Справа № 199/400/22
(2-а/199/25/22)
іменем України
13.06.2022
м. Дніпро
справа №199/400/22
провадження № 2-а/199/25/22
Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська у складі головуючого судді Подорець О.Б., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до інспектора з паркування відділу контролю за паркуванням Інспекції з питань контролю за паркуванням Дніпровської міської ради Годованюк Віталія Євгенійовича, Інспекції з питань контролю за паркуванням Дніпровської міської ради, про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - інспектор з паркування відділу контролю за паркуванням Інспекції з питань контролю за паркуванням Дніпровської міської ради Годованюк Віталій Євгенійович,
відповідач - Інспекція з питань контролю за паркуванням Дніпровської міської ради,-
У січні 2022 року позивач звернувся до суду з позовом до інспектора з паркування відділу контролю за паркуванням Інспекції з питань контролю за паркуванням Дніпровської міської ради Дубицького Дениса Павловича, де третя особа - Інспекція з питань контролю за паркуванням Дніпровської міської ради, про визнання незаконною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, в якому просив суд скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення серії ІД №00535841 від 10.01.2022 відносно ОСОБА_1 про накладення адміністративного стягнення.
В обґрунтування позовних вимог посилався на те, що оскаржувана постанова винесена з порушенням матеріальних та процесуальних норм КУпАП, а також на відсутність у його діях складу правопорушення.
Зокрема, позивач ОСОБА_1 в позовній заяві вказує що він не порушував Правила дорожнього руху. Докази того, що він залишив транспортний засіб на тротуарі є виключно суб'єктивним судженням інспектора Годованюк В.Є., яким винесено постанову. Формулювання суті правопорушення, викладене в постанові ІД №00535841 від 10.01.2022 не відповідає такому формулюванню в Правилах дорожнього руху, які нібито порушені, оскільки в постанові зазначено що мій автомобіль був залишений для стоянки безпосередньо на тротуарі в той час, як п. 15.10 в) Правил дорожнього руху передбачено можливість залишення для стоянки на тротуарах, легкових автомобілів та мотоциклів, які можуть бути поставлені на краю тротуарів, де для руху пішоходів залишається щонайменше 2 м. З фотовідеофіксації (ipkp.dniprorada.gov.ua), зокрема фото 1,2,5,6,11,12,13,14,15,16 вбачається, що мій автомобіль саме був залишений на краю тротуару й не створював перешкод ні руху інших транспортних засобів ні пішоходам. В силу вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відповідно до ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Також, залишаючи автомобіль для стоянки, він діяв у відповідності до п. 15.10 в), який дозволяє, таким чином розташовувати легкові транспортні засоби для стоянки. Інспектором Годованюк В.Є., який складав постанову ІД №00535841, п. 15.10 в) ПДР України не був прийнятий до уваги, хоча й здійснювались заміри ширини тротуару й відстань від краю тротуару до автомобіля, що видно на фото 9,10,15,18. Таким чином, фактично у його діях не було порушень вимог ПДР. Таким чином, при винесенні оскаржуваної постанови ІД №00535841 було допущено неповноту та неправильність при розгляді адміністративної справи суб'єктом владних повноважень, порушено його права, як особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, наслідком чого стало прийняття незаконної постанови ІД №00535841 від 10.01.2022 про притягнення його до адміністративної відповідальності за з ч. 1 ст. 122 КУпАП.
На підставі викладеного, просив суд скасувати постанову про притягнення до адміністративної відповідальності серії ІД №00535841 від 10.01.2022 відносно ОСОБА_1 , закрити відносно останнього провадження по справі, за відсутністю в його діях складу правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 152-1 КУпАП.
Відповідно до ч.5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Судове засідання проведено в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Представник відповідача - Головний спеціаліст-юрисконсульт юридичного сектору відділу юридичної, кадрової роботи та забезпечення діяльності Інспекції з питань контролю за паркуванням Дніпровської міської ради Жара О.І. надав відзив на адміністративний позов, в якому зазначив, що дії інспектора з паркування вчинені згідно з вимогами чинного законодавства, а постанова про накладення адміністративного стягнення серії РАП №460428349 від 19.01.2022 є правомірною. Також вказав, що позивачем при визначенні предмету спору невірно визначено предмет спору, а саме зазначено що позивач оскаржує постанову ІД №00535841 від 10.01.2022 року, проте такої постанови не існує, за цим номером існує повідомлення про притягнення до адміністративної відповідальності. Повідомлення про притягнення до адміністративної відповідальності носить інформативний характер та не є актом суб'єкту владних повноважень, а тому не підлягає оскарженню. У рішенні Конституційного Суду України від 23 червня 1997 року № 2-зп (справа 3/35- 313) передбачено, що за своєю природою ненормативні правові акти, на відміну від нормативних, встановлюють не загальні правила поведінки, а конкретні приписи, звернені до окремого індивіда чи юридичної особи, застосовуються одноразово й після реалізації вичерпують свою дію. Право на захист - це самостійне суб'єктивне право, яке з'являється у володільця регулятивного права лише в момент порушення чи оспорювання останнього. Зі змісту наведеного можна зробити висновок, що правові акти індивідуальної дії своїми приписами мають породжувати (породжують) права і обов'язки конкретних осіб, на яких спрямована їх дія. Так, відмінною ознакою дій суб'єкта владних повноважень є наявність в них змісту управління особою, здійснення щодо неї влади, шляхом впливу на її права і обов'язки. При цьому, повідомлення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності від 10.01.2022 року за своєю суттю не породжує для позивача жодних прав і обов'язків, а відтак і не створює для останнього права на захист. Отже таке повідомлення не є актом на підставі якого особа, в даному випадку позивач, особа що притягнута до адміністративної чи будь-якої іншої відповідальності. Більше того, оскаржуване повідомлення взагалі не містить даних про особу ОСОБА_1 . Таким чином, вимоги позивача в частині скасування повідомлення про притягнення до адміністративної відповідальності є необґрунтованим та безпідставними. На підставі викладеного, просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного висновку.
Судом встановлено та вбачається з матеріалів справи, що 10.01.2022 інспектором з паркування відділу контролю за паркуванням інспекції з питань контролю за паркуванням Дніпровської міської ради Годованюк В.Є. було винесено повідомлення про притягнення до адміністративної відповідальності серії ІД №00535841.
З відзиву на адміністративний позов ОСОБА_1 , представником відповідача - Головний спеціаліст-юрисконсульт юридичного сектору відділу юридичної, кадрової роботи та забезпечення діяльності Інспекції з питань контролю за паркуванням Дніпровської міської ради Жара О.І. було долучено постанову про накладання адміністративного стягнення відносно ОСОБА_1 , серія і номер якої є - РАП №460428349, від 19.01.2022 року.
Так, приписами статті 9 і 10 КУпАП визначено, що під адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.
Згідно ч. 1 ст. 14-2 КУпАП адміністративну відповідальність за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, або за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису) (за допомогою технічних засобів, що дають змогу здійснювати фотозйомку або відеозапис та функціонують згідно із законодавством про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах), несе відповідальна особа - фізична особа або керівник юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб, а в разі якщо до Єдиного державного реєстру транспортних засобів внесено відомості про належного користувача відповідного транспортного засобу, - належний користувач транспортного засобу, а якщо в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відсутні на момент запиту відомості про керівника юридичної особи, за якою зареєстрований транспортний засіб, - особа, яка виконує повноваження керівника такої юридичної особи.
Відповідно до ч. 1 ст. 279-1 КУпАП у разі якщо адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху зафіксовано в автоматичному режимі або якщо порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів зафіксовано в режимі фотозйомки (відеозапису), посадова особа уповноваженого підрозділу Національної поліції або інспектор з паркування за даними Єдиного державного реєстру транспортних засобів, а також у разі необхідності - за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань встановлює відповідальну особу, зазначену у частині першій статті 14-2 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 251, ст. 280 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Організація та порядок паркування транспортних засобів на вулицях і дорогах населених пунктів регламентовані Правилами паркування транспортних засобів, затверджених постановою Кабінету міністрів України від 03 грудня 2009 року №1342 (далі - Правила паркування №1342).
Відповідно до пункту 26 Правил паркування №1342 користувач зобов'язаний: поставити транспортний засіб на місце для паркування відповідно до дорожньої розмітки та дорожніх знаків, а також з дотриманням вимог цих Правил і Правил дорожнього руху; сплатити вартість послуг з користування майданчиками для платного паркування; у разі сплати вартості послуг з користування майданчиками для платного паркування через паркувальний автомат або шляхом придбання паркувального талона - розмістити у лівому нижньому куті лобового скла транспортного засобу платіжний документ у спосіб, що забезпечує його видимість для перевірки.
Зі змісту адміністративної позовної заяви ОСОБА_1 вбачається, що ним оскаржується постанова ІД №00535841 від 10.01.2022 року про накладання адміністративного стягнення, що є лише повідомленням про притягнення до адміністративної відповідальності.
На підтвердження обставин зазначених відповідачем до матеріалів справи долучена постанова про накладання адміністративного стягнення відносно ОСОБА_1 , серія і номер якої є - РАП №460428349, від 19.01.2022 року.
Відповідно до ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
У свою чергу, відповідно до ч. 1 ст. 73 КАС України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.
Підсумовуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що приймаючи оскаржену постанову Інспекція діяла у спосіб, передбачений законодавством України, у зв'язку з чим відсутні підстави для задоволення адміністративного позову.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що у задоволенні позову слід відмовити в повному обсязі.
Керуючись ст.ст.6-9, 77, 90, 229, 241-246, 250, 251, 255, 286, 295 КАС України, суд, -
У задоволенні позову ОСОБА_1 до інспектора з паркування відділу контролю за паркуванням Інспекції з питань контролю за паркуванням Дніпровської міської ради Годованюк Віталія Євгенійовича, Інспекції з питань контролю за паркуванням Дніпровської міської ради, про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - відмовити в повному обсязі.
Судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору, віднести на рахунок позивача.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Третього апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення суду складено 13 червня 2022 року.
Суддя О.Б.Подорець