Справа № 204/8470/22
Провадження № 2/204/2358/22
12 грудня 2022 року м. Дніпро
Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська у складі:
головуючого - судді Черкез Д.Л.,
за участю секретаря судового засідання Воронько А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Дніпрі цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Державного підприємства «Шахтоуправління «Південнодонбаське №1» про стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку за час затримки розрахунку та моральної шкоди, -
12 жовтня 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою, яку уточнив 26 жовтня 2022 року, в якій остаточно просив стягнути з Державного підприємства «Шахтоуправління «Південнодонбаське №1» на його користь заборгованість по заробітній платі у розмірі 79 246,45 грн., середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 01 червня 2021 року по день ухвалення судом рішення, без утримання податків та обов'язкових зборів, попередній розмір якого складає 345 421,85 грн. (день подачі позову до суду), в рахунок відшкодування моральної шкоди 10 000,00 грн., а також судові витрати. В обґрунтування своїх позовних вимог вказав на те, що починаючи з 1985 року позивач працював у Державному підприємстві «Шахтоуправління «Південнодонбаське №1» на різних посадах. Наказом № 89-к від 31.05.2021 року позивача було звільнено внаслідок невідповідності стану здоров'я, що перешкоджає продовженню даної роботи п. 2 ст. 40 КЗпП України. Згідно довідки № 2539 від 15.09.2021 року на час звільнення належна позивачу сума до виплати склала 143 359,33 грн., проте зазначена сума у день звільнення виплачена не була. На теперішній час вказана сума відповідачем сплачена частково: 09.06.2021 року - 17 041,60 грн., 17.08.2021 року - 26 654,82 грн., розмір не виплачених сум при звільненні складає 79 246,45 грн. Отже, відповідач зобов'язаний виплатити позивачу середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. Середньоденна заробітна плата становить 1 031,11 грн., а кількість робочих днів затримки в розрахунку з 01 червня 2021 року по 23 вересня 2022 року включно становить 335 робочих днів. Отже, розмір середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні по день подачі позову складає 345 421,85 грн. Також зазначає, що у зв'язку з незаконними діями відповідача щодо своєчасного розрахунку при звільненні, він перебував у скрутному фінансовому становищі, яке унеможливило достойне забезпечення коштами свою родину. Невиплата йому належних до виплати сум привела до психологічних страждань та необхідності шукати інші джерела доходу, щоб придбати, зокрема, продукти харчування, одяг та в умовах воєнного стану сплати орендної плати. Завдану відповідачем позивачу моральну шкоду він оцінює в 10 000,00 грн. У зв'язку з цим позивач звернувся до суду з даним позовом.
14 листопада 2022 року від відповідача - Державного підприємства «Шахтоуправління «Південнодонбаське №1» до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому зазначено наступне. Наказом по підприємству від 31.05.2021 року позивача звільнено за п. 2 ст. 40 КЗпП України. У відповідності до облікових даних підприємства, сума до оплати, яка належала позивачу на час звільнення становила 145 359,33 грн., згідно платіжних доручень № 197 від 19.06.2021р. сплачено 17 041,60 грн. та № 245 від 17.08.2021р. сплачено 26 654,82 грн., залишок несплаченої суми складає 79 246,45 грн. У зв'язку з відсутністю у підприємства грошових коштів на виплату заробітної плати та введенням простою на підприємстві з грудня 2019 року, несплатою в повному обсязі з підприємством з боку покупців за поставлену вугільну продукцію, ДП «Шахтоуправління «Південнодонбаське №1» не мало можливості розрахуватися з позивачем у строки визначені ст. 116 КЗпП України. З 24 лютого 2022 року на території, де знаходиться ДП «Шахтоуправління «Південнодонбаське №1», з початку ведення активних бойових дій, які позбавили підприємство в безпечному та стабільному режимі вести господарську діяльність, наказом по підприємству № 187/1 оголошено цілодобовий простій на підприємстві, виробництво зупинено. Тому, з цієї дати відповідач вимушено зупинив виробництво та добування вугільної продукції, з метою збереження життя та здоров'я працівників підприємства і у зв'язку з відсутністю можливості реалізації вугільної продукції. Крім того, наказом по підприємству від 20.05.2022 року № 222 зупинено дії трудових договорів з працівниками. Заявлений позивачем розмір середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні в розмірі 345 421,85 грн. не є співмірним, оскільки заборгованість по заробітній платі становить 79 246,45 грн. У зв'язку з викладеним просить зменшити розмір нарахованого середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні до 50 відсотків.
У судове засідання позивач не з'явився, але надав до суду заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить суд їх задовольнити.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, але у відзиві на позовну заяву просив розглянути справу без його участі, позовні вимоги визнав частково.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, з урахуванням заяв сторін, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні докази у їх сукупності, судом встановлені наступні фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 18 лютого 1985 року працював у Державному підприємстві «Шахтоуправління «Південнодонбаське №1» (попередні найменування: Шахта «Південнодонбаська № 1», ДВАТ «Шахта «Південнодонбаська № 1», ВП «Шахта «Південнодонбаська № 1» ДП «Донецьквугілля», ВП «Шахтоуправління «Південнодонбаське №1» ДП «Донецьквугілля», Відокремлений підрозділ «Шахтоуправління «Південнодонбаське №1» Державного підприємства «Донецька вугільна енергетична компанія»), що підтверджується копією трудової книжки ОСОБА_1 серії НОМЕР_1 (а.с. 7-9).
Відповідно до ч. 2 ст. 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані роботодавцем лише у випадках, зокрема, виявленої невідповідності працівника займаній посаді або виконуваній роботі внаслідок недостатньої кваліфікації або стану здоров'я, які перешкоджають продовженню даної роботи, а так само в разі відмови у наданні допуску до державної таємниці або скасування допуску до державної таємниці, якщо виконання покладених на нього обов'язків вимагає доступу до державної таємниці.
На підставі наказу № 89-К від 31 травня 2021 року ОСОБА_1 було звільнено з посади начальника ділянки підземного з повним робочим днем у шахті внаслідок невідповідності стану здоров'я, що перешкоджає продовженню даної роботи, згідно з п. 2 ст. 40 КЗпП України, що також підтверджується копією трудової книжки ОСОБА_1 серії НОМЕР_1 .
Згідно з ч. 1 ст. 47 КЗпП України роботодавець зобов'язаний у день звільнення видати працівникові копію наказу (розпорядження) про звільнення, письмове повідомлення про нараховані та виплачені йому суми при звільненні (стаття 116) та провести з ним розрахунок у строки, визначені статтею 116 цього Кодексу, а також на вимогу працівника внести належні записи про звільнення до трудової книжки, що зберігається у працівника.
У частині 1 статті 116 КЗпП України закріплено, що при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про суми, нараховані та виплачені працівникові при звільненні, із зазначенням окремо кожного виду виплати (основна та додаткова заробітна плата, заохочувальні та компенсаційні виплати, інші виплати, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до законодавства, у тому числі при звільненні) роботодавець повинен письмово повідомити працівника в день їх виплати.
Однак, відповідач при звільненні так і не провів з позивачем остаточний розрахунок та не виплатив позивачу нараховану йому заробітну плату.
При цьому, наведені у відзиві на позовну заяву твердження сторони відповідача про те, що відповідач не провів з позивачем остаточний розрахунок у визначені статтею 116 КЗпП України строки у зв'язку з відсутністю у підприємства грошових коштів та неоплатою покупцями поставленої відповідачем вугільної продукції, суд до уваги не приймає, оскільки вони є недоведеними та не звільняють відповідача як роботодавця від передбаченого законом обов'язку у день звільнення провести з позивачем як працівником остаточний розрахунок.
Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про оплату праці», заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу.
Згідно з ч. 1 ст. 21 Закону України «Про оплату праці», працівник має право на оплату своєї праці відповідно до актів законодавства і колективного договору на підставі укладеного трудового договору.
Відповідно до ч. 1 ст. 233 Кодексу законів про працю України, працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення - в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки. У разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
Згідно листа Державного підприємства «Шахтоуправління «Південнодонбаське №1» № 2539 від 15 вересня 2021 року вбачається, що на час звільнення нараховані ОСОБА_1 грошові кошти склали 145 359,33 грн., утримання з нарахованих коштів склали 28 345,07 грн., сума до сплати складає 117 014,26 грн. Перераховано: 09 червня 2021 року - 17 041,60 грн., 17 серпня 2021 року - 26 654,82 грн. Крім того, несплачена заробітна плата за грудень 2020 року - 141,17 грн., січень 2021 року - 267,66 грн., лютий 2021 року - 270,70 грн., березень 2021 року - 2 595,92 грн., квітень 2021 року - 2 653,16 грн. Станом на 10 вересня 2021 року невиплачена сума склала 79 246,45 грн. Середньоденна заробітна плата на день звільнення склала 1 031,11 грн. (а.с. 10).
Отже, з вищевказаного листа вбачається, що Державне підприємство «Шахтоуправління «Південнодонбаське №1» має перед ОСОБА_1 заборгованість з виплати заробітної плати у загальному розмірі 79 246,45 грн. та вказана заборгованість визначена вже за вирахуванням з цієї суми передбачених законом податків та обов'язкових платежів, тобто є сумою, яка належить позивачу до виплати. Вказані обставини не заперечував і відповідач у наданому до суду відзиві на позовну заяву.
За таких обставин суд вважає необхідним стягнути з Державного підприємства «Шахтоуправління «Південнодонбаське №1» на користь ОСОБА_1 нараховану, але не виплачену заробітну плату у розмірі 79 246,45 грн., без утриманням з цієї суми передбачених законом податків та обов'язкових платежів при їх виплаті, а отже позовні вимоги ОСОБА_1 в цій частині підлягають задоволенню.
Згідно п. 2 ч. 1 ст. 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про присудження працівникові виплати заробітної плати, але не більше ніж за один місяць.
Таким чином, суд вважає за необхідне допустити до негайного виконання рішення суду в частині стягнення нарахованої, але невиплаченої заробітної плати, але не більше ніж за один місяць.
Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
Враховуючи викладене, позивач має право на стягнення з відповідача середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.
У позовній заяві позивач просить стягнути з відповідача на його користь середній заробіток за весь час затримки розрахунку, за період з 01 червня 2022 року по день ухвалення судом рішення.
Відповідно до пункту 8 «Порядку обчислення середньої заробітної плати», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року № 100, нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин.
Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин).
Як вже було зазначено вище, згідно листа Державного підприємства «Шахтоуправління «Південнодонбаське №1» № 2539 від 15 вересня 2021 року середньоденна заробітна плата ОСОБА_1 становить 1 031,11 грн.
Судом також встановлено, що згідно наказу в.о. директора Державного підприємства «Шахтоуправління «Південнодонбаське №1» № 187/1 від 24 лютого 2022 року у зв'язку зі збройною агресією Російської Федерації на території України та веденням бойових дій безпосередньо в Донецькій області, а саме поблизу ДП «Шахтоуправління «Південнодонбаське №1», оголошено цілодобовий простій підприємства з 1-ї зміни 24 лютого 2022 року (а.с. 26).
Крім того, згідно наказу т.в.о. директора Державного підприємства «Шахтоуправління «Південнодонбаське №1» № 222 від 20 травня 2022 року «Про зупинення дії трудових договорів з працівниками» у зв'язку з військовою агресією проти України, що виключає можливість обох сторін трудових відносин виконувати обов'язки, передбачені трудовим договором, призупинено дію трудових договорів з 01 червня 2022 року, до відновлення можливості виконувати роботу працівниками ДП «Шахтоуправління «Південнодонбаське №1», але не пізніше дня припинення або скасування воєнного стану в Україні, крім трудових договорів з працівниками, які за необхідністю задіяні у забезпеченні життєдіяльності підприємства на підставі наказу, який видається щомісяця (а.с. 25).
У зв'язку з викладеним суд зазначає, що середній заробіток слід розраховувати за період, починаючи з дня, наступного за днем звільнення, тобто з 01 червня 2021 року і по 23 лютого 2022 року включно, тобто до дня оголошення Державним підприємством «Шахтоуправління «Південнодонбаське №1» цілодобового простою підприємства.
Кількість робочих днів за період з 01 червня 2021 року і по 23 лютого 2022 року складає: 185 робочих днів, а саме: червень 2021 року - 20 днів, липень 2021 року - 22 дні, серпень 2021 року - 21 день, вересень 2021 року - 22 дні, жовтень 2021 року - 20 днів, листопад 2021 року - 22 дні, грудень 2021 року - 22 дні, січень 2022 року - 19 днів, лютий 2022 року - 17 днів.
Таким чином, розмір середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, а саме за період з 01 червня 2021 року по 23 лютого 2022 року включно складає 190 755,35 грн. (1 031,11 грн. х 185 днів = 190 755,35 грн.).
У зв'язку з викладеним суд приходить до переконливого висновку, що з Державного підприємства «Шахтоуправління «Південнодонбаське №1» на користь ОСОБА_1 слід стягнути суму середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні у розмірі 190 755,35 грн., а тому позовні вимоги ОСОБА_1 в цій частині підлягають частковому задоволенню.
Вирішуючи позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача моральної шкоди у розмірі 10 000,00 грн. суд виходить з наступного.
Відповідно до ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає зокрема у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Частиною 2 статті 23 ЦК України передбачено, що моральна шкода полягає:1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
Крім того, у частині 1 статті 237-1 КЗпП України визначено, що відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.
Стаття 23 ЦК України та стаття 237-1 КЗпП України передбачають можливість відшкодування моральної шкоди завданої працівнику власником або уповноваженим ним органом внаслідок порушення його законних прав, що призвели до моральних страждань.
Судом встановлено, що Державним підприємством «Шахтоуправління «Південнодонбаське №1» було порушено право позивача ОСОБА_1 на своєчасне отримання заробітної плати та остаточного розрахунку при звільненні. Відповідач зобов'язаний був провести з позивачем остаточний розрахунок ще в вдень звільнення, тобто 31 травня 2021 року, однак до теперішнього часу, тобто вже більш ніж півтора роки не погасив перед позивачем в повному обсязі заборгованість по заробітній платі.
Отже, суд вважає, що позивач ОСОБА_1 як працівник має право на відшкодування завданої йому моральної шкоди, яка виразилася у порушенні його права на своєчасне отримання заробітної плати та остаточного розрахунку при звільненні, що призвело до порушення права на працю, та як наслідок до моральних страждань.
Крім того, внаслідок неправомірних дій відповідача позивач вимушений був докладати додаткових зусиль для організації свого життя, а саме у зв'язку з відсутністю грошових коштів на існування шукати додаткове джерело доходів.
Виходячи з наведеного суд зазначає, що позивач як працівник має право на відшкодування моральної шкоди, завданої йому неправомірними діями відповідача, та саме відповідач є особою, внаслідок дії якого було завдано моральну шкоду позивачу.
При визначенні розміру відшкодування заподіяної позивачу моральної шкоди суд виходить з наступного.
Розмір моральної шкоди визначається з урахуванням суті позовних вимог, характеру дій особи, яка спричинила шкоду, фізичних та моральних страждань потерпілого, а також інших негативних наслідків.
Як зазначено у пункті 3 Постанови Пленум Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.
Відповідно до пункту 9 вказаної Постанови розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.
Визначаючи розмір заподіяної позивачу моральної шкоди, суд враховує те, що внаслідок порушення права позивача на своєчасне отримання заробітної плати за виконану ним роботу та своєчасне отримання остаточного розрахунку при звільненні, що призвело до моральних страждань, порушився нормальний ритм життя позивача, він був вимушений докладати додаткових зусиль для організації свого життя, у зв'язку з відсутністю грошових коштів на існування шукати додаткове джерело доходів.
За таких обставин, суд прийшов до висновку про те, що неправомірними діями відповідача позивачу також була завдана моральна шкода, яка полягає у душевних стражданнях через неправомірну поведінку відповідача та вважає доведеним факт душевних страждань позивача, реальність яких не викликає сумніву, а тому позивач має право на відшкодування заподіяної моральної шкоди.
Визначаючи розмір заподіяної позивачу моральної шкоди суд враховує те, що відповідач зобов'язаний був провести з позивачем остаточний розрахунок ще 31 травня 2021 року, однак вже більш ніж півтора роки заборгованість по заробітній платі відповідачем не погашена.
Разом з цим, виходячи з засад розумності, справедливості та об'єктивності суд вважає, що розмір завданої позивачу моральної шкоди пред'явлений до стягнення є завищеним, а тому позовні вимоги в цій частині підлягають частковому задоволенню зі стягненням з відповідача на користь позивача 2 000,00 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди.
Отже, за таких обставин, вимоги позивача про відшкодування моральної шкоди суд визнає доведеними та такими, що підлягають частковому задоволенню.
Таким чином, дослідивши всебічно, повно, безпосередньо та об'єктивно наявні у справі докази, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв'язок у їх сукупності, з'ясувавши усі обставини справи, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, з урахуванням того, що відповідно до ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичної особи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню, а порушені права позивача судовому захисту.
Крім того, відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки позовні вимоги майнового характеру про стягнення заборгованості по заробітній платі задоволені на суму 79 246,45 грн. та позивач був звільнений від сплати судового збору за цими позовними вимогами на підставі п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», то з відповідача на користь держави слід стягнути судовий збір у розмірі 992,40 грн.
Крім того, оскільки позовні вимоги майнового характеру про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та моральної шкоди, за які позивачем було сплачено судовий збір, задоволені частково на загальну суму 192 755,35 грн. (190 755,35 грн. + 2 000,00 грн. = 192 755,35 грн.) (54,23%), з відповідача на користь позивача слід стягнути судовий збір пропорційно до розміру задоволених позовних вимог в цій частині у розмірі 1 927,55 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст. 15, 16, 23 ЦК України, ст.ст. 40, 47, 115, 116, 117, 233, 237-1 КЗпП України, ст. ст. 1, 21, 24 Закону України «Про оплату праці», ст. ст. 12, 13, 76-82, 89, 141, 229, 247, 258-259, 263-265, 273, 352, 430 ЦПК України, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Державного підприємства «Шахтоуправління «Південнодонбаське №1» про стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку за час затримки розрахунку та моральної шкоди - задовольнити частково.
Стягнути з Державного підприємства «Шахтоуправління «Південнодонбаське №1» (місцезнаходження: 85670, Донецька область, м. Вугледар, вул. Магістральна, буд. 4, ЄДРПОУ - 34032208) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_2 ), заборгованість по заробітній платі у розмірі 79 246,45 грн. (сімдесят дев'ять тисяч двісті сорок шість гривень, 45 копійок), середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні у розмірі 190 755,35 грн. (сто дев'яносто тисяч сімсот п'ятдесят п'ять гривень, 35 копійок) та в рахунок відшкодування моральної шкоди 2 000,00 грн. (дві тисячі гривень, 00 копійок).
Стягнути з Державного підприємства «Шахтоуправління «Південнодонбаське №1» (місцезнаходження: 85670, Донецька область, м. Вугледар, вул. Магістральна, буд. 4, ЄДРПОУ - 34032208) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_2 ) судовий збір у розмірі 1 927,55 грн. (одна тисяча дев'ятсот двадцять сім гривень, 55 копійок).
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Стягнути з Державного підприємства «Шахтоуправління «Південнодонбаське №1» (місцезнаходження: 85670, Донецька область, м. Вугледар, вул. Магістральна, буд. 4, ЄДРПОУ - 34032208) судовий збір у розмірі 992,40 грн. (дев'ятсот дев'яносто дві гривні, 40 копійок) на користь держави.
Допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення заробітної плати не виплаченої при звільнені в межах суми платежу за один місяць.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
На рішення може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя Д.Л. Черкез