13 грудня 2022 року м. Дніпросправа № 280/4797/21
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Головко О.В. (доповідач),
суддів: Ясенової Т.І., Суховарова А.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження у м. Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1
на додаткове рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 28 липня 2022 року (суддя Сацький Р.В., повний текст рішення складено 28.07.2022) в адміністративній справі
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Національної поліції в Запорізькій області
про зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив зобов'язати Головне управління Національної поліції в Запорізькій області нарахувати та виплатити позивачу грошову компенсацію за невикористані дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій у кількості 14 календарних днів за 2015 - 2016 роки, виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення, з урахуванням суми індексації цієї компенсації.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 21 липня 2022 року позов задоволено повністю.
Також додатковим рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 28 липня 2022 року задоволено частково заяву представника ОСОБА_1 про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу. Стягнуто на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції в Запорізькій області судові витрати на професійну правничу допомогу у сумі 4200 (чотири тисячі двісті) грн. 00 коп.
Не погодившись з додатковим рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та прийняти нове судове рішення, яким заяву про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу задовольнити у повному обсязі та стягнути судові витрати у розмірі 12000,00 грн.
Апеляційна скарга ґрунтується на тому, що судом першої інстанції додаткове рішення ухвалене з неправильним застосуванням норм матеріального права, з порушенням норм процесуального права. Вказане судове рішення не є обґрунтованим та таким, що прийняте з урахуванням всіх обставин, що мають значення для справи. Також апелянт звертає увагу, що відповідач не подавав заяву про зменшення суми витрат на правничу допомогу, яка підлягає розподілу.
Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість додаткового рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, суд апеляційної інстанції дійшов таких висновків.
Судом першої інстанції вірно встановлено, матеріалами справи підтверджено, що на підтвердження понесення судових витрат на професійну правничу допомогу представником позивача надано суду: угоду про надання правової допомоги від 12.02.2021, укладену ОСОБА_1 та адвокатом Штенгеловим О.В. (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії ЗП № 001123 від 29.02.2016), предметом якої є надання правової допомоги та представництво клієнта в судах; ордер на надання правової допомоги серії АР № 1036753 від 12.02.2021; попередній розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс та очікує понести у зв'язку з розглядом справи від 10.06.2021 на суму 7000 грн. 00 коп.; акт приймання-передачі наданих послуг від 10.06.2021 на суму 5000 грн. 00 коп., в тому числі - написання та подання адвокатського запиту від 05.03.2021, написання та подання адвокатського запиту від 22.02.2021, написання та подання позовної заяви про зобов'язання вчинити певні дії; квитанцію про оплату послуг з професійної правничої допомоги від 10.06.2021 на суму 5000 грн. 00 коп.; акт приймання-передачі наданих послуг від 28.07.2021 на суму 2000 грн. 00 коп., в тому числі - написання та подання відповіді на відзив; квитанцію про оплату послуг з професійної правничої допомоги від 28.07.2021 на суму 2000 грн. 00 коп.; акт приймання-передачі наданих послуг від 10.08.2021 на суму 1000 грн. 00 коп., в тому числі - представництво позивача у судовому засіданні 10.08.2021 по адміністративній справі № 280/4797/21; квитанцію про оплату послуг з професійної правничої допомоги від 10.08.2021 на суму 1000 грн. 00 коп.; акт приймання-передачі наданих послуг від 07.09.2021 на суму 2000 грн. 00 коп., в тому числі - написання та направлення апеляційної скарги на ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 25.08.2021 по справі № 280/4797/21; квитанцію про оплату послуг з професійної правничої допомоги від 07.09.2021 на суму 2000 грн. 00 коп.; акт приймання-передачі наданих послуг від 18.07.2022 на суму 1000 грн. 00 коп., в тому числі - представництво позивача у судовому засіданні 18.07.2022 по адміністративній справі № 280/4797/21; квитанцію про оплату послуг з професійної правничої допомоги від 18.07.2022 на суму 1000 грн. 00 коп.; акт приймання-передачі наданих послуг від 21.07.2022 на суму 1000 грн. 00 коп., в тому числі - представництво позивача у судовому засіданні 21.07.2022 по адміністративній справі № 280/4797/21; квитанцію про оплату послуг з професійної правничої допомоги від 21.07.2022 на суму 1000 грн. 00 коп.
Дослідивши подані документи, суд першої інстанції дійшов висновку, що написання та подання адвокатських запитів не є професійною правничою допомогою, тому в цій частині вимоги задоволенню не підлягають. Такі послуги, як написання та подання відповіді на відзив, не є обов'язковою, тому в цій частині необхідно позивачу відмовити.
Щодо інших витрат суд першої інстанції вважав, що розмір витрат на оплату послуг адвоката є неспівмірними зі складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), часом, витраченим адвокатом для їх виконання та обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, а тому підлягає задоволенню сума у розмірі 4200,00 гривень 00 копійок.
Разом з цим суд апеляційної інстанції вважає такі висновки суду першої інстанції помилковими та необґрунтованими.
Суд апеляційної інстанції зазначає, що відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 132 КАС України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Статтею 131-2 Конституції України встановлено, що для надання професійної правничої допомоги в Україні діє адвокатура.
Статтею 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначено, що договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Згідно зі статтею 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Відповідно до частин 3-4 статті 134 КАС України для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Відповідно до частин 7, 9 статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:
1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи;
2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;
3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо;
4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов'язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Аналіз наведеної норми дає можливість дійти висновку, що будь-які дії адвоката, пов'язані зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, розглядаються для цілей розподілу судових витрат.
Судом першої інстанції не надано належної оцінки тій обставині, що майже всі адвокатські запити були складені та направлені представником позивача з метою збору доказів, пов'язаних з предметом спору у справі № 280/4797/21.
Разом з тим суд апеляційної інстанції звертає увагу, що адвокатський запит, направлений до суду першої інстанції для з'ясування руху справи, не може розглядатися як правнича допомога, оскільки не пов'язаний з наданням професійних послуг адвокатом.
Натомість складання та направлення представником позивача до суду відповіді на відзив відповідача на позовну заяву необґрунтовано не визнані судом першої інстанції правничою допомогою, адже така послуга прямо пов'язана з розглядом справи.
Також суд першої інстанції не навів належних обґрунтувань зменшення судових витрат за надання іншої правничої допомоги.
Усуваючи такі недоліки судового рішення, суд апеляційної інстанції враховує, що частинами 5-6 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що надані адвокатом документи містять опис наданих адвокатом послуг та розрахунок вартості послуг відповідно до умов договору.
Суд апеляційної інстанції зазначає, що сторони не обмежені волею та розсудом щодо визначення в умовах договору суми гонорару адвоката, натомість така домовленість не є безумовною для суду при вирішенні питання щодо розподілу судових витрат.
Як встановлює закон, про що зазначено вище, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує низку обставин, у тому числі обґрунтованість та пропорційних розміру таких витрат до предмета спору. При цьому суд законом наділений правом зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Суд апеляційної звертає увагу, що відповідно до попереднього розрахунку суми судових витрат від 10.06.2021 та в акті приймання-передачі послуг від 10.06.2021 адвокатом зазначено кількість витраченого часу на написання та подання адвокатських запитів - 1 година за кожний, натомість зі змісту запитів вбачається, що останні по своїй суті є збором доказів і порушені у запиті питання не потребували глибокого правового аналізу та ретельного викладання обставин спору, а тому суд апеляційної інстанції не вважає обґрунтованим розрахунок витраченого часу та вартості наданих послуг у розмірі 1000,00 грн. за кожний.
Крім того необґрунтовано у попередньому розрахунку зазначено щодо 2 годин участі у судових засіданнях, адже на час його складання адвокат не міг передбачити такі обставини.
Разом з цим матеріали справи містять акти приймання-передачі послуг щодо представництва позивача в суді 10.08.2021, 18.07.2022, 21.07.2021 з визначенням вартості послуги 1000,00 грн. за кожне засідання.
Натомість суд апеляційної інстанції звертає увагу, що матеріали справи не містять протокол судового засідання від 18.07.2022, що не дає можливість прийняти відповідний акт як доказ понесених витрат.
Також, на переконання суду апеляційної інстанції, є завищеною вартість послуги щодо складання відповіді на відзив в порядку ст. 163 КАС України, адже названий документ не містить додаткового правового обґрунтування щодо предмету позову, а тому визначена адвокатом вартість такої послуги на рівні 2000,00 грн. є непропорційним до вартості послуги зі складання позовної заяви, яка дорівнює 3000,00 грн.
Заявлена на рівні 2000,00 грн. послуга адвоката з написання апеляційної скарги на ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 25.08.2021, є за висновком колегії суддів пропорційною та обґрунтованою.
Відтак суд апеляційної інстанції доходить висновку, що позивачем підтверджені належними доказами понесені витрати на правничу допомогу у розмірі 8500,00 грн. (з урахуванням висновків суду щодо необґрунтованості сум послуг за складання адвокатських запитів та підготовки відповіді на відзив, які суд вважає справедливими на рівні 500,00 грн. за кожну послугу).
При цьому суд враховує, що за нормами КАС України даний спір віднесено до категорії справ незначної складності, що також має враховуватися при вирішенні питання розподілу судових витрат.
Крім того, відповідно до ч. 3 ст. 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Колегія суддів бере до уваги, що постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 13 грудня 2022 року апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Запорізькій області задоволено частково. Рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 21 липня 2022 року в адміністративній справі № 280/4797/21 скасовано в частині зобов'язання Головного управління Національної поліції в Запорізькій області здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 індексації грошової компенсації за невикористані дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій у кількості 14 календарних днів за 2015 - 2016 роки. У задоволенні позову ОСОБА_1 в цій частині відмовлено. В іншій частині рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Враховуючи сукупність викладених обставин, суд апеляційної інстанції доходить висновку, що відшкодуванню за рахунок відповідача підлягають витрати на правничу допомогу у розмірі 4250,00 грн.
Додаткове рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню як таке, що ухвалене з неправильним застосуванням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 243, 317, 322 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Додаткове рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 28 липня 2022 року в адміністративній справі № 280/4797/21 скасувати.
Присудити на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції в Запорізькій області понесені витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4250 (чотири тисячі двісті п'ятдесят) грн. 00 коп.
Постанова суду набирає законної сили з 13 грудня 2022 року та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складання повної постанови.
Повна постанова складена 13 грудня 2022 року.
Головуючий - суддя О.В. Головко
суддя Т.І. Ясенова
суддя А.В. Суховаров