Справа № 202/10563/22
Провадження № 1-кс/202/5951/2022
ІНДУСТРІАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ДНІПРОПЕТРОВСЬКА
09 грудня 2022 року м. Дніпро
Слідчий суддя Індустріального районного суду м. Дніпропетровська ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши клопотання прокурора Донецької спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері об'єднаних сил ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні № 62022050010001270 від 01.12.2022 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 404 КК України, -
У провадженні Першого слідчого відділу (з дислокацією у м. Краматорську) Територіального управління Державного бюро розслідування, розташованого у м. Краматорську перебувають матеріали кримінального провадження, відомості щодо якого 01.12.2022 року внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 62022050010001270 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 404 КК України.
Досудове розслідування у кримінальному провадженні здійснюється Першого слідчого відділу (з дислокацією у м. Краматорську) Територіального управління Державного бюро розслідування, розташованого у м. Краматорську.
Процесуальне керівництво досудовим розслідуванням здійснюється Донецькою спеціалізованою прокуратурою у військовій та оборонній сфері об'єднаних сил.
09.12.2022 року до Індустріального районного суду м. Дніпропетровська надійшло клопотання прокурора Донецької спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері об'єднаних сил ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні № 62022050010001270 від 01.12.2022 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 404 КК України.
Дане клопотання, згідно з протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду, було передано слідчому судді 09.12.2022 року.
Згідно з матеріалами клопотання досудовим розслідуванням встановлено, що молодший сержант ОСОБА_4 підозрюється у тому, що він, будучи військовослужбовцем військової служби за контрактом, та проходячи її на посаді водія-номера обслуги зенітно-артилерійського взводу військової частини НОМЕР_1 , близько 12 год. 25 хв. 01 грудня 2022 року, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, у приміщенні житлового будинку в н.п. Карлівка Мар'їнського району Донецької області, де тимчасово розташовується зенітно-артилерійський взвод військової частини НОМЕР_1 , діючи з прямим умислом, одержавши усний наказ про необхідність обстеження на стан сп'яніння та зауваження про перебування його на службі у стані алкогольного сп'яніння від командира відділення зенітно-артилерійського взводу військової частини НОМЕР_1 старшого сержанта ОСОБА_5 , який є прямим начальником за посадою по відношенню до молодшого сержанта ОСОБА_4 , застосував опір по відношенню до командира відділення зенітно-артилерійського взводу військової частини НОМЕР_1 старшого сержанта ОСОБА_5 , який виразився у тому, що молодший сержант ОСОБА_4 взяв табельну зброю, автомат АКС-74У, який був за ним закріплений, зняв його з запобіжника, дослав патрон до патронника та тричі вистрілив старшому сержанту ОСОБА_5 під ноги в підлогу, погрожуючи йому вбивством, а також здійснив один постріл старшому сержанту ОСОБА_5 в праву ногу в район правої гомілки, внаслідок чого він отримав вогнепальне поранення у вигляді кульового дотичного поранення правої гомілки. Після цього молодший сержант ОСОБА_4 продовжуючи свій злочинний намір перевів дуло свого автомату на живіт старшого сержанта ОСОБА_5 та словесно погрожував вбивством останньому. Своїми протиправними діями молодший сержант ОСОБА_4 відкрито та зухвало втрутився у службову діяльність командира відділення зенітно-артилерійського взводу військової частини НОМЕР_1 старшого сержанта ОСОБА_5 з підтримання військового порядку у ввіреному йому підрозділі - відділенні зенітно-артилерійському взводі вказаної військової частини та намагаючись протиправно припинити її, доки його дії не було припинено, тобто молодший сержант ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 404 КК України, тобто у вчиненні опору начальникові, вчиненому із застосуванням зброї, вчиненого в умовах воєнного стану.
01.12.2022 року гр. ОСОБА_4 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , було затримано в порядку п.2 ч.1 ст.208 КПК України.
01.12.2022 в період часу з 17:11 по 17:59 в ході огляду місця події у будинку тимчасового відпочинку зенітно-артилерійського взводу військової частини НОМЕР_2 адресою: АДРЕСА_1 було виявлено та вилучено 4 предмети схожі на гільзи 5,45х39 та 1 предмет схожий на кулю калібру 5,45, які були запаковані до паперових конвертів з пояснювальними написами та підписами учасників ОМП.
01.12.2022 в період часу з 21:40 по 22:00 в ході ОМП у кабінеті приміщення комендатури ВСП у АДРЕСА_2 , за адресою: АДРЕСА_2 , було вилучено автомат АКС-74У № НОМЕР_3 та 24 патрони калібру 5.45, які належать військовій частині НОМЕР_1 та який надав командир зенітно-артилерійського взводу, головний сержант ОСОБА_6 . Вказаний АКС-74У та 24 патрони калібру 5.45 було запаковано до чорного полімерного пакету горловина якого перев'язана ниткою, вільні кінці якої скріплені биркою з пояснювальними написами та підписами учасників ОМП.
Постановою старшого слідчого Другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Краматорську) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Краматорську від 02.12.2022 року 4 предмети схожі на гільзи 5,45х39, 1 предмет схожий на кулю калібру 5,45, автомат АКС-74У № НОМЕР_3 та 24 патрони 5,45 визнано речовими доказами у даному кримінальному провадженні.
Прокурор в судове засідання не з'явився, до клопотання додав заяву, відповідно до якої просив розглянути клопотання без його участі, клопотання підтримав в повному обсязі.
На даний час є достатньо підстав вважати, що предмети, вилучені під час вказаного огляду мають значення для подальшого досудового розслідування, та необхідні для подальшого детального огляду, призначення відповідних перевірок, судових експертиз та встановлення осіб, які мають відомості, що можуть бути використані в якості доказів.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Арешт майна допускається, зокрема, з метою забезпечення збереження речових доказів, що і потрібно під час даного досудового розслідування.
Арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України. Згідно статті 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, що були знаряддям скоєння кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або утримують інші відомості, що можуть бути використані як доказ факту або обставин, що встановлюються під час проведення досудового розслідування.
Згідно зі ст. 132 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 100 КПК України, речовий доказ, який був наданий стороні кримінального провадження або нею вилучений, повинен бути якнайшвидше повернутий володільцю, крім випадків, передбачених статтями 170-174 КПК України.
Виходячи з норм ч. 1 ст. 16 КПК України, позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом. Відповідно до ч. 6 ст. 22 КПК України суд, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків, у тому числі у реалізації права на збирання речових доказів.
Положеннями ч. 1 ст. 170 КПК України, серед іншого встановлено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.
Положеннями ч. 3 ст. 170 КПК України визначено, що у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Нормами ч. 1 ст. 98 КПК України встановлено, що речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
В свою чергу вказані предмети. відповідають критеріям ст. 98 КПК України, оскільки є об'єктами кримінально протиправних дій. Слідчим винесено постанову про визнання їх речовими доказами у кримінальному провадженні, оскільки на теперішній час у слідства є достатньо підстав вважати, що вилучене під час вказаного вище огляду майно може бути використане у якості доказів у кримінальному провадженні.
Таким чином, відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, з метою запобігання можливості приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження майна, а саме зазначеного вище речового доказу, для виконання завдання арешту майна, встановленого ч. 1 ст. 170 КПК України, щодо запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення та відчуження, а також для забезпечення проведення експертиз, наявні підстави у застосуванні заходу забезпечення кримінального провадження - арешту.
У разі зволікання із наданням дозволу на арешт майна (речового доказу) виникає ризик його знищення або переховування, тощо.
З метою подальшого використання вилученого майна у кримінальному провадженні, виникла необхідність у накладенні на нього арешту.
Наведене зумовило прокурора звернутися із клопотанням до слідчого судді.
Згідно ч. 4 ст. 107 КПК України фіксування під час розгляду клопотання слідчим суддею за допомогою технічних засобів не здійснювалось.
Проаналізувавши вищенаведені обставини, вивчивши матеріали клопотання, приходжу до висновку, що на час розгляду клопотання є достатньо підстав вважати, що вилучене майно, на яке слідчий просить накласти арешт, відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України.
Відповідно до ст. 170 КПК України арешт майна здійснюється на підставі ухвали слідчого судді.
Згідно ч.1 ст.172 КПК України клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею, судом не пізніше двох днів з дня його надходження до суду за участю слідчого та/або прокурора, цивільного позивача, якщо клопотання подано ним, підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, і за наявності - також захисника, законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження. Неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.
На підставі ч. 2 ст. 170 КПК України слідчий суддя або суд під час досудового провадження накладає арешт на майно, якщо є достатні підстави вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у частині другій статті 167 цього Кодексу, зокрема, зберегло на собі сліди кримінального правопорушення, є засобом чи знаряддям вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арешт майна передбачає собою тимчасове позбавлення можливості відчужувати певне майно за ухвалою слідчого судді або суду до скасування арешту майна у встановленому цим Кодексом порядку.
Відповідно до вимог цього Кодексу арешт майна може також передбачати заборону для особи, на майно якої накладено арешт, іншої особи, у володінні якої перебуває майно, розпоряджатися будь-яким чином таким майном та використовувати його.
Згідно ч. 4 ст. 173 КПК України у разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна. Слідчий суддя, суд зобов'язаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб.
З матеріалів провадження вбачається, що прокурор, в обгрунтування клопотання про арешт майна, додав до клопотання постанову про визнання речовими доказами від 02.12.2022 року, відповідно до якої вищевказане майно визнано речовими доказами у цьому кримінальному проваджені.
Враховуючи вищевикладене, з метою запобігання можливості приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження вказаного майна з метою подальшого використання вилученого майна, виникає необхідність у застосуванні саме такого засобу забезпечення кримінального провадження як накладення арешту на майно, а тому слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання є обґрунтованим, відповідає вимогам ст.171 КПК України і підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 98, 170-173, 309 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання прокурора - задовольнити.
Накласти арешт на:
- автомат АКС-74 НОМЕР_4 та 24 патрони калібру 5.45, які належать військовій частині НОМЕР_1 та які було вилучено 01.12.2022 в ході ОМП у кабінеті приміщення комендатури ВСП у АДРЕСА_2 , за адресою: АДРЕСА_2 , та які надав командир зенітно-артилерійського взводу, головний сержант ОСОБА_6 . Вказаний АКС-74У № НОМЕР_3 та 24 патрони калібру 5.45 було запаковано до чорного полімерного пакету горловина якого перев'язана ниткою, вільні кінці якої скріплені биркою з пояснювальними написами та підписами учасників ОМП;
- 4 предмети схожі на гільзи 5,45х39 та 1 предмет схожий на кулю калібру 5,45, які були запаковані до паперових конвертів з пояснювальними написами та підписами учасників ОМП, які було вилучено 01.12.2022 в ході огляду місця події у будинку тимчасового відпочинку зенітно-артилерійського взводу військової частини НОМЕР_2 адресою: АДРЕСА_1 .
Ухвала про арешт майна підлягає негайному виконанню.
Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду, шляхом подачі протягом 5-ти днів з дня проголошення ухвали, апеляційної скарги.
Особи які не були присутні у судовому засіданні під час проголошення ухвали, можуть подати апеляційну скаргу протягом 5-ти днів з моменту отримання копії цієї ухвали.
Слідчий суддя ОСОБА_7 ОСОБА_8