Справа №938/440/22
Провадження № 3/938/313/22
13 грудня 2022 року селище Верховина
Суддя Верховинського районного суду Івано-Франківської області Чекан Н.М., розглянувши матеріали, які надійшли від Коломийського відділу камеральних перевірок управління з питань виявлення та опрацювання податкових ризиків ГУ ДПС в Івано-Франківській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податку НОМЕР_1 ), головного бухгалтера спільно українсько-чеського підприємства "КРОНА", юридична адреса платника податку: АДРЕСА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення ( далі - КУпАП), -
До Верховинського районного суду Івано-Франківської області 30.11.2022 року надійшли матеріали про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 163-1 КУпАП.
Розгляд справи призначено на 13.12.2022 року з врахуванням строку, передбаченого ч. 2 ст. 277 КУпАП.
Зі протоколу про адміністративне правопорушення №1454 від 09.09.2022 року (а.с.1), вбачається, що ОСОБА_1 , головний бухгалтер спільного українсько-чеського підприємства "КРОНА", вчинила правопорушення: несвоєчасне подання податкової звітності з податку на додану вартість за травень 2022 року (термін подання 20.06.2022 року, фактично подано звітність 20.07.2022 року), порушивши п.203.1 ст. 203 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (зі змінами і доповненнями), за що передбачена адміністративна відповідальність ч.1 ст. 163-1 КУпАП.
Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 у судове засідання 13.12.2022 року не з'явилася, хоча про дату, час та місце розгляду даної справи повідомлена належним чином (а.с.16), про причини неявки суд не повідомила.
У ч. 1 ст. 268 КУпАП закріплено, що справа про адміністративне правопорушення розглядається у присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Від особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 до суду не надходило клопотання про відкладення розгляду цієї справи. Також відповідно до ч. 2 ст. 268 КУпАП справи про адміністративні правопорушення, передбачені ст.163-1 цього Кодексу, не належать до переліку справ, при розгляді яких є обов'язковою присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Таким чином, неявка ОСОБА_1 у судове засідання не є перешкодою для проведення розгляду даної справи.
Вивчивши та дослідивши матеріали справи, суддя приходить до таких висновків.
Відповідно до ч.2 ст.38 КУпАП якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через три місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначені у частині третій - п'ятій цієї статті.
Дана справа про адміністративні правопорушення не відноситься до справ, зазначених у частині третій - п'ятій ст. 38 КУпАП.
Встановлено, що протоколом про адміністративне правопорушення про адміністративне правопорушення №1454 від 09.09.2022 року ОСОБА_1 - головний бухгалтер спільного українсько-чеського підприємства "КРОНА" обвинувачується у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 163-1 КУпАП за несвоєчасне подання податкової звітності з податку на додану вартість за травень 2022 року (термін подання 20.06.2022 року), фактично подано звітність 20.07.2022 року.
Оскільки, відповідно до зазначеного протоколу адміністративне правопорушення ОСОБА_1 було вчинено 20.07.2022 року та не є триваючим, то строк давності накладення адміністративного стягнення, передбачений ч.2 ст.38 КУпАП, закінчився 20.10.2022 року.
Крім того, суд звертає увагу, що на сьогодні не існує єдиної судової позиції з приводу того, чи потрібно визнавати винною особу у вчиненні адміністративного правопорушення у разі закриття справи у зв'язку із закінченням строків притягнення до адміністративної відповідальності. Наприклад, у листі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Щодо притягнення до адміністративної відповідальності за окремі правопорушення, пов'язані з корупцією» №223-943/0/4-17 від 22.05.2017 р. визначено, що вказівка законодавця у п. 7 ст. 247 КУпАП «на момент розгляду справи» означає, що провадження у справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю, якщо на початок розгляду справи закінчилися строки, встановлені ст.38 КУпАП. Водночас розгляд справи про адміністративне правопорушення та його закінчення не обтяжений строками, визначеними ст.38 КУпАП, а передбачений ст.277 КУпАП, що є гарантією всебічного, об'єктивного та повного з'ясування всіх обставин, які мають значення для вирішення справи. При цьому, якщо на момент розгляду справи в суді закінчилися строки притягнення особи до адміністративної відповідальності, то суд у разі заперечення особою своєї вини чи наявності в її діях складу адміністративного правопорушення, спочатку в повному обсязі досліджує всі обставини справи, встановлює, чи містить діяння ознаки та склад адміністративного корупційного правопорушення, чи належить особа до суб'єктів цього правопорушення, чи винна вона в його вчиненні, та лише після цього закриває провадження у справі.
У подальшому 07.11.2017 р. Науково-консультативна рада при Вищому адміністративному суді України (далі - НКР при ВАСУ) на відміну від Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ прийняла Висновок «Щодо встановлення вини особи під час закриття провадження про адміністративні правопорушення у зв'язку із закінченням строків притягнення до адміністративної відповідальності». У Висновку зазначено, що п.7 ч. 1 ст. 247 КУпАП не містить положень про наявність у суду повноважень щодо встановлення обставин вчинення адміністративного правопорушення, наявності вини особи у його вчиненні у разі закриття провадження про адміністративні правопорушення. Окрім того, логічне тлумачення абз. 1 ст. 247 КУпАП дозволяє дійти висновку, що встановлення зазначених у цій статті юридичних фактів - це єдина необхідна підстава для припинення будь-яких дій щодо притягнення особи до адміністративної відповідальності незалежно від встановлених будь-яких інших обставин, що підлягають з'ясуванню у процесі розгляду справи про адміністративне правопорушення (ст. 280 КУпАП), у тому числі вини особи у його вчиненні. Таким чином, поєднання закриття справи з одночасним визнанням вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення є взаємовиключними рішеннями. Прийняття двох таких взаємовиключних рішень в одній постанові про закриття справи свідчить про порушення права людини на справедливий суд, передбаченого ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Відповідно до ст.284 КУпАП, рішенням, що доводить вину особи, є постанова про накладення адміністративного стягнення або застосування заходів впливу, умовою якої є визначення вини. Таким чином, НКР при ВАСУ зроблено висновок, що під час закриття провадження у справах про адміністративні правопорушення у зв'язку із закінченням строків притягнення до адміністративної відповідальності, передбачених ст.38 КУпАП, вина особи не встановлюється.
З вищевказаного приводу на даний час немає сформованої правової позиції Верховного Суду ( Великої Палати чи Касаційного адміністративного суду), у зв'язку з чим місцевими та апеляційними судами ухвалюються рішення (постанови) про визнання винуватим або без встановлення вини особи, щодо якої складено протокол про адміністративне правопорушення.
Врахувавши наявність вищевказаної юридичної невизначеності, суддя звертає увагу на те, що у рішенні Європейського суду з прав людини від 14.10.2010 року у справі «Щокін проти України» визначено концепцію якості закону, зокрема з вимогою, щоб він був доступним для заінтересованих осіб, чітким та передбачуваним у своєму застосуванні; відсутність у національному законодавстві необхідної чіткості і точності порушує вимогу «якість закону»; якщо в національному законодавстві допущено неоднозначне або множинне тлумачення прав та обов'язків осіб, то національні органи мають застосувати найбільш сприятливий для осіб підхід, тобто вирішення колізій у законодавстві завжди тлумачиться на користь особи.
Таким чином, суддя керується принципом застосування до винної особи найбільш сприятливого закону, у зв'язку з чим провадження в цій справі слід закрити без підтвердження чи спростування вини ОСОБА_1 на підставі ст.247 п.7 КУпАП за строком давності.
На підставі викладеного, керуючись ст. 38, ч. 1 ст. 247, ст.ст. 283, 284 КУпАП,-
Провадження по справі відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.163-1 КУпАП закрити на підставі ст.247 п.7 КУпАП у зв'язку з закінченням строку давності накладення адміністративного стягнення.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови до Івано-Франківсього апеляційного суду через Верховинський районний суд.
Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
Суддя Наталія ЧЕКАН