної відповідальності за частиною 2 статті 122 КУпАП
В обґрунтування заявлених вимог позивач посилалась на необґрунтованість та неправомірність оскарженого рішення, оскільки винесене відповідачем за відсутності події та складу правопорушення, без наявності доказів вчинення такого.
Рішенням Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу від 17 жовтня 2022 року позов задоволено.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції фактично виходив з того, що відповідачем не доведено належними та допустимими доказами факт скоєння позивачем адміністративного правопорушення, що свідчить про необґрунтованість притягнення позивача до адміністративної відповідальності.
Не погодившись з рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову в повному обсязі. Доводи скаржника фактично зводяться до того, що під час винесення оскаржуваного рішення поліцейський діяв у межах повноважень та у спосіб, що визначені Законом та з огляду на встановлений факт скоєння позивачем адміністративного правпорушення, обґрунтовано виніс постанову про притягнення останнього до адміністративної відповідальності. Відносно висновків суду першої інстанції про те, що відповідачем не було доведено факт вчинення правопорушення належними та допустимими доказами, заявник апеляційної скарги вказує на те, що такий факт підтверджено відеозаписом, зроблений портативним відеореєстратором.
Перевіривши, в межах доводів апеляційної скарги, законність та обґрунтованість
судового рішення, оцінивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи із наступного.
Встановлені обставини справи свідчать про те, що 19.11.2021 поліцейським роти №2 батальйону №1 Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції Лепаєвим Є.В. винесено постанову по справі про адміністративне правопорушення за ч. 2 ст. 122 КУпАП про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 510 грн., в якій зазначено про те, що останній керував транспортним засобом по вул. Калнишевського, 5, без ввімкненого ближнього світла фар, чим порушив п. 19.1.а) ПДР.
Відповідно до вказаної постанови позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 510 гривень.
Правомірність та обґрунтованість вказаної постанови є предметом спору, який передано на вирішення суду.
За наслідками перегляду судового рішення суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції щодо наявності підстав для задоволення позову, з огляду на таке.
Згідно п. 19.1 «а» Правил дорожнього руху України у темну пору доби та в умовах недостатньої видимості незалежно від ступеня освітлення дороги, а також у тунелях на транспортному засобі, що рухається, повинні бути ввімкненні такі світлові пристрої на всіх механічних транспортних засобах фари ближнього (дальнього) світла.
Відповідно до частини 2 статті 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз'їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв'язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Отже, порушення правил користування зовнішніми освітлювальними приладами створюють склад правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.2 ст.122 КУпАП.
У свою чергу, стаття 280 КУпАП закріплює обов'язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні.
Наявність чи відсутність адміністративного правопорушення встановлюється уповноваженою особою на підставі доказів, перелік джерел яких наведено в ст.251 КУпАП.
Так, за приписами ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
Як на підтвердження встановленого факту порушення позивачем ПДР відповідач посилався на відеозапис зроблений портативним відеореєстратором. Натомість, вказаний відеозапис не підтверджує вчинення позивачем правопорушення, обставини якого викладені в оскаржуваній постанові. Так, з вказаного запису не можливо встановити те, що патрульними був зупинений транспортний засіб під керуванням позивача, а відповідно і те, що позивач, в темну пору доби, керував транспортним засобом без без ввімкненого ближнього світла фар.
З огляду на встановлені обставини справи, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що відповідачем не доведено належними та допустимими доказами факт скоєння позивачем адміністративного правопорушення, що свідчить про необґрунтованість притягнення позивача до адміністративної відповідальності.
Посилання скаржника на те, що обов'язок по доказуванню покладається не лише на відповідача, а і на позивача, суд апеляційної інстанції вважає безпідставними, оскільки відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Таким чином, з огляду на предмет спору у цій справі, саме на відповідача покладено обов'язок довести правомірність притягнення позивача до адміністративної відповідальності.
Ураховуючи викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та ухвалено рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим підстав для його скасування не існує.
На підставі викладеного, керуючись п.1 ч.1 ст.315, ст.ст. 316, 321, 322, 325 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Поліцейського роти №2 батальйону №1 Полку патрульної поліції в місті Кривий Ріг Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції Лепаєва Євгенія Вікторовича залишити без задоволення, а рішення Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу від 17 жовтня 2022 року у справі №211/8052/21 (провадження №2-а/211/28/22) - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати прийняття та відповідно до ч.3 ст.272 Кодексу адміністративного судочинства України касаційному оскарженню не підлягає.
Повний текст постанови складено 13.12.2022
Головуючий - суддя Я.В. Семененко
суддя Н.А. Бишевська
суддя І.Ю. Добродняк