Справа № 346/4515/22
Провадження № 2-а/346/83/22
08 грудня 2022 р.м. Коломия
Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області, у складі: головуючого судді Коваленка Д.С., секретарка судових засідань Івасів В.В., за участю: ОСОБА_1 та його представника: Федасюка Лева Дмитровича, розглянувши у відкритому судовому засіданні, у приміщенні зали судових засідань Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області, адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області в особі Коломийського районного відділу поліції про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, закриття провадження у справі та скасування адміністративного стягнення,
ОСОБА_1 від імені якого діє представник Федасюк Лев Дмитрович звернувся до Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області із позовом до Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області в особі Коломийського районного відділу поліції про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, закриття провадження у справі та скасування адміністративного стягнення серії ГАБІ № 175904 від 10.09.2022 року.
Позиції учасників справи.
Представник позивача та позивач. Постанова є незаконною та не обґрунтованою, винесеною із грубими та зухвалими порушеннями вимог Кодексу України про адміністративні правопорушення та законів України «Про національну поліцію». Зазначають, що належній ОСОБА_1 квартирі загальною площею 44.10 кв.м., проживають крім нього три його дочки та шестеро їх дітей, у зв'язку із чим виникають різні суперечки для вирішення яких нерідко викликаються представники різних державних органів. Вказує, що виклик працівників поліції був підставний, оскільки його вигнали із дому, і не пускали назад, однак працівники поліції переконавшись від одної із трьох дочок про те, що його з квартири ніхто не виганяє, склали даний протокол про адміністративне правопорушення від підпису якого ОСОБА_1 відмовився.
Представник відповідача надав суду аудіовідеозапис події.
Оцінка суду щодо фактів.
10 вересня 2022 року, ОСОБА_2 , під час несення служби, тобто під час безпосереднього виконання своїх службових обов'язків, склав постанову серії ГАБІ № 175904 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , якою наклав на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 850 гривень за завідомо неправдивий виклик поліції (а.с.4 - копія постанови).
Але вважаючи постанову незаконною, ОСОБА_1 оскаржив вказану постанову до Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області (а.с.1-9).
Оцінка суду правовідносин учасників спору.
Отже, із встановлених обставин вбачається, що між позивачем та відповідачем виникли публічні правовідносини, в межах яких виник спір, у якому позивач не погодився із рішенням суб'єкта владних повноважень в особі інспектора поліції, про його притягнення до адміністративної відповідальності за завідомо неправдивий виклик на лінію служби 102.
Оцінка суду по суті позову.
Відповідно до положень частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з частинами другою і третьою статті 7 Кодексу України про адміністративні правопорушення (надалі за текстом - КУпАП), провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Положення частини 1 статті 284 та частини 1 статті 283 КУпАП передбачають, що постанова у справі про адміністративне правопорушення про накладення адміністративного стягнення виноситься органом (посадовою особою) тільки після розгляду справи про адміністративне правопорушення.
А в силу положень частини 1 статті 280 цього ж кодексу, при розгляді такої справи орган (посадова особа), у першу чергу, зобов'язаний з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення.
При цьому встановлення такої обставини, з огляду на зміст статей 251 та 252 КУпАП, здійснюється тільки на підставі оцінки органом (посадовою особою) доказів, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, але керуючись законом і правосвідомістю.
А тут суд враховує, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, як це передбачено статтею 251 КУпАП, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. І ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
І, з урахуванням правової природи такого акту як постанова у справі про адміністративне правопорушення, що описана у статтях 283-284 КУпАП, ні орган (чи посадова особа), що розглядали справу про адміністративне правопорушення), ні суд не можуть розглядати і приймати постанову у справі про адміністративне правопорушення, саму по собі, як доказ вчинення позивачем адміністративного правопорушення, оскільки в силу вже вказаних вище положень статті 251 КУпАП, постанова у справі про адміністративне правопорушення до доказів у такій справі не відноситься, а є актом правозастосовчої діяльності.
Разом з цим суд враховує, що в силу положень частини 2 статті 77 КАС України, у справах щодо оскарження рішень суб'єкта владних повноважень, обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення покладається на відповідача.
Таким чином у цій справі, в якій позивач оскаржує постанову відповідача про притягнення його до адміністративної відповідальності, докази правомірності свого рішення повинен надати суду саме відповідач. І зокрема, докази того, що позивачем дійсно було вчинено те адміністративне правопорушення, за яке на нього було накладено адміністративне стягнення постановою, яку оскаржує позивач.
Але тут суд констатує, що відповідач не надав суду жодних доказів вчинення позивачем діяння, зазначеного у постанові серії ГАБІ № 175904, у вигляді здійснення завідомо неправдивого виклику поліції, зокрема що донька виганяє його з квартири (а.с.1-41).
З наданого суду відповідачем аудіовідеозапису події чітко вбачається, що ОСОБА_1 викликав працівників з метою вирішення конфлікту, а саме через те, що його донька не пускала його до власної квартири (а.с. 41). ОСОБА_1 намагався пояснити що відбувається, однак працівники поліції його перебивали та не давали йому висловитись, він неодноразово зазначав, що його дочка вигнала з квартири, однак працівники поліції не реагували на це більш того пропонували йому самому їх вигнати з йогок вартири (а.с. 41). Але на відео дочка ОСОБА_1 висунувшись з вікна підтвердила те, що її сестра дійсно не пускає у квартиру батька, а він пояснив, що закриті двері на замок із середини, який ззовні не відкривається (а.с. 41).
Висновок суду по суті позовних вимог.
З огляду на це та той факт, що відповідачем не надано суду доказів наявності в діянні позивача складу правопорушення, та враховуючи наданий відеозапис який також підтверджує відсутність правопорушення в діянні ОСОБА_1 , позовні вимоги, в частині скасування постанови підлягають задоволенню. Проте вимоги, в частині закриття провадження і скасування стягнення задоволенню не підлягають, позаяк в силу положень частини 3 статті 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Отже такого повноваження, як закриття провадження та скасування стягнення у виді штрафу суд не має.
Оцінка і висновок суду щодо судового збору.
Враховуючи, що рішення ухвалено на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, зокрема на користь позивача, але він звільнений від сплати судового збору, з відповідача на користь держави Україна слід стягнути судовий збір у розмірі 496 гривень 20 копійок, за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області, як це визначено частиною 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України.
Отже, керуючись положеннями статей 1,2,7,9,12,14-1,23,33,122,217,222,245-252,254-256,268,276-280,283,284,287-289 Кодексу України про адміністративні правопорушення, положеннями статей 2,4,6,12,32,72-90,241-243,255,257-263,286,292-297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області в особі Коломийського районного відділу поліції про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, закриття провадження у справі та скасування адміністративного стягнення - задовольнити частково.
Скасувати постанову (серії ГАБІ № 175904 від 10 вересня 2022 року) у справі про адміністративне правопорушення, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності, що передбачена статтею 183 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 850 гривень.
У задоволені позову, в частині вимог про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення та скасування адміністративного стягнення - відмовити.
За рахунок бюджетних асигнувань, стягнути з Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області (місцезнаходження юридичної особи: 76000, м.Івано-Франківськ, вулиця Української Перемоги, 15; ідентифікаційний код юридичної особи: 40108798) судовий збір у розмірі 496 (чотириста дев'яносто шість) гривень 20 (двадцять) копійок на користь держави Україна (отримувач коштів ГУК в Iв.-Фр.об./ТГ м.Коломия/22030101, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37951998, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA488999980313191206000009616 код класифікації доходів бюджету 22030101).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів, з дня отримання судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду безпосередньо або через Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області.
Суддя Коваленко Д. С.