Справа № 214/4614/22
2/214/4350/22
Іменем України
12 грудня 2022 року Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:
головуючого - судді Прасолова В.М.
при секретарі - Петренко К.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кривому Розі заяву ОСОБА_1 , яка є представником відповідачів, про відвід головуючому судді Прасолову В.М. по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , про визнання недостовірної інформації такою, що принижує честь, гідність та ділову репутацію, покладення зобов'язання видалити відеоролик та спростувати поширену недостовірну інформацію, за позовом третьої особи з самостійними вимогами на предмет спору Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР МЕТ» до ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , третя особа: ОСОБА_4 , про визнання інформації недостовірною та такою, що принижує ділову репутацію, покладення зобов'язання вчинити певні дії, стягнення моральної шкоди, за позовом третьої особи з самостійними вимогами на предмет спору Товариства з обмеженою відповідальністю «Перша Металопереробна Компанія» до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про визнання інформації недостовірною та такою, що принижує ділову репутацію, покладення зобов'язання вчинити певні дії, стягнення моральної шкоди, суд, -
До суду 12 грудня 2022 року надійшла та 12 грудня 2022 року передана головуючому заява ОСОБА_1 про відвід головуючому по справі судді Прасолову В.М.
В обґрунтування заяви зазначено наступне. Розгляд справи № 214/4614/22 здійснюється суддею Прасоловим В.М., одноособово. Розгляд справи було відкладено на 19 грудня 2022 р. о 12:30 год. Зазначає, що в судовому засіданні по справі № 214/4614/22,що відбулось 09 грудня 2022 р., представник відповідачів ОСОБА_6 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 - адвокат Макаренко Н.А. дізналась, що в рамках цивільної справи № 214/4614/22 за позовом ОСОБА_2 , судом було винесено ухвалу від 08 грудня 2022 р., якою прийнято позовну заяву ТОВ «УКР МЕТ» (код ЄДРПОУ - 32757375), як позовну заяви третьої особи з самостійними вимогами щодо предмету спору. Окрім того, в справі № 214/6400/22 суддею Прасоловим В.М. було винесено ухвалу від 02.12.2022 р., якою прийнято позовну заяву ТОВ «Перша металообробна компанія» (код ЄДРПОУ - 43130606), як позовну заяву третьої особи з самостійними вимогами щодо предмету спору в справі № 214/4614/22, та в судовому засіданні що відбулось 09.12.2022 р. по справі № 214/4614/22т акож вручено копію такої ухвали адвокату Макаренко Н.А., як представнику відповідачів ОСОБА_6 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 . У зв'язку з вказаною обставиною, у представника відповідачів ОСОБА_6 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 - адвоката Макаренко Н.А. виникли сумніви в неупередженості та об'єктивності головуючого судді у справі № 214/4614/22 - Прасолова В.М., що й слугувало підставою звернення до суду з даною заявою про відвід головуючого судді. Таким чином, обставини що стали підставою для заявлення відводу судді Прасолову В.М. стали відомі заявнику - адвокату Макаренко Н.А. 09 грудня 2022 р. Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 36 ЦПК України, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді. Згідно ч. 3 ст. 39 ЦПК України, відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Самовідвід може бути заявлений не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Після спливу вказаного строку заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів із дня, коли заявник дізнався про таку підставу. Відповідно до ст. 123 ЦПК України, перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок. Якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день (ч. 3 ст. 124 ЦПК України). Зазначає, що таким чином, дана заява про відвід головуючого судді подається до суду в перший робочий день (12.12.2022 р.) після дати коли заявник дізнався про підстави для заявлення відводу (09.12.2022 р.). Згідно ч.ч. 2-3, 7 ст. 40 ЦПК України, питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленомучастиною першоюстатті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід. Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу. Питання про відвід вирішується невідкладно. Вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, здійснюється протягом двох робочих днів, але не пізніше призначеного засідання по справі. Щодо прийняття судом позовних заяв ТОВ «Перша металообробна компанія» (код ЄДРПОУ - 43130606) та ТОВ «УКР МЕТ» (код ЄДРПОУ - 32757375) з відмінним предметом спору (від предмету спору за первісною позовною заявою ОСОБА_2 ), та поза межами судового засідання, без урахування думки інших учасників справи. Відповідно до ст. 52 ЦПК України, треті особи, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору, можуть вступити у справу до закінчення підготовчого провадження або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, подавши позов до однієї або декількох сторін. Про прийняття позовної заяви та вступ третьої особи у справу суд постановляє ухвалу. Треті особи, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору, користуються усіма правами і несуть усі обов'язки позивача. Після вступу у справу третьої особи, яка заявила самостійні вимоги щодо предмета спору, справа за клопотанням учасника справи розглядається спочатку. Як роз'яснено у п.15 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 2009 року за №2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ в суді першої інстанції», судам слід мати на увазі, що, оскільки від належного вирішення питання про прийняття зустрічного позову, позову третьої особи із самостійними вимогами та об'єднання і роз'єднання позовів залежить своєчасний і правильний розгляд заявлених вимог, то ці процесуальні дії необхідно провадити у точній відповідності з правилами, встановленими статтями 123 - 126 ЦПК. Позовні вимоги кількох осіб до одного й того ж відповідача або позивача до кількох відповідачів можуть бути об'єднані в одне провадження, якщо ці вимоги є однорідними, зокрема такі, які нерозривно пов'язані між собою, або від вирішення однієї з них залежить вирішення інших, таке об'єднання не допускається, коли відсутня спільність предмета позову. До позовів третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору у справі, у якій відкрито провадження, застосовуються положення статей 193 і 194 ЦПК України, тобто як до вимог щодо подачі зустрічного позову (згідно ст. 195 ЦПК України). Відповідно до ч.ч. 1-3ст. 193 ЦПК Українивідповідач має право пред'явити зустрічний позов у строк для подання відзиву. Зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов'язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову. Вимоги за зустрічним позовом ухвалою суду об'єднуються в одне провадження з первісним позовом. Зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов'язані і спільний їх розгляд є доцільним. Недоцільно розглядати первісний позов і зустрічний позов, якщо це затягне розгляд справи, істотно розширить предмет доказування. Вважає, що для того, щоб набути статус третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору, повинно бути дотримано декілька критеріїв: матеріально-правовий (наявність єдиного предмету спору); суб'єктний (позовні вимоги можуть бути пред'явлені як одній стороні, так і декільком сторонам); часовий (вступ у справу відбувається до закінчення підготовчого провадження або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження). Дотримання цих критеріїв підлягає оцінці та з'ясуванню під час прийняття рішення щодо вступу у справу третьої особи з самостійними вимогами (аналогічний висновок наведено у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від09 вересня 2019 року у справі №910/12463/18, від 27 вересня 2019 року у справі №904/323/19, від 05 грудня 2019 року у справі №911/3132/17, від 11 листопада 2020 року у справі №912/2751/16). Зазначає, що право на пред'явлення позовної заяви третьою особою, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета споруне є абсолютним, подаючи позовну заяву заявник повинен дотримуватись вимог ЦПК Українищодо форми, змісту, строку подання, а такожпорядку її подання. Ознаками зустрічного позову є його взаємопов'язаність із первісним позовом і доцільність його спільного розгляду з первісним позовом, зокрема коли позови виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову. Вимоги за зустрічним позовом можуть різнитися з вимогами первісного позову, але вони об'єднуються в одне провадження з первісним позовом ухвалою суду. Взаємна пов'язаність зустрічного та первісного позовів може виражатись у підставах цих позовів або поданих доказах, вимоги за зустрічним і первісним позовами можуть зараховуватись. Водночас подання зустрічного позову, задоволення якого виключатиме повністю або частково задоволення первісного позову, має на меті довести відсутність у позивача матеріально-правової підстави на задоволення первісного позову через відсутність матеріальних правовідносин, з яких випливає суб'єктивне право позивача за первісним позовом. Аналогічний правовий висновок викладений у Постановах Великої Палати Верховного Суду у справах від 13 березня 2019 року №916/3245/17 та від 12 червня 2019 року №916/542/18. З аналізу наведених норм процесуального закону та відповідних роз'ясненьПостанови пленуму Верховного суду України від 12 червня 2009 року №2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції», слідує, що процесуальний закон вказує на певні умови прийняття судом позову третьої особи із самостійними вимогами щодо предмету спору: 1) взаємний зв'язок первісного позову та позову третьої особи; однорідність вимог та нерозривна пов'язаність вимог між собою; від вирішення однієї вимоги залежить вирішення інших; 4) доцільність спільного розгляду цих позовів. Також, Велика палата Верховного суду у справах від 13 березня 2019 року №916/3245/17 та від 12 червня 2019 року №916/542/18 дійшла висновку про те, що позов третьої особи, поданий, згідно приписівст. 52 ЦПК України, може бути прийнятий судом до розгляду у процесі, що вже розпочався, у тому випадку, коли така самостійна вимога заявленасаме щодо предмета спору, що вже виник між сторонами. А вимога, спрямована на те, що знаходиться поза цим предметом, чи спрямована до третіх осіб, не може бути розглянута судом як вимога третьої особи в розумінні наведеної вище статті. Водночас така позовна вимога може бути заявлена у самостійному позові. Аналізуючи вказану норму закону, слід робить висновок, що для набуття статусу третьої особи із самостійними вимогами щодо предмета спору, повинен мати місце такий критерій, як наявність єдиного предмету спору. Таким чином, на відміну від зустрічного позову, який повинен бути лише взаємопов'язаним з первісним, позовна заява третьої особи, в силу ч. 1 ст. 52 ЦПК України, повинна містити самостійні вимоги саме щодо предмета спору у справі, якщо вважає, що саме їй належить право на предмет спору чи його частину. Верховний Суд у постанові від 09 липня 2020 року по справі N 922/404/19 зазначив, що позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається із двох елементів: предмета і підстави позову.Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Предметом спору є об'єкт спірних правовідносин, матеріально-правовий об'єкт, з приводу якого виник правовий конфлікт між позивачем і відповідачем. Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду в справі№ 909/243/18 наголошував на відмінностях між цими поняттями «предмет спору» та «предмет позову». Зокрема, предметом позову є безпосередньо матеріально-правова вимога позивача до відповідача, щодо якої особа звертається до суду за захистом своїх прав чи інтересів, а предметом спору є об'єкт спірних правовідносини, матеріально-правовий об'єкт, з приводу якого виник правовий конфлікт між позивачем і відповідачем. Позовні заяви третіх осіб мають містити самостійні вимоги саме на предмет спору вже існуючий у справі, якщо такі треті особи вважають, що саме їм належить право на предмет спору чи його частину. Зазначає, що разом з тим, як убачається з позовних заяви ТОВ «Перша металообробна компанія» (код ЄДРПОУ - 43130606) та ТОВ «УКР МЕТ» (код ЄДРПОУ - 32757375) заявлені ними позовні заявирізняться за предметом спору з позовною заявою первісного позивача в справі - ОСОБА_2 , так як юридичні особи просять:«визнати недостовірною, та такою що принижує ділову ділову репутацію…», в свою чергу, ОСОБА_2 просить суд: «визнати такою, що принижує честь, гідність і ділову репутацію ОСОБА_2 недостовірну інформацію…».Тобто, ОСОБА_2 вказує та вважає, що начебто поширена інформація є «недостовірною» за замовчуванням, а юридичні особи, лише підіймають вирішення цього питання судом в своїх позовних вимогах. Так само, в трьох позовних заявах (ТОВ «Перша металообробна компанія», ТОВ «УКР МЕТ» та ОСОБА_2 ) різняться й конктерні твердження, в яких на думку кожного позивача викладено спірну інформацію, яка стосується кожного з позивачів. Наполягає, що таким чином, вимоги третіх осіб, спрямованіна будь-що поза предметом спору між позивачем ОСОБА_2 та відповідачами, не можуть бути визнані вимогами третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору. Водночас такі позовні вимогиТОВ «Перша металообробна компанія» (код ЄДРПОУ - 43130606) та ТОВ «УКР МЕТ» (код ЄДРПОУ - 32757375) можуть бути заявлені ними у самостійному позові за наявності відповідних підстав. Також вважає, що недоцільно розглядати первісний позов ОСОБА_2 разом з позовними заявами ТОВ «Перша металообробна компанія», ТОВ «УКР МЕТ», так як це призведе до необгрунтованого затягнння розгляду справи, та істотно розширить предмет доказування.
Власне ТОВ «Перша металообробна компанія» (код ЄДРПОУ - 43130606) та ТОВ «УКР МЕТ» (код ЄДРПОУ - 32757375) вже звертались до Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу з окремими позовними заявами: справа № 214/4624/22, суддя - Малаховська І.Б., позивач - ТОВ «Перша металообробна компанія»; справа № 214/4626/22, суддя - Малаховська І.Б., позивач - ТОВ «УКР МЕТ». В обох справах було залишено без розгляду, за заявами позивачів, які з порушенням вимог ЦПК України реалізували своє прагнення розгляду спору саме суддею Прасоловим В.М. (разом з позовом ОСОБА_2 ), незважаючи на відмінність предмету спору за позовними заявами ОСОБА_2 та ТОВ «Перша металообробна компанія» (код ЄДРПОУ - 43130606) і ТОВ «УКР МЕТ» (код ЄДРПОУ - 32757375). Відтак, в головуючого судді були наявні підстави для повернення позовних заявТОВ «Перша металообробна компанія» (код ЄДРПОУ - 43130606) та ТОВ «УКР МЕТ» (код ЄДРПОУ - 32757375) з роз'ясненням останнім їх права на звернення до суду з окремим позовом, чого суддею в справі № 214/4614/22 (№ 214/6400/22) зроблено не було. ТОВ «Перша металообробна компанія» в своїй позовні заяві (як третьої особи): «Залишення позову без розгляду було викликано саме бажанням ТОВ «Перша металообробна компанія»» заявити позов у даній справі № 214/4614/22». Аналогічні пояснення містяться і в позовній заяві (як третьої особи) ТОВ «УКР МЕТ». Відтак, незважаючи на те, що первісні позовні заяви ОСОБА_2 (призначено суддю Прасолова В.М.), ТОВ «Перша металообробна компанія» (призначено суддю - Малаховську І.Б.) та ТОВ «УКР МЕТ» (призначено суддю - Малаховську І.Б.) надійшли до Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу в один день - 12 вересня 2022 р. (підтверджується витягом з офіційного веб-порталу «Судова влада України»), ТОВ «Перша металообробна компанія» та ТОВ «УКР МЕТ» діючи узгоджено та зловживаючи своїми процесуальними правами з метою впливу на незалежність автоматизованої системи розподілу справ, подали заяви про залишення своїх позовних заяв у судді Малаховської І.Б. без розгляду, та повторно звернулись до суду, завідомо розуміючи що їх позовні заяви (як третіх осіб) будуть передані для розгляду саме судді Прасолову В.М. При цьому, відсутні загальнодоступні джерела інформації, які б могли дозволити ТОВ «Перша металообробна компанія» та ТОВ «УКР МЕТ» достеменно встановити предмет спору, підстави позову ОСОБА_2 в справі № 214/4614/22, так як процесуальні документи доступні для огляду в ЄДРСР винесені по справі № 214/4614/22 не містять такої детальної інформації. Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 197 ЦПК України, підготовче засідання проводиться судом з повідомленням учасників справи. У підготовчому засіданні суд вирішує питання про вступ у справу інших осіб, заміну неналежного відповідача, залучення співвідповідача, об'єднання справ і роз'єднання позовних вимог, прийняття зустрічного позову. Згідно ст. 43 ЦПК України, учасники справи мають право: брати участь у судових засіданнях; ставити питання іншим учасникам справи; надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб. В свою чергу, питання прийняття позовних заяв ТОВ «Перша металообробна компанія» (код ЄДРПОУ - 43130606) та ТОВ «УКР МЕТ» (код ЄДРПОУ - 32757375) було вирішено головуючим суддею поза судовим засіданням, без участі сторін, відтак, представників відповідачів було позбавлено можливості навести свої пояснення та аргументи щодо відсутності правових підстав для прийняття вказаних позовних заяв третіх осіб, що призвело до прийняття судом ухвал від 02.12.2022 р. в справі № 214/6400/22 та від 08.12.2022 р. в справі № 214/4614/22, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, з порушенням вимог ЦПК України. Статтею188 ЦПК України передбачено об'єднання і роз'єднання позовів. Так згідно ч.ч. 2, 7 ст. 188 ЦПК України , суд з урахуванням положень частини першої цієї статті може за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи об'єднати в одне провадження декілька справ за позовами: одного й того самого позивача до одного й того самого відповідача; одного й того самого позивача до різних відповідачів; різних позивачів до одного й того самого відповідача. Об'єднання справ в одне провадження допускається до початку підготовчого засідання, а у спрощеному позовному провадженні - до початку розгляду справи по суті у кожній із справ. Про об'єднання справ в одне провадження, роз'єднання позовних вимог, про відмову в об'єднанні справ в одне провадження, роз'єднанні позовних вимог суд постановляє ухвалу. Таким чином вбачається, що ЦПК України не передбачено можливості об'єднати в одне провадження декілька справ за позовами різних позивачів до одних й тих самих відповідачів. Зазначає, що відсутні і правові підстави для одночасного розгляду позовної заяви ТОВ «Перша металообробна компанія» (код ЄДРПОУ - 43130606) прийнятої ухвалою судді Прасолова В.М. від 02.12.2022 р. в справі № 214/6400/22 разом з позовною заявою ОСОБА_2 в справі № 214/4614/22, без об'єднання таких справ, чого, в свою чергу, ЦПК України також не передбачає. Щодо повторного використання ТОВ «Перша металообробна компанія» квитанцій про сплату судового збору і відсутності реагування на це з боку головуючого судді. Як вже зазначалось, згідно ст. 195 ЦПК України, положеннястатей 193і194цього Кодексу (регулюють питання форми та змісту зустрічного позову, його пред'явлення), застосовуються до позовів третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору у справі, у якій відкрито провадження. В свою чергу, згідно вимог ч.ч. 1-2 ст. 194 ЦПК України, зустрічна позовна заява, яка подається з додержанням загальних правил пред'явлення позову, повинна відповідати вимогамстатей 175і177цього Кодексу. До зустрічної позовної заяви, поданої з порушенням вимог, встановлених частиною першою цієї статті, застосовуються положеннястатті 185цього Кодексу. Згідно вимог ст. 177 ЦПК України (Документи, що додаються до позовної заяви), до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону. До позовної заяви ТОВ «Перша металообробна компанія», яку було прийнято ухвалою від 02.12.2022 р. в справі № 214/6400/22 судді Прасолова В.М., у якості документів про сплату судового збору додано платіжні доручення: № 1090 від 29.08.2022 р. на суму 11250,00 грн.; № 1088 від 29.08.2022 р. на суму 2481,00 грн.; № 1087 від 29.08.2022 р. на суму 2481,00 грн.; № 1089 від 29.08.2022 р. на суму 2481,00 грн., - які вже використовувались ТОВ «Перша металообробна компанія» під час його звернення до Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу з позовом, за яким було відкрито провадження в справі № 214/4624/22, суддя - Малаховська І.Б. Вказані платіжні доручення містяться в матеріалах справи № 214/4624/22. Частинами 1, 5-6 ст. 6 ЗУ «Про судовий збір» передбачено, що судовий збір перераховується у безготівковій або готівковій формі, у тому числі з використанням електронного платіжного засобу або за допомогою платіжних пристроїв, в тому числі з використанням платіжних систем через мережу Інтернет у режимі реального часу. За повторно подані позови, що раніше були залишені без розгляду, судовий збір сплачується на загальних підставах. За подання зустрічних позовних заяв, а також заяв про вступ у справу третіх осіб із самостійними позовними вимогами судовий збір справляється на загальних підставах. Тобто повторне використання квитанцій про сплату судового збору (після залишення позовної заяви без розгляду) не допускається. Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених устаттях 175і177цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. Натомість, суддя Прасолов В.М. не встановивши факту подання ТОВ «Перша металообробна компанія» його позовної заяви без надання належним документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, з порушенням норм ЦПК України замість постановлення ухвали про залишення позовної заяви без руху - виніс ухвалу від 02.12.2022 р., якою прийняв позовну заяву ТОВ «Перша металообробна компанія» (код ЄДРПОУ - 43130606), як позовну заяви третьої особи з самостійними вимогами щодо предмету спору, без об'єднання справ в одне провадження фактично почав розгляд справи № 214/6400/22 разом зі справою № 214/4614/22. Щодо невідповідності позовної заяви ОСОБА_2 вимогам ч. 3 ст. 175 ЦПК України, наявних підстав залишення її без руху та ігнорування таких фактів головуючим суддею. Згідно положень п.п. 6-10 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити: відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору; відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи; підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав. Відповідно до положень ч. 1 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених устаттях 175і177цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. Ухвалою суду від 19 вересня 2022 рокубуло відкрито провадження в цивільній справі № 214/4614/22. Натомість, позовна заява ОСОБА_2 в цивільній справі № 214/4614/22 не містить відомостей передбачених п.п. 6-10 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, обов'язковість зазначення яких встановлено ч. 3 ст. 175 ЦПК України. Відповідно до ч. 11 ст. 187 ЦПК України, суддя, встановивши, після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених устаттях 175,177цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення позивачу ухвали. В своєму відзиві на позовну заяву (по справі № 214/4614/22), який зарестровано канцелярією Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу 03.11.2022 р., на підставі положень ч. 11 ст. 187 ЦПК України представник відповідачів адвокат Макаренко О.Ю. просив суд винести ухвалу в справі № 214/4614/22, якоюпозовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_6 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про визнання недостовірної інформації такою, що принижує честь, гідність та ділову репутацію, покладення зобов'язання видалити відеоролик та спростувати поширену недостовірну інформацію - залишити без руху, у зв'язку з її невідповідністю вимогам п.п. 6-10 ч. 3 ст. 175 ЦПК України. Однак, належного реагування з боку головуючого судді у справі № 214/4614/22 Прасолова В.М. не послідувало, позовну заяву ОСОБА_2 без руху залишено не було. Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 376 ЦПК України, порушення норм процесуального права є обов'язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо в ухваленні судового рішення брав участь суддя, якому було заявлено відвід, і підстави його відводу визнано судом апеляційної інстанції обґрунтованими, якщо апеляційну скаргу обґрунтовано такою підставою. У статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»на суд покладено обов'язок під час розгляду справ застосовуватиКонвенцію про захист прав людини і основоположних свобод1950 року і Протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права. Стосовно об'єктивної неупередженості в рішеннях ЄСПЛ зазначено, що вона полягає у відсутності будь-яких законних сумнівів в тому, що її забезпечено та гарантовано судом, а для перевірки на об'єктивну неупередженість слід визначити, чи є факти, які не залежать від поведінки судді, що можуть бути встановлені та можуть змусити сумніватися у його неупередженості. Мова йде про ту довіру, яку суди повинні викликати в учасників цивільного процесу. Об'єктивними обставинами, що можуть свідчити про упередженість суду, у практиці ЄСПЛ визнавались такі: члени суду, що мали розглядати справу, вже брали участь у ній у іншій процесуальній ролі, наприклад, прокурор, адвокат, суддя у суді нижчої інстанції тощо; суддя, що бере участь у справі про оспорювання законодавчих нормативних актів раніше висловлювався з цього приводу як консультант; наявність дискреційних повноважень у одного з суддів, що розглядають справу у колегіальному складі, участь судді у прийнятті законодавчих або підзаконних нормативних актів, на основі яких потім виноситься судове рішення тощо. Як зазначає Європейський суд з прав людини у рішенні від 24 травня 1989 року у «Справі Гаусшильдта», найголовніше - це довіра, яку в демократичному суспільстві повинні мати суди у громадськості (Hauschildt Case, заява №11/1987/134/188, §48). Наявність безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначається за допомогою суб'єктивного критерію, тобто оцінювання особистого переконання конкретного судді у конкретній справі, а також за допомогою об'єктивного критерію, тобто з'ясування того, чи надав цей суддя достатні гарантії для виключення будь-якого легітимного сумніву з цього приводу (рішення від 24 травня 1989 року у «Справі Гаусшильдта» (Hauschildt Case), заява №11/1987/134/188, §46). Згідно з об'єктивним критерієм необхідно встановити, чи існують факти, які можна встановити та які можуть ставити під сумнів безсторонність судді. Вирішальним при цьому є те, чи можуть бути побоювання учасників справи щодо відсутності безсторонності у певного судді об'єктивно виправдані (рішення у справі «Фей проти Австрії» (Fey v. Austria) від 24 лютого 1993 року, пп.27, 28 and 30; рішення у справі «Ветштайн проти Швейцарії» (Wettstein v. Switzerland), №33958/96, п.42, ЄСПЛ 2000-XII). У кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про небезсторонність суду (рішення у справі «Пуллар проти Сполученого Королівства» (Pullar v. United Kingdom), від 10 червня 1996 року, п.38). У рішенні від 15 жовтня 2009 року у справі «Мікаллеф проти Мальти ЄСПЛ вказав, що «будь-який суддя щодо якого наявна достатня підстава (legitimate reason) побоювання відсутності неупередженості повинен усунутись» (Micallef v. Malta, заява №17056/06, § 98). У рішенні від 15 липня 2005 року у справі ж «Межнаріч проти Хорватії» ЄСПЛ звернув увагу на те, що «слід визначити, чи існують, окрім поведінки судді, факти, які можна встановити, які можуть викликати сумніви щодо його неупередженості. Це означає, що, вирішуючи питання про те, чи є в тій або іншій справі достатня підстава (legitimate reason) побоюватися, що конкретному судді бракує неупередженості, позиція відповідної особи є важливою, але не є визначальною» (Meznaric v. Croatia, заява №71615/01, §31). У п.32 рішення від 15 липня 2010 рокуу справі «Газета «Україна-центр» проти України» (заява №16695/04)Європейський суд з прав людини вказав на те, що навіть зовнішніпроявиможутьбути важливими або, іншими словами, «правосуддя має не тільки чинитися, також має бути видно, що воно чиниться» (рішення у справі «Де Куббер протиБельгії» (De Cubber v. Belgium),від26 жовтня 1984 року,п.26).На кону стоїть довіра,яку в демократичному суспільстві суди повинні вселяти в громадськість (рішенняусправі«ВетштайнпротиШвейцарії» (Wettstein v. Switzerland)тарішення у справі «Кастілло Альгар проти Іспанії» (Castillo Algar v. Spain) від 28 жовтня 1998 року, п.45, Reports of Judgments and Decisions, 1998-VIII). Враховуючи характер висловлення недовіри головуючому судді в справі № 214/4614/22, з метою забезпечення гарантованого державою права на справедливий суд, уникнення в майбутньому ставлення під сумнів законності та обґрунтованості остаточного рішення у даній цивільній справі, з урахуванням висновків ЄСПЛ про те, що правосуддя має не лише здійснюватися, а має бути видно, що воно здійснюється, а також для того, щоб за суб'єктивним критерієм з боку стороннього спостерігача не виникали сумніви у неупередженості головуючого судді під час вирішення справи № 214/4614/22 вважаємо за доцільне задовольнити дану заяву представника відповідачів - адвоката Макаренко Н.А. та відвести суддю Прасолова В.М. від участі в розгляді справи № 214/4614/22. Допущенні головуючим суддею вищезазначені порушення процесуального законодавства паралельнозі стійким та процесуально не обгрунтованим прагненням ТОВ «Перша металообробна компанія» (код ЄДРПОУ - 43130606) та ТОВ «УКР МЕТ» (код ЄДРПОУ - 32757375) щодо розгляду їх позовних вимог саме суддею Прасоловим В.М. (одночнасно з позовною заявою ОСОБА_2 ), викликають обгрунтовані сумніви в неупередженості та об'єктивності головуючого судді у справі № 214/4614/22 - Прасолова Володимира Миколайовича.
Дослідивши заяву про відвід та матеріали справи суд приходить до наступних висновків. Як передбачено ст.36 ЦПК України, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді. Як передбачено ст. 40 ЦПК України, питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу; суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість; якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу.
Як передбачено ст. 214 ЦПК України, головуючий відповідно до завдання цивільного судочинства керує ходом судового засідання, забезпечує додержання послідовності і порядку вчинення процесуальних дій, здійснення учасниками судового процесу їх процесуальних прав і виконання ними обов'язків, спрямовує судовий розгляд на забезпечення повного, всебічного та об'єктивного з'ясування обставин справи, усуваючи із судового розгляду все, що не має істотного значення для вирішення справи. Згідно ст. 2 ЦПК України одним з завдань цивільного судочинства є своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ.
Представником відповідачів, як підстава для відводу, зазначена та обставина, що суддя Прасолов В.М. прийняв позовні заяви ТОВ «Перша металообробна компанія» та ТОВ «УКР МЕТ» з відмінним предметом спору (від предмету спору за первісною позовною заявою ОСОБА_2 ), та поза межами судового засідання, без урахування думки інших учасників справи.
Судом дійсно прийняті позовні заяви ТОВ «Перша металообробна компанія» та ТОВ «УКР МЕТ», які подалои їх як треті особи з самостяними вимогами на предмет спору. При цьому суд дотримався положень ст.52 ЦПК України, згідно якої треті особи, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору, можуть вступити у справу до закінчення підготовчого провадження або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, подавши позов до однієї або декількох сторін; про прийняття позовної заяви та вступ третьої особи у справу суд постановляє ухвалу. Вказана норма не передбачає обговорення питання про вступ третіх осіб у судовому засіданні. Приймаючи позови третіх осіб з самостійними вимогами, суд врахував, що вони ґрунтуються на тих самих обставинах, що і позов ОСОБА_2 , а саме інформації у відеролику. Таким чином, твердження представника відповідачів про порушення головуючим вимог ЦПК України, є необґрунтованим.
Твердження представника відповідачів про те, що позовні вимоги ТОВ «Перша металообробна компанія» та ТОВ «УКР МЕТ» можуть бути заявлені ними у самостійному позові за наявності відповідних підстав, суд не бере до уваги, оскільки саме позивач обирає, в який спосіб йому звертатися до суду.
Тівердження представника відповідачів про те, що недоцільно розглядати первісний позов ОСОБА_2 разом з позовними заявами ТОВ «Перша металообробна компанія» та ТОВ «УКР МЕТ», так як це призведе до необгрунтованого затягнення розгляду справи, та істотно розширить предмет доказування, суд також не бере до уваги, оскільки ст. 52 ЦПК України не містить положень про те, що суд з мотивів недоцільності може відмовити у прийнятті позову третьої особи з самостійними вимогами.
Твердження представника відповідачів про те, що головуючий не відреагував на її клопотання про залишення позову ОСОБА_2 без руху є необгрунтованим, оскільки підготовче судове засідання не закінчилося.
Твердження представника відповідачів про те, що головуючий не звернув увагу на повторне використання платіжних документів, на даний час є необгрунтованим.
Як на підставу відводу представник відповідачів також посилається на те, що треті особи з самостійними вимогами бажають щоб їх позови розглядав суддя Прасолов В.М.
Суддя Прасолов В.М. з позивачем ОСОБА_2 , представниками ТОВ «Перша металообробна компанія», ТОВ «УКР МЕТ», не знайомий, будь-яких стосунків не має, а тому до їх бажання ніякого відношення не має.
Головуючий по даній справі не має підстав необ'єктивно та нерівно ставитися до сторін по справі. На користь об'єктивного, неупередженого відношення до відповідачів, а, отже, і до розгляду даної справи, свідчить і та обставина, що суддя Прасолов В.М., під час розгляду даної справи, задовольнив клопотання сторони відповідачів про розгляд справи у загальному провадженні.
Таким чином, суд приходить до висновку, що заява про відвід є необґрунтованою, об'єктивних підстав для сумніву в неупередженості та об'єктивності судді, не існує.
Судове засідання по даній справі призначено на 19 грудня 2022 року, заява про відвід подана 12 грудня 2022 року, тобто раніше ніж за три робочі дні до 19 грудня 2022 року. Оскільки головуючий вважає заяву про відвід необгрунтованою, цю заяву належить передати судді, який не входить до складу суду, що розглядає справу.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст.36, 40, 258-261 ЦПК України, суд, -
Заяву представника відповідачів від 12 грудня 2022 року про відвід судді Прасолова В.М. від розгляду даної справи - передати судді, який не входить до складу суду, що розглядає справу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Прасолов В.М.