Справа № 203/2159/20
1-кп/0203/286/2022
12 грудня 2022 року Кіровський районний суд м. Дніпропетровська у складі:
головуючої судді - ОСОБА_1 ;
при секретарі - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку дистанційного судового провадження в залі суду у м. Дніпрі обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12020040030000022 04.01.2020 року відносно:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Нікополя Дніпропетровської області, громадянки України, не заміжньої, офіційно не працевлаштованої, з середньою освітою, мешкаючої за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимої:
- 13.10.2014 року Красногвардійським районним судом м. Дніпропетровська за ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 185 КК України до покарання у вигляді 2 років позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України звільнена від відбування покарання з іспитовим строком 2 роки;
- 30.11.2015 року Кіровським районним судом м. Дніпропетровська за ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України до покарання у вигляді 2 років позбавлення волі. На підставі ст. 71 КК України частково приєднано невідбуту частину за вироком Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 30.11.2015 року та остаточно призначено до відбуття 2 роки 6 місяців позбавлення волі. Звільнена по відбуттю строку покарання 26.04.2018 року;
- 15.11.2019 року Амур-Нижньодніпровським районним судом м. Дніпропетровська за ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України до покарання у вигляді 4 місяців арешту;
- 11.12.2019 року Жовтневим районним судом м. Дніпропетровська за ч. 2 ст. 185 КК України до покарання у вигляді 2 років позбавлення волі. На підставі ст. 75, 76 КК України звільнена від відбування покарання з іспитовим строком 2 роки,
- 09.09.2020 року Жовтневим районним судом м. Дніпропетровська за ч.2 ст. 185 КК України до покарання у виді 1 року позбавлення волі. На підставі ч.4 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинання менш суворого покарання за вироком Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 15.11.2019 року більш суворим за даним вироком, остаточно призначено покарання у виді позбавлення волі строком на один рік. Вирок Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 11.12.2019 року - виконувати самостійно;
- 15 вересня 2020 року Бабушкінським районним судом м. Дніпропетровська за ч.2 ст.15, ч.2 ст.185 КК України до покарання у вигляді 2 років позбавлення волі. На підставі ч.4 ст.70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинання менш суворого покарання за вироком Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 09.09.2020 року більш суворим покаранням за даним вироком суду, призначено покарання у вигляді позбавлення волі строком на 2 роки. На підставі ч.1 ст.71 КК України, частково приєднано не відбуте покарання за вироком Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 11.12.2019 року та остаточно призначено покарання за сукупністю вироків у виді позбавлення волі строком на 2 роки 2 місяці;
- 19 квітня 2022 року Жовтневим районним судом м. Дніпропетровська за ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України до покарання у виді 2 років позбавлення волі. На підставі ч. 1 ст. 71 КК України до покарання, призначеного за даним вироком, частково приєднано невідбуту ОСОБА_3 частину покарання за попереднім вироком Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 15 вересня 2020 року та остаточно визначено ОСОБА_3 покарання у виді 2 років 3 місяців позбавлення волі з відбуванням покарання у кримінально-виконавчій установі,
обвинуваченої у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України,
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора - ОСОБА_4 ,
обвинуваченої - ОСОБА_3 (в режимі відеоконференції), -
18 грудня 2019 року приблизно о 18 годині 11 хвилин ОСОБА_3 , перебуваючи у приміщенні магазину «Сільпо №212», що належать ТОВ «Сільпо-Фуд», який розташований за адресою: м. Дніпро, вул. Пастера, 6А, де у неї виник злочинний умисел, направлений на повторне таємне викрадення чужого майна, а саме: алкогольної продукції та продуктів харчування, що належать ТОВ «Сільпо- Фуд».
Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на повторне таємне викрадення чужого майна, діючи повторно, умисно, таємно, з корисливих мотивів, переконавшись в тому, що за її протиправними діями ніхто не спостерігає та вона діє таємно для оточуючих, шляхом вільного доступу взяла з торгівельних прилавків зазначеного магазину почергово наступний товар: кава розчинна «JacobsMonarch», економна упаковка акція, вагою 400 гр., в кількості 1 шт., 324 грн., пляшку віскі «Джек Деніелс», об'ємом 0,5 л, в кількості 1 шт., 464 грн., що належать магазину «Сільпо №212» ТОВ «Сільпо-Фуд», які у свою жіночу сумку.
Після чого, ОСОБА_3 , того ж дня приблизно о 18 годин 15 хвилин, утримуючи викрадений вищеперерахований товар у своїй жіночій сумці, продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, направлений на повторне таємне викрадення чужого майна, не маючи наміру на сплату грошових коштів за вказану продукцію, пройшла із зазначеними товарами, не оплачуючи їх вартість, повз турнікет, який призначений для входу в магазин, тим самим виконала всі дії, які вона вважала необхідними для доведення злочину до кінця, однак, довести до кінця свій злочинний умисел та розпорядитися викраденим майном не змогла з причин, що не залежали від її волі, так як була зупинена працівниками охорони вказаного при виході з нього.
Таким чином, ОСОБА_3 , діючи повторно, умисно, з корисливих мотивів, вчинила закінчений замах на таємне викрадення чужого майна, що належить магазину «Сільпо №212» ТОВ «Сільпо-Фуд», вартість якого складає 630,40 копійок.
Допитана в судовому засіданні обвинувачена повністю визнала свою вину у вчиненні інкримінованого їй кримінального правопорушення, підтвердила обставини його вчинення, так як вони викладені у вироку вище, та пояснила, що 18 грудня 2019 року ввечері, в магазині «Сільпо №212», який розташований за адресою: м. Дніпро, вул. Пастера, 6А, взяла з прилавку магазину каву та пляшку віскі, та не маючи намір сплачувати кошти за цей товар, пройшла повз турнікет, який призначений для входу в магазин, однак була зупинена працівниками охорони магазину при виході з нього. У скоєному щиро кається та просила суд суворо не карати.
Представник потерпілого, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце слухання справи, в судове засідання не з'явився. Раніше надав суду заяву про слухання справи без його участі, в якій вказав, що матеріальних та матеріальних претензій до обвинуваченої не має та цивільний позов заявляти не буде.
Покази обвинуваченої є послідовними, логічними та такими, що не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченою змісту обставин кримінального правопорушення, добровільності та істинності її позиції.
Враховуючи те, що обвинувачена не оспорює фактичні обставини справи, та, як встановлено судом, правильно розуміє зміст цих обставин, відсутні будь які сумніви у добровільності та істинності її позиції, врахувавши письмову заяву представника потерпілого, в якій він вказав, що не заперечує щодо розгляду справи в порядку ч. 3 ст. 349 КПК України, положення якої йому зрозумілі, заслухавши думки учасників судового розгляду, роз'яснивши учасникам судового провадження вимоги ст. 349 КПК України, а саме те, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини у апеляційному порядку, суд визнав недоцільним дослідження інших доказів по справі, обмежившись допитом обвинуваченої та дослідженням матеріалів, що характеризують її особу, а також, документів, що підтверджують процесуальні витрати по кримінальному провадженню та речові докази.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає встановленим, що вина ОСОБА_3 у скоєнні інкримінованого їй кримінального правопорушення доведена повністю та її дії правильно кваліфіковані за ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України, як закінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно.
Згідно ст.ст. 50, 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання необхідне й достатнє для її виправлення і попередження вчинення нових злочинів. Виходячи з указаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання має бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного.
Так, при призначенні виду та міри покарання ОСОБА_3 , суд відповідно до вимог ст. 65 КК України, виходить із загальних засад призначення покарання, та враховує ступінь тяжкості, вчиненого кримінального правопорушення, яке згідно ст. 12 КК України, є нетяжким злочином, ставлення ОСОБА_3 до вчиненого, яке полягає у повному визнанні винуватості, дані про її особу, яка раніше неодноразово судима за вчинення корисливих злочинів, на обліку у лікаря-нарколога перебувала з 12.07.2013 року з метою профілактики з приводу розладів психіки та поведінки внаслідок вживання кількох наркотичних речовин та інших психоактивних речовин, вживання зі шкідливими наслідками, знята з обліку з 12.07.2015 року по відсутності даних, на обліку у лікаря-психіатра не перебуває, обставину, яка пом'якшує покарання обвинуваченій - щире каяття, відсутність обставин, які обтяжують покарання, а також, думку прокурора щодо виду та міри покарання.
Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що обвинуваченій ОСОБА_3 необхідно призначити покарання, з урахуванням вимог ч. 3 ст. 68 КК України, у виді позбавлення волі в межах санкції частини статті, за якою кваліфіковано її дії.
Відповідно до ч. 4 ст. 70 КК України визначено, що за правилами, передбаченими в частинах першій - третій цієї статті, призначається покарання, якщо після постановлення вироку в справі буде встановлено, що засуджений винен ще і в іншому кримінальному правопорушенні, вчиненому ним до постановлення попереднього вироку. У цьому випадку в строк покарання, остаточно призначеного за сукупністю кримінальних правопорушень, зараховується покарання, відбуте повністю або частково за попереднім вироком, за правилами, передбаченими в статті 72 цього Кодексу.
З матеріалів кримінального провадження вбачається, що обвинувачена ОСОБА_3 засуджена 19 квітня 2022 року вироком Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська за ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України до покарання у виді 2 років позбавлення волі. На підставі ч. 1 ст. 71 КК України до покарання, призначеного за даним вироком, частково приєднано невідбуту ОСОБА_3 частину покарання за попереднім вироком Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 15 вересня 2020 року та остаточно визначено ОСОБА_3 покарання у виді 2 років 3 місяців позбавлення волі.
Кримінальне правопорушення за даним обвинувальним актом ОСОБА_3 скоєно 18 грудня 2019 року, тобто, до засудження її за вироком Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 19 квітня 2022 року.
Внаслідок чого, на підставі ч. 4 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, передбачених за цим вироком та вироком Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 19 квітня 2022 року, суд вважає за необхідне призначити остаточне покарання у виді позбавлення волі, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим.
Саме таке покарання, на переконання суду, є достатнім, виконає мету призначеного покарання та буде найбільш сприятливим для перевиховання ОСОБА_3 та запобігання вчиненню нею нових злочинів.
Питання про відшкодування витрат на залучення експертів суд вирішує відповідно до вимог ст.ст. 122,124 КПК України.
Долю речових доказів суд вирішує відповідно до ст. 100 КПК України.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся.
Заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі, запобіжні заходи, не застосовувалися.
Керуючись ст.ст. 349, 368, 370, 371, 374 КПК України, суд, -
Визнати ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винуватою у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України, та призначити їй покарання у виді позбавлення волі строком на 2 (два) роки.
На підставі ч. 4 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покаранням за цим вироком більш суворим покаранням за вироком Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 19 квітня 2022 року, у виді позбавлення волі на строк 2 (два) роки 3 (три) місяці, призначити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 2 (два) роки 3 (три) місяці.
Строк відбування покарання обвинуваченій ОСОБА_3 рахувати з 12 грудня 2022 року.
Зарахувати у строк відбуття покарання ОСОБА_3 частково відбуте покарання, призначене їй за вироком Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 19 квітня 2022 року, з 29 червня 2022 року по 11 грудня 2022 року, включно.
Запобіжний захід ОСОБА_3 у даному кримінальному проваджені не обирався.
Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в дохід держави витрати на проведення судово-товарознавчої експертизи № 162-20 від 27.01.2020 року у сумі 314 (триста чотирнадцять) гривень 00 копійок.
Речовий доказ:
- пляшку віскі «Джек Деніелс», у кількості 1 (однієї одиниці), та упаковку кави «Якобс Монарх», вагою 400 гр., в кількості 1 шт., які передані на зберігання управляючому магазином ОСОБА_5 , залишити належному володільцю;
- СД-диск з відефайлами, наданий представником потерпілого ОСОБА_6 , зберігати в матеріалах кримінального провадження №12020040030000022.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
На вирок учасниками судового провадження можуть бути подані апеляційні скарги до Дніпровського апеляційного суду через Кіровський районний суд м. Дніпропетровська протягом тридцяти днів з дня його проголошення, з урахуванням положень ч. 2 ст. 394 КПК України.
Копію вироку вручити учасникам судового провадження відповідно до вимог ст. 615 КПК України.
Суддя ОСОБА_1