Справа № 201/10119/22
Провадження № 1-кс/201/3732/2022
12 грудня 2022 року м. Дніпро
Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська у складі слідчого судді ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого в ОВС слідчого відділу 2 управління (з дислокацією у м. Маріуполь Донецької області) ГУ СБУ в Донецькій та Луганській областях ОСОБА_3 , погодженого прокурором відділу Донецької обласної прокуратури ОСОБА_4 , у кримінальному провадженні №22022050000002597, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 26.07.2022 року, про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Димитров (перейменовано на Мирноград) Донецької області, громадянина України, одруженого, працюючого інженером з комп'ютерних систем ТОВ «Метінвест Діджитал», з вищою освітою, маючого на утриманні малолітню дитину, зареєстрованого і проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , не судимого,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 114-2 КК України,
В судовому засіданні приймали участь:
- слідчий ОСОБА_3
- прокурор ОСОБА_4
- підозрюваний ОСОБА_5
- захисник ОСОБА_6
Короткий виклад клопотання.
Слідчим відділом 2 управління (з дислокацією у м. Маріуполь Донецької області) ГУ СБУ в Донецькій та Луганській областях за процесуального керівництва прокурорів відділу нагляду за додержанням законів органами СБУ та Державної прикордонної служби Донецької обласної прокуратури здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №22022050000002597, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 26.07.2022, за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 114-2 КК України.
Враховуючи наявність обґрунтованої підозри та ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а також у зв'язку з необхідністю виконати ряд слідчих дій слідчий просив продовжити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб з утриманням у ДУ «ДУВП № 4» без визначення розміру застави.
Позиції учасників.
У судовому засіданні слідчий з прокурором підтримали клопотання з підстав, зазначених у ньому, просили задовольнити.
Підозрюваний ОСОБА_5 повідомив, що намірів переховуватись у нього немає, просив, за можливості, змінити йому запобіжний захід на такий, що не пов'язаний із триманням під вартою.
Захисник підтримав думку свого підзахисного, додавши, що у випадку, якщо суд дійде до висновку про задоволення клопотання слідчого, застосувати до його підзахисного альтернативний запобіжний захід - заставу.
Встановлені слідчим суддею обставини.
Вислухавши учасників судового процесу, перевіривши надані матеріали клопотання та дослідивши докази по даних матеріалах, приходжу до наступних висновків.
ОСОБА_5 з 27.06.2022 по 15.10.2022 будучи громадянином України, перебуваючи на території м. Покровськ Донецької області, за допомого портативної версії програми «Telegram» на жорсткому диску чорно-помаранчевого кольору, в якій останній користується акаунтом зареєстрованим на номер мобільного телефону НОМЕР_1 під ім'ям « ОСОБА_7 » і « ОСОБА_8 », в переписці у закритому «Telegram»-каналі з назвою « Опер. группа! Об УКРОПЕ и по делу», яка створена ОСОБА_9 , досудове розслідування відносно якого проводиться у кримінальному провадженні № 22022050000001710, до якого входять користувачі: «Евгений» ідентифікований як учасник НЗФ «ДНР» ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , «Неандерталец» ідентифікований як інформатор МДБ «ДНР» ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_3 досудове розслідування відносно яких проводиться в кримінальному провадженні №22014050000000097, невстановлені представники спецслужб фсб і гур рф « ІНФОРМАЦІЯ_4 » і « ІНФОРМАЦІЯ_5 », поширив в умовах воєнного стану, інформацію про розташування Збройних Сил України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань, з можливістю їх ідентифікації на місцевості, тобто такої інформації, яка не розміщувалася у відкритому доступі Генеральним штабом Збройних Сил України, Міністерством оборони України або іншими уповноваженими державними органами.
15.10.2022 року о 16 годині 28 хвилин слідчим відділом 2 управління (з дислокацією у м. Маріуполь Донецької області) ГУ СБ України в Донецькій та Луганській областях ОСОБА_5 , після проведення обшуку за місцем його проживання, затримано в порядку ст.208 КПК України. Фактично ОСОБА_5 позбавлений можливості вільно пересуватися о 11 год.00 хв. 15.10.2022 у зв'язку участю у проведенні обшуку за місцем його проживання.
15.10.2022 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у поширенні інформації про розташування Збройних Сил України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань, за можливості їх ідентифікації на місцевості, якщо така інформація не розміщувалася у відкритому доступі Генеральним штабом Збройних Сил України, Міністерством оборони України або іншими уповноваженими державними органами, вчиненому в умовах воєнного стану, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 114-2 КК України.
17.10.2022 слідчим суддею ОСОБА_5 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів без визначення застави.
12.12.2022 слідчим суддею продовжено строк досудового розслідування до чотирьох місяців, тобто до 15.02.2023.
Щодо обґрунтованості підозри.
Обґрунтованість підозри повністю підтверджується зібраними під час досудового розслідування доказами, а саме: повідомленням про виявлення кримінального правопорушення з додатками; відповідями на виконання доручення слідчого; протоколом обшуку за місцем проживання ОСОБА_5 ; протоколом допиту свідка ОСОБА_9 ; протоколом затримання ОСОБА_5 ; копією протоколу за результатами проведення НС(Р)Д, чого достатньо для висновку про те, що підозра не є очевидно необґрунтованою і в межах доказування на досудовому слідстві, зібрано достатньо доказів для повідомлення про підозру у вчиненні цього злочину.
При цьому, обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування.
Так, для вирішення питання щодо обґрунтованості повідомленої підозри, оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності, доведення чи не доведення винуватості особи, що здійснюється судом при ухваленні вироку, а з метою визначити вірогідність та достатність підстав причетності тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення, а також чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.
Згідно ч. 5 ст. 9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ).
Зокрема, у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року зазначено, що «обґрунтована підозра» означає існування фактів або інформації, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, крім того, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно пов'язують підозрюваного з певним злочином, вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.
У пункті 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» зазначено, що «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Факти, що підтверджують обґрунтовану підозру, не повинні бути такого ж рівня, що й факти, на яких має ґрунтуватися обвинувальний вирок.
Отже, слідчий суддя на стадії досудового розслідування для вирішення питання, зокрема, щодо обґрунтованості підозри не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини особи/осіб у вчиненні кримінального правопорушення чи її відсутності, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи/осіб до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування відносно такої особи запобіжного заходу, зокрема, у вигляді тримання під вартою.
Згідно з доводами, викладеними у клопотанні, долученими доказами, обґрунтованість підозри щодо вчинення інкримінованого кримінального правопорушення є підтвердженою.
При цьому, стороною захисту не зазначено обставин та не надано доказів на підтвердження існування таких обставин, які б очевидно та беззаперечно свідчили про непричетність підозрюваного до кримінального правопорушення, у вчиненні якого йому повідомлено про підозру, або вказували на необґрунтованість повідомленої підозри.
Щодо існування ризиків.
Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується (частина 1 статті 177 КПК України).
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність, зокрема, ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною 1 статті 177 КПК (частина 2 статті 177 КПК України).
Ризики, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені частиною 1 статті 177 КПК, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій. При цьому КПК не вимагає доказів того, що підозрюваний обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
Слідчий вказує на існування ризиків, передбачених п.п. 1,2,3,5 частини 1 статті 177 КПК України.
На обґрунтування обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії застосованого запобіжного заходу, слідчим зазначено, що у слідства є необхідність проведення ряду слідчих (розшукових) та процесуальних дій.
Як передбачено ст. 177 КПК України, підставою як для застосування, так і для продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч. 1 цієї статті.
Суд вважає встановленим наявність ризику ухилення від органу досудового слідства підозрюваним, оскільки останній підозрюється у вчиненні тяжкого злочину за яке передбачене покарання у виді позбавленням волі на строк від п'яти до восьми років, і розуміючи наслідки завершення досудового слідства та судового розгляду, а також враховуючи воєнний стан на території України може намагатись уникнути досудового розслідування, тим більше, що на початкових його етапах, коли розкриття злочину найбільш ефективне. Тяжкість ймовірного покарання та суворість можливого вироку значно підвищують ймовірність ризику переховування від органів досудового розслідування та/або суду.
Також підозрюваний, може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, враховуючи, що на даний час місцезнаходження всіх речей та документів, які підозрюваний використовував для вчинення злочинних дій та які мають суттєве значення для досудового розслідування не встановлено.
Також, слідчий суддя вважає, що існує ризик можливого впливу на свідків у цьому кримінальному провадженні.
При встановленні наявності ризику впливу на свідків, слід враховувати встановлену КПК процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК).
Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК).
За таких обставин ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків чи потерпілих та дослідження їх судом.
Також, обставини кримінального правопорушення, за якими підозрюється а саме підтримка збройної агресії РФ проти України, будучи фахівцем в області комп'ютерних систем, переконують суд у великій вірогідності існування ризику вчинення іншого кримінального правопорушення проти основ національної безпеки та територіальної цілісності України.
Доходячи до висновку про наявність ризиків, суд звертає увагу, що ризик не є фактом, а є ймовірністю вчинення певних дій, а тому має бути доведено в судовому засіданні саме ймовірність того, що підозрюваний може їх вчинити і суд вважає, що така ймовірність є доволі високою.
Вказані ризики встановлені з урахуванням того, що ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п'яти до восьми років позбавлення волі.
У п. 2 ч. 1 ст. 178 КПК України прямо вказано, що при оцінці відповідних ризиків (перелічених у ч. 1 ст. 177 КПК) слід враховувати й, зокрема, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання її винною в інкримінованому правопорушенні. Подібна орієнтація законодавців та правозастосувачів зустрічається й у міжнародному праві. Так, у ст. 5 Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи R(80) 11 від 27.06.1980 року «Про взяття під варту до суду» зауважується, що при розгляді питання про необхідність тримання під вартою, судовий орган повинен брати до уваги обставини конкретної справи, у тому числі характер та тяжкість інкримінованого злочину. Отож, важливим критерієм, орієнтуючись на який слід застосовувати вид запобіжного заходу, повинна бути санкція за злочин, вчинений обвинуваченим. Тобто, чим більш сувора санкція передбачена за злочин, поставлений обвинуваченому в вину, тим більш суворий запобіжний захід повинен бути обраний щодо нього.
Отже слідчим суддею встановлено ризики, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може вчинити дії, передбачені п.п. 1,2,3,5 частини 1 статті 177 КПК України.
24 лютого 2022 року указом Президента України ОСОБА_12 № 64/2022 у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» введено воєнний стан на всій території України, тому необхідно взяти до уваги, що ОСОБА_5 вчинив злочин, під час воєнного стану.
Висновки.
Подане клопотання відповідає вимогам ст.ст. 183, 184 КПК України.
Вирішуючи питання про продовження дії запобіжного заходу, встановлено, що органу досудового розслідування дійсно необхідно провести ряд слідчих та процесуальних дій.
Строк дії ухвали слідчого судді Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська від 17.10.2022 про тримання під вартою ОСОБА_5 закінчується 15.12.2022, втім у вказаний час завершити досудове розслідування у кримінальному провадженні не вбачається можливим, оскільки склад кримінального правопорушення, за яким проводиться досудове розслідування, згідно з ч. 5 ст.12 КК України відноситься до тяжкого злочину, під час досудового розслідування необхідно усунути наявні в матеріалах досудового розслідування суперечності. Крім того у провадженні триває комп'ютерно-технічна експертиза.
Проведення вказаного експертного дослідження та можливих слідчих (розшукових) дій потребує додаткового часу. Висновок експерта та вказаних слідчих (розшукових) дій матимуть істотне значення для досудового розслідування та судового розгляду. Крім того, після отримання висновку вищевказаної експертизи, з урахуванням зазначених у ній відомостях, може виникнути потреба в проведенні інших слідчих (розшукових) дій. В подальшому треба виконати вимоги ст. 290 КПК України, скласти обвинувальний акт і реєстр.
Відповідно до ч. 6 ст. 176 КПК України під час дії воєнного стану до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 109-114-2, 258-258-5, 260, 261, 437-442 Кримінального кодексу України, за наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, застосовується запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті.
Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 176 КПК України запобіжним заходом є тримання під вартою.
Оскільки інкриміноване підозрюваному кримінальне правопорушення входить до вищевказаного переліку то, з огляду на обґрунтованість підозри та наявності ризиків, та з метою можливості отримання та процесуального опрацювання вищевказаних матеріалів, проведення інших слідчих дій, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою необхідно продовжити.
Характер та спосіб вчинених дій, специфіка кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 дають підстави вважати, що він без застосування до нього запобіжного заходу може вчиняти інші аналогічні кримінальні правопорушення, чи продовжити вчиняти кримінальне правопорушення у якому підозрюється, а також інші кримінальні правопорушення з метою уникнення кримінальної відповідальності та враховуючи характер дій підозрюваного, які пов'язані з проведенням військової агресії Російської Федерації проти України .
Застосування більш м'якого запобіжного заходу відносно ОСОБА_5 неможливе, оскільки менш суворі запобіжні заходи не достатні для запобігання вищевказаних ризиків: застосування особистого зобов'язання не можливе у зв'язку з тим, що воно не буде відповідати тяжкості вчиненого кримінального правопорушення; застосування особистої поруки не можливе у зв'язку із відсутністю у підозрюваного осіб, які б могли взяти на себе передбачені законом процесуальні обов'язки; застосування домашнього арешту не можливе, адже це не може запобігти ризикам вчинення інших злочинів; застосування застави не відповідатиме тяжкості та характеру вчиненого злочину.
При цьому наявність сім'ї та неповнолітньої дитини, не впливають на існування чи зменшення ступеню ризиків встановлених судом. Також слідчому судді не надано відомостей про стан здоров'я підозрюваного, які б свідчили про неможливість перебування його в умовах ізоляції.
Щодо строку застосування запобіжного заходу.
У відповідності до ст. 219 КПК України досудове розслідування може бути закінчено протягом двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину. Строк досудового розслідування може бути продовжений у порядку передбаченому параграфом 4 глави 24 цього Кодексу. При цьому загальний строк досудового розслідування не може перевищувати двох місяців із дня повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку; шести місяців із дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину невеликої або середньої тяжкості; дванадцяти місяців із дня повідомлення особі про підозру у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину.
В подальшому згідно з ч. 3 ст. 197 КПК України строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Згідно з ч. 3 ст. 115 КПК України при обчисленні строку днями строк закінчується о двадцять четвертій годині останнього дня строку.
Відповідно до ч. 5 ст. 115 КПК України, при обчисленні строків днями та місяцями не береться до уваги той день, від якого починається строк, за винятком строків тримання під вартою.
Тому, оскільки строк досудового розслідування продовжений до 15.02.2023 року, а тому саме до цього строку в межах 60 діб, але не більше строку досудового розслідування, слідчий суддя може продовжити запобіжний захід.
Щодо застави.
Відповідно до ч.3 ст.183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Разом з цим, згідно положень ст. 183 КПК України, під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-2, 258-258-5, 260, 261, 402-405, 407, 408, 429, 437-442 Кримінального кодексу України.
Слідчий суддя, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 КПК України, зважаючи на те, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні злочину проти основ національної безпеки України, беручи до уваги, що на даний час на території України введено воєнний стан, враховуючи, характер вчиненого кримінального правопорушення, який свідчить про ступінь суспільної небезпечності цієї особи, в даному випадку вважає за доцільне не визначати розміру застави, оскільки її внесення не забезпечить виконання підозрюваним процесуальних обов'язків та останній може переховуватися від органів досудового розслідування та суду.
Щодо визначення місця утримання підозрюваного, виходжу з того, що діючий кримінально-процесуальний закон, у тому числі, з метою проведення ефективного досудового розслідування, надає право слідчому визначати місце перебування підозрюваного, у зв'язку з чим, клопотання сторони обвинувачення щодо чіткого визначення в увалі слідчого судді місця утримання підозрюваного, є таким, що не в повній мірі відповідає процесуальному закону.
Керуючись ст. ст. 176-178, 206, 309, 369-372, 376, 395, 615 КПК України, -
Клопотання слідчого - задовольнити частково.
Строк дії обраного під час досудового розслідування підозрюваному ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, продовжити в межах строку досудового розслідування, але не більше ніж 60 днів, тобто до 09 лютого 2023 року включно, без визначення розміру застави.
В задоволенні інших вимог клопотання - відмовити.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення, але може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1