13 грудня 2022 року м. Дніпросправа № 280/4797/21
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Головко О.В. (доповідач),
суддів: Ясенової Т.І., Суховарова А.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження у м. Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Запорізькій області
на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 21 липня 2022 року (суддя Сацький Р.В., повний текст рішення складено 26.07.2022) в адміністративній справі
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Національної поліції в Запорізькій області
про зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просить зобов'язати Головне управління Національної поліції в Запорізькій області нарахувати та виплатити позивачу грошову компенсацію за невикористані дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій у кількості 14 календарних днів за 2015 - 2016 роки, виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення, з урахуванням суми індексації цієї компенсації.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 21 липня 2022 року позов задоволено повністю.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та прийняти нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовити. Апеляційна скарга ґрунтується на тому, що судом першої інстанції не надано належної оцінки нормам чинного законодавства, його висновки не відповідають обставинам справи, що призвело до прийняття невірного рішення.
Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, суд апеляційної інстанції дійшов таких висновків.
Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 проходив службу в Національній поліції та має статус учасника бойових дій.
Згідно з наказом Головного управління Національної поліції в Запорізькій області від 17.06.2016 № 222 о/с ОСОБА_1 звільнено зі служби в поліції за власним бажанням.
Позивач вважає, що при звільненні йому не було виплачено всі належні суми, а саме грошову компенсацію за невикористану додаткову відпустку учасника бойових дій за 2015-2016 роки.
Відповідач, в свою чергу, зазначає, що відповідно до Закону України «Про відпустки» та КЗпПУ виплата грошової компенсації за невикористану додаткову відпустку учасника бойових дій не передбачена. Також звертає увагу, що компенсація невикористаної додаткової відпустки не є постійною виплатою, а тому не підлягає індексації.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд апеляційної інстанції зазначає, що відповідно до ст. 92 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейським надаються щорічні чергові оплачувані відпустки в порядку та тривалістю, визначених цим Законом.
Поліцейському надаються також додаткові відпустки у зв'язку з навчанням, творчі відпустки, соціальні відпустки, відпустки без збереження заробітної плати (грошового забезпечення) та інші види відпусток відповідно до законодавства про відпустки.
Також згідно з п. 12 ч. 1 ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» учасникам бойових дій надаються такі пільги, як використання чергової щорічної відпустки у зручний для них час, а також одержання додаткової відпустки із збереженням заробітної плати строком 14 календарних днів на рік.
Статтею 162 Закону України «Про відпустки» передбачено, що учасникам бойових дій, постраждалим учасникам Революції Гідності, особам з інвалідністю внаслідок війни, статус яких визначений Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», особам, реабілітованим відповідно до Закону України «Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років», із числа тих, яких було піддано репресіям у формі (формах) позбавлення волі (ув'язнення) або обмеження волі чи примусового безпідставного поміщення здорової людини до психіатричного закладу за рішенням позасудового або іншого репресивного органу, надається додаткова відпустка зі збереженням заробітної плати тривалістю 14 календарних днів на рік.
За приписами статті 116 Кодексу законів про працю України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.
Аналіз наведених норм права дає можливість дійти висновку, що закон гарантує право особи, яка є учасником бойових дій, на отримання додаткової відпустки із збереженням заробітної плати строком 14 календарних днів кожного року. При цьому положення Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» не обмежують і не припиняють право учасника бойових дій на отримання у рік звільнення виплати грошової компенсації за всі невикористані дні додаткової відпустки.
Суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що при вирішенні даного спору слід застосовувати, у тому числі, положення наказу Міністерства внутрішніх справ України від 06.04.2016 № 260 «Про затвердження Порядку та умов виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29 квітня 2016 року за № 669/28799, що також підтверджується змістом постанов Верховного Суду від 07.05.2020 у справі № 360/4127/19, від 14.04.2021 у справі № 620/1487/20, від 29.04.2021 у справі № 200/602/20-а, від 31.05.2021 у справі № 200/13837/19-а, від 11.11.2021 у справі № 200/1175/20-а у подібних правовідносинах.
Суд апеляційної інстанції додатково зазначає, що статтею 94 Закону України «Про Національну поліцію» прямо встановлено, що порядок виплати грошового забезпечення визначає Міністр внутрішніх справ України.
Відтак вірним є висновок суду першої інстанції, що позивач має право на грошову компенсацію за невикористану відпустку учасника бойових дій, гарантовану статтею 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
Щодо вимог ОСОБА_1 про виплату відповідної компенсації з урахуванням індексації нарахованих сум, суд апеляційної інстанції зазначає, що відповідно до ст. 94 Закону України «Про Національну поліцію» грошове забезпечення поліцейських індексується відповідно до закону.
Згідно зі ст. 1 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» індексація грошових індексація грошових доходів населення це встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.
Статтею 2 названого Закону передбачено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення).
Аналізуючи наведені правові норми, суд апеляційної інстанції доходить висновку, що індексації підлягають всі грошові доходи населення, які не мають разового характеру, у тому числі грошове забезпечення поліцейських.
Для правильного вирішення спору у вказаній частині суд першої інстанції мав встановити чи носить така виплата, як компенсація за невикористану додаткову відпустку, постійний характер і чи входить така компенсація до грошового забезпечення поліцейських.
Наказом Міністерства внутрішніх справ України прийнято наказ від 06.04.2016 № 260 визначено, що до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад; оклад за спеціальним званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер); премії; одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Зі змісту положень цього наказу вбачається, що до одноразових додаткових видів грошового забезпечення відносяться матеріальна допомога для оздоровлення та матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань.
Таким чином грошова компенсація за невикористану додаткову відпустку учасника бойових дій не входить до складу грошового забезпечення поліцейського.
Також суд апеляційної інстанції звертає увагу, що така компенсація не носить постійний характер, а тому, в силу приписів Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», не підлягає індексації.
Враховуючи сукупність викладених обставин, суд апеляційної інстанції доходить висновку, що позов ОСОБА_1 у вказаній частині не підлягає задоволенню.
Рішення суду першої інстанції підлягає частковому скасуванню як таке, що ухвалене з неправильним застосуванням норм матеріального права.
Керуючись ст.ст. 243, 317, 322 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Запорізькій області задовольнити частково.
Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 21 липня 2022 року в адміністративній справі № 280/4797/21 скасувати в частині зобов'язання Головного управління Національної поліції в Запорізькій області здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 індексації грошової компенсації за невикористані дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій у кількості 14 календарних днів за 2015 - 2016 роки.
У задоволенні позову ОСОБА_1 в цій частині відмовити.
В іншій частині рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Постанова суду набирає законної сили з 13 грудня 2022 року та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складання повної постанови.
Повна постанова складена 13 грудня 2022 року.
Головуючий - суддя О.В. Головко
суддя Т.І. Ясенова
суддя А.В. Суховаров