Справа № 201/10106/22
Провадження № 1-кс/201/3720/2022
12 грудня 2022 року м. Дніпро
Слідчий суддя Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , за участю прокурора відділу Донецької обласної прокуратури ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого СВ 2 управління (з дислокацією у м. Маріуполь Донецької області) ГУ СБУ в Донецькій та Луганських областях ОСОБА_5 , погодженого прокурором відділу Донецької обласної прокуратури ОСОБА_3 , про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України, у кримінальному провадженні № 22022050000006916, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 06.12.2022 року, -
Короткий виклад клопотання.
Слідчий за погодженням з прокурором звернувся до слідчого судді з вищевказаним клопотанням, в обґрунтування якого посилається на те, що слідчим відділом 2 управління (з дислокацією у м. Маріуполь Донецької області) ГУ СБУ в Донецькій та Луганській областях проводиться досудове розслідування у кримінальному проваджені № 22022050000006916, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 06.12.2022 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України.
Враховуючи, що ОСОБА_6 у вказаному кримінальному провадженні набув статусу підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України, до слідчого/прокурора за викликами не з'являється, перебуває на тимчасово окупованій території, наявні ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий просив в порядку ч. 6 ст. 193 КПК України обрати йому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, без визначення розміру застави.
Позиції учасників.
В судовому засіданні прокурор клопотання підтримав в повному обсязі з підстав, вказаних в клопотанні.
Захисник просив в задоволенні клопотання відмовити, посилаючись на недоведеності ризиків, які, на його думку, мають формальний характер і не підтверджені зібраними матеріалами.
Встановлені слідчим суддею обставини.
У провадженні слідчого відділу 2 управління ГУ СБУ в Донецькій та Луганській областях перебуває кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за №22022050000001657 від 29.06.2022, за ч.5 ст. 111- 1 КК України, в рамках якого громадянину України ОСОБА_6 було повідомлено про підозру. 06.12.2022 прокурором відділу нагляду за додержанням законів регіональним органом безпеки Донецької обласної прокуратури, на підставі ч. 3 ст. 217 КПК України, матеріали стосовно громадянина ОСОБА_6 виділено у окреме кримінальне провадження, якому присвоєно відповідний №22022050000006916 від 06.12.2022, за ч. 5 ст. 111-1 КК України.
В ході здійснення досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , будучи громадянином України, скоїв кримінальне правопорушення за наступних обставин.
У квітні 2022 року (більш точну дату та час в ході досудового розслідування не встановлено), після утворення на території тимчасово окупованого м. Маріуполь Донецької області «администрация г. Мариуполь днр» окупаційною владою рф створено « ІНФОРМАЦІЯ_2 », розташований за адресою: АДРЕСА_1 .
На початку червня 2022 року (більш точну дату та час в ході досудового розслідування не встановлено), ОСОБА_6 , перебуваючи на тимчасово окупованій території - у м. Маріуполь Донецької області, у зв'язку із окупацією названого міста збройними силами Російської Федерації, діючи умисно, в порушення вимог Конституції України, реалізуючи свій злочинний умисел, з метою встановлення та утвердження тимчасової окупації частини території України, підтримання рішень та дій держави-агресора, збройних формувань, окупаційної адміністрації держави-агресора, співпраці з державою-агресором, збройними формуваннями та окупаційною адміністрацією, з метою зайняття керівної посади в незаконному новоствореному органі влади - «державній санітарно-епідеміологічній службі донецької народної республіки», добровільно надав згоду представникам РФ та підтримуваним ними представникам т.зв. «ДНР» на зайняття посади «главного государственного санитарного врача Мариупольськой городской санитарно-эпидемиологической службы министерства здравоохранения днр».
Так, 05.06.2022 наказом «главного государственного санитарного врача днр» № 1195 ОСОБА_6 призначено на посаду «главного государственного санитарного врача Мариупольськой городской санитарно-эпидемиологической службы министерства здравоохранения днр». Таким чином, реалізуючи свою протиправну діяльність, з 05.06.2022 до теперішнього часу, перебуваючи у адміністративному приміщенні « ІНФОРМАЦІЯ_2 », розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , громадянин України ОСОБА_6 виконує обов'язки у незаконно створеному органі влади на посаді «главного государственного санитарного врача Мариупольськой городской санитарно-эпидемиологической службы министерства здравоохранения днр», що пов'язана з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, визначених незаконними нормативними актами, прийнятими органами окупаційної влади рф.
Зокрема, відповідно до вимог ст. ст. 45, 46 закону «Про забезпечення санітарного і епідеміологічного благополуччя населення» від 10.04.2015 № 40-ІНС», прийнятого постановою народної ради «днр», а також постанови ради міністрів «днр» № 1-35 від 10.01.2015 «Про затвердження Положення про Державну санітарно-епідеміологічну службу Міністерства охорони здоров'я Донецької Народної Республіки на ОСОБА_6 , як на головного санітарного лікаря місцевого рівня, покладено наступні повноваження:
- за посадою є головним лікарем Територіального центру санепіднагляду та здійснює безпосереднє їхнє керівництво, координує діяльність Територіальних лабораторних центрів та Територіальних центрів дезінфекції;
- здійснює державний санітарно-епідеміологічний нагляд за виконанням органами виконавчої влади, органами місцевого самоуправління, підприємствами, установами, організаціями, іншими суб'єктами господарювання і громадянами санітарного законодавства донецької народної республіки;
контролює проведення санітарних та протиепідеміологічних заходів, виконання програм профілактики захворювань, охорони здоров'я населення;
- виносить рішення про необхідність проведення державної санітарно-епідеміологічної експертизи, визначення складу комісій для її здійснення та затвердження висновків;
- погоджує регіональні та місцеві програми в сфері соціально-економічного розвитку;
- погоджує видачу, а у визначених законодавством донецької народної республіки випадках - надання дозволів на провадження видів діяльності, визначених даним законом;
- надає обов'язкові для виконання вказівки щодо усунення виявлених порушень санітарних норм;
безоплатного одержує від юридичних осіб та громадян, у тому числі іноземних, які перебувають або провадять діяльність на відповідній території донецької народної республіки, матеріалів та відомостей, статистичних та інших даних, що характеризують санітарний та епідемічний стан об'єктів та здоров'я людей;
безоплатно відбирає зразки сировини, продукції, матеріалів для державної санітарно-епідеміологічної експертизи, у кількості та у порядку, встановленому законодавством донецької народної республіки;
- розслідує причини та умови виникнення професійних чи групових інфекційних захворювань, отруєнь, радіаційних аварій та подають матеріали з цих питань компетентним органам для притягнення винних до відповідальності;
погоджує відведення земельних ділянок під забудову та інші види землекористування, місця водозаборів та скидання стічних вод, розміщення промислових та інших об'єктів;
- виносить рішення про відповідність вимогам санітарних норм об'єктів та споруд, що вводяться в експлуатацію;
- надає головному держсанлікарю днр проекти структури, Положення, штатних розкладів, Планів діяльності та розвитку Територіальних центрів санепіднагляду;
- вносить головному держсанлікарю днр пропозиції щодо заохочення та притягнення до дисциплінарної відповідальності головних лікарів Територіальних лабораторних центрів та Територіальних центрів дезінфекції.
Установи державної санітарно-епідеміологічної служби донецької народної республіки розпоряджаються майном (будівлі, споруди, приміщення, обладнання, транспортні засоби та інше майно), що перебуває у державній власності та передається ним Урядом ДНР в оперативне користування.
Крім того, ОСОБА_6 , як головний державний санітарний лікар відповідної адміністративно-територіальної одиниці, координує діяльність усіх розташованих на ній установ, закладів та підрозділів державної санітарно-епідеміологічної служби незалежно від їхнього підпорядкування та вживає заходів для припинення порушення санітарного законодавства донецької народної республіки у вигляді:
- обмеження, тимчасової заборони діяльності підприємств, установ, організацій, інших суб'єктів господарювання та громадян, об'єктів будь-якого призначення, технологічних ліній, машин та механізмів, виконання окремих технологічних операцій, користування плавзасобами, рухомим складом та літаками у разі невідповідності їх вимогам санітарних норм;
- обмеження, тимчасової заборони або припинення будівництва, реконструкції та розширення об'єктів за проектами, які не мають позитивного висновку державної санітарно-гігієнічної експертизи та у разі відступу від затвердженого проекту;
- тимчасової заборони виробництва, заборони використання та реалізації хімічних речовин, технологічного обладнання, будівельних матеріалів, біологічних засобів, товарів народного споживання, джерел іонізуючих випромінювань у разі відсутності їхньої гігієнічної регламентації та державної реєстрації, а також якщо вони визнані шкідливими для здоров'я людей;
- обмеження, зупинення або заборони викидів (скидів) забруднюючих речовин за умови порушення санітарних норм;
- зупинення або припинення інвестиційної діяльності у випадках, встановлених законодавством донецької народної республіки;
внесення власникам підприємств, установ, організацій чи уповноваженим ними органам подання про усунення від роботи або іншої діяльності осіб, зазначених у частині першій статті 7 цього Закону;
- вилучення з реалізації (конфіскація) небезпечних для здоров'я хімічних та радіоактивних речовин, біологічних матеріалів у порядку, що встановлюється законодавством Донецької Народної Республіки;
- заборони виробництва та (або) обігу, а також вилучення з обігу харчових продуктів, харчових добавок, ароматизаторів, дієтичних добавок, допоміжних засобів та матеріалів для виробництва та обігу харчових продуктів на підставах та в порядку, встановленому законодавством Донецької Народної Республіки.
Отже, громадянин України ОСОБА_6 у період часу з червня 2022 року (більш точна дата під час досудового розслідування не встановлена), до теперішнього часу, перебуваючи на вказаній посаді, виконує організаційно-розпорядчі та адміністративно-господарські функції у незаконних органах влади, створених на тимчасово окупованій території.
Щодо обґрунтованої підозри.
Згідно зі ст. 8 КПК України кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Оскільки чинне законодавство не розкриває поняття обґрунтованої підозри, враховуючи ст. 8, 9 КПК України, слід керуватися позиціями Європейського суду з прав людини. З точки зору практики ЄСПЛ обґрунтованість підозри - це певний стандарт доказування, який означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі "Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства" від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, N 182). При чому факти, які викликали підозру, не обов'язково мають бути одного рівня з тими, які необхідні для того, щоб не лише обґрунтувати засудження, а й пред'явити обвинувачення, що є наступною стадією в процесі розслідування кримінальної справи (рішення у справі "Murray v.United Kingdom", 14310/88, 28.10.94, п. 55).
Уявлення про "обґрунтовану підозру" має ґрунтуватися поміж інших факторів, на двох ключових критеріях: суб'єктивному та об'єктивному.
Перший критерій означає, що підозра має бути добросовісною, тобто особа, яка оголосила про підозру, має щиро підозрювати особу у вчиненні такого кримінального правопорушення, другий - що об'єктивно існують дані про скоєне кримінальне правопорушення і причетність особи до вчинення правопорушення. Такими даними можуть бути дії самого підозрюваного, наявні документи, речові докази, показання очевидців тощо.
Наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України, повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме:
- протоколом огляду соціально орієнтованої мережі «Telegram», а саме каналу « ІНФОРМАЦІЯ_3 »;
- протоколом допиту свідка ОСОБА_7 від 27.10.2022, який підтвердив факт зайняття ОСОБА_6 посади в окупаційних органах влади та перебування останнього на тимчасово окупованій території Донецької області;
- протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 27.10.2022 свідку ОСОБА_7 ;
- протоколом допиту свідка ОСОБА_8 від 27.10.2022, який підтвердив факт зайняття ОСОБА_6 посади в окупаційних органах влади та перебування останнього на тимчасово окупованій території Донецької області;
- протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 27.10.2022 свідку ОСОБА_8 ;
- протоколом допиту свідка ОСОБА_9 від 27.10.2022, яка підтвердила факт зайняття ОСОБА_6 посади в окупаційних органах влади та перебування останнього на тимчасово окупованій території Донецької області;
- протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 27.10.2022 свідку ОСОБА_9 ;
- протоколом огляду сайту « ІНФОРМАЦІЯ_4 », на якому розміщено закон від 10.04.2015 «Об обеспечении санитарного и эпидемического благополучия населения»;
- протоколом огляду соціально орієнтованої мережі «Telegram», а саме каналу « ІНФОРМАЦІЯ_5 , Павлівка, Егоровка, Микільське, Володимирівка, Новотроїцьке, Волноваха)».
Таким чином, ОСОБА_6 обґрунтовано підозрюється у колабораційній діяльності, тобто у добровільному зайнятті громадянином України посади, пов'язаної з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій у незаконних органах влади, створених на тимчасово окупованій території, тобто у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України.
Стороною обвинувачення дотримано вимогу розумної підозри, оскільки наявні на цей час докази у кримінальному провадженні свідчать про об'єктивний зв'язок підозрюваного ОСОБА_6 із вчиненням кримінального правопорушення, тобто виправдовують необхідність подальшого розслідування у цьому провадженні з метою дотримання імперативних завдань кримінального провадження, визначених ст. 2 КПК України.
Щодо належного повідомлення про підозру.
У зв'язку зі збройною агресією Російської Федерації, воєнним станом в Україні, захопленням м. Маріуполь, Донецької області та проведенням бойових дій, беручи до уваги те, що існують достатні підстави вважати, що ОСОБА_6 перебуває на тимчасово окупованій території України та обґрунтовану неможливість вручити повістку про виклик особи, з дотриманням вимог ст. ст. 111, 135, 278 КПК України, в газеті «Урядовий кур'єр» № 255 (7376) від 01.12.2022, яка є засобом масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження, та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора опубліковано повістку про виклик ОСОБА_6 на 05.12.2022, 06.12.2022 та 07.12.2022 за зазначеною в повістці адресою для проведення слідчих та процесуальних дій у кримінальному провадженні № 22022050000001657 від 29.06.2022, отримання письмового повідомлення про повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України, допиту в якості підозрюваного тощо.
Жодного разу у призначений час громадянин України ОСОБА_6 у призначене місце не з'явився, про неможливість та причини неприбуття не повідомив.
Відповідно до ч. 1 ст. 278 КПК України письмове повідомлення про підозру вручається в день його складення слідчим або прокурором, а у випадку неможливості такого вручення - у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.
Згідно з ч. ч. 1, 3 ст. 111 КПК України повідомлення у кримінальному провадженні є процесуальною дією, за допомогою якої слідчий, прокурор, слідчий суддя чи суд повідомляє певного учасника кримінального провадження про дату, час та місце проведення відповідної процесуальної дії або про прийняте процесуальне рішення чи здійснену процесуальну дію. Повідомлення у кримінальному провадженні здійснюється у випадках, передбачених цим Кодексом, у порядку, передбаченому главою 11 цього Кодексу, за винятком положень щодо змісту повідомлення та наслідків неприбуття особи.
Главою 11 КПК України визначається порядок виклику слідчим, прокурором, судовий виклик і привід.
Відповідно до ч. 8 ст. 135 КПК України повістка про виклик особи, стосовно якої існують достатні підстави вважати, що така особа виїхала та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, у випадку обґрунтованої неможливості вручення їй такої повістки згідно з частинами першою, другою, четвертою - сьомою цієї статті, публікується в засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора.
Особа, зазначена в абзаці першому цієї частини, вважається такою, яка належним чином повідомлена про виклик, з моменту опублікування повістки про її виклик у засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора.
Враховуючи наведені вище обставини, слідчим за погодженням з прокурором 01.12.2022, з дотриманням вимог ст. ст. 111, 135, 278 КПК України, ОСОБА_6 повідомлено про підозру у відповідності та у спосіб, передбачений чинним кримінальним процесуальним законодавством України повідомлення про підозру вручено ОСОБА_10 , який є захисником за призначенням.
Таким чином 01.12.2022 у вказаному кримінальному провадженні ОСОБА_6 набув статусу підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України, а саме у добровільному зайнятті громадянином України посади, пов'язаної з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій у незаконних органах влади, створених на тимчасово окупованій території.
Щодо ризиків.
Слідчий суддя вважає доведеними вказані ризики, передбачені пунктами 1,5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
При цьому слідчий суддя враховує, що як обов'язковий критерій застосування запобіжного заходу ризик кримінального провадження має прогностичний характер, його визначення у конкретний проміжок часу спрямоване на усунення негативного впливу на кримінальне провадження в майбутньому. Безумовно, наявність заявлених ризиків має обґрунтовуватися, а обов'язки, про покладення (продовження) яких клопоче орган досудового розслідування у разі обрання запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, - бути у взаємозв'язку з ними. Однак, в переважній більшості випадків, враховуючи їх вірогідний характер, класичні категорії доказування, притаманні судовому процесу, при їх обґрунтуванні не застосовуються. При встановленні ризиків кримінального провадження слідчий суддя застосовує стандарт достатності підстав вважати, що підозрюваний може вдатися до дій на шкоду кримінальному провадженню. Оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, слідчий суддя має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи.
Про наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме ризик переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду свідчать такі обставини:
- вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення;
- неприбуття на виклик до прокурора шість разів, у тому числі тричі у статусі підозрюваного та не повідомлення слідчому та прокурору про причини та неможливість прибуття на виклик, що свідчить про те, що підозрюваний на цей час вже переховується від органу досудового розслідування, у зв'язку з чим підозрюваного оголошено у розшук;
- спосіб вчинення злочину (вчинив умисно, під час воєнного стану, що має негативні наслідки для всієї територіальної громади та України в цілому, знаходиться на тимчасово окупованій території співпрацюючи з окупаційною адміністрацією, що з великою часткою ймовірності спонукатиме його до втечі у разі обрання більш м'якого запобіжного заходу).
- санкцією статей передбаченого найсуворіше покарання у вигляді позбавлення волі строком до 3 років, що може бути підставою та мотивом для підозрюваного навмисно переховуватися від слідства та суду, з метою уникнення кримінальної відповідальності.
Про наявність ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме продовжити кримінальне правопорушення, у якому він підозрюється, або вчинити інше кримінальне правопорушення свідчить те, що ОСОБА_6 , на теперішній час перебуває на території України, яка перебуває під контролем окупаційної адміністрації, активно співпрацює з представниками держави агресора та фактично своїми діями підтверджує намір продовжити скоєне ним кримінальне правопорушення, що надає йому можливість скоїти інше кримінальне правопорушення за відсутності контролю з боку влади України.
Всі ці обставини в своїй сукупності свідчать про те, що перебуваючи без запобіжного заходу, підозрюваний зможе продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, або вчинити інше кримінальне правопорушення проти основ національної безпеки України.
Щодо перебування підозрюваного на окупованій території.
Згідно з п. 7 ч. 1 ст. 11 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» тимчасово окупована Російською Федерацією територія України (тимчасово окупована територія) - це частини території України, в межах яких збройні формування Російської Федерації та окупаційна адміністрація Російської Федерації встановили та здійснюють фактичний контроль або в межах яких збройні формування Російської Федерації встановили та здійснюють загальний контроль з метою встановлення окупаційної адміністрації Російської Федерації.
Відповідно до ч. 2 ст. 3 цього Закону адміністративна межа між тимчасово окупованою територією та іншою територією України визначається Кабінетом Міністрів України.
Той факт, що підозрюваний ОСОБА_6 перебуває на тимчасово окупованій території України підтверджується вищезазначеними зібраними у кримінальному провадженні доказами.
Щодо розшуку.
Постановою слідчого від 08.12.2022 на підставі ст. 281 КПК України підозрюваного ОСОБА_6 оголошено в розшук.
Висновки.
З огляду на те, що у судовому засіданні знайшли своє підтвердження ті обставини, що ОСОБА_6 набув статусу підозрюваного у кримінальному провадженні, підозра є обґрунтованою, доведення органом досудового розслідування наявності ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, а також факт того, що сукупність доказів у своєму зв'язку вказують слідчому судді на достатність підстави вважати, що підозрюваний перебуває на тимчасово окупованій території України, його оголошено у розшук, слідчим суддею встановлено достатні підстави для розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу за відсутності підозрюваного, відповідно до приписів ч. 6 ст. 193 КПК України.
Санкція ч. 5 ст. 111-1 КК України передбачає покарання у вигляді від п'яти до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк від десяти до п'ятнадцяти років та з конфіскацією майна або без такої).
Відповідно до ч. 6 ст. 176 КПК України під час дії воєнного стану до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 109-114-2, 258-258-5, 260, 261, 437-442 Кримінального кодексу України, за наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, застосовується запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті.
Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 176 КПК України запобіжним заходом є тримання під вартою.
Враховуючи факт переховування ОСОБА_6 від слідства, а також те, що у кримінальному провадженні зібрані докази, які у своїй сукупності свідчать про вчинення ним інкримінованого кримінального правопорушення, беручи до уваги його тяжкість та специфіку, а також те, що у разі визнання його винним у вчиненні інкримінованого злочину йому може бути призначено покарання у виді реального позбавлення волі на строк до десяти років, дані про його особу, є підстави вважати, що запобіжним заходом, який здатний забезпечити належну поведінку є тримання під вартою.
Крім того, у зв'язку з тим, що ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, яке входить до переліку, визначеного ч. 6 ст. 176 КПК України, підозра є обґрунтованою, доведення органом досудового розслідування наявності ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, до нього може бути застосований виключно запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, а тому клопотання підлягає задоволенню.
Щодо застави.
Під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-2, 258-258-5, 260, 261, 402-405, 407, 408, 429, 437-442 Кримінального кодексу України.
Оскільки ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, яке входять до вищевказаного переліку, розмір застави слідчий суддя не визначає.
Інші питання.
Згідно ч. 4 ст. 197 КПК України, у разі постановлення слідчим суддею, судом ухвали про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного, обвинуваченого на підставі ч. 6 статті 193 цього Кодексу строк дії такої ухвали не зазначається.
Визначення строку дії ухвали про обрання запобіжного заходу, тобто визначення, таким чином строку тримання особи під вартою, здійснюється лише під час застосування щодо особи запобіжного заходу, що відповідно до ч. 6 ст. 193 КПК України, можливе після затримання особи, а слідчий суддя, суд не пізніш як через сорок вісім годин з часу доставки такої особи до органу досудового розслідування, зобов'язаний розглянути питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м'який запобіжний захід за обов'язкової присутності такого підозрюваного, обвинуваченого.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.176-178, 183, 194 КПК України, слідчий суддя -
Клопотання - задовольнити.
В порядку ч. 6 ст. 193 КПК України обрати ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваному у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України, у кримінальному провадженні № 22022050000006916, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 06.12.2022 року, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, без визначення розміру застави.
Роз'яснити, що згідно з положеннями ч. 6 ст.193 КПК України, після затримання особи і не пізніше як через сорок вісім годин з часу доставки її до місця кримінального провадження слідчий суддя, суд за участю підозрюваного, обвинуваченого розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м'який запобіжний захід, про що постановлює ухвалу.
Відповідно до ч. 4 ст. 197 КПК України, у разі постановлення слідчим суддею, судом ухвали про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного, обвинуваченого, на підставі частини шостої статті 193 цього Кодексу строк дії такої ухвали не зазначається.
Дана ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Контроль за виконанням ухвали доручити прокурору відділу відділу Донецької обласної прокуратури ОСОБА_3 .
Апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1