Справа № 346/4235/22
Провадження № 2/346/1595/22
05 грудня 2022 р.м. Коломия Івано - Франківської області
Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області, у складі головуючого судді Коваленка Д.С., секретар Мартинюк М.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні, у приміщенні залу судових засідань Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області, цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Авентус Лізинг» до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення простроченої заборгованості за договором фінансового лізингу,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Авентус Лізинг» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення з них простроченої заборгованості за договором фінансового лізингу, у солідарному порядку, розмір якої станом на 30 вересня 2022 року складає: 106392 гривні 05 копійок, а також судовий збір у розмірі 2481 гривня.
Процесуальні дії у справі.
Ухвалою від 08 листопада 2022 року суд відкрив провадження у справі та призначив її до розгляду у порядку спрощеного провадження із проведенням судового засідання та викликом до нього учасників справи, на 05 грудня 2022 року, 11 годину.
Але у призначений день, час і місце, учасники справи не з'явились. За таких обставин, а також в силу положень частини другої статті 247 Цивільного процесуального кодексу України (надалі за текстом - ЦПК України) розгляд справи здійснювався за відсутності учасників справи, а фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Відповідачі правом на подачу відзиву на позов не скористались, і будь-які докази суду не надали; були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, але не з'явились без повідомлення причин; представник позивача не заперечував проти розгляду справи та вирішення справи у заочному порядку.
Тому суд, на підставі частини 1 статті 280 ЦПК України, здійснював розгляд справи за відсутності відповідача, на підставі наявних у справі доказів (у заочному порядку), про що судом була постановлена ухвала без виходу до нарадчої кімнати.
Позиції учасників справи.
Позиція позивача. Між товариством та першим відповідачем був укладений договір фінансового лізингу, зобов'язання за яким, товариством були виконані у повному обсязі шляхом придбання цьому відповідачу та надання у платне володіння і користування, із правом викупу, транспортного засобу у вигляді автомобіля, марки: «Mercedes-Benz», модель: «gl-450», реєстраційний номер: НОМЕР_1 . А от відповідач, порушив своє зобов'язання щодо сплати щомісячних лізингових платежів у строки, встановлені договором, зокрема кожного 06 числа, кожного календарного місяця. Тому у банка, виникло право вимоги до першого відповідача щодо сплати ним тих платежів, строк сплати яких він прострочив. І станом на 30 вересня 2022 року, загальний борг по таких платежах склав 106392 гривні 05 копійок. Разом з цим, оскільки другий відповідач уклав із товариством договір поруки, за яким взяв на себе зобов'язання відповісти у солідарному порядку перед товариством за виконання свого зобов'язання першим відповідачем, а останній його не виконує, з другого відповідача слід стягнути борг першого відповідача (основного боржника), у солідарному порядку, у тому ж обсязі.
Позиція відповідачів. Правом на подачу відзиву на позов не скористались. Будь-яких заперечень проти вимог позивача чи його доказів, не подали.
Оцінка суду щодо фактів.
ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; ідентифікаційний номер: НОМЕР_2 ; місце проживання: АДРЕСА_1 ) 22 січня 2021 року звернувся до товариства з обмеженою відповідальністю «Авентус Лізинг» (ідентифікаційний код: 42441539, адреса місцезнаходження: 04116 м.Київ, вул.Митрофана Довнар-Запольского, будинок 5, офіс 220) із заявою-анкетою на отримання послуг з фінансування та укладення договору фінансового лізингу (а.с.21,20,33,34-39).
06 квітня 2021 року, ОСОБА_1 та ТОВ «Авентус Лізинг» уклали договір фінансового лізингу №КВ-1 110, за яким товариство взяло на себе зобов'язання набути у власність і передати ОСОБА_3 на умовах фінансового лізингу в платне володіння та користування, на 24 місяці (з моменту підписання Акту прийому-передачі), з правом викупу, транспортний засіб у вигляді автомобіля, марки: «Mercedes-Benz», модель: «gl-450» (2006 року випуску, чорного кольору, vin-код: НОМЕР_3 ), а ОСОБА_3 взяв на себе зобов'язання прийняти цей автомобіль та сплачувати лізингові платежі відповідно до умов договору, зокрема, окрім авансового та першого платежу, починаючи з 06 травня 2021 року по 06 квітня 2023 року, по 13108 гривень 30 копійок, щомісячно (а.с.13-19).
І товариство, 06 квітня 2021 року виконало свої зобов'язання, придбало вказаний автомобіль, зареєструвало і передало його ОСОБА_3 по Акту прийому-передачі предмету лізингу, який вони підписали (а.с.23,22).
30 червня 2021 року, ТОВ «Авентус Лізинг» та ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_4 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 ) уклали договір поруки за яким, останній взяв на себе зобов'язання відповідати перед товариством, у солідарному порядку, за виконання ОСОБА_1 усіх його грошових зобов'язань перед цим товариством, що виникли або виникнуть в майбутньому із вказаного вище договору фінансового лізингу та додатків до нього, змін чи доповнень до нього чи до них, що можуть бути укладені в майбутньому (а.с.24,25).
02 грудня 2021 року, ТОВ «Авентус Лізинг» та ОСОБА_1 уклали додаткову угоду №1 до договору фінансового лізингу №КВ-1 110 від 06 квітня 2021 року, за якою змінили загальну суму та величину внесення конкретних лізингових платежів, зокрема передбачали, що у період з 06 грудня 2021 року по 06 квітня 2022 року ОСОБА_1 повинен буде сплатити по 6 554 гривні 16 копійок лізингових платежів щомісяця, а з 06 травня 2022 року по 06 квітня 2023 року по 16743 гривні 89 копійок (а.с.26).
Проте, починаючи з лютого 2022 року ОСОБА_1 перестав сплачувати лізингові платежі повністю (а.с.32,55-57) через, що ТОВ «Авентус Лізинг» надіслало на адресу ОСОБА_1 повідомлення про усунення порушення за договором фінансового лізингу та повідомлення про відмову від цього договору (а.с.27-31).
А 21 жовтня 2022 року, засобами поштового зв'язку, товариство звернулось до суду із позовом до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення з них простроченої заборгованості за договором фінансового лізингу, у солідарному порядку, розмір якої станом на 30 вересня 2022 року складає: 106392 гривні 05 копійок, а також судовий збір у розмірі 2481 гривня (а.с.1-44).
Оцінка суду змісту правовідносин сторін спору.
Із встановлених обставин вбачається, що між позивачем та відповідачем: ОСОБА_1 виникли цивільні (зобов'язальні) правовідносини у сфері фінансового лізингу, в яких позивач виступає лізингодавцем (тобто особою, яка надала автомобіль у строкове, платне користування, із можливістю його викупу), а відповідач лізингоодержувачем (тобто особою, яка отримала автомобіль у строкове, платне користування, із можливістю викупу), та в межах яких між ними виник спір щодо права лізингодавця, як кредитора у грошовому зобов'язанні, отримати не несплачені, але нараховані лізингові платежі від лізингоодержувача, які він не сплатив у строк передбачений договором, як боржник.
Разом з цим, із встановлених обставин також вбачається, що між позивачем та відповідачем: ОСОБА_2 виникли цивільні (зобов'язальні) правовідносини у сфері забезпечення виконання грошового зобов'язання ОСОБА_1 , в яких позивач виступає кредитором, а цей відповідач поручителем, та в межах яких виник спір щодо права позивача як кредитора, на отримання виконання грошового зобов'язання боржника: ОСОБА_1 , у повному обсязі його поручителем: ОСОБА_2 у солідарному порядку.
Оцінка суду щодо порушеного права позивача відповідачем: ОСОБА_1 .
Положення пункту 1 та 22 частини 1 статті 92 Конституції України передбачають, що виключно законами України визначаються права і свободи людини і громадянина, гарантії цих прав і свобод; основні обов'язки громадянина; засади цивільно-правової відповідальності.
Зокрема, положеннями частини першої статті 509 Цивільного кодексу України (надалі за текстом - ЦК України) визначається, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
В силу положень частини другої статті 509, пункту першого частини другої статті 11 та частини першої статті 629 ЦК України, такі зобов'язання можуть виникати з договорів, які стають обов'язковими для виконання сторонами, що їх уклали.
Виходячи з положень частини 1 статті 806 ЦК України, за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у володіння та користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі).
Однак особливості окремих видів і форм лізингу встановлюються законом (частина 3 статті 806 ЦК України).
Зокрема, статтею 1 Закону України «Про фінансовий лізинг» встановлено, що за договором фінансового лізингу, лізингодавець зобов'язується відповідно до договору фінансового лізингу на строк та за плату, визначені таким договором, передати лізингоодержувачу у володіння та користування як об'єкт фінансового лізингу майно, що належить лізингодавцю на праві власності та набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем, або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов, а також які передбачають при цьому додержання принаймні однієї з ознак (умов) фінансового лізингу, передбачених пунктами 1-4 частини першої статті 5 цього Закону (пункт 2 якого передбачає, що: сума лізингових платежів на момент укладення договору фінансового лізингу дорівнює первісній вартості об'єкта фінансового лізингу або перевищує її).
Також, стаття 1 названого закону передбачає, що лізингодавцем може бути - юридична особа, яка набула у встановленому законом порядку право надавати послуги з фінансового лізингу і на підставі договору фінансового лізингу передає лізингоодержувачу у володіння та користування об'єкт фінансового лізингу; лізингоодержувачем - фізична особа, фізична особа - підприємець або юридична особа, яка відповідно до договору фінансового лізингу отримує від лізингодавця об'єкт фінансового лізингу у володіння та користування.
І з огляду на це та встановлені судом обставини, суд не має сумнівів у тому, що позивач та відповідач: ОСОБА_1 06 квітня 2021 року дійсно уклали договір фінансового лізингу, і за цим договором, позивач взяв на себе зобов'язання набути у власність і передати ОСОБА_3 на умовах фінансового лізингу в платне володіння та користування, на 24 місяці (з моменту підписання Акту прийому-передачі), з правом викупу, транспортний засіб у вигляді автомобіля, марки: «Mercedes-Benz», модель: «gl-450» (2006 року випуску, чорного кольору, vin-код: НОМЕР_3 ).
І свої зобов'язання позивач виконав належним чином.
Перевіряючи виконання зобов'язання відповідачем суд виходить з наступного:
З огляду на положення частин першої статей 526, 529 та 530 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього кодексу; кредитор має право приймати від боржника виконання його обов'язку частинами, якщо це встановлено договором; якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Позивач та відповідач, як сторони договору фінансового лізингу встановили, що ОСОБА_1 взяв на себе зобов'язання прийняти вказаний автомобіль, що він зробив, але також сплачувати лізингові платежі відповідно до умов договору, зокрема, окрім авансового та першого платежу, починаючи з 06 травня 2021 року по 06 квітня 2023 року, по 13108 гривень 30 копійок, щомісячно. А з урахуванням додаткової угоди, у період з 06 грудня 2021 року по 06 квітня 2022 року ОСОБА_1 повинен був сплатити по 6 554 гривні 16 копійок лізингових платежів щомісяця, а з 06 травня 2022 року по 06 квітня 2023 року по 16743 гривні 89 копійок.
Відповідно до положень частини першої статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або неналежне виконання (виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання).
Виходячи з наданих позивачем письмових доказів, зокрема розрахунку заборгованості за договором фінансового лізингу, який складено на підставі облікових даних позивача відповідач: ОСОБА_1 , взяте на себе грошове зобов'язання порушив, оскільки починаючи з лютого 2022 року перестав сплачувати лізингові платежі повністю, тобто перестав його виконувати взагалі, внаслідок чого, станом на 30 вересня 2022 року, у нього утворилась заборгованість у розмірі 106392 гривні 05 копійок.
Тому суд вважає доведеним факт порушення відповідачем: ОСОБА_1 взятого на себе грошового зобов'язання у вигляді сплати щомісячних лізингових платежів, згідно графіку, передбаченого договором, а тому вважає доведеним і факт порушення права позивача, як кредитора у цьому зобов'язанні, на своєчасне отримання від відповідача, як боржника, лізингових платежів, у розмірі 106392 гривні 05 копійок, строк сплати яких настав.
Отже, суд вважає, що вказане право позивача дійсно порушується вказаним відповідачем, і тому воно підлягає судовому захисту шляхом задоволення позовних вимог, в частині стягнення з цього відповідача його грошового боргу.
Оцінка суду щодо порушеного права позивача відповідачем: ОСОБА_2 .
Виходячи із системного тлумачення статей 546-548 ЦК України виконання основного зобов'язання у тому числі такого, що виникає із договору (а тому і грошового зобов'язання зокрема), може забезпечуватись письмовим договором поруки.
З огляду на положення статей 553 та 554 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку, тому у випадку порушення зобов'язання боржником, поручитель відповідає перед кредитором частково або у повному обсязі, залежно від того, що передбачено договором. При цьому, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.
Як вже було встановлено судом, ТОВ «Авентус Лізинг» та ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_4 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 ) уклали договір поруки за яким, останній взяв на себе зобов'язання відповідати перед товариством, у солідарному порядку, за виконання ОСОБА_1 усіх його грошових зобов'язань перед цим товариством, що виникли або виникнуть в майбутньому із вказаного вище договору фінансового лізингу та додатків до нього, змін чи доповнень до нього чи до них, що можуть бути укладені в майбутньому
І з огляду на встановлені судом обставини та те, що ОСОБА_1 своєчасно і у повному обсязі свої зобов'язання за договором фінансового лізингу не виконав, а в силу положень частини першої статті 543 ЦК України у разі солідарного обов'язку боржників, кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо суд вважає, що відповідач ОСОБА_2 не сплатою грошового боргу за ОСОБА_1 дійсно порушує право позивача на отримання сплати боргу від нього, як солідарного боржника.
Отже, суд вважає, що вказане право позивача дійсно порушується відповідачем: ОСОБА_2 , і тому воно підлягає судовому захисту шляхом задоволення позовних вимог, в частині стягнення з цього відповідача грошового боргу ОСОБА_1 , у солідарному порядку.
При цьому суд відзначає, що він врахував положення частини 4 статті 559 ЦК України, але констатує, що три роки, з моменту настання строку виконання зобов'язання ОСОБА_1 за договором фінансового лізингу не минули.
Оцінка суду щодо судових витрат.
Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Тож з огляду на це та те, що судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 2481 гривня, які понесені позивачем по цій справі, суд вважає документально підтвердженими (а.с.12), і позов підлягає задоволенню повністю, судовий збір підлягає стягненню з відповідачів на користь позивача тільки в розмірі по 1240 гривень 50 копійок, з кожного. Оскільки солідарний обов'язок щодо сплати судового збору відсутній, він підлягає стягненню з кожного з них порівну.
Таким чином, керуючись статтями 2,19,23,34,43,49,76-113,128-132,133-142,174-183,217-248,258,259,263-265,268,273,280-289,351-355 Цивільного процесуального кодексу України, суд
Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Авентус Лізинг» до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення простроченої заборгованості за договором фінансового лізингу, задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_2 , остання відома адреса місця проживання: АДРЕСА_1 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Авентус Лізинг» (ідентифікаційний код: 42441539, адреса місцезнаходження: 04116 м.Київ, вул.Митрофана Довнар-Запольского, будинок 5, офіс 220) поточну заборгованість за лізинговими платежами за договором фінансового лізингу № КВ-1110 від 06 квітня 2021 року, яка станом на 30 вересня 2022 року складає: 106392 (сто шість тисяч триста дев'яносто дві) гривні 05 (п'ять) копійок.
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_4 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 ), як солідарного боржника ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_2 , остання відома адреса місця проживання: АДРЕСА_1 ), на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Авентус Лізинг» (ідентифікаційний код: 42441539, адреса місцезнаходження: 04116 м.Київ, вул.МитрофанаДовнар-Запольского, будинок 5, офіс 220) поточну заборгованість за лізинговими платежами за договором фінансового лізингу № КВ-1110 від 06 квітня 2021 року, яка станом на 30 вересня 2022 року складає: 106392 (сто шість тисяч триста дев'яносто дві) гривні 05 (п'ять) копійок.
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_4 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 )на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Авентус Лізинг» (ідентифікаційний код: 42441539, адреса місцезнаходження: 04116 м.Київ, вул.Митрофана Довнар-Запольского, будинок 5, офіс 220) судовий збір у розмірі 1240 (одна тисяча двісті сорок) гривень 50 (п'ятдесят) копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_2 , остання відома адреса місця проживання: АДРЕСА_1 )на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Авентус Лізинг» (ідентифікаційний код: 42441539, адреса місцезнаходження: 04116 м.Київ, вул.Митрофана Довнар-Запольского, будинок 5, офіс 220) судовий збір у розмірі 1240 (одна тисяча двісті сорок) гривень 50 (п'ятдесят) копійок.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом тридцяти днів з дня його проголошення позивач не подав апеляційної скарги, а відповідач не подав письмової заяви про перегляд заочного рішення. У випадку подання позивачем апеляційної скарги, заочне рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. У випадку подання відповідачем заяви про перегляд заочного рішення, якщо його не скасовано, воно набирає законної сили у випадку подання відповідачем апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Апеляційна скарга може бути подана до Івано-Франківського апеляційного суду через Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області протягом тридцяти днів з дня проголошення цього заочного рішення. Заява про перегляд цього заочного рішення може бути подана до Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Повний текст рішення складено 12 грудня 2022 року.
Суддя Коваленко Д. С.