Справа № 189/1838/22
2-н/189/78/22
08.12.2022 року смт. Покровське Дніпропетровської області
Покровський районний суд Дніпропетровської області у складі: головуючого судді Лукінової К.С., за участю секретаря судового засідання Копиці С.І., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпропетровськгаз збут» про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за постачання природного газу, -
встановив:
ТОВ «Дніпропетровськгаз збут» звернулося до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за постачання природного газу.
Відповідно до інформації наданої Васильківським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Синельниківському районі Дніпропетровської області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , померла ІНФОРМАЦІЯ_2 у смт. Покровське Синельниківського району Дніпропетровської області, що підтверджується копією актового запису про смерть №1895 від 08.11.2022 року.
Відповідно до ч. 1 ст. 160 ЦПК України судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог передбачених ст. 161 ЦПК України.
Згідно ст. 13 ЦПК України - суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи. Під час розгляду вимог у порядку наказного провадження та видачі судового наказу суд не розглядає обгрунтованість заявлених стягувачем вимог по суті, розгляд проводиться без судового засідання і повідомлення заявника і боржника. Судовий наказ може бути виданий за умови, що боржником є індивідуальний споживач фізична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об'єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальні послуги для власних потреб.
Згідно з ч. 4 ст. 25 ЦК України - цивільна правоздатність фізичної особи припиняється у момент її смерті; ст. 608 ЦК України - зобов'язання припиняється зі смертю боржника, якщо воно є нерозривно пов'язаним з його особою і у зв'язку з цим не може бути виконане іншою особою.
Відповідно до ч. 1 ст. 37 ЦПК України - у разі смерті фізичної особи суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії цивільного процесу (Процесуальне правонаступництво - це заміна сторони або третьої особи (правопопередника) іншою особою (правонаступником) у зв'язку із вибуттям із процесу суб'єкта спірного або встановленого рішенням суду правовідношення, за якої до правонаступника переходять усі процесуальні права та обов'язки право попередника і він продовжує в цивільному судочинстві участь останнього.
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 201 ЦПК України - у разі смерті фізичної особи, яка була стороною по справі, якщо спірні правовідносини допускають правонаступництво, суд зобов'язаний зупинити провадження до залучення до участі у справі правонаступника.
Дана норма закону підлягає застосуванню виключно в разі, коли відповідач на момент відкриття провадження мав цивільну процесуальну дієздатність, однак помер після відкриття провадження у цивільній справі. Тобто правонаступництво у разі смерті фізичної особи можливе в порядку ст. 37 ЦПК України шляхом залучення правонаступника, лише за умови, що фізична особа померла після відкриття провадження у справі.
Залучення правонаступників особи, яка померла до відкриття провадження у справі, суперечить принципам цивільного судочинства, є порушенням прав, свобод та інтересів третіх осіб.
За вказаних обставин, відкриття провадження у цивільній справі за відсутності у відповідача цивільної процесуальної дієздатності свідчить про неправомірність виникнення цивільного процесу, отже провадження по даній справі не підлягає відкриттю.
Суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо настала смерть фізичної особи або оголошено її померлою, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва (п. 6 ч. 1 ст. 186 ЦПК України).
Відповідно до п. 4 ч.1 ст.165 ЦПК України - суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо наявні обставини, передбачені ч. 1 ст. 186 ЦПК України.
Враховуючи вищенаведене, суд доходить висновку, що Товариству з обмеженою відповідальністю «Дніпропетровськгаз збут» необхідно відмовити у видачі судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за постачання природного газу.
Відповідно до ч. 2 ст. 164 ЦПК України - у разі скасування судового наказу внесена сума судового збору стягувачу не повертається. У разі пред'явлення стягувачем позову до боржника у порядку позовного провадження сума судового збору, сплаченого за подання заяви про видачу судового наказу, зараховується до суми судового збору, встановленої за подання позовної заяви.
Керуючись ст. 163, 165, 168, 186, 261, 352 - 354, 355 ЦПК України, суд
Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю «Дніпропетровськгаз збут» у видачі судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за постачання природного газу на підставі п. 4 ч. 1 ст. 165 ЦПК України.
Відмова у видачі судового наказу з підстави, передбаченої п. 4 ч. 1 ст. 165 ЦПК України унеможливлює повторне звернення з такою самою заявою. Заявник має право звернутися з тими самими вимогами у позовному порядку.
Копію ухвали надіслати стягувачеві.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Суддя К.С. Лукінова